Рішення № 141502758, 16.11.2026, Господарський суд Рівненської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
918/1183/26
Номер документу
141502758
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2026 р. Справа № 918/1183/26

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр"

до фізичної особи-підприємця Кузьмич Віри Петрівни

про стягнення заборгованості в сумі 84 677 грн 23 коп.,

у судове засідання учасники справи не з`явилися.

Відповідно до частини 3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Кузьмич Віри Петрівни (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 84 677 грн 23 коп.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 грн 00 коп.

До позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" долучено платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 23.09.2026 року № 0699500007 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 2 662 грн 40 коп. Крім того Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до позовної заяви долучено договір про надання правової допомоги від 1 липня 2024 року № 01-07/2024, прайс-лист Адвокатського об`єднання "Лігал Ассістанс", заявку на надання юридичної допомоги від 03.08.2026 року № 548 та витяг з Акту № 25 про надання юридичної допомоги від 31.08.2026 року.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування від 06.03.2019 року № 011/2557/524153, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість. При цьому, з огляду на відступлення Акціонерним товариством "Райффайзен банк" на користь позивача права вимоги за цим кредитним договором, відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" наділено правом вимоги до відповідача за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування від 06.03.2019 року № 011/2557/524153.

Ухвалою суду від 2 жовтня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено та розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи призначено на 9 листопада 2026 року на 09:30 год.

Позивач у судове засідання 9 листопада 2026 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 02.10.2026 року, до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" та його директора (а.с. 82). В той час у позовній заяві просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Крім того відповідач у судове засідання 9 листопада 2026 року також не з`явився, про дату, час і місце даного засідання повідомлявся належним чином.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 2 жовтня 2026 року, відправлена відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 34213, Рівненська обл., Рокитнівський р-н, с. Вежиця, вул. Андрія Скумая, буд. 18, повернулася до суду із відміткою на конверті про невручення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що місцезнаходженням фізичної особи-підприємця Кузьмич Віри Петрівни є: АДРЕСА_1 .

Згідно із п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За вказаних обставин, у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а неявка останнього не перешкоджає розгляду цієї справи та вирішенню спору по суті, то за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).

У судовому засіданні 9 листопада 2026 року судом було ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

6 березня 2019 року між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", назву якого змінено на Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (далі - банк), Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА Життя" (далі - страховик) та фізичною особою-підприємцем Кузьмич Вірою Петрівною (далі - клієнт/страховик) укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/2557/524153 (далі - Договір), відповідно до якого протягом строку дії кредиту банк надає клієнту можливість використання кредитної лінії з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), МФО 322904 (далі - рахунок) шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт кредиту за договором складає 250 000,00 грн. В межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт кредиту. На дату укладення договору поточний ліміт кредиту складає 60 000,00 грн. В подальшому поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 3 договору (пункт 1.1. Договору).

За умовами п. 1.2. Договору, строк дії кредиту - з наступного дня, що слідує за датою укладання договору по 06.03.2021 року включно (може змінюватися в порядку, передбаченому договором).

Без укладання додаткових угод до договору банк має право продовжити строк дії кредиту на 24 календарних місяців за умови, що на дату закінчення кредитування буде дотримано кожну з таких умов: банк за 20 (двадцять) робочих днів до останнього робочого дня строку дії кредиту не отримав листа клієнта про відмову від подовження строку дії кредиту; відсутні факти невиконання або неналежного виконання клієнтом своїх зобов`язань за договором; відсутні умови, передбачені пунктом 8.2 договору; використання клієнтом за рахунок кредиту будь-якої суми коштів розглядається сторонами як згода клієнта на подовження строку дії кредиту (пункт 1.3. Договору).

Згідно з п. 1.4. Договору, кредит надається виключно з метою фінансування господарської (підприємницької) діяльності клієнта, у зв`язку з чим до відносин сторін не застосовується Закон України "Про споживче кредитування". Банк у будь-який час протягом строку дії договору має право здійснювати перевірку цільового використання кредиту, вимагати від клієнта надання доступу до приміщень або матеріальних цінностей та будь-яких документів, необхідних для здійснення такої перевірки, а клієнт зобов`язаний на першу вимогу банка забезпечити представником банка доступ до відповідних приміщень або матеріальних цінностей та надати документи, що підтверджують цільове використання кредиту.

Відповідно до п. 2.1. Договору протягом всього строку фактичного користування кредитом клієнт зобов`язаний сплачувати щомісяця банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9% річних, крім випадків, передбачених пунктом 2.2. договору.

Для операцій зі здійснення клієнтом операцій по рахунку щодо оплати товарів/робіт/послуг з використанням спеціального платіжного засобу за рахунок кредиту проценти в період з дати здійснення такої операції по 10 число місяця, наступного за першою датою розрахунку процентних платежів, після такої операції розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 0% річних. Пільговий період застосовується за умови, що вся сума заборгованості за кредитом станом на наступну після проведення операції дату розрахунку процентних платежів буде сплачена клієнтом до кінця пільгового періоду. У разі несплати клієнтом заборгованості за кредитом в сумі операцій згідно зазначених умов, пільговий період не застосовується та на суми заборгованості за кредитом внаслідок здійснених операцій нараховуються проценти за ставкою, зазначеною в пункті 2.1. договору (пункт 2.2. Договору).

Згідно з п. 11.1. Договору банк у встановленому законодавством України порядку має право без згоди клієнта відступити свої права вимоги за договором будь-якій особі або обтяжити ці права іншим чином на умовах договору.

У разі відступлення прав вимоги за договором новий кредитор набуває усі права та обов`язки банка за договором, що стосуються умов кредитування, в повному обсязі, у тому числі право щодо повернення кредиту, процентів за користування ним, неустойок (пункт 11.2. Договору).

За умовами п. 11.3. Договору банк повідомляє клієнта про факт відступлення права вимоги шляхом надіслання письмового повідомлення рекомендованим листом за адресою клієнта, вказаною у договорі або повідомленою банку клієнтом в порядку, визначеному договором; обов`язок банка стосовно повідомлення клієнта про відступлення вважається належно виконаним за наявності відмітки (квитанції) поштового відділення про надіслання відповідного повідомлення за останньою відомою банку згідно з умовами договору адресою клієнта.

Відповідно до п. 11.4. Договору з моменту відступлення банком права вимоги за договором рахунок закривається, страховий захист за договором припиняється без можливості його відновлення, а відповідні права та обов`язки сторін щодо рахунку та страхування, що випливають зі статті 4 договору, припиняються.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) та діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за договором. Укладання договору здійснюється в рамках спільної акції, що проводиться банком та страховиком, та є підставою для надання клієнту передбачених договором спеціальних умов кредитування (пункт 13.2. Договору).

На виконання умов вказаного договору банк надав відповідачу у користування кредитні кошти, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з рахунку фізичної особи-підприємця Кузьмич Віри Петрівни.

Проте, відповідач не повернув банку кредитні кошти у сумі 61 317,54 грн.

Крім того за умовами договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування від 6 березня 2019 року № 011/2557/524153 за користування кредитом банком нараховано проценти у сумі 20 597,05 грн., які також не сплачено відповідачем.

30 листопада 2021 року між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (далі - новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-47, за умовами якого на умовах та в порядку, встановлених договором та відповідно до статей 512 - 519 ЦК України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах боржників.

У розділі І договору про відступлення права вимоги від 30 листопада 2021 року № 114/2-47 наведені такі визначення:

- права вимоги - право грошової вимоги первісного кредитора до боржників на дату відступлення прав вимоги щодо погашення заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, штрафних санкцій, визначених кредитними договорами та інших платежів, що підтверджуються документацією;

- реєстр боржників - письмовий перелік, що містить імена, прізвища та по батькові, найменування боржників, контактні дані боржників, реквізити кредитних договорів, дату відступлення права вимоги (дата підписання реєстру боржників), розрахунок заборгованості боржника, вартість прав вимоги (одинична ціна) станом на дату підписання відповідного реєстру боржників, відомості про статус справи, а також інші дані про боржників, визначені у реєстрі боржників, визначені у реєстрі боржників, який складений за формою згідно з додатком № 2 до договору;

- портфель заборгованості - сукупність усіх належних первісному кредитору прав вимоги до боржників за кредитними договорами, що відступаються новому кредитору за цим договором і будуть вказаними у реєстрі боржників;

- документація - кредитні договори з усіма додатками та змінами до них (оригінали); копії паспортів, довідок про присвоєння індивідуального податкового номеру боржників; оригінали заяв/анкет боржників на отримання кредитів; довідки про доходи, надані боржниками для отримання кредитів; договори забезпечення з усіма невід`ємними додатками, змінами та доповненнями (оригінали) (за наявності); копії паспортів поручителів, довідок про присвоєння індивідуального податкового номеру поручителям (за наявності); документи судового та/або виконавчого провадження (за наявності); документи, які підтверджують видачу кредитних коштів позичальникам (касовий документ/платіжне доручення/меморіальний ордер) за наявністю; детальні розрахунки відступленої суми боргу первісним кредитором станом на дату відступлення суми боргу за кредитними договорами в електронному вигляді з наданням в паперовому вигляді відповідно до запиту нового кредитора у відповідності до п. 5.3. даного договору; інші документи, що надаються за згодою сторін.

Згідно з п. 2.2. договору про відступлення права вимоги від 30 листопада 2021 року № 114/2-47, відступлення новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників (додаток № 1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п. 3.2. договору, та з моменту підписання сторонами реєстру(ів) боржників, складених за формою, наведеною в додатку № 2 до договору, сторони погодили, що реєстр(и) боржників підписується(ються) сторонами не пізніше 15 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників.

Відповідно до п. 2.3. договору про відступлення права вимоги від 30 листопада 2021 року № 114/2-47 внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотнього відступлення.

У відповідності до п. 2.6. договору про відступлення права вимоги від 30 листопада 2021 року № 114/2-47, відступлення прав вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення.

Пунктом 2.7. договору про відступлення права вимоги від 30 листопада 2021 року № 114/2-47 визначено, що протягом 10 календарних днів з дати відступлення прав вимоги за цим Договором первісний кредитор здійснює розсилку повідомлень боржникам та поручителям про відступлення новому кредитору прав вимоги, підготовлені за формою згідно з додатком № 3, 3-1 до цього договору.

У зв`язку з відступленням прав вимоги в дату відступлення прав вимоги первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав первісного кредитора за договорами забезпечення.

Договір про відступлення права вимоги від 30 листопада 2021 року № 114/2-47 набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору (пункту 7.1. договору про відступлення права вимоги від 30 листопада 2021 року № 114/2-47).

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (далі - новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором. Права вимоги, що є предметом цього договору належать первісному кредитору на підставі, зокрема, договору відступлення прав вимоги № 114/2-47, укладеному 30.11.2021 року між первісним кредитором та Акціонерним товариством "Райффайзен Банк".

Згідно з п. 3.1. договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року № 10-01/2023,укладанням цього договору первісний кредитор гарантує, що йому належить право вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, а також гарантує, що:

- належним чином виконані всі дії, які відповідно до чинного законодавства України, установчими та/або іншими внутрішніми нормативними документами первісного кредитора необхідні для укладення цього договору та виконання своїх зобов`язань за ним, у тому числі ухвалені усі необхідні для цього рішення, надані згоди (погодження) органами управління первісного кредитора, співвласниками (засновниками, учасниками);

- відповідно до законодавства він має право відступлення кожного права вимоги новому кредитору на момент його відступлення;

- вся документація та інформація стосовно боржника, яка у відповідності до умов цього договору передається новому кредитору у зазначеній в цьому договорі формі та обсязі, відповідає тій інформації, яка була отримана первісним кредитором від боржника (відповідно) та не містить будь-яких недостовірних відомостей;

- заборгованість не погашена, не відмінена, не анульована, при цьому права вимоги заборгованості не відступлені третім особам, не узгоджувалася жодна заміна зобов`язань боржників іншими зобов`язаннями.

Відповідно до п. 5.1. договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року № 10-01/2023 первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору реєстри боржників (в електронному та друкованому (підписаному) вигляді) та документацію на умовах та в порядку, визначених цим договором. Первісний кредитор має право передавати документацію, в тому числі у вигляді копій договорів. При цьому, умови передачі документації будуть вважатися виконаними. Первісний кредитор не несе будь-якої відповідальності за стан та наявність документації.

За умовами п. 5.1.1., п. 5.1.2. та п. 5.1.3. договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року № 10-01/2023 реєстр боржників в електронному вигляді (додаток № 1) передається новому кредитору за актом прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді (додаток № 2) не пізніше наступного робочого дня після підписання новим кредитором цього договору. Реєстр боржників в електронному вигляді передається відповідальній особі нового кредитора шляхом запису на матеріальний носій, наданий новим кредитором. Реєстр боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 3) передається новому кредитору за актом прийому-передачі (додаток № 4) не пізніше наступного робочого дня після підписання новим кредитором цього договору. Документація передається новому кредитору за актом прийому-передачі (додаток № 5) не пізніше 365 календарних днів з моменту підписання договору. Новий кредитор може отримати від первісного кредитора документацію раніше за умови надання письмового запиту з зазначенням обґрунтованих підстав (зокрема, але не виключно, у зв`язку з необхідністю звернення до суду). Первісний кредитор надає документацію щодо боржників, вказаних в письмовому запиті нового кредитора, протягом 5 робочих днів з дати отримання такого запиту.

Права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 4) (пункт 5.2. договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року № 10-01/2023).

У відповідності до п. 5.3. договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року № 10-01/2023 з моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, первісний кредитор втрачає всі права вимоги за договорами позики (кредитними договорами), що існували на момент відступлення (передачі) прав вимоги і, відповідно, первісний кредитор не матиме жодних прав вимоги до боржника за кредитним договором.

Згідно з п. 5.4. договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року № 10-01/2023 з моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги новий кредитор є таким, що замінив первісного кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги.

Відповідно до п. 5.5. договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року № 10-01/2023 первісний кредитор зобов`язаний повідомити боржників про відступлення права вимоги за основними договорами протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту набрання чинності цим договором у порядку, передбаченому чинним законодавством або основним договором.

Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року № 10-01/2023 набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін (у випадку використання юридичними особами у своїй діяльності печатки). Будь-які зміни та доповнення до цього договору є чинними за умови підписання їх сторонами і скріплення відтисками печаток сторін (за наявності) (пункт 11.6. договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року № 10-01/2023).

Крім того 10 січня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" прийняло за актами прийому-передачі реєстри боржників в електронному вигляді та у друкованому вигляді, а також документацію боржників.

Отже, згідно з п. 8516 реєстру боржників у друкованому вигляді до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року № 10-01/2023, загальна заборгованість Кузьмич Віри Петрівни становить 81 914,59 грн., яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням (кредит) у розмірі 61 317,54 грн. та заборгованості за нарахованими процентами у сумі 20 597,05 грн.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", як новий кредитор за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року № 10-01/2023, звернулося до суду з цим позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Кузьмич Віри Петрівни заборгованості за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування від 6 березня 2019 року № 011/2557/524153 в сумі 84 677 грн 23 коп., з яких: 61 317,54 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 20 597,05 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги та 2 762,64 грн. - заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги (з 10.01.2023 року) по 05.03.2023 року включно.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами першою і другою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом вище встановлено, що на виконання умов договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування від 6 березня 2019 року № 011/2557/524153, банк надав відповідачу у користування кредитні кошти, проте останній не повернув банку кредитні кошти та не сплатив нараховані проценти, внаслідок чого утворилась заборгованість по кредиту у сумі 61 317,54 грн. та по нарахованим процентам у сумі 20 597,05 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також судом встановлено, що 30 листопада 2021 року між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-47, відповідно до якого банк передав (відступив) новому кредиторові - Товариству з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор прийняв належні банку права вимоги до боржників, у тому числі до фізичної особи-підприємця Кузьмич Віри Петрівни.

Крім того судом встановлено, що між 10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" відступило шляхом продажу позивачу належні первісному кредитору, а позивач набував у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених в додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором. Права вимоги, що є предметом цього договору належать первісному кредитору на підставі, зокрема, договору відступлення прав вимоги № 114/2-47, укладеному 30.11.2021 року між первісним кредитором та Акціонерним товариством "Райффайзен Банк".

Отже, як вбачається з п. 8516 реєстру боржників у друкованому вигляді до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року № 10-01/2023, загальна заборгованість Кузьмич Віри Петрівни становить 81 914,59 грн., яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням (кредит) у розмірі 61 317,54 грн. та заборгованості за нарахованими процентами у сумі 20 597,05 грн.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вищенаведеного, суд констатує, що матеріалами справи підтверджено набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" права вимоги до фізичної особи-підприємця Кузьмич Віри Петрівни за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування від 6 березня 2019 року № 011/2557/524153. Крім того позивач нарахував відповідачу проценти з моменту відступлення права вимоги (з 10.01.2023 року) по 05.03.2023 року включно в сумі 2 762,64 грн.

Судом встановлено, що у відповідача станом на день розгляду справи існує заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" в сумі 84 677 грн 23 коп.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до фізичної особи-підприємця Кузьмич Віри Петрівни про стягнення заборгованості в сумі 84 677 грн 23 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 грн 00 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 3 328 грн 00 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, за яку судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00), та позовну заяву подано через систему "Електронний суд", відповідно останній зобов`язаний був сплатити при поданні позову до суду, судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (3 328,00*0,8).

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні даного позову Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" було сплачено 2 662 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 23.09.2026 року № 0699500007.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп. покладаються на відповідача у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат в сумі 25 000 грн 00 коп. позивач надав суду договір про надання правової допомоги від 1 липня 2024 року № 01-07/2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс"; прайс-лист Адвокатського об`єднання "Лігал Ассістанс" (Адвокатське об`єднання); заявку на надання юридичної допомоги від 03.08.2026 року № 548 та витяг з Акту № 25 про надання юридичної допомоги від 31.08.2026 року.

Так, згідно з п. 4.1. договору про надання правової допомоги від 1 липня 2024 року № 01-07/2024, вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємною частинами до цього договору (форма заявки визначена у додатку № 1 до договору).

Клієнт зобов`язується оплатити надані Адвокатським об`єднанням послуги після надання останнім Клієнту відповідного рахунка для оплати (пункт 4.2. договору про надання правової допомоги від 1 липня 2024 року № 01-07/2024).

Згідно з п. 4.3. договору про надання правової допомоги від 1 липня 2024 року № 01-07/2024, факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги (форма акту про надання юридичної допомоги визначена додатком № 2 до договору), який готується Адвокатським об`єднанням та надсилається Клієнту для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога.

3 серпня 2026 року позивач звернувся до Адвокатського об`єднання "Лігал Ассістанс" із заявкою на надання юридичної допомоги № 548, а саме: надання усної консультації з вивченням документів, кількість - 2 год., вартість 1 год. - 2 000,00 грн., загальна вартість - 4 000,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, кількість - 6 год., вартість 1 год. - 3 000,00 грн., загальна вартість 18 000,00 грн.; письмова (вивчення документації Клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики), кількість - 1 год., вартість 1 год. - 3 000,00 грн., загальна вартість 3 000,00 грн.

31 серпня 2026 року позивач та Адвокатське об`єднання "Лігал Ассістанс" підписали витяг з Акту № 25 про надання юридичної допомоги на загальну суму 25 000,00 грн.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, окрім документального обґрунтування та доведеності, мають відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 922/1964/21 зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами другою та третьою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважує у справі № 922/1964/21, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.

Суд, враховуючи принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, дійшов висновку про те, що справедливими, розумними та співмірними є витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн 00 коп.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дану позицію підтримує Верховний Суд відповідно до постанови Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019 року.

Відповідно до частини п`ятої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявив.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

З урахуванням наведеного, оскільки позовні вимоги у даній справі задоволені, суд вважає правомірним покладення на відповідача витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу при розгляді спору в суді на суму 7 000 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 126, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Кузьмич Віри Петрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926, реквізити рахунку: IBAN НОМЕР_4 , відкритий в Акціонерному товаристві "Сенс Банк", код МФО 300346) заборгованість в сумі 84 677 (вісімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят сім) грн 23 коп., 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 16 листопада 2026 року.

Суддя Політика Н.А.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141502758 ?

Документ № 141502758 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141502758 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141502758 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141502758 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141502758, Господарський суд Рівненської області

Судове рішення № 141502758, Господарський суд Рівненської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141502758 відноситься до справи № 918/1183/26

Це рішення відноситься до справи № 918/1183/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141502757
Наступний документ : 141502759