Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_____________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"04" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1889/24
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Дюльгер С. В.,
розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Чикаленка Євгена, буд. 42/4; код ЄДРПОУ 14361575)
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Канатна, будинок 21 / вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 41; код ЄДРПОУ 36236014),
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОРПОРАЦІЯ» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Канатна, будинок 21 / вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 41; код ЄДРПОУ 38822685),
3) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» (74600, Херсонська обл., Горностаївський район, смт Горностаївка, вул. Об`їзна, буд. 8; код ЄДРПОУ 33015354),
4) Фермерського господарства «ЮКОС і К» (74300, Херсонська обл., Бериславський р-н, місто Берислав, вулиця Леніна, будинок 115; код ЄДРПОУ 34174889),
5) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПРОДЕКСІМ» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Канатна, будинок 21 / вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 41; код ЄДРПОУ 33172676),
6) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ПТАХІВНИК» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Канатна, будинок 21 / вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 41; код ЄДРПОУ 05445758)
про стягнення 40 228 077,12 грн;
представники сторін:
від позивача - Тіхоміров О. Б. (в режимі відеоконференції),
від відповідача-1 - Дудченко В. М. (в режимі відеоконференції),
від відповідача-2 - не з`явився,
від відповідача-3 - не з`явився,
від відповідача-4 - не з`явився,
від відповідача-5 - не з`явився,
від відповідача-6 - не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2024 року Акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (далі - позивач, Банк) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» (далі - відповідач-1, ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД»), Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОРПОРАЦІЯ» (далі - відповідач-2, ТОВ «УКРАЇНСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОРПОРАЦІЯ»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» (далі - відповідач-3, ТОВ «ТД «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ»), Фермерського господарства «ЮКОС і К» (далі - відповідач-4, ФГ «ЮКОС і К»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПРОДЕКСІМ» (далі - відповідач-5, ТОВ «ТД «ПРОДЕКСІМ»), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ПТАХІВНИК» (далі - відповідач-6, СТОВ «ПТАХІВНИК»), ОСОБА_1 (далі - відповідач-7, ОСОБА_1 ) заборгованості за Договором про надання банківських послуг № 013/1175875 від 22.08.2012 у загальному розмірі 40 228 077,12 грн.
В обґрунтування позовних вимог Банк покликається на неналежне виконання відповідачами 1-5 зобов`язань за Договором про надання банківських послуг № 013/1175875 від 22.08.2012 (зі змінами та доповненнями), виконання яких забезпечено порукою відповідачів 6 та 7 на підставі укладених із ними договорів поруки № Р3/013/1175875 від 29.03.2018 та № Р4/013/1175875 від 29.06.2021.
Ухвалою від 06.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1889/24, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.06.2024.
В подальшому, підготовче засідання неодноразово відкладалося у зв`язку з неможливістю належного повідомлення відповідача-7 - ОСОБА_1 про розгляд даної справи.
Так, за наявними матеріалами справи суд встановив, що листом від 08.12.2022 вих. № 3035/8/02-2022 Слідче управління ГУНП в Херсонській області повідомило, що за фактом викрадення ОСОБА_1 28.06.2022 до ЄРДР внесено відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Листом від 26.09.2023 № 222/кш/3193 Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що ОСОБА_1 включено до «Реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора», держателем якого є Національне інформаційне бюро. В цьому листі також йдеться про те, що перебування ОСОБА_1 у полоні держави-агресора підтверджено Міжнародним Комітетом Червоного Хреста.
Листом від 27.09.2023 № 12838-23 Державне підприємство «Український національний центр розбудови миру» повідомило, що відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до реєстру Національного інформаційного бюро (НІБ) та що перебування ОСОБА_1 в полоні підтверджене державою-агресором через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
Листом від 22.01.2024 № 222/кш/1047 Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив про вжиття на регулярній основі всіх можливих заходів з метою звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора.
Листом від 06.03.2024 № 22/К-18913-6.2-1768 Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України повідомило, що Комісія з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України на своєму засіданні 21.02.2024 за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 (сина ОСОБА_1 ) від 06.02.2024 ухвалила рішення про встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України стосовно ОСОБА_1 . Встановлена Комісією дата початку строку позбавлення особистої свободи ОСОБА_1 - 28.06.2022.
У матеріалах справи наявні витяги з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20240524-1182 від 24.05.2024 та № 20241127-3163 від 27.11.2024, сформовані Міністерством внутрішніх справ України, згідно з якими ОСОБА_1 з 15.01.2024 набув статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
В полі «Інформація про обставини зникнення безвісти особи та встановлення її місця перебування, або поховання чи місцезнаходження тіла (останків)» зазначених витягів йдеться про те, що ОСОБА_1 зник на території бойових дій (під час воєнних дій), зник безвісти за особливих обставин на території тимчасової окупації частини України, незаконно позбавлений волі або викрадений (ст. 146 КК України).
Також у матеріалах справи наявні витяги з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими:
- № 2025-22-1498 від 10.01.2025, згідно з яким ймовірне місце утримання в полоні ОСОБА_1 - СІЗО №2 Чонгар (станом на 16.09.2024);
- № 2026-48-6617 від 25.06.2026, згідно з яким ймовірне місце утримання в полоні ОСОБА_1 - СІЗО-3 Кізел, Пермський край, рф (станом на 15.05.2026).
Згідно з пунктами 2, 5 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та диспозитивність.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50 (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11.09.97 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.95 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.
За змістом статей 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Такі принципи господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.
Так, з огляду на неможливість належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд цієї справи через його перебування у полоні держави-агресора, що підтверджено наявними матеріалами справи, з метою недопущення порушення його прав як учасника справи, судове засідання неодноразово відкладалося.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
"Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.
Разом з тим ситуація, що склалася у даній справі та пов`язана із неможливістю належного повідомлення про її розгляд одного із відповідачів, потребувала застосування процесуальних інструментів та процедур, які сприяли б не тільки забезпеченню відповідачу-7 права на обстоювання своєї позиції у даній справі, а й гарантуванню позивачу права на доступ до правосуддя та права на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Саме тому суд, керуючись частиною 6 статті 173 ГПК України, з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення даного спору, дотримання розумного балансу інтересів сторін, 29.07.2026 постановив ухвалу про роз`єднання позовних вимог Банку до ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД», ТОВ «УКРАЇНСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОРПОРАЦІЯ», ТОВ «ТД «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ», ФГ «ЮКОС і К», ТОВ «ТД «ПРОДЕКСІМ», СТОВ «ПТАХІВНИК» про солідарне стягнення 40 228 077,12 грн та позовні вимоги Банку до ОСОБА_1 про стягнення 40 228 077,12 грн.
Цією ж ухвалою суд постановив розглядати позовні вимоги Банку до відповідачів 1-6 в межах справи № 916/1889/24, а вимоги Банку до ОСОБА_1 - виділити у самостійне провадження.
Ухвалою від 21.09.2026, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/1889/24 до судового розгляду по суті на 26.10.2026.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача-1 заперечував проти задоволення позову.
Відповідачі 2-6 явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про розгляд цієї справи були повідомлені належним чином.
26.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та в порядку ст. 219 ГПК України відклав його проголошення на 04.11.2026.
04.11.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд встановив наступне.
22.08.2012 між Банком та ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» (позичальник) укладено Кредитний договір № 013/1175875 (т. 1 а.с. 13-38), відповідно до умов якого Банк надає позичальнику кредит у розмірі 16 000 000,00 грн, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.
15.01.2013 між Банком та ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» (позичальник/клієнт) укладено Договір № 2 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 013/1175875 від 22.08.2012 (т. 1 а.с. 39-96). Згідно з вказаним договором Кредитний договір № 013/1175875 від 22.08.2012 було викладено в новій редакції як Договір про надання банківських послуг, відповідно до умов якого Банк надає банківську послугу, а клієнт приймає її та зобов`язується належним чином виконати зобов`язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг банку. Кількість банківських послуг, що надаються за договором, необмежена. Ліміт банківської послуги може змінюватися шляхом укладення сторонами додаткових договорів про зміну договору. Детальні умови кожної з банківських послуг узгоджені сторонами даним договором. Під банківською послугою в цьому договорі мається на увазі всі та/або будь-яка з послуг, дій Банку для, за наказом або на користь клієнта відповідно до умов чинного законодавства України, банківської ліцензії Банку, а також договору, до яких належить надання Банком банківських послуг (кредит, кредитна лінія, овердрафт, акредитив, гарантія, аваль), проте, якщо інше прямо не вказано в договорі, до них не належить зобов`язання Банку перед клієнтом згідно з договором(ами) банківського рахунку та/або депозитним(ими) договором(ами).
13.06.2016 між Банком, ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» (клієнт 1) та ТОВ «УКРАЇНСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОРПОРАЦІЯ» (клієнт 2) укладено Договір про зміну № 10 до Договору про надання банківських послуг № 013/1175875 від 22.08.2012 (т. 1 а.с. 97-130), предметом якого є надання Банком на вимогу клієнта банківської послуги та прийняття клієнтом такої послуги, а також зобов`язання клієнта належним чином виконати умови договору відносно банківської послуги, у тому числі своєчасна та повна оплата послуг Банку. Розділом 10 цього договору передбачено, зокрема те, що у разі якщо контрагентами Банку за договором виступають декілька осіб, то разом з укладенням договору кожен з клієнтів погоджується та надає свою згоду виступати солідарним боржником та нести солідарну відповідальність перед банком за повне, своєчасне та належне виконання кожним з клієнтів боргових зобов`язань.
09.02.2017 між Банком, ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» (клієнт 1) та ТОВ «УКРАЇНСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОРПОРАЦІЯ» (клієнт 2) укладено Договір про внесення змін та доповнень № 14 до Договору про надання банківських послуг № 013/1175875 від 22.08.2012 (т. 1 а.с. 131-150). Вказаним договором основний договір було викладено в новій редакції. З дати укладення цього договору всі терміни в договорі, що встановлює основне зобов`язання, в тому числі найменування сторін, викладається у відповідності до термінології цього договору № 14 від 09.02.2017. При цьому сторони узгодили, що викладення договору в новій редакції не є новацією і всі раніше взяті зобов`язання не припиняються, а змінюються відповідно до умов цього договору.
29.03.2018 між Банком, ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» (клієнт 1), ТОВ «УКРАЇНСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОРПОРАЦІЯ» (клієнт 2), ТОВ «ТД «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» (клієнт 3), ФГ «ЮКОС і К» (клієнт 4), ТОВ «ТД «ПРОДЕКСІМ» (клієнт 5) укладено Договір № 18 про зміну до Договору про надання банківських послуг № 013/1175875 від 22.08.2012 (т. 1 а.с. 151-160), відповідно до умов якого клієнти 3-5, поряд з клієнтами 1-2, також стали користувачами відповідних банківських послуг за договором та солідарними боржниками.
29.06.2021 між Банком, ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» (клієнт 1), ТОВ «УКРАЇНСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОРПОРАЦІЯ» (клієнт 2), ТОВ «ТД «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» (клієнт 3), ФГ «ЮКОС і К» (клієнт 4), ТОВ «ТД «ПРОДЕКСІМ» (клієнт 5) укладено Договір № 26 про зміну до Договору про надання банківських послуг № 013/1175875 від 22.08.2012 (далі - Договір № 26; т. 1 а.с. 161-170).
Згідно з Договором № 26 пункт 14 основного договору було викладено в новій редакції:
14.1. Умови надання кредитної лінії та авалю, зокрема:
- вид банківської послуги - кредитна лінія та аваль;
- форма надання банківської послуги - відновлювальна;
- ліміт банківської послуги (залежно від періоду): з дати підписання Договору № 26 по 31.12.2021 - 80 000 000,00 грн; з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 70 000 000,00 грн; з 01.02.2022 по 27.02.2022 - 55 000 000,00 грн; 28.02.2022 - 40 000 000,00 грн; з 01.03.2022 по 31.05.2022 - 80 000 000,00 грн; з 01.06.2022 - 0,00 грн.
- тип і розмір процентної ставки за банківською послугою, наданою у формі кредитної лінії - фіксована, 10,75 % річних;
- розмір комісійної винагороди за встановлення ліміту банківської послуги - 0,5 % від ліміту банківської послуги;
- розмір комісійної винагороди за надання авалю протягом строку платежу за векселем - 3,0 % річних від суми векселя, щодо якого надано аваль, але не менше еквіваленту, зазначеного в порядку нарахування та оплати комісійної винагороди за надання авалю протягом строку платежу за векселем згідно п. 3 договору;
- розмір комісійної винагороди за надання авалю після спливу строку платежу за векселем - 3,0 % річних від суми векселя, щодо якого надано аваль;
…
14.2. Умови надання кредитної лінії, зокрема:
- вид банківської послуги - кредитна лінія відновлювальна;
- ліміт - 16 000 000,00 грн, при цьому максимальний розмір заборгованості клієнта згідно п. 14.1. та 14.2. договору не повинен перевищувати 80 000 000,00 грн;
- дата набрання чинності лімітом банківської послуги - 29.06.2021;
- дата припинення чинності лімітом банківської послуги - 31.05.2022;
- тип та розмір процентної ставки - відносно кожного траншу визначається у заяві про надання банківської послуги щодо такого траншу та не може перевищувати 50 % річних; тип ставки - фіксована;
…
17. Розмір та строк основного зобов`язання:
- генеральний ліміт - 80 000 000,00 грн;
- генеральний строк - до 30.06.2024 включно.
29.03.2018 між Банком та СТОВ «ПТАХІВНИК» (поручитель) укладено Договір поруки № Р3/013/1175875 (далі - Договір поруки; т. 1 а.с. 177-186).
Відповідно до п. 3 Договору поруки поручитель поручається перед Банком за повне та своєчасне виконання боргових зобов`язань. Поручитель відповідає перед Банком за порушення боргових зобов`язань. Банк має право у разі порушення клієнтом боргових зобов`язань одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна поручителя. Порукою за Договором поруки забезпечуються вимоги Банку, що випливають з Договору про надання банківських послуг № 013/1175875 від 22.08.2012, а саме: відносно боргових зобов`язань в повному обсязі, включаючи сплату основної суми боргу, процентів, неустойки (штрафів, пені), та будь-якого збільшення цієї суми, а також відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за борговими зобов`язаннями, і збитків, завданих порушенням боргових зобов`язань.
Згідно з п. 5 Договору поруки у разі порушення клієнтом боргових зобов`язань Банк надсилає поручителю письмове повідомлення про порушення боргових зобов`язань (вимога до поручителя), в якій зазначається стислий зміст порушених боргових зобов`язань, загальний розмір невиконаної вимоги та вимога до поручителя виконати порушені боргові зобов`язання протягом семи днів з дати отримання ним вимоги.
Пунктом 7 Договору поруки визначено, що у разі порушення боргових зобов`язань клієнт та поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники, незалежно від того, направлена вимога до поручителя чи ні, та незалежно від того, чи направлена вимога до клієнта чи ні.
29.06.2021 між Банком та СТОВ «ПТАХІВНИК» (поручитель) укладено Договір № 1 про зміну до Договору поруки (т. 1 а.с. 183-186).
Банк виконав свої договірні зобов`язання та в період обслуговування за Договором про надання банківських послуг № 013/1175875 від 22.08.2012 (зі змінами та доповненнями) надав клієнту 1 кредитні кошти в загальному розмірі 230 600 000,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями (т. 2 а.с. 9-46) та банківськими виписками (т. 1 а.с. 193-197; 207-211).
У зв`язку із порушенням клієнтами Банку боргових зобов`язань, останній звернувся до відповідачів із вимогою вих. № 16211/105 від 04.03.2024 про виконання боргових зобов`язань, в якій вимагав у відповідачів 1-5 (клієнтів), відповідача-6 (поручителя) та ОСОБА_1 (поручителя, позовні вимоги до якого виділено у самостійне провадження) повернення всієї суми заборгованості за Договором про надання банківських послуг № 013/1175875 від 22.08.2012 у семиденний строк з дня отримання цієї вимоги, а саме 40 228 077,12 грн, з яких: 34 474 821,60 грн - прострочена заборгованість; 5 520 362,09 грн - прострочені відсотки; 232 893,43 грн - нараховані відсотки (т. 2 а.с. 47-71).
У зв`язку з невиконанням клієнтами та поручителями цієї вимоги, Банк звернувся до господарського суду з даним позовом, предметом якого є солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за Договором про надання банківських послуг № 013/1175875 від 22.08.2012 у загальному розмірі 40 228 077,12 грн.
Деталізований розрахунок спірної заборгованості наявний у матеріалах справи (т. 1 а.с. 187-191).
Здійснюючи аналіз обґрунтованості позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За приписами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, укладений між позивачем та відповідачами 1-5 Договір про надання банківських послуг № 013/1175875 від 22.08.2012, з урахуванням змін, погоджених Договором № 26 від 29.06.2021, згідно ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у сторін за цим договором відповідних зобов`язань та водночас є обов`язковим для виконання його сторонами, що передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно вимог ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.
Поряд з цим, за положеннями ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Суд встановив, що на виконання своїх зобов`язань за Договором про надання банківських послуг № 013/1175875 від 22.08.2012 Банк надав клієнту 1 кредитні кошти в загальному розмірі 230 600 000,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями (т. 2 а.с. 9-46) та банківськими виписками (т. 1 а.с. 193-197; 207-211).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).
Натомість, як з`ясовано судом та не спростовано відповідачами, жоден з клієнтів не повернув кредитні кошти у генеральний строк, встановлений договором, а саме до 30.06.2024.
Розмір заборгованості становить 40 228 077,12 грн, з яких: 34 474 821,60 грн - прострочена заборгованість; 5 520 362,09 грн - прострочені відсотки; 232 893,43 грн - нараховані відсотки.
Судом встановлено, що розрахунок суми спірної заборгованості, у тому числі заборгованості за відсотками, є правильним та відповідає умовам договору.
У зв`язку з неповерненням позивачу кредитних коштів та несплатою нарахованих відсотків у встановлений договором строк, відповідачі 1-5, як позичальники, порушили умови цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Вказані обставини є підставою для стягнення спірної суми заборгованості в розмірі 40 228 077,12 грн в судовому порядку.
Разом з тим, з огляду на заявлення до стягнення заборгованості з відповідачів 1-6 в солідарному порядку, суд зазначає наступне.
В ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, якою визначені загальні умови забезпечення виконання зобов`язання, передбачено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
В силу приписів ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
З аналізу вимог частини першої статті 554 Цивільного кодексу України у поєднанні з вимогами, передбаченими частиною першою статті 542 та статтею 543 цього Кодексу, слідує, що між боржником та поручителем існує солідарний обов`язок, установлений законом, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з матеріалів справи, розділом 10 Договору про надання банківських послуг № 013/1175875 від 22.08.2012, з урахуванням змін, внесених Договором № 10 від 13.06.2016, передбачено, що у разі якщо контрагентами Банку за договором виступають декілька осіб, то разом з укладенням договору кожен з клієнтів погоджується та надає свою згоду виступати солідарним боржником та нести солідарну відповідальність перед банком за повне, своєчасне та належне виконання кожним з клієнтів боргових зобов`язань.
Також суд установив, що з метою забезпечення виконання зобов`язань відповідачів 1-5 перед позивачем, 29.03.2018 між Банком та СТОВ «ПТАХІВНИК» (поручитель) укладено Договір поруки № Р3/013/1175875, відповідно до п. 3 якого поручитель поручається перед Банком за повне та своєчасне виконання боргових зобов`язань. Поручитель відповідає перед Банком за порушення боргових зобов`язань. Банк має право у разі порушення клієнтом боргових зобов`язань одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна поручителя. Порукою за Договором поруки забезпечуються вимоги Банку, що випливають з Договору про надання банківських послуг № 013/1175875 від 22.08.2012, а саме: відносно боргових зобов`язань в повному обсязі, включаючи сплату основної суми боргу, процентів, неустойки (штрафів, пені), та будь-якого збільшення цієї суми, а також відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за борговими зобов`язаннями, і збитків, завданих порушенням боргових зобов`язань.
Пунктом 7 Договору поруки визначено, що у разі порушення боргових зобов`язань клієнт та поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники, незалежно від того, направлена вимога до поручителя чи ні, та незалежно від того, чи направлена вимога до клієнта чи ні.
Отже, з урахуванням положень основного договору та договору поруки, суд зазначає про наявність у відповідачів 1-6 солідарного обов`язку щодо виконання зобов`язань за Договором про надання банківських послуг № 013/1175875 від 22.08.2012 (зі змінами та доповненнями).
За ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 79 ГПК України унормовано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.01.2021 по справі № 915/646/18.
Таким чином, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд вважає цілком обґрунтованими позовні вимоги Банку про солідарне стягнення з відповідачів 1-6 заборгованості за Договором про надання банківських послуг № 013/1175875 від 22.08.2012 (зі змінами та доповненнями) у загальному розмірі 40 228 077,12 грн.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, з огляду на те, що процесуальним законом не передбачено солідарного стягнення судових витрат, суд вважає за необхідне розподілити понесені Банком витрати зі сплати судового збору між відповідачами в рівних частинах, з урахуванням кількості осіб, до яких було пред`явлено вимогу про солідарне стягнення заборгованості.
Як убачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви Банк сплатив судовий збір у розмірі 603 421,16 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1178476 від 01.03.2024.
Ухвалою суду від 29.07.2026 позовні вимоги Банку до ОСОБА_1 було виділено в окреме провадження.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.
При цьому абзацом третім частини шостої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі роз`єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз`єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.
Отже, виділення судом позовних вимог до ОСОБА_1 в окреме провадження не зумовлює необхідності повторної сплати судового збору за розгляд таких вимог та не є підставою для перерахунку раніше сплаченої Банком суми судового збору.
Водночас, оскільки в межах цієї справи судом розглянуто та задоволено в повному обсязі позовні вимоги Банку до відповідачів 1-6 про солідарне стягнення заборгованості в загальному розмірі 40 228 077,12 грн, питання про розподіл судових витрат має бути вирішене з урахуванням результатів розгляду саме цих позовних вимог та положень статті 129 ГПК України.
З огляду на те, що судовий збір не підлягає солідарному стягненню з відповідачів, суд вважає за необхідне покласти на кожного з відповідачів 1-6 обов`язок з відшкодування витрат Банку зі сплати судового збору в розмірі 86 203,02 грн.
При цьому суд зазначає, що питання щодо розподілу решти понесених Банком витрат зі сплати судового збору підлягатиме вирішенню в межах окремого провадження у справі за аналогічними позовними вимогами Банку до ОСОБА_1., в залежності від результатів розгляду відповідного спору.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Канатна, будинок 21 / вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 41; код ЄДРПОУ 36236014), Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОРПОРАЦІЯ» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Канатна, будинок 21 / вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 41; код ЄДРПОУ 38822685), Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» (74600, Херсонська обл., Горностаївський район, смт Горностаївка, вул. Об`їзна, буд. 8; код ЄДРПОУ 33015354), Фермерського господарства «ЮКОС і К» (74300, Херсонська обл., Бериславський р-н, місто Берислав, вулиця Леніна, будинок 115; код ЄДРПОУ 34174889), Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПРОДЕКСІМ» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Канатна, будинок 21 / вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 41; код ЄДРПОУ 33172676), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ПТАХІВНИК» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Канатна, будинок 21 / вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 41; код ЄДРПОУ 05445758) на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Чикаленка Євгена, буд. 42/4; код ЄДРПОУ 14361575) 40 228 077,12 грн заборгованості.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Канатна, будинок 21 / вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 41; код ЄДРПОУ 36236014) на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Чикаленка Євгена, буд. 42/4; код ЄДРПОУ 14361575) 86 203,02 грн витрат зі сплати судового збору.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОРПОРАЦІЯ» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Канатна, будинок 21 / вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 41; код ЄДРПОУ 38822685) на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Чикаленка Євгена, буд. 42/4; код ЄДРПОУ 14361575) 86 203,02 грн витрат зі сплати судового збору.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» (74600, Херсонська обл., Горностаївський район, смт Горностаївка, вул. Об`їзна, буд. 8; код ЄДРПОУ 33015354) на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Чикаленка Євгена, буд. 42/4; код ЄДРПОУ 14361575) 86 203,02 грн витрат зі сплати судового збору.
6. Стягнути з Фермерського господарства «ЮКОС і К» (74300, Херсонська обл., Бериславський р-н, місто Берислав, вулиця Леніна, будинок 115; код ЄДРПОУ 34174889) на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Чикаленка Євгена, буд. 42/4; код ЄДРПОУ 14361575) 86 203,02 грн витрат зі сплати судового збору.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПРОДЕКСІМ» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Канатна, будинок 21 / вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 41; код ЄДРПОУ 33172676) на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Чикаленка Євгена, буд. 42/4; код ЄДРПОУ 14361575) 86 203,02 грн витрат зі сплати судового збору.
8. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ПТАХІВНИК» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Канатна, будинок 21 / вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 41; код ЄДРПОУ 05445758) на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Чикаленка Євгена, буд. 42/4; код ЄДРПОУ 14361575) 86 203,02 грн витрат зі сплати судового збору.
9. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 04 листопада 2026 р. Повне рішення складено та підписано 13 листопада 2026 р.
Суддя Р.В. Волков
Судове рішення № 141502527, Господарський суд Одеської області було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/1889/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: