Рішення № 141499437, 24.09.2026, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
24.09.2026
Номер справи
910/4756/26
Номер документу
141499437
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.09.2026Справа № 910/4756/26Суддя Н. Плотницька, розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Віктор" (71651, Запорізька область, Василівський район, село Долинка, вулиця Перемоги, будинок 6А)доАкціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок 12Г)провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання застосувати мораторійПредставники сторін:від позивачаБогатиренко О.В.від відповідачаПлескачова Т.В.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.04.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор" з вимогами до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання застосувати мораторій.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", викладене у листі від 31.03.2026 № 55/5.4-02/44613/2026, про відмову застосуванні мораторію за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор" від 27.02.2026 про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредитної лінії від 16.02.2021 № 1038 є безпідставним та таким, що суперечить положенням пунктів 23, 24, 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2026 відкрито провадження у справі № 910/4756/26, позовну заяву прийнято до розгляду, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.05.2026.

14.05.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

15.05.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

В підготовчому засіданні 18.05.2026, суд протокольною ухвалою постановив оголосити перерву до 27.04.2026.

28.05.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

В підготовчому засіданні 08.06.2026, суд протокольною ухвалою постановив оголосити перерву до 29.06.2026.

12.06.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив

В підготовчому засіданні 29.06.2026, суд протокольною ухвалою постановив оголосити перерву до 02.07.2026.

02.07.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про проведення засідання без участі представника позивача.

02.07.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.08.2026.

20.08.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2026 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошення перерви на стадії відкриття судового засідання до 27.08.2026.

Судове засідання 27.08.2026 не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2026 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення судового засідання до 24.09.2026

В судове засідання 24.09.2026 з`явились представники сторін та надали пояснення по суті спору.

Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 24.09.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення сторін справи та розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.02.2021 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (банк за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віктор" (позичальник за договором, позивач у справі) укладено договір кредитної лінії №1038, відповідно до умов якого банк зобов`язується надати, а позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути не пізніше 15.02.2024 кредит в розмірі 4 570 000 грн 00 коп. та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених договором

Належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Віктор" зобов`язань за договором кредитної лінії №1038 від 16.02.2021 було забезпечено наступними договорами:

- договором поруки №2 від 16.02.2021, укладеним між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", як кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "Віктор", як боржником та ОСОБА_1 , як поручителем;

- договором застави транспортних засобів № 1 від 16.02.2021, укладеним між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віктор".

- договором застави обладнання № 1 від 16.02.2021, укладеним між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віктор".

27.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Віктор", керуючись положеннями Закону України № 4340-IX "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану", звернулось до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов`язання за договором кредитної лінії № 1038 від 16.02.2021.

В заяві було зазначено:

- станом на дату укладення договору кредитної лінії № 1038 від 16.02.2021 місцезнаходження Товариству з обмеженою відповідальністю "Віктор" зареєстровано у місті Запорізькій області, Василівського району, село Долинка. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 376 від 28.02.2025 населений пункт Долинка Василівської міської територіальної громади з 26.02.2022 і по сьогоднішній день є тимчасово окупованою територією;

- до групи пов`язаних контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор" входять: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліана" (ЄДРПОУ 31312577) та ОСОБА_1 ;

- сукупний річний дохід Товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор", з урахуванням контрагентів, які разом із позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів (критерії пов`язаності встановлені НБУ), за звітний рік 2021 становить 29 393 грн;

- договори застави та іпотеки та відомості щодо застави та іпотеки, якими забезпечено виконання зобов`язань за договором кредиту;

- загальну оціночну вартість обладнання та транспортних засобів станови на день укладення договору кредитної лінії.

Листом вих. №55/5.4-02/44613/2026 від 31.03.2026 Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Віктор" у застосуванні мораторію на нарахування та сплату грошового зобов`язання за договором кредитної лінії № 1038 від 16.02.2021, у зв`язку з недоведеністю відповідності заявника умовам (критеріям) застосування мораторію передбаченим підпунктами 1, 5 пункту 23 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, а також у зв`язку з невідповідністю поданої заяви вимогам статей 44, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статей 92, 203 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що рішення Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", викладене у листі від №55/5.4-02/44613/2026 від 31.03.2026, про відмову застосуванні мораторію за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Віктор" про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за кредитним договором кредитної лінії № 1038 від 16.02.2021 є безпідставним та таким, що суперечить положенням пунктів 23, 24, 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач посилається на те, що банк розглядав заяву про застосування мораторію і надавав відповідь вих. №55/5.4-02/44613/2026 від 31.03.2026 виходячи з інформації, документів і розрахунків доданим до заяви, яка була подана без надання заявником показників діяльності та дохідності всіх контрагентів, які з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частинами першою та другою статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Пунктом I Закону України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану" від 27.03.2025 № 4340-IX, що набрав чинності 10.08.2025, Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 23 - 36.

За змістом пункту 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, позичальник (у тому числі його правонаступник), який є суб`єктом господарювання, має право звернутися до кредитодавця (позикодавця) або нового кредитора (далі - кредитор) із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - заява), за сукупності таких умов:

1) сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік (з урахуванням контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів, що визначаються в порядку і за критеріями, встановленими Національним банком України) не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

2) договір кредиту (позики) з позичальником було укладено до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану";

3) виконання зобов`язання за договором кредиту (позики) забезпечено заставою, іпотекою:

а) нерухомого майна, обладнання та/або устаткування, яке визначено індивідуальними ознаками, відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства та станом на день подання заяви знаходиться на територіях активних бойових дій, у тому числі територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією; та/або

б) транспортних засобів, які знищено, загублено, викрадено, втрачено та/або які вибули з володіння позичальника не з його волі іншим шляхом на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Факт знищення, загублення, викрадення, втрати та/або вибуття з володіння позичальника (його правонаступника) не з його волі іншим шляхом транспортного засобу може підтверджуватися заявою про вчинення кримінального правопорушення та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень, відкритих не пізніше 30 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану", а якщо такі обставини виникли після набрання ним чинності - відкритих не пізніше 180 днів з дня початку бойових дій на відповідній території або з дня початку її тимчасової окупації російською федерацією, визначеного відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) на день укладення договору кредиту (позики) оціночна вартість майна, передбаченого підпунктом 3 цього пункту, становила понад 50 відсотків оціночної вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов`язання за таким договором кредиту (позики);

5) сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік; або загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, не перевищує 50 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році. При визначенні загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника, не враховуються угіддя, які розташовані на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією;

6) загальна сума дивідендів, виплачених позичальником з дня, коли застава, іпотека отримали статус, передбачений підпунктом 3 цього пункту, до дня подання заяви, становить не більше 20 відсотків від суми основного боргу за договором кредиту (позики). Ця умова не поширюється на виплату дивідендів загальною сумою менше 150 тисяч гривень.

Відповідно до пункту 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, позичальник надсилає заяву про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов`язання за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - мораторій), у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу кредитора, зазначену в договорі кредиту (позики).

Заява підписується позичальником або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій). Заява в електронній формі підписується відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

У заяві зазначаються:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб - підприємців) позичальника (його правонаступника), його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб - підприємців), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за його наявності) або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності);

2) повне найменування кредитора, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

3) реквізити та дата укладення договору кредиту (позики);

4) сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік та за 2021 рік; або загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, та сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році;

5) загальна сума дивідендів, передбачених підпунктом 6 пункту 23 цього розділу;

6) реквізити та дата укладення договору застави, іпотеки, поруки (за наявності), яким забезпечено виконання зобов`язань за договором кредиту (позики);

7) відомості щодо застави, іпотеки, яка забезпечує виконання зобов`язання за договором кредиту (позики);

8) відомості щодо майна, передбаченого підпунктом 3 пункту 23 цього розділу, та день набуття цим майном відповідного статусу; оціночна вартість такого майна станом на дату укладення договору застави, іпотеки; частка такого майна в оціночній вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов`язань за договором кредиту (позики).

До заяви додаються документи, що підтверджують інформацію, зазначену у ній.

Позичальник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Згідно із пунктом 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, кредитор на підставі отриманої заяви та доданих до неї документів протягом 20 робочих днів з дня їх отримання приймає рішення про застосування мораторію або відмову у застосуванні мораторію.

Кредитор надсилає рішення, передбачене абзацом першим цього пункту, у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу позичальника, зазначену в договорі кредиту (позики), негайно у день прийняття такого рішення.

У разі неподання позичальником документів, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві, або надання недостовірної інформації кредитор має право відмовити позичальнику у застосуванні мораторію.

Рішення про відмову у застосуванні мораторію повинно бути вмотивованим.

У разі прийняття кредитором рішення про відмову у застосуванні мораторію через невідповідність позичальника критеріям, передбаченим підпунктами 1, 5 пункту 23 цього розділу, кредитор у рішенні про відмову зазначає:

склад групи контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів;

критерії, встановлені Національним банком України, на підставі яких кожен контрагент включений у групу пов`язаних контрагентів, та відповідне значення таких критеріїв;

розрахунок сукупного річного доходу позичальника та контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів, за останній звітний рік та за 2021 рік.

Рішення кредитора про відмову у застосуванні мораторію може бути оскаржено до господарського суду.

За змістом пунктів 24, 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України саме на позичальника (заявника) покладається обов`язок з надання відповідних відомостей (даних) та документів, які підтверджують сукупність умов, визначених пунктом 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, тоді як кредитор (банк) лише оцінює відповідність позичальника критеріям, встановленим законом, виключно на підставі поданих заявником йому документів та відомостей.

Як вже зазначалось, листом вих. №55/5.4-02/44613/2026 від 31.03.2026 Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Віктор" у застосуванні мораторію на нарахування та сплату грошового зобов`язання за договором кредитної лінії № 1038 від 16.02.2021.

Відповідач у відповіді вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Віктор" не зазначено інформацію щодо всіх контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів, що визначаються в порядку і за критеріями, встановленими Національним банком України.

Зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю "Віктор", не зазначено, яке саме заставлене майно було частково знищене, загублене, викрадене, втрачене на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, день набуття цим майном відповідного статусу, оціночна вартість такого майна станом на дату укладення договору застави та розмір частки такого майна в оціночній вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов`язань за договором кредиту (позики). А також, до заяви не додано документи, що підтверджували б у повному обсязі інформацію, зазначену або яку має бути зазначено Товариством з обмеженою відповідальністю "Віктор" у заяві щодо дотримання критеріїв, визначених підпунктами 3, 4 пункту 23 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, до у заяві про застосування мораторію наведено інформацію лише щодо одного пов`язаного контрагента, а саме - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліана" (ЄДРПОУ 31312577). Однак, як вбачається з інформації, що міститься в ЄДР, фізична особа ОСОБА_1 володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 100 відсотків, є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) та керівником трьох юридичних осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор" (ЄДРПОУ 30952248), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліана" (ЄДРПОУ 31312577) та Фермерського господарства "Ліана Плюс" (ЄДРПОУ 36973876).

Відповідно до підпункту 8 пункту 5 розділу І Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 30.06.2016 за № 351, група пов`язаних контрагентів - боржник - юридична особа та його контрагенти - юридичні особи, що відповідають критеріям, ознакам та іншим вимогам, установленим пунктами 9-13, 17 глави 1 розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 року за № 841/6032 (зі змінами) (далі - Інструкція № 368), щодо визначення такими, що несуть спільний економічний ризик (незалежно від того, чи є такі контрагенти боржника контрагентами банку).

Відповідно до пунктів 9 - 13 глави 1 розділу VI Інструкції № 368 під час розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) та нормативу великих кредитних ризиків (Н8) два або більше контрагенти вважаються одним контрагентом (групою пов`язаних контрагентів) і такими, що несуть спільний економічний ризик, за наявності хоча б одного з таких критеріїв:

1) відносини контролю:

один з контрагентів здійснює контроль над іншим (іншими) контрагентом (контрагентами);

контрагенти мають спільного контролера;

2) економічна залежність: якщо один з контрагентів матиме фінансові проблеми з фінансуванням або виконанням зобов`язань, то інший(і) контрагент(и) внаслідок цього також найімовірніше буде(уть) мати проблеми з фінансуванням або виконанням зобов`язань.

Банк зобов`язаний забезпечити належну оцінку характеру відносин між контрагентами, їх структури власності, використовуючи критерії, визначені пунктом 9 глави 1 розділу VI цієї Інструкції, з метою визначення груп пов`язаних контрагентів.

Під час визначення груп пов`язаних контрагентів банк ураховує такі ознаки, які свідчать про економічну залежність:

1) контрагенти мають спільне джерело погашення кредиту та не мають інших джерел доходів, з яких можна повністю погасити кредит;

2) один контрагент повністю або частково гарантує (поручається за) виконання зобов`язань іншого контрагента (інших контрагентів) перед банком та настання гарантійного випадку може призвести до невиконання цим контрагентом своїх зобов`язань;

3) 50% або більше надходжень від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або витрат на оплату продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік одного контрагента (контрагентів) становлять операції з іншим контрагентом, якого не можна швидко замінити;

4) два чи більше контрагентів залежать від одного джерела отримання 50 і більше відсотків фінансування, яке не може бути швидко замінене (крім контрагентів, в яких основним джерелом фінансування є кошти державного або місцевого бюджету або фінансової установи, уключаючи міжнародну).

Під час визначення груп пов`язаних контрагентів банк враховує ознаки, які можуть свідчити про економічну залежність, уключаючи такі:

1) контрагент (контрагенти) використовує (використовують) кредитні кошти, що отримані від банку, для надання прямо або опосередковано позики/в користування іншому контрагенту або іншій фізичній чи юридичній особі;

2) заставодавцем за зобов`язаннями контрагентів є одна й та сама особа, та/або особи, пов`язані між собою відносинами контролю;

3) 50% або більше дебіторської заборгованості або зобов`язань одного контрагента за останній звітний рік, що складають суттєву частину балансу, стосується іншого контрагента та/або групи юридичних осіб, пов`язаних з контрагентом відносинами контролю.

Банк самостійно визначає суттєвість показника на підставі судження, яке ґрунтується на аналізі показників контрагента та їх співставності з показниками підприємств з аналогічним основним видом економічної діяльності, розміром активів;

4) сума оборотів за дебетом чи кредитом поточних рахунків одного контрагента, відкритих у банку, за операціями з іншим контрагентом за рік перевищує 50% загальної суми оборотів за дебетом чи кредитом поточних рахунків відповідно за цей рік;

5) 50% або більше надходжень від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або витрат на оплату продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік одного контрагента становлять операції з групою юридичних осіб, пов`язаних з контрагентом відносинами контролю, яких не можна швидко замінити;

6) контрагенти мають у спільному використанні інформаційно-телекомунікаційні системи та/або розроблені однією з них, разом адмініструють чи управляють ними;

7) контрагенти мають спільну або дуже близькі адреси місцезнаходження та/або спільну адресу мережі Інтернет (найменування веб-сайта/доменне ім`я/посилання на веб-сайт) (далі - електронна адреса) або електронну адресу, що є складовою електронної адреси, або включає повне/часткове найменування електронної адреси іншого контрагента та/або спільну бренд-платформу (схоже комерційне найменування та/або знак для товарів і послуг та/або будь-які інші позначення, за яким товари та послуги особи відрізняються від товарів та послуг інших юридичних осіб, що дає змогу вирізнити юридичну особу з-поміж інших та зіставляти діяльність цієї особи з діяльністю іншої юридичної особи).

Ознаки для визначення груп пов`язаних контрагентів на підставі критерію економічної залежності, визначені в пунктах 11 та 12 глави 1 розділу VI цієї Інструкції, є мінімальними.

Банк має право використовувати й інші ознаки, які можуть свідчити про наявність економічної залежності між окремими контрагентами, на підставі накопиченого досвіду та професійного судження.

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність":

контроль - це можливість здійснювати вирішальний вплив на управління та/або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння однією особою самостійно або спільно з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння можливість здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином;

контролер - це фізична або юридична особа, щодо якої не існує контролерів - фізичних осіб та яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння самостійно або спільно з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином.

Інформація, зазначена у заяві щодо сукупного річного доходу за 2021 рік та за попередній звітний рік, стосується лише Товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор" (позичальника) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліана" (контрагенту, який разом з позичальником входить до групи пов`язаних контрагентів), але без врахування інших контрагентів, які, як вбачається з ЄДР, разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів (Фермерського господарства "Ліана Плюс" та ОСОБА_1 ). Доказів подання необхідних документів (фінансової звітності тощо) стосовно Фермерського господарства "Ліана Плюс" та ОСОБА_1 , до заяви не додано.

Відповідно до пункту 14.1.159 статті 14 Податкового кодексу України пов`язані особи - це юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:

а) для юридичних осіб:

одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків (крім міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб`єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації);

одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків;

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи;

принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи;

одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);

юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа;

повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа;

сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи (крім банків та міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб`єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації) та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою (крім банків та міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб`єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації), стосовно іншої юридичної особи, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії;

доходи (виручка) юридичної особи - резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), окремій юридичній особі - нерезиденту або окремому іноземному утворенню без статусу юридичної особи (в тому числі нерезиденту, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів (виручки) такої юридичної особи - резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;

вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою - резидентом в іншої окремої юридичної особи - нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою - резидентом;

б) для фізичної особи та юридичної особи, зокрема:

фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків;

фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи.

Суд звертає увагу, що умова підпункту 4 пункту 24 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України про зазначення у заяві сукупного річного доходу позичальника за попередній звітний рік та за 2021 рік має застосовуватись у взаємозв`язку з підпунктами 1, 5 пункту 23 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, у яких конкретизовано, що сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік та за попередній звітний рік визначається саме з урахуванням контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів.

Отже, за відсутності поданої та належним чином оформленої фінансової звітності за 2021 рік (з урахуванням контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів, що визначаються в порядку і за критеріями, встановленими Національним банком України) унеможливлюється встановлення показників річного доходу зазначених осіб та відповідно їх співставлення з показниками сукупного річного доходу позичальника за попередній звітний рік, що є обов`язковою умовою для перевірки дотримання вимог законодавства щодо застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту (позики).

Отже, у своїй заяві до банку позичальник не навів групу пов`язаних контрагентів, які мають відносини контролю або мають економічну залежність одного контрагента від іншого, та не надав відповідної інформації про них.

Щодо інформації про неподання юридичною особою Фермерським господарством "Ліана Плюс" фінансової звітності починаючи з 2019 року, то окремо слід зауважити, що за відсутності поданої та належним чином оформленої фінансової звітності за 2021 рік та за останній звітний рік об`єктивно унеможливлюється встановлення та співставлення показників річного доходу зазначеної юридичної особи, що є обов`язковою умовою для перевірки дотримання вимог законодавства щодо застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту (позики). Закон не містить винятків щодо контрагентів, які знаходяться на тимчасово окупованій території, або які не можуть надати фінансову звітність.

Крім того, у заяві про застосування мораторію Товариством з обмеженою відповідальністю "Віктор" було зазначено, що майно товариства було знищене, пошкоджене та частково викрадене збройними силами російської федерації після 24.02.2022. Також повідомлено, що на день укладення договору кредитної лінії №1038 від 16.02.2021 оціночна вартість майна, передбаченого підпунктом 3, становила понад 50% оціночної вартості всієї застави, що забезпечує виконання зобов`язань за договором кредиту (тобто, у заяві не йшла мова про те, що розмір частки становить 100%. Позичальник не зазначив, яке саме заставлене майно було частково знищене, загублене, викрадене, втрачене на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, день набуття цим майном відповідного статусу, оціночна вартість такого майна станом на дату укладення договору застави та конкретний розмір частки такого майна в оціночній вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов`язань за договором кредиту (позики).

Нормами чинного законодавства України не передбачено обов`язку кредитора витребовувати додаткову інформацію та документи щодо позичальника та пов`язаних із ним осіб для цілей розгляду заяви про застосування мораторію, водночас законодавством встановлено право кредитора відмовити у застосуванні мораторію у разі ненадання позичальником визначених законом документів та відомостей, необхідних для прийняття відповідного рішення.

Крім того, позичальник отримавши відмову від банку про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), процентів, комісії та інших платежів, в силу не дотримання вимог пункту 23 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, не був позбавлений права звернутися до банку повторно із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), процентів, комісії та інших платежів, оформленою та поданою відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Цивільний кодекс України не обмежує боржників у праві звертатися з заявами про застосування мораторію протягом строку існування обставин, які підпадають під критерії для застосування мораторію та протягом строку дії закону.

Пунктами 23, 24 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено порядок звернення боржника із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням. Тому, додаткова інформація/документи, що були або можуть бути надані позивачем до суду (вже після прийнятого банком рішення про відмову у застосуванні мораторію; та що не надавалися під час звернення позичальника до банку із заявою), не можуть підлягати оцінці, як докази, які можуть бути покладені (після їх дослідження) в основу судового рішення про визнання протиправним та скасування рішення банку, що приймалося банком (рішення) ще до подачі позову до суду.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про відмову у задоволенні заяви позивача про застосування мораторію є обґрунтованим, прийнятим у межах наданих повноважень та з дотриманням вимог законодавства, а підстави для визнання його незаконним та скасування відсутні.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариствау з обмеженою відповідальністю "Віктор" до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання незаконним та скасування рішення Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор" за договором кредитної лінії №1038 від 16.02.2021, що викладене у листі Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" №55/5.4-02/44613/2026 від 31.03.2026.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено: 16.11.2026

Суддя Н.Плотницька

Часті запитання

Який тип судового документу № 141499437 ?

Документ № 141499437 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141499437 ?

Дата ухвалення - 24.09.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141499437 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141499437 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141499437, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 141499437, Господарський суд м. Києва було прийнято 24.09.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141499437 відноситься до справи № 910/4756/26

Це рішення відноситься до справи № 910/4756/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141499436
Наступний документ : 141499438