Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
УХВАЛА
про забезпечення позову
16 листопада 2026 року Справа № 915/1742/26
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали заяви ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «НОВІС» (вх. № 17580/26 від 13.11.2026) про забезпечення позову по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «НОВІС», вул. Курсантська, буд. 1Д, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49051 (код ЄДРПОУ 38300039)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКАТНИЙ СМАК», вул. Комарова, буд. 62, с. Котляреве, Миколаївський р-н., Миколаївська обл., 57260 (код ЄДРПОУ 35048287)
про стягнення коштів в сумі 262 374, 39 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
ВСТАНОВИВ:
1. Предмет та підстави позову.
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «НОВІС» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКАТНИЙ СМАК» 212 950, 80 грн. - основного боргу, 31 575, 88 грн. - пені, 10 261, 84 грн. - 10 % річних та 7 585, 87 грн. - інфляційних втрат, а всього 262 374, 39 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 3 148, 49 грн. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Підставою позову зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов укладеного між ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «НОВІС» та ТОВ «Виробництво заморожених продуктів «Еліка» (нова назва ТОВ «ЕЛІКАТНИЙ СМАК») договору поставки № 93 від 21.04.2015, а саме зобов`язань щодо в повному обсязі оплати за отриманий товар у порядку та строки, передбачені умовами договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 212 950, 80 грн.
За порушення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу відповідно до п. 7.1 договору пеню, а також 10 % річних та інфляційні втрати відповідно до п. 7.2 договору та ст. 625 ЦК України.
Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 253, 526, 530, 549, 611, 625, 629, 692, 712 ЦК України, судовою практикою та умовами договору.
2. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.11.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.
3. Заява про забезпечення позову.
13.11.2026 до Господарського суду Миколаївської області від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 17580/26 від 13.11.2026), в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову у справі № 915/1742/26 шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Елікатний смак» і знаходяться на його рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах, у межах ціни позову 262 374, 39 грн.
Підставою заяви про забезпечення позову позивачем зазначено наступні обставини.
Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 212 950, 80 грн. - основного боргу, 31 575, 88 грн. - пені, 10 261, 84 грн. - 10 % річних та 7 585, 87 грн. - інфляційних втрат.
Позивач зазначає, що відповідач тривалий час не виконує грошове зобов`язання перед позивачем. Єдиний платіж на 15 000, 00 грн. відповідач здійснив лише на 112-й день прострочення, а основна частина вартості товару залишається неоплаченою.
За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень у провадженні Господарського суду Миколаївської області перебувають щонайменше такі справи за вимогами інших контрагентів відповідача про стягнення з нього грошових коштів:
1) справа № 915/985/26 за позовом ТОВ «Ярофрут» про стягнення 4 457 000, 99 грн.;
2) справа № 915/1762/26 за заявою ПАТ «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич-Бориспіль» про забезпечення майбутнього позову про стягнення 3 501 000, 00 грн. за договором на перевезення вантажів;
3) справа № 915/1546/26 за позовом ТОВ «Типографія «Парус» про стягнення 2 673 195, 54 грн.;
4) справа № 915/2146/25 за позовом ТОВ «Рідна хата» про стягнення 2 634 737, 59 грн. за договором поставки;
5) справа № 915/1447/26 за позовом ПП «РЕНЕТ» про стягнення 1 169 599, 67 грн. за договором поставки;
6) справа № 915/1467/26 за позовом ФОП Скиби Михайла Антоновича про стягнення 1 033 722, 80 грн. за договором поставки;
7) справа № 915/1727/26 за позовом ТОВ «Типографія «Парус» про стягнення 103 850, 52 грн. за договором зберігання.
Загальний розмір цих вимог становить 15 573 107, 11 грн.
Наведені справи свідчать, що відповідач систематично не розраховується зі своїми контрагентами у встановлені договорами строки. Отже, прострочення оплати товару позивачу є не поодиноким випадком, а проявом сталої поведінки відповідача щодо кредиторів.
Позивач зазначає, що кошти відповідача вже арештовано за заявою іншого кредитора. Так, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.11.2026 у справі № 915/1762/26 за заявою Приватного акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич-Бориспіль» накладено арешт на грошові кошти на рахунках відповідача та на належне йому нерухоме майно в межах 3 501 000, 00 грн.
Таким чином, кошти на рахунках відповідача в межах 3 501 000, 00 грн. уже заблоковано на користь іншого кредитора, а після набрання законної сили рішеннями в інших справах кошти відповідача підлягатимуть списанню в порядку примусового виконання цих рішень. Якщо суд не накладе арешт на кошти відповідача в межах ціни позову у цій справі, то на момент ухвалення рішення на користь позивача коштів відповідача може вже не вистачити для його виконання.
Позивач зазначає, що цей захід безпосередньо пов`язаний із предметом позову. Позивач заявив вимогу про стягнення грошових коштів, тому виконання рішення суду в разі задоволення позову залежатиме саме від наявності у відповідача грошових коштів у необхідному розмірі.
Арешт у межах 262 374, 39 грн. не здатен заблокувати господарську діяльність відповідача. Статутний капітал відповідача за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань становить 57 458 393, 10 грн., тобто сума арешту не досягає й пів відсотка статутного капіталу. Кошти відповідача понад цю суму залишаються в його вільному розпорядженні, а арештовані кошти не переходять до позивача і залишаються власністю відповідача до вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 141 ГПК України заявник зазначає, що пропозицій щодо зустрічного забезпечення позивач не має, оскільки арешт коштів у межах ціни позову не позбавляє відповідача права власності на ці кошти, а вимоги позивача ґрунтуються на підписаній сторонами видатковій накладній і частковому платежі відповідача з посиланням на цю накладну.
Заява обґрунтована приписами ст. 136, 137, 139, 140, 141 ГПК України та судовою практикою.
До заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивачем надано докази сплати судового збору у сумі 1 331, 20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № ЗУ00000812 від 13.11.2026.
4. Розгляд заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 140 ГПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Системний аналіз положень ст. 140 ГПК України дозволяє дійти висновку, що за загальним правилом розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється судом без повідомлення учасників справи. Виклик особи, що подала заяву про забезпечення позову, за нормами ч. 3 ст. 140 ГПК України здійснюється судом у разі необхідності вчинення додаткових дій: отримання пояснень, доказів. В свою чергу у випадку недостатності наданих заявником пояснень та доказів - призначається судове засідання (ч. 4 ст. 140 ГПК України).
Враховуючи викладені в заяві про вжиття заходів забезпечення позову обставини справи, проаналізувавши подані заявником докази, врахувавши пояснення особи, щодо якої заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
5. Правове регулювання питання вжиття заходів забезпечення позову.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Згідно рішення ЄСПЛ від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні ЄСПЛ від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 14 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.
За змістом ст. 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова КГС ВС від 17.11.2020 № 922/2419/20).
Позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (постанова КГС ВС від 25.09.2020 № 910/1762/20).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 15.01.2020 по справі № 915/1912/19).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 23.12.2020 № 911/949/20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та наявна реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати зміст позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Правова позиція викладена в постанові КЦС ВС від 25.11.2020 у справі № 757/61850/18-ц.
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення (постанови КГС ВС від 17.09.2021 у справі 910/3547/21, від 05.08.2022 у справі № 905/447/22, від 06.12.2023 № 917/805/23, постанова ОП КГС ВС від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова КГС ВС від 04.05.2023 у справі № 916/3710/22).
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (постанова ВП ВС від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, постанова КГС ВС від 06.12.2023 № 917/805/23).
У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Об`єднаної палати КГС ВС від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанови КГС ВС від 11.12.2023 № 904/1934/23, від 06.12.2023 № 917/805/23).
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів та визнання договору розірваним, тобто вимоги майнового та немайнового характеру. Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову (постанова КГС ВС від 06.12.2023 № 917/805/23).
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова КГС ВС від 06.12.2023 № 917/805/23).
При цьому використання судом терміну "боржник" не свідчить про упередженість і про передчасне вирішення ним питання щодо наявність заборгованості відповідача перед позивачем до розгляду спору по суті, оскільки відповідно до статей 509, 510 ЦК сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (постанова КГС ВС від 11.12.2023 № 904/1934/23).
Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами" (постанова КГС ВС від 04.05.2023 у справі № 916/3710/22).
У разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності (постанови КГС ВС від 06.10.2022 у справі № 905/446/22, від 11.12.2023 № 904/1934/23, постанова КГС ВС від 14.10.2024 у справі № 915/534/24).
Арешт коштів на рахунках означає, що гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.
Немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість ними розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20, від 21.01.2022 у справі № 910/5079/21 (постанова КГС ВС від 11.12.2023 № 904/1934/23).
Відтак, стала та актуальна практика Верховного Суду покладає на заявника необхідність обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову (таким обґрунтуванням можуть бути, наприклад, наведення обставин неспівмірно малого розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю відповідача порівняно зі стягуваною сумою вимог, відсутність інформації про існування у відповідача нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення, існування великої кількості судових проваджень щодо відповідача, де останній є боржником тощо), однак визначає, що такі обґрунтування не обов`язково мають бути доведеними доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо) (постанова КГС ВС від 14.10.2024 у справі № 915/534/24).
Для цілей вжиття заходів забезпечення позову, побудова судового рішення на припущені є допустимою, за умови, що таке припущення було достатньо обґрунтованим (постанова КГС ВС від 14.10.2024 у справі № 915/534/24).
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
6. Висновки суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача основного боргу, пені, 10 % річних та інфляційних втрат в загальній сумі 262 374, 39 грн. (вимога майнового характеру), тобто судове рішення у випадку задоволення позову підлягатиме примусовому виконанню.
Підставою позову в цій справі позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов укладеного між ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «НОВІС» та ТОВ «Виробництво заморожених продуктів «Еліка» (нова назва ТОВ «ЕЛІКАТНИЙ СМАК») договору поставки № 93 від 21.04.2015, а саме зобов`язань щодо в повному обсязі оплати за отриманий товар у порядку та строки, передбачені умовами договору.
Позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Елікатний смак» і знаходяться на його рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах, у межах ціни позову 262 374, 39 грн., зазначивши, зокрема, що за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень у провадженні Господарського суду Миколаївської області перебувають ряд справ № 915/985/26, № 915/1762/26, № 915/1546/26, № 915/2146/25, № 915/1447/26, № 915/1447/26, № 915/1467/26, № 915/1727/26 за вимогами інших контрагентів відповідача про стягнення з нього грошових коштів в загальному розмірі 15 573 107, 11 грн.
Відповідно до інформації з ЄДРЮОФОПГФ статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКАТНИЙ СМАК» (код ЄДРПОУ 35048287) становить 57 458 393, 10 грн.
Судом встановлено, що відповідно до інформації з сайту Опендатабот, яка є у відкритому доступі, рішеннями Господарського суду Миколаївської області по судовим справам № 915/245/26, № 915/1465/25 стягнуто з ТОВ «ЕЛІКАТНИЙ СМАК» грошові кошти. Крім того, в порядку наказного провадження стягнуто з ТОВ «ЕЛІКАТНИЙ СМАК» грошові кошти (судовий наказ по справі № 915/1672/26). Також судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.11.2026 накладено арешт у межах ціни позову в розмірі 3 501 000, 00 грн. на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКАТНИЙ СМАК», що належить товариству на праві власності, без обмеження права володіння та користування зазначеним майном та на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІКАТНИЙ СМАК у банківських та/або в інших фінансово-кредитних установах.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову з огляду на наступне.
Враховуючи, що предметом майбутнього позову буде вимога майнового характеру про стягнення коштів, отже, виконання судового рішення в цій справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти безпосередньо пов`язане із предметом позову.
Суд зазначає, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 06.12.2023 у справі № 917/805/23, від 11.10.2023 у справі № 916/409/21, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 08.08.2023 у справі № 922/1344/23, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 22.04.2024 у справі № 922/3929/23, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.
При цьому, суд зазначає, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Отже, оскільки предметом позову є вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 262 374, 39 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість та накладення арешту на грошові кошти саме в межах ціни позову, що в свою чергу матиме наслідком дотримання принципів розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши наведені позивачем підстави для вжиття заходів для забезпечення позову у цій справі, та, відповідно, обґрунтованість зазначеного позивачем припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, зважаючи на суму позову (262 374, 39 грн.), врахувавши існування великої кількості судових проваджень щодо відповідача, втому числі ряду судових рішень, прийнятих у 2026 році про стягнення з ТОВ «ЕЛІКАТНИЙ СМАК» грошових коштів, встановивши безпосередній зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача та накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «ЕЛІКАТНИЙ СМАК» і знаходяться на його рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах у межах ціни позову 262 374, 39 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 137, 140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «НОВІС» про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 17580/26 від 13.11.2026).
2. Вжити заходи забезпечення позову у справі № 915/1742/26, а саме:
Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКАТНИЙ СМАК», вул. Комарова, буд. 62, с. Котляреве, Миколаївський р-н., Миколаївська обл., 57260 (код ЄДРПОУ 35048287) і знаходяться на його рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах у межах ціни позову 262 374, 39 грн.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «НОВІС», вул. Курсантська, буд. 1Д, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49051 (код ЄДРПОУ 38300039)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКАТНИЙ СМАК», вул. Комарова, буд. 62, с. Котляреве, Миколаївський р-н., Миколаївська обл., 57260 (код ЄДРПОУ 35048287)
Ухвала є виконавчим документом відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Строк пред`явлення ухвали до виконання відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст. 144 ГПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256, 257, 258 ГПК України.
Суддя Е.М. Олейняш
Судове рішення № 141502159, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 915/1742/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: