Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 183/11433/26
№ 2/183/8582/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2026 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Гузоватого О.І.,
за участю секретаря судового засідання Мурчич Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, треті особи: державний реєстратор прав на нерухоме майно Клименко Тетяна Олександрівна Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності,
в с т а н о в и в:
17 серпня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд звернулася до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, треті особи: державний реєстратор прав на нерухоме майно Клименко Тетяна Олександрівна Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилаються на те, що вона є співвласником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 Вілєсова) у місті Сіверськодонецьку (історична назва Сєвєродонецьк) Луганської області.
Відповідно до технічного паспорта на квартиру, виготовленого Сєвєродонецьким бюро технічної інвентаризації 18 квітня 1994 року, загальна площа вказаного нерухомого майна становить 63,40 кв. м, а його житлова площа складає 31,50 кв. м. Житлова площа квартири складається з двох ізольованих кімнат, а саме житлової кімнати № 1 площею 15,60 кв. м та житлової кімнати № 2 площею 15,90 кв. м. Висота приміщень у квартирі становить 2,50 м. Крім житлових кімнат, вказане житлове приміщення містить допоміжні приміщення загальною площею 27,40 кв. м, до яких належать перший коридор площею 12,30 кв. м, другий коридор площею 4,20 кв. м, кухня площею 5,90 кв. м, ванна кімната площею 3,60 кв. м та вбудована шафа площею 1,40 кв. м.
Оскільки право власності на зазначене майно було набуте та зареєстроване до 01 січня 2013 року (тобто до запровадження сучасного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), відомості про нього в електронній базі даних реєстру на даний момент відсутні. Відповідно до законодавства України, такі права визнаються державою, проте потребують внесення до Державного реєстру для здійснення будь-яких розпорядчих дій щодо майна.
20 січня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області Клименко Тетяни Олександрівни із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , за реєстраційним номером 71080743.
За результатами розгляду цієї заяви та доданих до неї документів державним реєстратором 22 січня 2026 року було прийнято рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій № 82951107.
Своє рішення державний реєстратор обґрунтувала тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно. Оскільки право власності на вказану квартиру виникло до 1 січня 2013 року, а відомості про нього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні, державний реєстратор, керуючись вимогами частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», направила офіційний запит до компетентних органів для перевірки та підтвердження інформації.
У відповідь на цей запит Сєвєродонецька міська військова адміністрація своїм листом № 307 ВА/2026 від 22 січня 2026 року повідомила про неможливість надання інформації з Бюро технічної інвентаризації (БТІ) у зв`язку з тим, що паперові архіви Сєвєродонецького БТІ залишилися на тимчасово окупованій території України в місті Сєвєродонецьку, що робить фізичний доступ до них неможливим.
У подальшому листі Сєвєродонецької міської військової адміністрації № 3413 ВА 2026 від 2 липня 2026 року було додатково підтверджено факт окупації архівних матеріалів БТІ та зазначено, що орган влади жодним чином не оспорює і не заперечує право власності заявників на вказане житлове приміщення, проте у зв`язку з неможливістю позасудового підтвердження даних рекомендує вирішити це питання в судовому порядку відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України (визнання права власності).
Таким чином, оскільки у позивача через обставини непереборної сили (тимчасову окупацію міста та архівів БТІ) повністю відсутня можливість підтвердити та належним чином зареєструвати своє законне право власності на нерухоме майно у позасудовому порядку, єдиним ефективним способом захисту та відновлення порушеного права є його визнання в судовому порядку.
У той же час, Сіверськодонецька міська військова адміністрація у своєму офіційному листі зазначила, що жодним чином не оспорює право власності заявника на вказане майно, та прямо вказала, що згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання права власності до суду, якщо це право не визнається чи оспорюється іншою особою, або в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З огляду на викладене, позивач звернулася із вказаним позовом до суду, в якому просить визнати за нею право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_3 (на момент виникнення права власності Сєвєродонецьк) Луганської області, загальною площею 63,40 кв. м, житловою площею 31,50 кв. м.
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Відповідачем відзив на позов не наданий.
Позивач в судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує у повному обсязі, просить його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, одночасно зазначивши, що просить вирішити справу у відповідності до вимог чинного законодавства.
У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов такого висновку.
Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 07.07.1994 ОСОБА_1 та членам її сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_3 (на момент виникнення права власності Сєвєродонецьк) Луганської області.
Згідно з реєстраційним написом, проставленим 29.10.1994 Сєвєродонецьким міським бюро технічної інвентаризації на цьому договорі, право власності на вищезазначену квартиру зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 та третіми особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та записане в реєстрову книгу за реєстровим № 4824.
Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3 (на момент виникнення права власності Сєвєродонецьк) Луганської області, власником її є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
З рішення державного реєстратора від 22.01.2026 № 82951107 вбачається, що було відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що архівні документи Сіверськодонецького БТІ на підконтрольну Україні територію вивезені не були, а територія Сіверськодонецької міської територіальної громади на сьогоднішній день є тимчасово окупованою, у зв`язку з чим не має змоги отримати інформацію щодо реєстрації об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як установлено вимогами ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, утому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Пункт 5 ППВССУ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснює, що якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин.
Таким чином судом установлено, що позивач ОСОБА_1 у відповідності до свідоцтва про право власності на житло від 07.07.1994 є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 (на момент виникнення права власності Сєвєродонецьк) Луганської області.
Право власності на вказану кварту зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 в Сєвєродонецькому міському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 4824.
Таким чином, позивачем ОСОБА_1 був отриманий правовстановлюючий документ про право власності на вищезазначене нерухоме майно.
Станом на дату видачі свідоцтва про право власності на житло (07.07.1994) державна реєстрація права власності на нерухоме майно проводилася відповідними органами Бюро технічної інвентаризації за місцезнаходженням нерухомого майна.
Оскільки 24.02.2022 Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення на територію України, відповідний орган Бюро технічної інвентаризації за місцезнаходженням нерухомого майна не має можливості підтвердити або спростувати факт державної реєстрації позивачів на нерухоме майно.
Суд звертає увагу на усталену практику Верховного Суду, згідно з якою державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації; при дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.
Відповідні правові висновки викладені й у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 січня 2020 року № 910/10987/18.
Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання за позивачем права власності на 1/3 частку спірної квартири, оскільки позивачем доведено її право власності на вказане майно, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно такі відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивачів на спірну квартиру у БТІ з тимчасово окупованої території (м. Сіверськодонецьк Луганської області) на теперішній час неможливо, позивач не може розпоряджатися своїм майном, що порушує її право власності, у зв`язку з чим, заявлені нею позовні вимоги про визнання права власності підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 223, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, треті особи: державний реєстратор прав на нерухоме майно Клименко Тетяна Олександрівна Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 (на момент виникнення права власності Сєвєродонецьк) Луганської області, загальною площею 63,40 кв. м, житловою площею 31,50 кв. м.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання як ВПО: АДРЕСА_5 ;
- відповідач: Сіверськодонецька міська військова адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, ЄДРПОУ 44083662, місцезнаходження за адресою: 93400, Україна, Сіверськодонецький р-н, Луганська область, місто Сіверськодонецьк, бульвар Незалежності України, будинок 32;
- третя особа: державний реєстратор прав на нерухоме майно Клименко Тетяна Олександрівна Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, ЄДРПОУ 04061553, адреса 20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Соборна, буд. 37;
- третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_6 ;
- третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_7 .
Повний текст рішення складено та оголошено 12 листопада 2026 року.
Суддя О.І. Гузоватий
Судове рішення № 141502637, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 183/11433/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: