Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
______________________________
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/4013/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі
до Комунального некомерційного підприємства Спортивно-оздоровчого комплексу ОЛІМП Південнівської міської ради
про стягнення 179 870,2 грн
встановив:
28.09.2026 року через підсистему Електронний суд до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі до Комунального некомерційного підприємства Спортивно-оздоровчого комплексу ОЛІМП Південнівської міської ради про стягнення 179 870,2 грн заборгованості за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії №1005-12 від 26.12.2022р.
В позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на правничу допомогу становить 20000грн і докази на їх підтвердження будуть подані відповідно до ч. 8 с. 129 ГПК України.
Ухвалою від 29.09.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження.
14.10.2026 позивач подав заяву про розгляд справи в засіданні.
Ухвалою від 16.10.2026 суд призначив розгляд справи в засіданні 11.11.2026.
12.10.2026 до суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти позову, та зокрема просить зменшити або відмовити в стягненні з нього витрат позивача на правничу допомогу.
Рішенням від 11.11.2026 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Спортивно-оздоровчого комплексу ОЛІМП Південнівської міської ради (код 44805065, м. Південне Одеської області, пл. Перемоги 2) на користь Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі (код 00131713, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б) 123087,92 грн основного боргу, 13758,51 грн 3% річних, 42958,44 грн втрат від інфляції та 2661,43 грн судового збору. В решті позову відмовлено.
13.11.2026 позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення 20000грн витрат на правничу допомогу, до якої додав докази.
Згідно з ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву
Згідно з ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи
Відповідно до частини першої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.
Відповідно до положень частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Із наявних в матеріалах справи та наданих заявником документів вбачається, що 30.12.2025 між Акціонерним товариством ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (клієнтом) та Адвокатським об`єднанням ПЕРШИЙ РАДНИК (виконавцем) укладено договір №621-ОЕМ-РП про надання правової допомоги (надалі договір).
Пунктом 1.1. договору передбачено, що в рамках даного договору виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу (надалі - послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.
Для цілей цього договору видами правової допомоги, що може надаватись виконавцем є, зокрема, але не виключно: надання консультацій і роз`яснень клієнту з правових питань; збір доказів по судовій справі, визначення засобів доказування; представництво в суді; ознайомлення з матеріалами справи; складання процесуальних та інших документів правового характеру (позовів, відзивів, заперечень, пояснень, заяв, клопотань, скарг, запитів, звернень тощо); інші види правової допомоги, що не передбачені цим договором, однак є необхідними для його виконання та захисту прав клієнта (пункт 1.2. договору).
Згідно із пунктом 1.3. договору клієнт надає виконавцю право, а виконавець приймає на себе обов`язки здійснювати всі дії від імені і в інтересах клієнта в процесі кримінального, цивільного, адміністративного та господарського судочинства, виконавчого провадження, під час досудового слідства тау відносинах з органами державної виконавчої влади.
У пункті 1.4. договору сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в звітах про надання правничої допомоги.
Документом, що підтверджує наявність у виконавця повноважень на представництво клієнта в ході розгляду справи, є довіреність від імені клієнта або ордер (пункт 1.5. договору).
У розділі 2 договору визначено права та обов`язки сторін.
Відповідно до розділу 3 договору приймання-передача послуг за цим договором здійснюється сторонами за звітами про надання правничої допомоги, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим договором (пункт 3.1.). Звіт складається та підписується виконавцем за результатом надання послуг. Такий звіт невідкладно (в день його складання) направляється виконавцем клієнту (пункт 3.4.). Враховуючи складність справи, значення справи для клієнта, часу, витраченого адвокатом на надання послуг, сторони відображають у звіті детальний опис наданих послуг, та їх загальну вартість (розмір гонорару) (пункт 3.3.). Клієнт зобов`язаний протягом 1 (одного) робочого дня з моменту отримання звіту про надання правничої допомоги прийняти надані виконавцем за цим договором послуги шляхом підписання отриманого звіту про надання правничої допомоги або направити клієнту мотивовану відмову від приймання наданих послуг у разі невідповідності наданих послуг умовам цього договору з переліком виявлених недоліків і строком їх усунення (пункт 3.5). Звіт про надання правничої допомоги можуть бути оформлені сторонами у вигляді електронного документу з обов`язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису повноважного представника сторони (пункт 3.6).
За умовами пункту 4.2. договору загальна вартість правничої допомоги за цим договором складається із вартості наданої правничої допомоги за кожним дорученням клієнта та орієнтовно не повинна перевищувати 2 500 000,00 грн (два мільйона п`ятсот тисяч гривень 00 копійок), крім того ПДВ 20% 500 000 грн. (п`ятсот тисяч гривень 00 копійок), всього 3 000 000,00 грн (три мільйони гривень 00_копійок).
Всі додаткові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги, включаються до звіту і компенсуються клієнтом (пункт 4.3. договору).
Згідно із пунктом 4.4. договору оплата наданих послуг з правової допомоги та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів наданих послуг впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах стягнутої на користь виконавця.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2026, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 5.1. договору).
05.01.2026 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою вони доповнили договір пунктами 4.5-4.9 наступного змісту:
« 4.5. Після набрання Судовим рішенням або додатковим рішенням законної сили про присудження судових витрат на професійну правничу допомогу Сторонами протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів оформлюється Акт наданих послуг, що є підтвердженням надання Правничої допомоги за цим Договором та підставою для здійснення остаточних розрахунків за надану правничу допомогу в сумі, зазначеній в Акті наданих послуг.
4.6. Фактична вартість Правничої допомоги за відповідною справою дорівнює затвердженій рішенням/додатковим рішенням суду першої, апеляційної або касаційної інстанції сумі стягнення витрат на Правничу допомогу.
4.7. У випадку зменшення або збільшення рішенням/додатковим рішенням суду першої, апеляційної або касаційної інстанції суми щодо стягнення витрат на Правничу допомогу по відношенню до Звіту, наданого Адвокатським об`єднанням Клієнту по відповідній справі та підписаного Сторонами, такий Звіт не потребує корегувань, остаточна вартість Правничої допомоги зазначається Сторонами у Актах наданих послуг.
4.8. До порядку підписання Акту наданих послуг застосовуються вимоги щодо підписання документів за допомогою КЕП, передбачені пунктами 3.5.-3.16 Договору.
4.9. На дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) Адвокатське об`єднання реєструє податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється Адвокатським об`єднанням у строки, встановлені Податковим кодексом України.»
На виконання договору про надання правової допомоги № 621-ОЕМ-РП від 30.12.2025, між його сторонами складено та підписано звіт про надання правничої допомоги № 118-ОЕМ від 12.11.2026 про те, що відповідно до договору та на замовлення клієнта виконавцем надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи №916/4013/26, яка розглядається Господарським судом Одеської області. Згідно із вказаним актом, вартість наданої правничої допомоги складає 20 000,00 грн.
У звіті про надання правничої допомоги № 118-ОЕМ від 12.11.2026 наведено детальну інформацію про надану правничу допомогу, а саме:
- збір доказів, їх юридичний аналіз та розробка загальної стратегії захисту інтересів Клієнта у суді; адвокат Балдинюк М.Ю.; витрати часу 3 години;
- проведення аналізу судової практики у подібних спорах; адвокат Балдинюк М.Ю.; витрати часу 3 години;
-підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру (позовна заява, інші заяви, клопотання); адвокат Балдинюк М.Ю.; витрати часу 3 години;
-участь в судових засіданнях; адвокат Балдинюк М.Ю.; витрати часу 1 година.
Інтереси позивача у межах справи №916/4013/26 в суді представляв адвокат Балдинюк М.Ю.
На підтвердження повноважень адвоката надано копію довіреності №118/2026 від 03.09.2026 на представництво інтересів адвокатом Балдинюком М.Ю., а також копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4073 від 12.10.2011.
Адвокат Балдинюк М.Ю. є працівником Адвокатського об`єднання ПЕРШИЙ РАДНИК на підставі наказу № 35-к від 01.09.2026, про що свідчить витяг з цього наказу та з якого вбачається, що Адвокатським об`єднанням ПЕРШИЙ РАДНИК Балдинюка М.Ю. прийнято на посаду адвоката з 03.09.2026 за сумісництвом.
Матеріалами справи підтверджується, що представник позивача - адвокат Балдинюк М. подав до суду позовну заяву, заяву про призначення засідання та відповідь на відзив. Крім того, адвокат позивача брав участь в засіданні 11.11.2026.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Дана позиція є усталеною і підтверджується, зокрема, постановами Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 28.06.2022 у справі №910/5543/21, від 15.06.022 у справі №911/2652/17(911/3581/20), від 07.06.2022 у справі №906/323/21, від 14.06.2022 у справі №922/2321/20(922/2139/21), від 31.05.2022 у справі №927/727/21, від 31.05.2022 у справі №927/728/21, від 23.12.2021 у справі №923/560/17, від 18.05.2022 у справі №922/2339/21, від 22.01.2021 у справі №925/1137/19,від 11.05.2022 у справі №902/974/21, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 01.09.2021 у справі №178/1522/18.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну (правничу) допомогу, суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, відповідно до якої:
(1)договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині другій статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність);
(2)за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
(3)як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
(4)адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
(5)адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність;
(6)відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність.
Проаналізувавши документи, які додані до заяви про розподіл судових витрат, суд вважає, що відображена інформація в цих документах щодо характеру та обсягу фактично виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України , може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд виходить з того, що за пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Суд також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, про які вже зазначалося вище по тексту цієї постанови.
Як неодноразово вказував Верховний Суд, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в цілому у сукупності відповідають вимогам статей 73, 75-79 Господарського процесуального кодексу України, є належними і допустимими.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати позивача на правничу допомогу мають бути покладені на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, суд враховує, що відповідач просить у відзиві зменшити або відмовити в стягненні з нього витрат позивача на правничу допомогу, посилаючись на те, що сума 20000грн витрат на правничу допомогу є завищеною, оскільки справа типова та незначної складності.
З огляду на вищезазначене, суд, враховуючи клопотання відповідача про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, а також враховуючи те, що справа є малозначною в силу закону, про що зазначено в ухвалі про відкриття провадження, а також її типовість (стягнення заборгованості за договором) та її нескладність, то суд дійшов висновку, що пропопорційним, співмірним буде стягнення з відповідача витрат позивача на правничу допомогу в сумі 12000грн, в стягненні решти витрат - відмовити.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 130, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Спортивно-оздоровчого комплексу ОЛІМП Південнівської міської ради (код 44805065, м. Південне, пл. Перемоги, буд. 2) на користь Акціонерного товариства ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (код 00131713, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б) 12000грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи №916/4013/25 в Господарському суді Одеської області.
3. В решті - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне додаткове рішення складено та підписано 16.11.2026.
Суддя В.В. Литвинова
Судове рішення № 141502559, Господарський суд Одеської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - . На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/4013/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: