Ухвала суду № 141502093, 13.11.2026, Господарський суд Миколаївської області

Дата ухвалення
13.11.2026
Номер справи
915/1794/26
Номер документу
141502093
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

13 листопада 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/1794/26

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 17163/26 від 09.11.2026 р.) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521; код ЄДРПОУ 42640371) про скасування державної реєстрації речових прав на майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 530779748101; тип та опис об`єкта: квартира, семикімнатна житловою площею 190,8 кв.м, загальною площею 305,5 кв.м, з приміщенням гаражу № НОМЕР_3 , загальною площею 33,5 кв.м, приміщенням підвалу 16-16 загальною площею 25,1 кв.м та приміщенням комори 16-23 загальною площею 2,8 кв.м, всього загальною площею 366,9 кв.м; за адресою: АДРЕСА_3 ; номер відомостей про речове право: 66376520; дата, час державної реєстрації 09 вересня 2026 року 17:13:50; державний реєстратор приватний нотаріус Недвіга Олена Федорівна Миколаївський міський нотаріальний округ, Миколаївської області; підстави внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 86700353 від 09 вересня 2026 року 18:16:43 приватний нотаріус Недвіга Олена Федорівна Миколаївський міський нотаріальний округ, Миколаївської області; документи, що подані для державної реєстрації: свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулись, серія та номер 3168, видане 09 вересня 2026 року приватним нотаріусом Недвігою Оленою Федорівною Миколаївського міського нотаріального округу, Миколаївської області; власник Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371.

В обґрунтування підстав позову заявник зазначає, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами № 014/08-112/65594 від 26.07.2007 р., № 014/08-112/65593 від 26.07.2007 р., № 014/81-1-0-00/9822 від 17.12.2014 р., № 014/81-1-0-00/9826 від 17.12.2014 р. між ВАТ (АТ) «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 були укладені відповідні договори іпотеки квартири АДРЕСА_4 , посвідчені приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горбуровим К.Є., зареєстровані у реєстрі за №1812 від 26.07.2007 р., № 1813, № 3694 від 17.12.2014 р., № 3696 від 17.12.2014 р. При цьому заявник вказує, що водночас на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» нотаріусом було накладено заборону, зареєстровані у реєстрі за № 738, № 739, № 28 від 17.12.2014, № 29 від 17.12.2014 р. відповідно.

Крім того, позивач зазначає, що 18.02.2021 року між ТОВ «Грейн Пауер» та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 був укладений договір поруки, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрований в реєстрі за № 153, згідно якого поручителі поручалися перед кредитором ТОВ «Грейн Пауер» за виконання боржником ПП «Фортуна Світ» свого обов`язку за договором поставки № 219 від 11.08.2020 р.

Згодом, як вказує позивач, у зв`язку з невиконанням ПП «Фортуна Світ» мирової угоди, яку було укладено в межах справи №915/54/24, кредитор - ТОВ «Грейн Пауер» звернулося до господарського суду Миколаївської області із позовом у справі № 915/1586/24 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ПП «Фортуна Світ», про стягнення з поручителів боргу в сумі 4006170,11 грн. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2025 року у справі № 915/1586/24 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто солідарно з відповідачів - ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на користь ТОВ «Грейн Пауер» 4006157,82 грн., з яких 1375000,00 грн. основного боргу, 1825101,37 грн. пені, 671869,97 грн. інфляційних втрат, 134186,48 - 3% річних, також стягнуто 47073,89 грн. судового збору.

Як зазначає позивач, 25.11.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. було відкрите виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області № 915/1586/24 від 24.11.2025 р. В подальшому, 26.11.2025 р. приватним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на спірне майно боржника (реєстраційний номер ОНМ 530779748101) в сумі звернення стягнення 4459054,88 грн. Згодом, як стверджує позивач, 13.08.2026 року організатором торгів - ДП «Сетам» складений протокол № 665804 проведення електронного аукціону (третіх торгів) з продажу предмета іпотеки (спірного майна), за яким оголошено електронний аукціон таким, що не відбувся. В подальшому, на підставі заяви стягувача (іпотекодержателя) від 31.08.2026 р. про залишення за собою предмету іпотеки за початковою ціною третіх торгів приватним виконавцем 01.09.2026 р. складений акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а 09.09.2026 р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі акту від 01.09.2026 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу було видано свідоцтво про належність на праві власності квартири семикімнатної з прим. гаражу АДРЕСА_5 та прим. комори № НОМЕР_4 загальною площею 366.90 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 - ТОВ «Факторинг Партнерс», яке зареєстроване у реєстрі за № 3168 від 09.09.2026 р.

На переконання позивача, звертаючи стягнення на предмет іпотеки шляхом складання акту та постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, приватний виконавець діяв протиправно, в порушення Закону України «Про іпотеку», правовим наслідком чого є недійсність свідоцтва про право власності виданого стягувачу на підставі вказаних протиправних рішень приватного виконавця.

В обґрунтування підсудності справи Господарському суду Миколаївської області позивач зазначає, що заявлені вимоги стосуються недійсності правовстановлюючого документа, виданого на підставі протиправних рішень приватного виконавця прийнятих на виконання наказу виданого 24.11.2025 року у справі Господарського суду Миколаївської області № 915/901/26 за позовом ТОВ «Грейн Пауер» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ПП «Фортуна Світ», про стягнення боргу. Як зауважує позивач, вирішуючи справу у порядку господарського судочинства, суд виходив з того, що відповідачі є поручителями з виконання простроченого зобов`язання за договором поставки № 219 від 11 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «Грейн Пауер» та ПП «Фортуна Світ».

Як вважає позивач, правовідносини сторін справи стосуються примусового виконання господарського договору, сторонами якого є юридичні особи. Разом з цим, позивач зауважує, що сам по собі факт, що таке виконання відбулось за рахунок нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , що є предметом іпотеки наданої у забезпечення споживчих кредитів, не змінює суті правовідносин.

Разом з цим, у тексті позовної заяви позивачем викладено текст заяви про забезпечення позову (вх. №17266/26 від 10.11.2026 р.), в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- заборони ТОВ «Факторинг Партнерс» без згоди ОСОБА_1 , вчинення дій щодо виселення ОСОБА_1 з квартири у позасудовий спосіб шляхом заміни замків вхідної двері у квартиру АДРЕСА_4 ;

- заборони ТОВ «Факторинг Партнерс» без згоди ОСОБА_1 вчинення дій щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_4 ;

- заборони ТОВ «Факторинг Партнерс» без згоди ОСОБА_1 вчинення дій щодо реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_4 ;

- заборони суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо квартири АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 530779748101.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2026 р. заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. №17266/26 від 10.11.2026 р.), текст якої викладено у позовній заяві (вх. №17163/26 від 09.11.2026 р.), повернуто заявнику.

12.11.2026 року від представника ТОВ «Фактум Партнерс» (нове найменування ТОВ «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371) до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли заперечення щодо відкриття провадження у справі та заяви про забезпечення позову (вх. №17357/26), в яких заявник вказує, що спір має приватноправовий характер і за своїм суб`єктним складом та характером правовідносин підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки у даній справі позивачем є ОСОБА_1 - фізична особа, яка звернулася за захистом власних майнових прав, фактично між позивачем та ТОВ «Факторинг Партнерс» виник спір щодо належності права власності на конкретний об`єкт нерухомого майна.

Дослідивши зміст позовної заяви та характер спірних правовідносин, господарський зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно зі ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Так, за змістом положень ст. 4 та ст. 45 ГПК України позивачами і відповідачами - можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 124, 125 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) суд "встановлений законом" має бути утворений безпосередньо на підставі закону, діяти в законному складі в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У пункті 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 646/6644/17 зроблено висновок, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом спору є немайнова вимога ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 530779748101), яке є предметом іпотеки, така вимога обґрунтована порушенням його житлових прав внаслідок реалізації приватним виконавцем спірного об`єкта нерухомості під час здійснення виконавчих дій та порушення виконавцем положень Закону України «Про іпотеку».

До позову заявником надано копії наступних кредитних та іпотечних договорів:

- кредитного договору № 014/08-112/65594 від 26 липня 2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 про надання позичальнику кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 146 300,00 дол. США (п.1.1. договору), на строк по 26 липня 2017 року (включно) (п.1.2. договору);

- кредитного договору № 014/08-112/65593 від 26 липня 2007 року, який був укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 ;

- іпотечного договору від 26.07.2007 р., який був укладено між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (іпотекодержатель) і ОСОБА_1 (іпотекодавець) та посвідчений нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горбуровим К.Є. та зареєстровано в реєстрі за №1812, відповідно до умов п. 1.1. якого цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору №014/08-112/65594 від 26.07.2007 р. (кредитна угода), укладеної між іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого іпотекодавець зобов`язаний до 26.07.2017 р. повернути іпотекодавцю кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 146300,00 доларів США 00 центів, сплатити відсотки в розмірі 13,5 % річних за користування ним згідно умов кредитної угоди, а також можливу неустойку у розмірі і у випадках передбачених кредитною угодою

- іпотечного договору від 26.07.2007 р., який був укладено між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (іпотекодержатель) і ОСОБА_1 (іпотекодавець), який є майновим поручителем за зобов`язаннями ОСОБА_5 , та посвідчений нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горбуровим К.Є. та зареєстровано в реєстрі за №1813, відповідно до умов п. 1.1. якого цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору №014/08-112/65593 від 26.07.2007 р. (кредитна угода), укладеної між іпотекодержателем та позичальником, за умовами якого іпотекодавець зобов`язаний до 26.07.2017 р. повернути іпотекодавцю кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 146300,00 доларів США 00 центів, сплатити відсотки в розмірі 13,5% річних за користування ним згідно умов кредитної угоди, а також можливу неустойку у розмірі і у випадках передбачених кредитною угодою;

- іпотечного договору від 17.12.2014 р., який був укладено між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (іпотекодержатель) і ОСОБА_1 (іпотекодавець) та посвідчений нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горбуровим К.Є. та зареєстровано в реєстрі за №3694, відповідно до умов п. 2.1. якого іпотека відповідно до цього договору забезпечує виконання зобов`язань іпотекодавця, що випливають та/або виникнуть у майбутньому з кредитного договору №014/81-1-0-00/9822 від 17.12.2014 р., укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем (позичальником);

- іпотечного договору від 17.12.2014 р., який був укладено між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (іпотекодержатель) і ОСОБА_1 (іпотекодавець) та посвідчений нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горбуровим К.Є. та зареєстровано в реєстрі за №3694, відповідно до умов п. 2.1. якого іпотека відповідно до цього договору забезпечує виконання зобов`язань ОСОБА_4 (позичальник), що випливають та/або виникнуть у майбутньому з кредитного договору №014/81-1-0-00/9826 від 17.12.2014 р., укладеного між іпотекодержателем та позичальником.

Відповідно до положень наведених вище іпотечних договорів предметом іпотеки є квартира семикімнатна з приміщенням гаражу № НОМЕР_3 , приміщенням підвалу №16-16 та приміщенням комори №16-23, які розташовані за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно з ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості. Подільний об`єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку лише у випадках, визначених законом.

Так, право іпотеки є акцесорним видом забезпечення виконання зобов`язання, а тому поділяє долю права вимоги, яку вона забезпечує.

Водночас, у постанові від 13.03.2019 у справі №906/277/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII чітко розмежував юрисдикцію судів за правилами цивільного та господарського судочинства щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, встановивши у п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, що критерієм розмежування юрисдикції у таких спорах є суб`єктний склад основного зобов`язання.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі №906/277/18 зазначила, що для визначення юрисдикції суду щодо розгляду відповідної справи суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, значення не має; вид судочинства визначається з урахуванням суб`єктного складу сторін основного зобов`язання.

В постанові від 19.03.2019 у справі №904/2526/18 Велика Палата Верховного Суду додатково звернула увагу на те, що положення п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України пов`язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не з об`єднанням позовних вимог до боржника у забезпечувальному зобов`язанні з вимогами до боржника за основним зобов`язанням, а з тим, що сторонами основного зобов`язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Так, за правилами цивільного судочинства повинні розглядатися спори стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо хоча би однією стороною цього основного зобов`язання є фізична особа, яка, вступаючи у це зобов`язання, не діяла як фізична особа-підприємець. Тому для визначення юрисдикції суду щодо розгляду відповідної справи суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, значення не має. Вид судочинства (цивільне чи господарське) визначається, враховуючи суб`єктний склад сторін основного зобов`язання (див. пункти 52-53 постанови від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12916/15-ц).

З огляду на вказане до юрисдикції господарського суду не належить, зокрема, спір щодо виконання договору, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо хоча би однією стороною основного зобов`язання є фізична особа, яка не є підприємцем.

Пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України виключив з-під юрисдикції господарського суду спори щодо всіх правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, сторонами якого не є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. Натомість частина перша статті 19 ЦПК України у системному зв`язку з частиною першою статті 2, частиною першою статті 5, статтею 46, частиною першою статті 47, частиною другою статті 48 цього Кодексу не встановлюють обмежень щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами акцесорного зобов`язання є винятково юридичні особи та (або фізичні особи-підприємці).

Тобто, з 15 грудня 2017 року, якщо хоча би однією зі сторін основного зобов`язання є фізична особа, яка не є підприємцем, спір щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, розглядається за правилами цивільного судочинства незалежно від того, чи заявляє позивач одночасно вимоги до фізичної особи-сторони основного зобов`язання та до сторони (сторін) акцесорного зобов`язання, зокрема незалежно від того, чи об`єднані позовні вимоги щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів іпотеки, поруки тощо, укладених для забезпечення основного зобов`язання. (п. 33-35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №906/277/18).

Крім того відповідно до п. 6 ч. 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Так, вищенаведеною нормою ГПК прямо встановлено виключення щодо підсудності господарському суду спорів щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, стороною якого є фізична особа, яка не є підприємцем, а також спору стосовно майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи.

В даному спорі позивач - ОСОБА_1 як фізична особа звернувся за захистом власних майнових прав, оспорює легітимність державної реєстрації за ТОВ «Факторинг Партнерс» права власності на квартиру на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги не відбулись.

Тобто, фактично між позивачем та ТОВ «Факторинг Партнерс» виник спір щодо належності права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, який, за ствердженнями позивача, є предметом іпотечних договорів, укладених для забезпечення зобов`язань за кредитними договорами, сторонами якого є юридична особа - кредитодавець і фізична особа - позичальник. Щодо іншого відповідача - ОСОБА_2 , який є приватним виконавцем позивач не визначив, яким чином позовні вимоги про скасування державної реєстрації речових прав на майно стосуються вказаної особи.

В даному випадку позивач не є суб`єктом підприємницької діяльності, а захищає власні права фізичної особи щодо житлового приміщення. При цьому позивач оспорює не господарський договір між суб`єктами господарювання, а виникнення права власності у ТОВ «Факторинг Партнерс» на нерухоме майно.

Судом відхиляються посилання позивача у позові в обґрунтування юрисдикції спору господарському суду на те, що заявлені вимоги стосуються недійсності правовстановлюючого документа, виданого на підставі протиправних рішень приватного виконавця прийнятих на виконання наказу виданого 24 листопада 2025 року у справі Господарського суду Миколаївської області № 915/901/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Приватне підприємство «Фортуна Світ», про стягнення боргу. По-перше, з матеріалів позову не вбачається наявності виконавчих дій приватного виконавця, здійснених на виконання наказу виданого 24 листопада 2025 року у справі Господарського суду Миколаївської області № 915/901/26. По-друге предметом спору не є недійсність правовстановлюючого документа, виданого на підставі протиправних рішень приватного виконавця, прийнятих на виконання наказу виданого 24 листопада 2025 року у справі Господарського суду Миколаївської області № 915/901/26.

Як свідчать матеріали позову, набуття ТОВ «Факторинг Партнерс» права власності відбулося в межах виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду у справі № 915/1586/24, але це жодним чином не змінює правової природи спору, який стосується саме оспорення позивачем набуття ТОВ права власності на майно, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання. Ті обставини, що набуття вказаним Товариством права власності на спірний об`єкт було здійснено в межах виконання приватним виконавцем судового рішення, ухваленого господарським судом, не свідчать про те, що подальші спори щодо прав на майно, яке було передане стягувачу в межах такого виконавчого провадження, автоматично належать до господарської юрисдикції. Наразі суд зауважує, що у вказаному випадку позивач як сторона виконавчого провадження у разі незгоди з діями приватного виконавця наділений правом на оскарження таких дій в порядку ст. 339-1 - 342 ГПК України.

Таким чином, враховуючи викладене, оскільки спір у цій справі виник у зв`язку з порушенням права власності позивача на предмет іпотеки, що є предметом іпотечних договорів, що укладені для забезпечення зобов`язань за кредитними договорами, сторонами якого є юридична особа - кредитодавець і фізична особа - позичальник, господарський суд вважає, що спір щодо спірного іпотечного майна має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» про скасування державної реєстрації, оскільки вказана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Відповідно до ч. 4 ст. 175 ГПК України до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

Оскільки позовна заява надійшла до суду у вигляді електронного документа через підсистему "Електронний суд", позивачу надсилається лише копія ухвали про відмову у відкритті провадження.

Крім того, 13.11.2026 року від ОСОБА_1 до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про забезпечення позову (вх. №17505/26), в якій позивач просить суд до розгляду спору по суті вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони ТОВ «Факторинг Партнерс» без згоди ОСОБА_1 , вчинення дій щодо виселення ОСОБА_1 з квартири у позасудовий спосіб шляхом заміни замків вхідної двері у квартиру АДРЕСА_4 ;

- заборони ТОВ «Факторинг Партнерс» без згоди ОСОБА_1 вчинення дій щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_4 ;

- заборони ТОВ «Факторинг Партнерс» без згоди ОСОБА_1 вчинення дій щодо реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_4 ;

- заборони суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо квартири АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 530779748101.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Як вказано в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.01.2025 року у справі № 903/497/24, системний аналіз статті 138, 136 ГПК України свідчить, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил юрисдикції у господарських судах. Отже, розгляд заяви та вжиття заходів забезпечення позову здійснюються виключно судом компетентним розглядати спір по суті. Це зумовлює обов`язок суду першої інстанції при надходженні заяви про забезпечення позову перевіряти її відповідність приписами статті 20 ГПК України.

Враховуючи викладене, оскільки господарським судом відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» про скасування державної реєстрації речових прав на майно з підстав непідвідомчості даного спору господарському суду, відповідно подана позивачем заява про забезпечення такого позову (вх. №17505/26 від 13.11.2026 р.) не підлягає розгляду господарським судом, а тому підлягає поверненню заявнику як така, що подана з порушенням правил підсудності.

В силу вимог ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом, при цьому обов`язковим є дотримання правил юрисдикції (підсудності), визначених в параграфі 3 глави 2 ГПК України.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Також Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви N 29458/04, N 29465/04) зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Така ж позиція наведена Європейським судом з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria", де крім цього вказано, що поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Таким чином, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до юрисдикції якого відноситься поданий позов. Тому в даному випадку відмова у відкритті провадження у справі за заявленим позовом не призводить до порушення прав заявника на доступ до суду, а є гарантією того, що розгляд справи буде здійснено належним судом.

Керуючись ст.ст. 4, 20, 45, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» про скасування державної реєстрації речових прав на майно.

2. Повернути заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. №17505/26 від 13.11.2026 року).

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Ухвалу підписано 13.11.2026 року.

Суддя Л.М. Ільєва

Часті запитання

Який тип судового документу № 141502093 ?

Документ № 141502093 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141502093 ?

Дата ухвалення - 13.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141502093 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141502093 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141502093, Господарський суд Миколаївської області

Судове рішення № 141502093, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141502093 відноситься до справи № 915/1794/26

Це рішення відноситься до справи № 915/1794/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141502089
Наступний документ : 141502094