Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16.11.2026Справа № 911/2407/26Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БНЛ Трейд" від 6 листопада 2026 року про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в справі № 911/2407/26 за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БНЛ Трейд" про стягнення 199 945,31 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2026 року Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БНЛ Трейд" (далі - Товариство) 199 945,31 грн, з яких: 27 145,31 грн - пеня, 172 800,00 грн - штрафи.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про закупівлю від 4 липня 2025 року № 35.1-14.4/3.1-26 у частині повної та своєчасної поставки обумовленого товару.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17 серпня 2026 року матеріали цієї справи передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу № 911/2407/26 передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Павленку Є.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3 вересня 2026 року відкрито провадження у справі № 911/2407/26 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 вересня 2026 року в задоволенні клопотання Товариства про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) представників сторін відмовлено.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 2 листопада 2026 року позов Підприємства задоволено частково, стягнуто з Товариства на користь Підприємства 135 000,00 грн штрафу та 1 797,61 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
6 листопада 2026 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла заява від цієї ж дати, у якій відповідач просив стягнути з позивача 20 000,00 грн витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу в зв`язку з розглядом цієї справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 листопада 2026 року заяву Товариства прийнято до розгляду та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою запропоновано позивачу подати письмові пояснення по суті заяви відповідача у строк до 13 листопада 2026 року.
11 листопада 2026 року через систему "Електронний суд" від Підприємства надійшли заперечення на заяву Товариства про стягнення судових витрат, у яких позивач просив відмовити в задоволенні вказаної заяви в повному обсязі, а в разі її задоволення - зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 99 %. Обґрунтовуючи свої заперечення, Підприємство зазначило, що заявлені відповідачем витрати не відповідають критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності, оскільки спір не є складним, не потребував дослідження значного обсягу доказів, а його розгляд здійснювався без проведення судових засідань. Крім того, позивач посилався на те, що акт приймання-передачі послуг від 4 листопада 2026 року не містить детального розрахунку вартості кожної послуги, а наведений у ньому перелік виконаних робіт не повністю відповідає фактично поданим відповідачем процесуальним документам. Також Підприємство вказувало, що спір виник внаслідок порушення Товариством умов договору про закупівлю, у зв`язку з чим, на думку позивача, наявні підстави для застосування частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та покладення судових витрат на відповідача незалежно від результатів вирішення спору.
16 листопада 2026 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшли додаткові пояснення від 13 листопада 2026 року по суті його заяви від 6 листопада 2026 року (з урахуванням заперечень позивача).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом, зокрема, не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина 3 статті 244 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів справи, 9 вересня 2026 року між Товариством та Адвокатським бюро "Ярослава Шпортило" (далі - Бюро) укладено договір про надання послуг з правової (правничої) допомоги (далі - договір), за умовами пункту 1.1. якого Бюро зобов`язалося надавати Товариству правничу допомогу на умовах і в порядку, визначених цим договором, а Товариство - приймати та оплачувати такі послуги й фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2. договору Товариство доручило Бюро здійснювати представництво та захист його прав і законних інтересів у судовому, позасудовому та іншому встановленому законом порядку. Бюро залучає адвокатів для надання правничої допомоги, а також може залучати інших фахівців відповідно до умов договору.
За підпунктами 2.3.5., 2.3.6. пункту 2.3. договору Бюро зобов`язалося здійснювати представництво інтересів Товариства в господарських судах усіх інстанцій, у тому числі готувати, підписувати та подавати процесуальні документи, відзиви, заперечення, заяви, клопотання, пояснення, скарги, а також вчиняти інші процесуальні дії, необхідні для належного захисту прав та законних інтересів клієнта.
Відповідно до пунктів 4.1.-4.4. договору плата за надання послуг з правової (правничої) допомоги складається з гонорару та компенсації витрат, пов`язаних із виконанням доручення. Гонорар є формою винагороди Бюро за надання правничої допомоги Товариству, а його розмір визначається за погодженням сторін з урахуванням обсягу та характеру відповідних послуг. Ціна кожного виду послуг з надання правової (правничої) допомоги (гонорару) визначається окремим протоколом узгодження договірної ціни, що є невід`ємною частиною договору та містить відповідний перелік послуг, їх вартість і порядок оплати. У разі визначення сторонами фіксованого розміру гонорару його вартість не залежить від часу, витраченого адвокатом на виконання відповідного доручення.
За змістом пунктів 4.9., 4.10. договору надання послуг з правової (правничої) допомоги оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, у якому зазначаються обсяг наданих послуг та їх вартість. Бюро надає Товариству відповідний акт приймання-передачі наданих послуг, а останнє зобов`язане його підписати або надати мотивовані заперечення щодо обсягу та якості наданої правничої допомоги в установленому договором порядку.
Відповідно до пункту 7.1. договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2026 року включно, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
На виконання умов зазначеного договору 9 вересня 2026 року між Товариством та Бюро підписано протокол узгодження договірної ціни, яким сторони конкретизували перелік послуг з правової (правничої) допомоги, що підлягали наданню Товариству в зв`язку з розглядом Господарським судом міста Києва справи № 911/2407/26 за позовом Підприємства до Товариства.
Відповідно до пункту 1.1. зазначеного протоколу вартість послуг з представництва інтересів Товариства в суді першої інстанції в справі № 911/2407/26, які включають проведення аналізу наданих клієнтом документів та матеріалів, підготовку і подання відзиву на позовну заяву, заперечень, пояснень, клопотань, заяв, інших процесуальних документів, а також вчинення інших дій, необхідних для належного захисту інтересів Товариства в суді без участі в судових засіданнях, становить 20 000,00 грн.
Згідно з пунктом 1.2. протоколу узгодження договірної ціни вартість аналогічних послуг з представництва інтересів Товариства в суді першої інстанції, проте з участю представника в судових засіданнях, становить 25 000,00 грн.
За змістом пунктів 2.-4.зазначеного протоколу оплата послуг з правової (правничої) допомоги здійснюється відповідно до погодженої сторонами вартості, визначеної цим протоколом. Послуги вважаються належним чином наданими з моменту ухвалення судового рішення у відповідній справі. Оплата гонорару за надані послуги з правової (правничої) допомоги здійснюється Товариством протягом п`яти днів з моменту направлення йому на електронну адресу, зазначену в договорі, рахунку-фактури на оплату послуг та підписання акта приймання-передачі наданих послуг. Оплата здійснюється на банківські реквізити, зазначені в договорі.
На підтвердження обсягу та вартості наданої Товариству професійної правничої допомоги до матеріалів справи долучено акт приймання-передачі послуг від 4 листопада 2026 року № 1, складений між Бюро в особі керуючого Шпортила Ярослава Івановича та Товариством.
Відповідно до пункту 1.1. зазначеного акта Бюро надало Товариству послуги з представництва його інтересів у суді першої інстанції в справі № 911/2407/26, які включали: проведення аналізу наданих клієнтом документів і матеріалів, підготовку та подання відзиву на позовну заяву, заперечень, пояснень, клопотань, заяв, інших процесуальних документів, а також вчинення інших дій, необхідних для належного захисту інтересів Товариства в суді без участі в судових засіданнях.
Згідно з пунктом 2. зазначеного акта загальна вартість наданих Бюро послуг становить 20 000,00 грн.
За змістом пунктів 3.-5. акта Товариство підтвердило прийняття наданих Бюро послуг і відсутність претензій щодо їх обсягу та якості. Зазначений акт є підставою для проведення взаємних розрахунків між сторонами.
Акт підписаний уповноваженими представниками Бюро та Товариства, а також скріплений печатками зазначених осіб.
На підставі цього акта Бюро виставило Товариству рахунок-фактуру від 4 листопада 2026 року № СФ-0000016 на оплату послуг з правової (правничої) допомоги згідно з договором від 9 вересня 2026 року та актом приймання-передачі послуг від 4 листопада 2026 року № 1 на загальну суму 20 000,00 грн без ПДВ.
На підтвердження фактичного понесення відповідних витрат Товариством надано платіжну інструкцію від 5 листопада 2026 року № 1147, відповідно до якої останнє перерахувало на банківський рахунок Бюро 20 000,00 грн з призначенням платежу: "Оплата за послуги правової (правничої) допомоги згідно Рахунку-фактури № СФ-0000016 від 04.11.2026 р., Без ПДВ".
На підтвердження повноважень адвоката Шпортила Я.І. на представництво інтересів Товариства у цій справі до матеріалів справи долучено копію ордера від 18 вересня 2026 року серії АІ № 2313711та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.
Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами частин 5 та 6 статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У свою чергу, посилання Підприємства на відсутність у наданому Товариством акті приймання-передачі послуг окремого розрахунку вартості кожної виконаної адвокатом роботи не може бути самостійною та безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних витрат, оскільки сторони договору погодили фіксований розмір гонорару за надання правничої допомоги в цій справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21.
Разом із цим, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечень сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи.
При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з іншої сторони не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2024 року в справі № 910/14524/22 та постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 24 січня 2022 року в справі № 911/2737/17.
Судом враховано, що в запереченнях від 11 листопада 2026 року Підприємство просило відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу або зменшити їх розмір на 99 %, посилаючись на неспівмірність заявленої суми зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та характером спірних правовідносин.
Визначаючи співмірність заявлених Товариством до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, судом враховано, що предметом розгляду цієї справи були вимоги Підприємства про стягнення з відповідача 199 945,31 грн штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору про закупівлю від 4 липня 2025 року № 35.1-14.4/3.1-26.
Зазначений спір виник з договірних правовідносин, які регулюються відповідними положеннями цивільного законодавства, не характеризувався значною правовою складністю, необхідністю застосування великої кількості спеціальних нормативно-правових актів, дослідження значного обсягу доказів чи вирішення неоднозначних питань правозастосування.
Крім того, розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, у зв`язку з чим адвокат Товариства не брав участі в судових засіданнях, не здійснював підготовки до таких засідань та не витрачав часу на прибуття до суду. Будь-які інші дії процесуального характеру (витребування доказів, проведення судової експертизи, залучення свідків, експертів у галузі права тощо) під час розгляду цієї справи також не вчинялися.
Судом враховано, що представник Товариства під час розгляду даної справи підготував: відзив на позовну заяву від 18 вересня 2026 року, клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) представників сторін та заперечення на відповідь на відзив від 28 вересня 2026 року. Разом із цим, підготовка наведених процесуальних документів не потребувала здійснення значного обсягу правової роботи, оскільки правова позиція відповідача ґрунтувалася на аналізі умов одного договору про закупівлю, обставин його виконання та наданих сторонами документів.
Дослідивши акт приймання-передачі послуг від 4 листопада 2026 року № 1, суд встановив, що до складу заявлених Товариством витрат у розмірі 20 000,00 грн включено вартість аналізу наданих клієнтом документів та матеріалів, підготовки і подання відзиву на позовну заяву, заперечень, пояснень, клопотань, заяв, інших процесуальних документів, а також вчинення інших дій, необхідних для належного захисту інтересів відповідача.
Суд звертає увагу на те, що зазначений в акті перелік послуг фактично відтворює зміст пункту 1.1. протоколу узгодження договірної ціни від 9 вересня 2026 року та має загальний характер. Зокрема, акт містить посилання на підготовку: "пояснень, заяв, клопотань та інших процесуальних документів". Однак, у вказаному акті не зазначено, які саме документи, крім наявних у матеріалах справи, були фактично підготовлені адвокатом, у чому полягала необхідність їх складення та який обсяг правничої допомоги було надано в зв`язку з цим. Також в акті не конкретизовано змісту інших дій, які, за твердженням відповідача, були необхідними для належного захисту його інтересів у суді.
Оцінюючи наведений перелік послуг, суд виходить з того, що вивчення позовної заяви та доданих до неї документів, правовий аналіз заявлених вимог, дослідження судової практики, визначення способів захисту інтересів відповідача та формування правової позиції є складовими підготовки відзиву на позовну заяву та інших процесуальних документів і не становлять самостійних за своїм змістом послуг, які потребують окремого відшкодування за рахунок іншої сторони.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 29 березня 2023 року в справі № 712/15541/18.
Суд також звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 2 листопада 2026 року в задоволенні частини позовних вимог Підприємства було відмовлено з підстав, встановлених судом за результатами самостійної правової оцінки умов договору та обставин справи, які не були наведені представником відповідача у відзиві на позовну заяву як підстави для відмови в задоволенні відповідних вимог.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України.
Водночас відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 2 листопада 2026 року позов Підприємства задоволено частково: з заявлених до стягнення 199 945,31 грн судом стягнуто з Товариства 135 000,00 грн, тоді як у стягненні 64 945,31 грн відмовлено. Отже, частка позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, становить 32,48 % від загальної ціни позову.
Щодо посилань Підприємства на положення частини 9 статті 129 ГПК України, суд зазначає таке.
Вказаною процесуальною нормою ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Отже, зазначеною нормою Кодексу визначене саме право, а не обов`язок суду присуджувати на користь сторони судові витрати у випадку зловживання іншою стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій іншої сторони.
Правова оцінка діям Товариства щодо предмета спору була надана в рішенні суду від 2 листопада 2026 року, яким частково задоволено позовні вимоги Підприємства та стягнуто з відповідача 135 000,00 грн штрафу. При цьому, судом не було встановлено обставин зловживання Товариством чи його представником процесуальними правами, а наведені позивачем доводи щодо порушення відповідачем умов договору були предметом дослідження під час вирішення спору по суті та самі по собі не обґрунтовують необхідності відступу від загального правила розподілу судових витрат.
Відтак, правові підстави для застосування судом до спірних правовідносин положень частини 9 статті 129 ГПК України відсутні.
Виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягу матеріалів справи, фактично виконаної адвокатом роботи, наявності заперечень позивача щодо обґрунтованості заявлених до стягнення сум, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву відповідача та стягнути з позивача на користь Товариства 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених останнім під час розгляду справи № 911/2407/26 в місцевому господарському суді.
Інші доводи, на які посилалися представники сторін, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду про часткове задоволення цієї заяви та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у вищезазначеному розмірі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Стягнути з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08303, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Академіка Френкеля, будинок 3; ідентифікаційний код 20572069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БНЛ Трейд" (02660, місто Київ, вулиця Червоноткацька (Вінстона Черчилля), будинок 87, офіс 10; ідентифікаційний код 43810729) 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено і підписано 16 листопада 2026 року.
Суддя Є.В. Павленко
Судове рішення № 141499413, Господарський суд м. Києва було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 911/2407/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: