Рішення № 141500214, 03.11.2026, Господарський суд Кіровоградської області

Дата ухвалення
03.11.2026
Номер справи
912/2519/26
Номер документу
141500214
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 рокуСправа № 912/2519/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116) в особі Кропивницької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вул. Арсенія Тарковського, 67, м. Кропивницький, 25006)

до відповідача: Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (вул. Перспективна, 32-А, м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28003)

про стягнення 12 208 146,99 грн.

Секретар судового засідання - Коваленко Т.А.

Представники сторін участі у судовому засіданні не брали.

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення, без їх проголошення.

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії) до Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (далі - КП "Теплокомуненерго") про стягнення 11 813 534,85 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу, 330 131,66 грн пені, 33 013,16 грн 3% річних, 31 467,32 грн інфляційних втрат та 146 497,76 грн судового збору.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії зазначило, що відповідачем не було сплачено кошти за надані послуги з розподілу природного газу, в зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою від 15.09.2026 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 13.10.2026 та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

29.09.2026 до господарського суду від КП "Теплокомуненерго" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив про визнання позовних вимог, та заявив клопотання про зменшення розміру пені на 70% та навів обставини, які на його думку є виключними для такого зменшення.

06.10.2026 ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії подало відповідь на відзив, в якій просить відмовити КП "Теплокомуненерго" у задоволенні клопотання про зменшення пені, а позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначив, що посилання відповідача на скрутне фінансове становище та наявну заборгованість його споживачів є безпідставним, оскільки відсутність необхідних коштів чи недодержання обов`язків контрагентами боржника не звільняють від відповідальності (ст. 617, 625 ЦК України) і незадовільний фінансовий стан не вважається обставиною для зменшення розміру неустойки в розумінні ст. 551 ЦК України. Крім того, позивач наголошує, що нарахована пеня в сумі 330 131,66 грн не є надмірно великою та є цілком співмірною з основним боргом (11 813 534,85 грн), а невиконання зобов`язань відповідачем поставило позивача, який здійснює стратегічну функцію з забезпечення газом, у невигідне становище, створює суттєві ризики для сталої роботи газорозподільної системи та завдає йому збитків

Протокольною ухвалою від 13.10.2026 господарський суд, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Кіровоградської області оголосив перерву в підготовчому засіданні до 03.11.2026 до 10:00 год.

У підготовчому засіданні 03.11.2026 представники сторін участі не брали, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Частинами 1, 4 ст. 191 ГПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Господарський суд установив, що заяву, згідно з якою відповідач визнав позов, підписано керівником КП "Теплокомуненерго" Волощенком Я.Ю., що не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб.

Ураховуючи викладене, беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення в підготовчому засіданні 03.11.2026.

У підготовчому засіданні 03.11.2026 досліджено докази у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

Між ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії (далі - Оператор ГРМ) та КП "Теплокомуненерго" (далі - Споживач) укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання відповідачем заяви - приєднання до умов Типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 (далі - Договір) (а.с. 6-7).

Заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) підписана відповідачем та скріплена печаткою КП "Теплокомуненерго".

Пунктом 1.1. Договору визначено, що типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 1.4. Договору терміни, що використовуються в цьому договорі, мають такі значення:

ЕІС - код - персональний код ідентифікації Споживача як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку природного газу (за необхідності), присвоєний Оператором ГРМ в установленому порядку, який обліковується Оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС);

заява-приєднання - письмова заява-приєднання Споживача до умов цього Договору, складена відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем, що містить персоніфіковані дані щодо Споживача та його об`єкта та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 2.1. договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

У п. 6.1. Договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

За умовами п. 6.2. Договору тариф, встановлений згідно з п. 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 6.4. Договору).

Згідно з п. 6.6. Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відповідно до п. 6.8. Договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Споживач зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку визначені цим договором (п. 7.4. Договору).

Пунктом 8.1. Договору погоджено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України. Відповідно до п. 8.2. договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Цей договір укладається на невизначений строк (п. 12.1 Договору).

КП "Теплокомуненерго" присвоєно ЕІС-код 56XQ000005596006 (персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу), про що зазначено у заяві-приєднання до договору.

Відповідно до додатку №6 до договору розподілу природного газу відповідачу встановлена річна замовлена потужність на 2026 рік в обсязі 13 170 050,00 куб.м з місячною вартістю послуги розподілу природного газу з 01.04.2026 року в сумі 3 937 844,97 грн з ПДВ (а.с. 7).

Позивач свої зобов`язання за договором розподілу природного газу виконав в повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами актами про надані послуги з розподілу природного газу: за квітень від 30.04.2026 на суму 3 937 844,96 грн, за травень від 31.05.2026 на суму 3 937 844,96 грн, за червень від 30.06.2026 на суму 3 937 844,93 грн (а.с. 8-10).

На підтвердження суми заборгованості позивачем надано також акт звірки № 525 взаємних розрахунків за період з 01.01.2026 по 10.07.2026 на суму 46 106 122,26 грн, який підписаний сторонами та скріплений печатками (а.с. 14- 14 з об).

Заборгованість в сумі 11 813 534,85 грн (за період з 01.04.2026 по 30.06.2026) не сплачена відповідачем.

Відсутність розрахунку за вказані послуги стала підставою для звернення з позовом у даній справі.

Вирішуючи даний спір, господарський суд зазначає таке.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

В силу вимог ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом положень ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як визначено ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Пунктом 1 глави 1 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 1, 3, 4, 7 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до п.1 гл. 6 р. VІ Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Згідно з п. 2 гл. 6 р. VІ Кодексу газорозподільних систем річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).

Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).

Постановою НКРЕКП від 19.12.2025 № 2163 "Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу ТОВ "Газорозподільні мережі України", Регулятором встановлено наступний тариф на послуги розподілу природного газу по Кропивницькій філії з 01.04.2026 - у розмірі 2,99 грн за 1 куб.м на місяць без ПДВ (3,59 грн за 1 куб.м на місяць з урахуванням ПДВ).

Судом встановлено, що між ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії та КП "Теплокомуненерго" укладений договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), що відповідає типовому договору розподілу природного газу, шляхом підписання заяви-приєднання та скріплення її печаткою.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з умовами договору позивач зобов`язується надати відповідачу послугу з розподілу природного газу, а останній зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Позивач у період з квітня по червень 2026 року надав відповідачу послуги з розподілу природного газу, що підтверджується підписаними актами про надані послуги з розподілу природного газу від 30.04.2026, від 31.05.2026, від 30.06.2026 та актом звірки № 525 взаємних розрахунків.

В порушення п. 6.6. договору відповідач не здійснив ані попередню оплату, ані остаточний розрахунок до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Строк оплати вартості послуг за договором є таким, що настав.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 11 813 534,85 грн.

Доказів оплати за послуги з розподілу природного газу в сумі 11 813 534,85 грн відповідач не надав, однак визнав заборгованість за основним боргом.

Враховуючи, що визнання відповідачем позову в цій частині не порушує права та обов`язки третіх осіб і стосується предмета спору, суд приймає визнання позову.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 330 131,66 грн пені, 33 013,16 грн 3% річних та 31 467,32 грн інфляційних втрат.

Невиконання зобов`язання, яке виникло на підставі договору, передбачає настання правових наслідків, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та нарахувань згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання (ст. 610, 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Окрім того, відповідно до положень ст. 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Згідно з ч. 2 наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України (п. 8.1. Договору). Відповідно до п. 8.2. Договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідач щодо правильності здійснених позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат не заперечив.

Перевіривши правильність нарахування пені, 3% річних (за періоди: з 11.05.2026 по 14.07.2026 на суму заборгованості 3 937 844,96 грн; з 11.06.2026 по 14.07.2026 на суму заборгованості 3 937 844,96 грн; з 11.07.2026 по 14.07.2026 на суму заборгованості 3 937 844,93 грн) та інфляційних втрат (за періоди: травень-червень 2026 року на суму заборгованості 3 937 844,96 грн; червень 2026 року на суму заборгованості 3 937 844,96 грн; липень 2026 року на суму заборгованості 3 937 844,93 грн), суд дійшов висновку, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, здійснені позивачем арифметично правильно.

Відповідачем заявлено про визнання позову, в тому числі щодо вимог про стягнення 330 131,66 грн пені, 33 013,16 грн 3% річних, 31 467,32 грн інфляційних втрат.

Водночас, господарський суд враховує клопотання про зменшення пені на 70%.

На обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що причиною неналежного виконання зобов`язання, зокрема, стали: скрутний майновий стан підприємства, що підтверджується статистичною фінансовою звітністю за 9 місяців 2025 року та довідкою про заборгованість за податками та обов`язковими платежами, відповідно до яких заборгованість по податках станом на 01.02.2025 становить 59 155,2 тис. грн, станом на 01.05.2025 становить 60 632,1 тис. грн, станом на 01.12.2025 становить 62 781,00 тис. грн; низький рівень платоспроможності всіх категорій споживачів, що також істотно впливає на виконання зобов`язань підприємства перед позивачем; дестабілізація, пов`язана з введенням воєнного стану на території країни, погіршила матеріальне становище багатьох мешканців міста, спостерігається тенденція до втрати постійного працевлаштування, що є додатковою вагомою причиною зниження сплати за спожиту теплову енергію від населення; підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають фактично понесеним витратам під час виробництва, транспортування та постачання теплової енергії; в структурі тарифів не передбачено статтю з відшкодування нарахованих штрафних санкцій, тому дані додаткові нарахування призводять до накопичення прямих збитків підприємства і відволікання коштів, які мали б бути сплачені за погашення кредиторської заборгованості за послуги з розподілу природного газу, на додаткові витрати.

Відповідач повідомляє, що станом на 01.01.2024 заборгованість перед Комунальним підприємством "Теплокомуненерго" різних категорій споживачів складала 154 756 тис. грн, станом на 01.04.2025 заборгованість складає 169 649,35 тис. грн, тобто спостерігається тенденція до зростання даного показника.

Також заборгованість з абонентської плати різних категорій споживачів на 01.04.2025 становить 8 078,5 тис. грн.

Отже несвоєчасна сплата за спожиту теплову енергію та абонентської плати має істотний вплив на накопичення заборгованості підприємства за послуги з розподілу природного газу.

Водночас сума непокритих збитків по підприємству станом на 01.01.2023 становила 76 068 тис. грн, станом на 01.01.2024 становила вже 79 076 тис. грн, станом на 30.09.2024 становила 107 783 тис. грн, станом на 01.04.2025 (перший квартал 2025 року) становить 109 812 тис. грн, станом на 01.12.2025 - 143 274,00 тис. грн, станом на 31.03.2026 156 664 тис. грн., 178 703,00 тис грн. на 30.06.2026, що підтверджується даними статистичної фінансової звітності за відповідні періоди.

Відповідач зазначає, що додаткове нарахування штрафних санкцій погіршить і без того його скрутне фінансове становище.

Додатковою обставиною, що безпосередньо впливає на необхідність зменшення пені, є те, що відповідач є підприємством стратегічного значення, від безперебійного та сталого функціонування якого залежить надання послуг з виробництва та транспортування теплової енергії різним категоріям споживачів в місті Олександрія, в тому числі пологовим будинкам, лікарням, дитячим садкам, школам, державним, адміністративним органам, підприємствам усіх форм власності, громадянам тощо.

Позивач проти задоволення клопотання відповідача заперечив, оскільки, на його думку, розмір пені є співмірним із розміром основного боргу. ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії здійснює суспільно важливу і стратегічну функцію із своєчасного й безперебійного забезпечення суб`єктів господарювання та соціальної сфери Кіровоградської області природним газом, шляхом його розподілу.

Суд, вирішуючи заявлене відповідачем клопотання, враховує таке.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 905/1005/18, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Конституційний Суд України в рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 зазначив, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Одночасно, ані в зазначеній нормі, ані в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20.

Водночас висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема, з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто, цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Аналогічна правова позиція щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 18.02.2020 у справі № 920/694/19, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 ГПК України, тобто, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Також, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України, щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 915/2095/19, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1199/19, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 21.09.2021 у справі № 910/10618/20.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21 міститься висновок про те, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Суд зазначає, що аналіз наданих відповідачем документів дає підстави вважати обґрунтованим твердження відповідача про збитковість його діяльності, що підтверджується даними фінансової звітності за відповідні періоди.

На підтвердження погіршення фінансового стану відповідача, що призвело до прострочення зобов`язань перед позивачем, як вище було зазначено, надано баланси (звіти про фінансовий стан) за 2023 рік, на 30.09.2024, на 31.03.2025, на 30.06.2025, на 31.03.2026 та на 30.06.2026, звіти про фінансові результати за 9 місяців 2024 року, за І квартал 2025 року, І півріччя 2025 року, за І квартал 2026 року та І півріччя 2026 року, статистичну фінансову звітність за 9 місяців 2025 року, довідки про заборгованість за податками та обов`язковими платежами станом на 01.02.2025, 01.05.2025 і 01.12.2025, а також відомості про дебіторську (кредиторську) заборгованість станом на червень 2024 року.

Надані відповідачем розрахунки заборгованості станом на 01.07.2024 та копії протоколів засідань обласної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах свідчать про підтвердження (узгодження) обсягу заборгованості з різниці в тарифах, в тому числі перед відповідачем, на значні суми.

Матеріали справи містять докази перебування на примусовому виконанні в органі ДВС виконавчих проваджень, об`єднаних у зведене, про стягнення з відповідача значних сум, з накладенням арешту на майно боржника.

Зазначені обставини свідчать про скрутне матеріальне становище відповідача, що негативно впливає на можливість своєчасного виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором, укладеним з позивачем.

Крім того, суд також враховує, що у матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань саме за даним Договором або погіршення матеріального становища товариства саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов цього Договору.

Господарський суд Кіровоградської області бере до уваги заперечення позивача, однак пеня є лише санкціями за невиконання грошового зобов`язання, а не основним боргом. Крім стягнення пені позивач нараховує та стягує також проценти річних (в сумі 33 013,16 грн) та інфляційні втрати (в сумі 31 467,32 грн), які компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем. Тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі.

Суд вважає необхідним вказати на те, що відповідне зменшення пені є проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, що узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 910/13801/19 та від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Суд враховує, що діяльність КП "Теплокомуненерго" має важливе значення щодо своєчасного й безперебійного забезпечення споживачів міста Олександрія тепловою енергією, майновий стан відповідача та причини виникнення заборгованості за Договором, зумовлена значною заборгованістю перед відповідачем як споживачів теплової енергії, так і різницею в тарифах. Крім того, період прострочення оплати відповідачем не є значним, зокрема основна заборгованість у сумі 11 813 534,85 грн утворилася за період з квітня по червень 2026 року. Докази понесення позивачем збитків через порушення відповідачем зобов`язання за Договором відсутні.

Водночас суд бере до уваги інтереси позивача, який здійснює суспільно важливу функцію із своєчасного і безперебійного забезпечення суб`єктів господарювання та соціальної сфери Кіровоградської області природним газом, шляхом його розподілу, та загальну суму боргу відповідача перед позивачем.

На переконання суду зменшення пені на 70 %, як просить відповідач, не відповідає балансу інтересів сторін, тоді як зменшення неустойки на 50 % такий баланс забезпечує.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про стягнення з КП "Теплокомуненерго" заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 11 813 534,85 грн основного боргу, 165 065,83 грн пені, 33 013,16 грн 3% річних та 31 467,32 грн інфляційних втрат. У задоволенні позову в іншій частині суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Частиною 1 ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні положення містить ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

За подання до суду позову в електронній формі позивач сплатив судовий збір у розмірі 146 497,76 грн.

Таким чином, 50 % судового збору в розмірі 73 248,88 грн покладаються на відповідача, інші 50 % судового збору в розмірі 73 248,88 грн підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 130, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, (вул. Перспективна, 32-А, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28003, ідентифікаційний код 00185330) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 44907200) в особі Кропивницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вул. Арсенія Тарковського, 67, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 45068116): 11 813 534,85 грн основної заборгованості, 33 013,16 грн 3% річних, 165 065,83 грн пені, 31 467,32 грн інфляційних втрат та 73 248,88 грн сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, р/р UA178999980313161206083011567, код класифікації доходів бюджету 22030101) Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 44907200) в особі Кропивницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вул. Арсенія Тарковського, 67, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 45068116) 73 248,88 грн судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією №7443 від 08.09.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати позивачу та відповідачу через систему "Електронний суд".

Повний текст рішення складено 13.11.2026.

Суддя М.С. Глушков

Часті запитання

Який тип судового документу № 141500214 ?

Документ № 141500214 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141500214 ?

Дата ухвалення - 03.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141500214 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141500214 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141500214, Господарський суд Кіровоградської області

Судове рішення № 141500214, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141500214 відноситься до справи № 912/2519/26

Це рішення відноситься до справи № 912/2519/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141500211
Наступний документ : 141500217