Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 рокуСправа № 912/1598/26
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши в судовому засіданні заяву Фермерського господарства "Джерело-2" про стягнення судових витрат у справі
за позовом: Фермерського господарства "Джерело-2" (вул. Кременчуцька, буд. 217 А, м. Олександрія, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., 28001)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-2" (вул. Мирна, буд. 27, сел. Веселе, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., 28022)
про розірвання договору оренди, зобов`язання вчинити певні дії,
секретар судового засідання - Колісник-Лужняк Т.В.
представники сторін участі у судовому засіданні не брали.
УСТАНОВИВ
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Джерело-2" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-2" про розірвання договору оренди, зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.10.2026 позов задоволено частково.
26.10.2026 позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.
Ухвалою від 28.10.2026 розгляд клопотання ФГ "Джерело-2" про стягнення судових витрат у справі призначено на 05.11.2026.
03.11.2026 від відповідача надійшла заява про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у якій товариство просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач, до 3 000 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність підстав для відкладення судового засідання, господарський суд розглядає питання про розподіл судових витрат у справі у судовому засіданні 05.11.26 за відсутності представників сторін.
Розглядаючи клопотання по суті, суд враховує таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з заявою від 26.10.2026 позивач заявляє про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 32 000 грн.
За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу господарському суду слід враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку ст. 86 ГПК України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, зокрема, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частинами 1-3 ст. 27 цього ж Закону визначено, що договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми випливає, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Верховний Суд у постанові від 24.06.2021 у справі № 922/902/19 зазначає, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.112022 у справі № 922/1964/21 зазначено, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем додано до матеріалів справи копії:
- Договору про надання правничої допомоги №2032 від 03.10.2025 (далі - Договір) з додатком №2 до договору;
- Акта виконаних робіт №3 від 23.10.2026 до договору №2032 від 03.10.2025 про надання правничої допомоги та рахунок фактуру 3 від 23.10.2026;
- платіжної інструкції №2556 від 23.10.2026 за якою позивач сплатив на користь адвокатського бюро "Андрія Гулого" кошти у розмірі 32 000,00 грн, призначення платежу: Оплата правової допомоги у справі №912/1598/26 відповідно до додатку до договору про надання правничої допомоги №2032 від 03.10.2025р. зг.рах.№3 від 23.10.2026р., без ПДВ";
- Ордеру серія ЕА №1153707 від 18.06.2026.
Згідно з Договором, укладеним між ФГ "Джерело-2" (далі - клієнт) та адвокатським бюро "Андрія Гулого" (далі - адвокатське бюро):
- клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором (п. 1.1. Договору);
- адвокатське бюро на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання правничої допомоги та представлення інтересів у справі про визнання договору найму (оренди) транспортного засобу від 27.05.2024, який зареєстровано в реєстрі № 1571 та договору найму (оренди) сільгосптехніки від 18.03.2024, який зареєстровано в реєстрі за № 768, які посвідчені Стенюхіною І.В. приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу, припиненими та усунення перешкод у користуванні майном - сівалки причіпу точного висіву марки HORSH AVATAR 12.25 SD, заводський № 21291449, рік випуску 2021 та транспортного засобу марки DAF, комерційний опис FX 480 FT, ідентифікаційний номер XLRTEH4300G334481 (п. 1.2 Договору);
- для виконання поставленого завдання адвокатське бюро має право діяти в усіх без виключення підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування, а також в усіх без виключення державних та недержавних органах, судах всіх інстанцій та юрисдикцій із усіма без виключення процесуальними правами, наданими стороні у справі положеннями чинних в Україні ГПК, ЦПК, КПК, КУпАП та КАС (п. 2.1 Договору);
- клієнт зобов`язується оплатити виконану роботу адвокатського бюро в розмірі та строки, встановлені в даному Договорі (п. 3.2. Договору);
- за правову допомогу, передбачену в п. 2.1. Договору, клієнт сплачує адвокатському бюро винагороду в розмірі, визначеною додатками до цього Договору (п. 4.1. Договору);
- вартість правничої допомоги може бути встановлена у формі попередньої оплати правничої допомоги, остаточної оплати правничої допомоги, повної оплати правничої допомоги, оплати за участь адвоката в судовому засіданні або відсотку від суми позову стягнутих сум (п. 4.3. Договору);
- клієнт сплачує адвокатському бюро винагороду, в розмірі, який визначено у додатках до цього договору у випадку вирішення спору, що є предметом цього договору, на користь клієнта. Вартість правничої допомоги сплачується клієнтом на користь адвокатського бюро у випадку вирішення спору у досудовому, судовому, позасудовому порядку (п. 4.4. Договору);
- даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання (п. 7.1. Договору).
Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
Згідно з Додатком №2 до договору № 2032 про надання правничої допомоги від 03.10.2025 (далі - додаток) повторна подача позовної заяви по справі, після усунення всіх недоліків:
- 32 000 грн - оплата правничої допомоги (сплачується після ухвалення рішення судом);
- 2 400 грн - вартість участі адвоката в одному судовому засіданні.
Додаток підписано сторонами та скріплено печатками.
За умовами Акта виконаних робіт № 3 від 23.10.2026 оплата правничої допомоги у справі відповідно до додатку до Договору №2032 про надання правничої допомоги від 03.10.2025 - 32 000,00 грн; загальна сума виконаних робіт складає 32 000,00 грн; роботи, які виконані адвокатським бюро повністю відповідають вимогам договору та підлягають оплаті; зауважень та претензій у адвокатського бюро і клієнта по якості виконаних робіт, ціні та обсягу немає. Акт підписано сторонами та скріплено печатками (а.с. 110).
Частина 4 ст. 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).
За ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суд, керуючись принципами пропорційності та справедливості закріпленими у ст. 2 та 15 ГПК України, має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У контексті наведеного вище, суд наголошує на тому, що подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам ст. 123, 124, 126, 129 ГПК України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.
Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.
При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат, як вже зазначалося, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ятої, шостої статті 126 ГПК України). Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у справі № 921/370/24 від 24.06.2025.
При визначенні розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зокрема, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанов Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
У постанові від 31.05.2022 у справі №927/727/21 Верховний Суд сформував наступний висновок: "Судами з урахуванням відповідних законодавчих приписів та правових висновків, викладених у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/996/18, правильно відзначено, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено".
За положенням ч.2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Пункт 1 ч. 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.
Частина 3 ст. 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом з тим у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5 - 7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Висновки, аналогічні викладеним вище, наведені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.
У додатковій постанові від 20.05.2026 у справі № 911/969/24 (провадження № 12-38гс25) Велика Палата Верховного Cуду виснувала, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність відповідно до ч. 4-6 ст. 126 ГПК України статті, та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
Зокрема, суд може змінити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу згідно з приписами ч. 4-6 ст. 126 ГПК України як шляхом зменшення загальної суми таких витрат, зокрема у разі їх неспівмірності зі складністю справи, ціною позову чи значенням справи для сторони, так і шляхом відмови у відшкодуванні чи зменшення розміру витрат на оплату окремих послуг адвоката, зокрема у разі їх невідповідності критеріям реальності та розумності або через неспівмірність суми оплати із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) / обсягом наданих адвокатом послуг (коли одна послуга охоплюється і дублюється іншою послугою адвоката, внесеною до розрахунку) тощо.
Проаналізувавши зміст наданих адвокатських послуг Суд враховує, що позовна заява ФГ "Джерело-2" ґрунтується на документах та відомостях, які вже були сформовані у справі №912/2769/25. У зазначеній справі позивач просив розірвати договори найму (оренди) сільгосптехніки, укладені 18.03.2024 та 27.05.2024 між ФГ "Джерело-2" та ТОВ "Джерело-2"; зобов`язати ТОВ "Джерело-2" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення ФГ "Джерело-2" сільгосптехніки.
Таким чином, основні документи, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, були сформовані до звернення адвоката з позовною заявою по даній справі.
Позовні заяви та додані до них документи у даній справі та справі №912/2769/25 майже повністю ідентичні.
Отже, адвокату не було необхідності самостійно встановлювати обставини виникнення позовних вимог, здійснювати пошук первинних документів або проводити складний правовий чи фінансовий аналіз.
Щодо витрат на оплату правничої допомоги понесених позивачем при розгляді справи № 912/2769/25 відповідно до п. 7, 8 Додаткового рішення від 11.02.2025 встановлено отримання адвокатським бюро Андрія Гулого 07.10.2025 - 16 000 грн та 30.01.2026 - 16 000 грн оплати правової допомоги згідно з договором про надання правничої допомоги №2032 від 03.10.2025.
Фактично підготовка позовної заяви у даній справі полягала у механічному опрацюванні вже сформованого позивачем пакета документів по справі №912/2769/25 та оформленні відповідних процесуальних документів для подання через підсистему "Електронний суд".
Зазначені дії за своїм характером не свідчать про виконання значного або складного обсягу професійної правничої роботи.
Підготовка заяви також не потребувала формування нової правової позиції, аналізу значного масиву судової практики, вирішення питання щодо проведення складних розрахунків.
Суд наголошує на тому, що за загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним в ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на положення ст. 126 ГПК України, практику ЄСПЛ та Верховного Суду, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, пропорційності до предмета спору та обсягу наданих послуг, оцінивши доводи відповідача, викладені у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення, проаналізувавши надані представником позивача докази витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає підтвердженими витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 32 000,00 грн, однак, враховуючи часткове задоволення позову, підлягають стягненню з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 500,00 грн як такі, що відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру. В іншій частині клопотання суд відмовляє.
Керуючись ст. 118, 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Заяву Фермерського господарства "Джерело-2" про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог у справі задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-2" (вул. Мирна, буд. 27, сел. Веселе, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., 28022, код ЄДРПОУ 44606919) на користь Фермерського господарства "Джерело-2" (28001, Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Олександрія, вул. Кременчуцька, буд. 217А, код ЄДРПОУ 22216166) 1 500 грн витрат на правову допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткове рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії додаткового рішення надіслати позивачу та відповідачу через систему "Електронний суд".
Повний текст додаткового рішення складено -16.11.2026.
СуддяМ.С. Глушков
Судове рішення № 141500225, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 912/1598/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: