Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа номер 145/1612/26
Провадження номер 2/145/1412/2026
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2026 селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І. І.
за участю: секретаря судових засідань Коржан Н.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
Моторного (транспортного) страхового бюро України, місцезнаходження: Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02653, ЄДРПОУ 21647131
в особі представника позивача Сечка Сергія Володимировича,
до
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення сплаченого майнового відшкодування,
ВСТАНОВИВ:
11.09.2026 до Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого майнового відшкодування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.10.2025 року о 12-40 год., в селищі Тиврів, по вулиці Вознесінська, сталася дорожньо транспортна пригода (надалі -ДТП) за участю транспортних засобів: 1) «ВАЗ» (номерний знак НОМЕР_2 ), яким керував ОСОБА_1 (надалі- Відповідач); 2) «NISSAN» (номерний знак НОМЕР_3 ) (надалі - автомобіль Потерпілого), яким керувала ОСОБА_2 (надалі - Потерпілий).
Постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 03.11.2025 по справі про адміністративне правопорушення №145/1487/25 відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 4 ст. 130, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Цивільно-правова відповідальність Потерпілого була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс №ЕР-224004746).
Потерпілий своєчасно звернувся до Позивача із Повідомленням про ДТП від 07.10.2025 та Заявою про виплату страхового відшкодування від 08.10.2025 року, Заява про погодження розміру регламентної виплати від 05.11.2025 року.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля Потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП склала 20 034 (двадцять тисяч тридцять чотири) грн. 37 коп.
Розрахунок та виплата відшкодування проводився на основі:1. Дефектна відомість огляду колісного транспортного засобу; 2. Ремонтна калькуляція №131060 від 14.10.2025 року; 3. Наказ №3.1/32369 від 06.11.2025 року; 4. Довідка № 1 від 05.11.2025 року.
Наказ та довідку сформовано одним файлом та підписано електронним цифровим підписом, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронно підпису.
Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуги аварійного комісара та визначення розміру шкоди складає: 21574 (двадцять одна тисяча п`ятсот сімдесят чотири) грн. 37 коп.
Позивач відшкодував завдані Відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі 20034 (двадцять тисяч тридцять чотири) грн. 37 коп., що підтверджується платіжним дорученням №0034246 від 07.11.2025 року, а також витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 1540 (одна тисяча п`ятсот сорок) грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №0033925 від 03.11.2025 року.
Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 21574 (двадцять одна тисяча п`ятсот сімдесят чотири) грн. 37 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 3328 грн. 00 коп.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 23.09.2026 у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб та призначено судове засідання. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.
Копію зазначеної ухвали разом з копією позовної заяви 28.09.2026 направлено на зареєстроване місце проживання відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності на підставі тих документів, що є у матеріалах справи. Позов підтримує та просить його задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причин неприбуття суду не повідомив, про слухання справи повідомлений в установленому законом порядку. 05.11.2026 надав до суду заяву, в якій просить справу розглянути за його відсутності, на підставі наявних у суді матеріалів, позовні вимоги визнає в повному обсязі, заперечень не має.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Відтак, 10.11.2026 суд, розглянувши дану цивільну справу, перейшов до стадії ухвалення рішення у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини.
Постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 03.11.2025 у справі № 145/1487/25 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП і накладено на нього, у відповідності до ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.4 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 ( тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки (а.с. 5-6).
Як зазначено в описовій частині вказаної постанови 05.10.2025 року о 12-40 год. в селищі Тиврів по вул. Вознесінській ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення вимог п.10.9 ПДР України, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до посторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль "Nissan Almera", д.н.з. НОМЕР_4 , в результаті автомобілі отримали технічні пошкодження, після чого самовільно залишив місце ДТП до якого був причетний, чим порушив п. 2.10 а ПДР України. А також о 13-00 год. в порушення вимог п.2.10 є ПДР України вживав алкогольні напої після дорожньо-транспортної пригоди за його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння.
В результатіданої ДТП, що сталася з вини водія ОСОБА_1 , був пошкоджений автомобіль марки «NISSAN», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-224004746 (а.с. 12).
Потерпілий своєчасно звернувся до позивача із повідомленням про ДТП від 07.10.2025 (а.с. 8-9).
На момент скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.7).
Завдана шкода особисто винуватцем не була відшкодована потерпілій особі, у зв`язку з чим власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування 08.10.2025 звернувся до позивача з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 10).
Відповідно до дефектної відомості огляду колісного транспортного засобу від 11.10.2025 транспортний засіб «NISSAN», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_2 , зазнав механічних пошкоджень, внаслідок ДТП 05.10.2025 (а.с.15).
Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «NISSAN», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 в результаті його пошкодження під час ДТП відповідно до ремонтної калькуляції №131060 від 14.10.2025 та довідки №1 від 05.11.2025 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих складає 20034,37 грн (а.с.16-17, 18 зворот).
На виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у зв`язку з настанням страхового випадку потерпілій особі у розмірі 20034,37 грн., що підтверджується копіями наказу М(Т)СБУ, довідки про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та платіжної інструкції №0034246 від 07.11.2025 (а.с.18, 18 зворот, 19).
Крім цього позивачем понесені витрати на встановлення розміру збитків (послуги аварійного комісара та програмне забезпечення для розрахунку вартості відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу) в розмірі 1540 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №0033925 від 03.11.2025 року (а.с.20).
Дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Верховний Суд у своїй постанові від 11.12.2019 року у справі №320/4938/17 наголосив, що преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Такими актами в даних досліджуваних правовідносинах є Цивільний кодекс України та Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на дату ДТП).
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Положеннями ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вимоги, передбачені частинами першою і другою цієї статті, встановлюються у розмірі суми страхової (регламентної) виплати та фактичних витрат, понесених страховиком (МТСБУ) у зв`язку з її здійсненням.
Як вбачається із матеріалів справи з вини водія автомобіля «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована не була, 05.10.2025 в с-щі Тиврів, по вул. Вознесінська, сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зазнав пошкоджень транспортний засіб «NISSAN», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_2 .
На виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем 07.11.2025 здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у зв`язку з настанням страхового випадку в розмірі 20034,37 грн. Крім цього, позивачем сплачено кошти за послуги аварійного комісара (експерта) в розмірі 1540 грн.
Враховуючи те, що вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 05.10.2025, доведена судовим рішенням, яке набуло законної сили, позивачем за допомогою належних і допустимих доказів доведено розмір завданої майнової шкоди внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та розмір здійсненого страхового відшкодування потерпілій особі, а також розмір витрат на встановлення розміру завданої майнової шкоди, у загальній сумі 21574,37 грн, суд вважає позовні вимоги МТСБУ обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до задоволення.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.
При зверненні з позовною заявою до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3328 грн., який, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого майнового відшкодування задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму витрат сплаченого страхового відшкодування з урахуванням витрат на встановлення розміру завданої майнової шкоди в загальному розмірі 21574 (двадцять одна тисяча п`ятсот сімдесят чотири) гривні 37 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення складено 13.11.2026.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02653, ЄДРПОУ 21647131
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Суддя Патраманський І. І.
Судове рішення № 141500051, Тиврівський районний суд Вінницької області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 145/1612/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: