Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16.11.2026Справа № 910/12927/23 (910/10603/26)За позовом Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" арбітражного керуючого Череватого Л.Б.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Смарт Фінанс Солюшен"
про стягнення 2 952 305,60грн.
в межах справи №910/12927/23
За заявою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"(69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний номер 00130926)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" (03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, ідентифікаційний номер 43016569)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Представники учасників: не викликались.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/12927/23 за заявою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток".
Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" арбітражний керуючий Череватий Л.Б. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Смарт Фінанс Солюшен" про стягнення заборгованості у розмірі 2 952 305,60грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Смарт Фінанс Солюшен" наступні документи та інформацію:
- копії усіх без виключення Договорів, укладених між ТОВ "Паверсток" (код ЄДРПОУ 43016569) та ТОВ "ФК "Смарт Фінанс Солюшен" за період з 01.12.2020 по 03.09.2026 з усіма без виключення додатками до них (Додаткові угоди, Додаткові договори тощо);
- актуальну інформацію про стан виконання, чинність, наявність/відсутність заборгованості щодо усіх без виключення Договорів, укладених між ТОВ "Паверсток" (код ЄДРПОУ 43016569) та ТОВ "ФК "Смарт Фінанс Солюшен" за період з 01.01.2026 по 03.09.2026;
- копії усіх без виключення: актів взаємозвірки по договорам, що створені за результатом укладених Договорів; рахунків, що виставлені ТОВ "Паверсток" (код ЄДРПОУ 43016569) за укладеними Договорами; документів на підтвердження оплати ТОВ "ФК "Смарт Фінанс Солюшен" за укладеними Договорами; платіжних доручень, актів зарахування взаємних однорідних вимог, угод про переуступку боргу або будь-яких інших документів, які підтверджують факт розрахунку по договорам з ТОВ "Паверсток" (код ЄДРПОУ 43016569) за період з 01.01.2020 по 03.09.2026 року; накладних на товар, актів приймання-передачі товару, актів виконаних робіт, актів наданих послуг на суму 1 897 440,28грн., підписаних з ТОВ "Паверсток" (код ЄДРПОУ 43016569);
- інші документи, що надавались ТОВ "ФК "Смарт Фінанс Солюшен" та ТОВ "Паверсток" (код ЄДРПОУ 43016569) на виконання укладених Договорів.
Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету позивача 03.09.2026 о 18:50 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 04.09.2026.
Також, дана ухвала суду направлена відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену ним при відкритті провадження у справі про банкрутство та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01135, місто Київ, вул. Дмитрівська (Шевченківський р-н), будинок 71, офіс 405.
Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місця реєстрації відповідача згідно з поданими ним при відкритті провадження у справі про неплатоспроможність відомостями за відсутності заяви про зміну його місця реєстрації.
За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2026, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" установлено, що згідно з випискою з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" 10.06.2022 здійснено переказ грошових коштів у сумі 1 897 440,28 грн. на банківський рахунок ТОВ "ФК "Смарт Фінанс Солюшен" № НОМЕР_1 , відкритий у АБ «УКРГАЗБАНК» із призначенням платежу: «Повернення грошових коштів отрим. зг Договору про надяння фінансового кредиту №00к1-21/01/20 від 21,01,20, Договору про відступлення права вимоги».
04.02.2025 ліквідатором ТОВ «Паверсток» Череватим Л.Б. направлено відповідачу Запит арбітражного керуючого № 04/02/2025-1 від 04.02.2025 з проханням надати інформацію та копії документів щодо укладених між сторонами договорів та боргу за ними.
Також, керівнику ТОВ "ФК "Смарт Фінанс Солюшен" направлено Адвокатський запит №03 2025/46 від 19.03.2025 в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо укладених договорів про постачання електричної енергії, з метою перевірки наявності чи відсутності боргових зобов`язань.
Проте, відповіді на вказані запити від відповідача не надійшло.
Крім того, ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.07.2025, від 11.09.2025 у справі 910/12927/23, ухвалою суду від 03.09.2026 у даній справі витребувано, серед іншого, у Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Смарт Фінанс Солюшен" документи та інформацію.
Однак, відповідачем витребувані документи не надано, про неможливість подання витребуваних ухвалою документів та інформації суд не повідомлено.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.
Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України та ГК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.
До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків належать, зокрема, договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 ЦК України.
Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
За частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Із наданих до матеріалів справи виписок по особовим рахункам Товариства з обмеженою відповідальністю «Паверсток» вбачається, що останнім перераховано на користь відповідача грошові кошти в сумі 1 897 440,28 грн. із посиланням у призначенні платежів на Договір про надання фінансового кредиту №00к1-21/01/20 від 21.01.20 та Договір про відступлення права вимоги.
Водночас, до матеріалів справи оригінали або копії указаних договорів не долучені, інших доказів що підтверджували би правомірність отримання від позивача відповідачем грошових коштів у загальній сумі 1 897 440,28 грн. не надано.
При цьому, судом неодноразово витребувано інформацію та копії документів, що стосуються правовідносин між сторонами, зокрема, за Договором про надання фінансового кредиту №00к1-21/01/20 від 21.01.20 та Договором про відступлення права вимоги.
Однак, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва від 03.07.2025, від 11.09.2025 у справі 910/12927/23, а також ухвали суду від 03.09.2026 у даній справі залишено відповідачем не виконані, витребувані докази не надано.
За змістом частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до приписів статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).
Оскільки відповідачем не подано та в матеріалах справи відсутні докази, які свідчили би про наявність достатніх правових підстав для утримання ним 1 897 440,28 грн., суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення вказаної суми грошових коштів підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Відповідно до приписів статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Отже, передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем грошових коштів позивача.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 07.04.2024 у справі № 910/3831/22.
За арифметичним перерахунком суду, нараховані за період із 01.07.2022 по 10.08.2026 три проценти річних у розмірі 228 784,51 грн. та інфляційні втрати в розмірі 826 080,81 грн. підлягають стягненню в повному обсязі.
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Смарт Фінанс Солюшен" (01135, місто Київ, вул. Дмитрівська (Шевченківський р-н), будинок 71, офіс 405, ідентифікаційний код 43483150) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" (03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, ідентифікаційний номер 43016569) 1 897 440 (один мільйон вісімсот дев`яносто сім тисяч чотириста сорок) грн. 28 коп. безпідставно набутих коштів, 228 784 (двісті двадцять вісім тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 51 коп. трьох процентів річних, 826 080 (вісімсот двадцять шість тисяч вісімдесят) грн. 81 коп. інфляційних втрат, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 35 428 (тридцять п`ять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 00 коп.
3. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16.11.2026
Суддя Д.В. Мандичев
Судове рішення № 141499698, Господарський суд м. Києва було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/12927/23 (910/10603/26). Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: