Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 177/3070/26
Провадження № 2/177/2324/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
16 листопада 2026 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Березюк М. В.
за участі: секретаря Бабєєва К. О.,
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (далі - ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал"), через систему «Електронний суд», звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 37298,14 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
В обґрунтування позову представник позивача послався на те, що 10.07.2025 року між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем ОСОБА_1 укладено електронний договір № 5670187 про надання споживчого кредиту на суму 5000 грн, на умовах повернення, сплати процентів за користування кредитом, строком на 360 днів. Періодичність платежів кожні 30 днів. Перерахування коштів позичальнику здійснено в безготівковій формі, на платіжну картку № НОМЕР_1 , яку відповідач вказала особисто під час укладення кредитного договору. Сторони погодили проценти на користування кредитом за стандартною процентною ставкою в розмірі 0,95 % в день, у межах строку кредиту вказаного в п. 1.3 договору.
11.07.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до договору № 5670187 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.07.2025 року, за умовами якого відповідач отримала додатково суму кредиту в розмірі 4000 грн.
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за договорами виконало, перерахувало через систему ТОВ «Пейтек» суму кредиту 5000 грн та 4000 грн відповідно, на картку вказану відповідачем, а остання порушила умови договору, здійснивши лише одну оплату за договором в сумі 2144,51 грн, що спрямовані кредитором на погашення тіла кредиту в сумі 0,01 грн, оплату процентів в сумі 1244,50 грн та оплату комісії в сумі 900 грн.
31.03.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал», укладено договір факторингу № 2811/2025 від 31.03.2026, згідно якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги, в тому числі і за кредитним договором відповідача, строк дії якого на час укладення договору факторингу не сплив. Про відступлення права вимоги повідомлено боржників, у тому числі ОСОБА_1 .
Реалізуючи права нового кредитора ТОВ «Фінтраст Капітал» нарахувало відповідачу проценти за користування кредитом у сумі 8208,00 грн. за період з 01.04.2026 по 05.07.2026 (96 днів), тобто в межах строку кредитування, з розрахунку 0,95% на день.
Оскільки відповідач не виконала свої зобов`язання за договором, у неї сформувалася заборгованість у загальному розмірі 37298,14 грн, що складається: з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8999,99 грн., процентами нарахованими первісним кредитором до відступлення права вимоги у розмірі 20090,15 грн., процентами нарахованими за 96 днів (за період з 01.04.2026 по 05.07.2026, тобто після відступлення права вимоги, в межах строку кредитування) в розмірі 8208,00 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
Нараховані первісним кредитором суми штрафу в сумі 4500 грн, є неправомірно нарахованими, а саме всупереч положенням ст. 18 Прикінцевих положень ЦК України, та не є предметом спору.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, про що вказав у першій заяві по суті справи (а.с. 13).
Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала, надала суду відзив. У відзиві відповідач вказала, що позивач не надав доказів укладення кредитного договору саме з нею, прийняття нею умов договору. Просила суд перевірити докази фактичного надання їй кредитних коштів, належності їй платіжного документа, а також всього ланцюга відступлення права вимоги, розрахунку заборгованості, а також перевірити дотримання строків позовної давності. В позові просила відмовити в повному обсязі, а у разі якщо суд дійде висновку про можливість задоволення позовних вимог, визначити розмір заборгованості на підставі належних та допустимих доказів (а.с. 64).
Під час судового розгляду відповідач вказала про визнання факту укладення кредитного договору та додаткового договору до нього. Визнала факт отримання грошових коштів у сумі 5000 грн та 4000 грн відповідно на належну їй картку. Однак, заперечуючи позов вказувала на занадто великий розмір заборгованості за відсотками. Просила відмовити в задоволенні позову в частині відсотків за користування кредитом, в тому числі тих, що нараховані новим кредитором. Заперечувала проти стягнення з неї на користь позивача судових витрат, в тому числі судового збору, витрати на правничу допомогу вважала необґрунтовано завищеними.
Представник позивача подавав суду клопотання про витребування доказів, але суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання, як передчасного та безпідставного, адже відповідач визнала факт укладення договору та отримання кредитних коштів, належність їй платіжної картку на яку перераховано кошти, що не вимагало витребування вказаної інформації.
Клопотання відповідача про витребування доказів суд залишив без задоволення, як необґрунтоване. Дане клопотання, як визнала сама відповідач, сформовано за допомогою штучного інтелекту, а питання порушені в ньому, не стосувалися предмету доказування у даній справі, зокрема продовження строку кредитування. В іншій частині клопотання вказується про витребування у позивача документів, що ним додані до позову. Суд роз`яснював право позивачу надати докази на спростування доказів наданих позивачем, але такі відповідачем не надано.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 10.07.2025 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 , з використанням електронного підпису, укладено електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5670187, згідно відомостей якого укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний за стосунок «Credit7». Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", у тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІТС товариства.
На умовах, установлених Договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (пункт 1.2 договору про надання споживчого кредиту) (а.с. 21).
Сума кредиту (загальний розмір) за договором становить 5000,00 гривень. Строк кредиту 360 днів, періодичність сплати процентів кожні 30 днів, тип процентної ставки фіксована 0,95 % (пункт 1.3, 1.4, 1.5, 1.5.2 ) (а.с. 21-22).
Згідно п. 1.4.1 договору про надання споживчого кредиту, стандартна процентна ставка становить 0,95 % в день та застосовується: в межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки. Знижена процента ставка застосовується в розмірі 0,4750% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: якщо клієнт до 08.08.2025 (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного графіком платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. За цих умов клієнт отримує від Товариства індивідуальну знижку на стандартну проценту ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною ставкою до вказаної вище дати, перераховується за зниженою процентною ставкою.
Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (пункт 2.1 договору) (а.с.24-25).
Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, який як вона вказала, вона вносила з мобільного телефону у відповідному за стосунку. Підписано відповідачем і паспорт споживчого кредиту, в тому числі до додаткового договору, за яким вона отримала до кредитування 4000 грн, що визнано відповідачем (а.с. 25-39).
Факт перерахування коштів споживачу, на виконання умов вищевказаного договору, підтверджено довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК», з яким ТОВ «Лінеура Україна» уклало договір про організацію переказу грошових коштів на картку № НОМЕР_1 в сумі 5000 грн та 4000 грн (матеріали ЕС). Факт отримання кредитних коштів у вказаній сумі відповідач визнала.
Умовами договору, серед іншого передбачено обов`язок споживача у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені, інші платежі за договором (п. 4.1. договору).
З розрахунку заборгованості, наданого суду ТОВ «Лінеура Україна», на погашення кредиту за вищевказаним договором відповідачем внесено кошти у розмірі 2144,51 грн, що віднесені кредитором на сплату заборгованості за комісією 900 грн, заборгованості за процентами 1244,50 грн та заборгованості за тілом кредиту 0,01 грн (а.с. 40-48), та які забезпечили можливість застосування до відповідача зниженої процентної ставки у період до 08.08.2025 (9000 грн х 0,4750% = 42,75 грн в день), як визначено умовами договору. З 09.08.2025 відсотки нараховувалися кредитором за стандартною ставкою 0,95 % в день, як визначено умовами договору. Первісний кредитор нарахував проценти з 10.07.2025 по 31.03.2026, тобто в межах строку кредитування, при цьому сума заборгованості відповідача за відсотками склала 20090,15 грн, а за тілом кредиту 8999,99 грн (а.с. 40-48).
31.03.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», укладено договір факторингу № 02/31/03/2026, згідно якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги, в тому числі і за кредитним договором відповідача, строк дії якого на час укладення договору факторингу не сплив. За даними реєстру боржників, до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 5670187 на загальну суму 33590,14 грн, з яких 8999,99 грн за тілом кредиту, 20090,15 грн за процентами за користування кредитом на дату відступлення права вимоги (а.с. 55 та матеріали ЕС).
Реалізуючи права нового кредитора ТОВ «Фінтраст Капітал» нарахувало відповідачу проценти за користування кредитом у сумі 8208,00 грн, за період з 01.04.2026 до 05.07.2026 (96 днів), тобто в межах строку кредитування, з розрахунку 0,95 % на день, що узгоджуються з умовами договору кредиту (а.с. 49-51).
Відповідно, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем склала 37298,14 грн, та складається: з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8999,99 грн., нарахованими процентами первісним кредитором у розмірі 20090,15 грн, нарахованими процентами за 96 днів (за період з 01.04.2026 по 05.07.2026) в розмірі 8208,00 грн. Вказаний розрахунок відповідач не заперечила, контррозрахунку не надала, доказів внесення коштів на погашення кредиту не надано.
Доводи відповідача щодо незгоди з розміром заборгованості з посиланням на завищеність відсоткової ставки за користування кредитом, суд розцінює критично, адже дана ставка не перевищує дозволену чинним законодавством (1 % в день), при цьому відповідач підписуючи тест договору, маючи можливість ознайомитися з текстом договору до його підписання, погодилася з його умовами, в тому числі розміром відсоткової ставки за кредитом, підписавши текст договору. Відповідач не була позбавлена можливості повернути кредит в будь-який момент до сплину строку кредитування, що суттєво вплинуло б на розмір плати за користування кредитом, але остання активних дій до погашення заборгованості не вчинила, сплативши лише один платіж, що забезпечував застосування зниженою відсоткової ставки в певний період, а в подальшому кошти на повернення кредиту, сплати відсотків не здійснювала, ігноруючи свої зобов`язання за договором.
Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом норм ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За нормами статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1 і 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положення статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу.
На підставі ст.610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до ст.625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Оскільки сукупність вищевказаних доказів підтверджує факт укладення договору кредиту між первісним кредитором та відповідачем, умови договору відповідач не заперечила, погодилася на них, в змагальному судовому процесі розмір заборгованості не спростувала, при цьому перед судом доведено факт наявності заборгованості у вище вказаному розмірі, факт переходу права вимоги до позивача, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Доводив відповідача щодо можливого спливу строку позовної давності не спроможні, адже строк виконання зобов`язань за договором 10.07.2026, а з позовом позивач звернувся 29.08.2026, тобто в межах трирічного строку позовної давності.
Доводи відповідача про неможливість нарахування новим кредитором відсотків за користування кредитом, суд розцінює критично, адже до нового кредитора перейшли всі права кредитора за вищевказаними договорами кредиту, відповідно і право нараховувати відсотки за користування кредитом у межах строку кредитування.
В силу п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір у розмірі 2662,40 гривень (а.с. 85).
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000 грн.
Судом встановлено, що 10.12.2024 між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М. укладено договір про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024. Відповідно до Акту прийому-передачі виконаних робіт, адвокатом Столітнім М.М. для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, надано послуги, вартість яких складає 10000,00 грн (а.с. 52,матеріали ЕС).
Однак вказаний розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим та недоведеним перед судом. Суд вважає належно підтвердженими, обґрунтованими, реальними та необхідними витрати на правничу допомогу, що вказані в п. 2 (опрацювання документів та аналіз фактичних обставин справи 840 грн), п. 3 (аналіз законодавства та судової практики 440 грн), п. 7 ( складення позовної заяви 1640 грн) акту приймання-передачі виконаних робіт.
Щодо інших витрат на правничу допомогу, що вказані в акті виконаних робіт (а.с. 52 та ЕС), то перед судом не доведено їх необхідності, реальності. Суду не надано доказів здійснення таких витрат як первинне консультування позивача юридичної особи з правових питань, не надано доказів підготовки декількох позицій ефективного захисту прав клієнта, складення письмової юридичної консультації. Всі документи, що є додатками до позову, за виключенням тих, що стосуються витрат на правничу допомогу, складені первісним кредитором, або самим позивачем (розрахунки, виписки, договори та реєстри прав вимоги), при цьому у витрати на правничу допомогу окремо включено складення та виготовлення адвокатом інших документів додатків до позовної заяви, що є безпідставним. Більш того, оформлення додатків до позову, є складовою процесу підготовки позовної заяви до суду та охоплюється витратами визначеними в п. 7 акта № 23412, адже в силу норм ЦПК України позов має відповідати певним вимогам, в тому числі містити додатки, на які містить посилання позов. Дана справа розглянута за відсутності сторін, відповідач позов не заперечила, а тому такі витрати як представництво в судових засіданням та складення відповіді на відзив, тощо (п. 9-10 акта 23412) є безпідставними та недоведеними перед судом. Така витрата як складення адвокатського запиту, вартістю 840 грн, не була необхідною, що було очевидним для представника, адже інформація про надання якої він просив банк, становить банківську таємницю, а тому вона могла бути надана лише за згоди клієнта, або на підставі судового рішення. Відповідно, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача вартості тих витрат, які не були реальними та необхідними для належного захисту прав позивача.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 137, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2920 грн у рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу, що були необхідними, реальними та належним чином обґрунтовані перед судом.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (ЄДРПОУ 44559822) суму заборгованості за договором кредиту № 5670187 від 10.07.2025 у загальному розмірі 37298 (тридцять сім тисяч двісті дев`яносто вісім) гривень 14 копійок, а також 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору та 2920 (дві тисячі дев`ятсот двадцять) гривень 00 копійок у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16.11.2026 року.
Суддя М.В. Березюк
Судове рішення № 141502298, Криворізький районний суд Дніпропетровської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 177/3070/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: