Рішення № 141499362, 13.11.2026, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
13.11.2026
Номер справи
910/16067/25 (910/9116/26)
Номер документу
141499362
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2026Справа № 910/16067/25 (910/9116/26)

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн" (03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 26-А, офіс 103; ідентифікаційний код 43375876)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Скалянський Вадим Володимирович

про стягнення 1 192 355,53 грн

в межах справи № 910/16067/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн" (03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 26-А, офіс 103; ідентифікаційний код 43375876)

про банкрутство

Без виклику представників учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 02.09.2020 перебуває у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн" на посаді командира повітряного судна Департаменту екіпажів пілотської кабіни Директорату льотної експлуатації, а з 25.04.2022 увільнений від роботи у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації.

На думку позивача, відповідач в порушення ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та ст. 24 Закону України "Про оплату праці" не виплатив йому заробітну плату за січень та лютий 2022 року, середній заробіток на період проходження військової служби до 19.07.2022, а також компенсацію за 57 днів невикористаної щорічної відпустки, внаслідок чого станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство утворилась заборгованість у сумі 1 192 355,53 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача та включити до реєстру вимог кредиторів боржника у першу чергу задоволення.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що додатки 1 та 4ДФ до податкового розрахунку відповідача не є первинними документами, які підтверджують виплату заробітної плати, а згідно з довідкою АТ КБ "ПриватБанк" від 06.09.2026 за січень 2022 року йому фактично виплачено 37 349,78 грн, а за лютий 2022 року - 22 977,73 грн, у зв`язку з чим заборгованість за ці місяці становить 145 946,09 грн. Крім того, позивач вказує, що за період з 01.03.2022 по 24.04.2022 за ним мав зберігатися середній заробіток за час простою відповідно до абзацу третього ст. 113 КЗпП України у сумі 197 553,64 грн, погоджується з розрахунком середнього заробітку за період з 25.04.2022 по 18.07.2022 у сумі 317 125,58 грн, наведеним у відзиві, та визначає компенсацію за 57 днів невикористаної відпустки у сумі 414 924,09 грн. Загальний розмір заборгованості за розрахунком позивача, наведеним у відповіді на відзив, становить 1 075 549,18 грн. Також позивач просить витребувати у відповідача довідку про кількість днів невикористаної щорічної оплачуваної відпустки.

2. Стислий виклад позиції відповідача

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог у заявленому розмірі, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що заробітна плата за січень 2022 року у розмірі 102 297,87 грн та за лютий 2022 року у розмірі 103 975,59 грн позивачу не лише нарахована, а й виплачена, що підтверджується додатками 1 та 4ДФ до податкового розрахунку за I квартал 2022 року, у яких відображено суми виплаченого доходу, а також нарахованого та перерахованого податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Щодо середнього заробітку відповідач зазначає, що після набрання 19.07.2022 чинності Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" частина 3 ст. 119 КЗпП України передбачає збереження за призваними на військову службу працівниками лише місця роботи і посади, тому середній заробіток за рахунок роботодавця міг зберігатися лише до 18.07.2022 включно. За розрахунком відповідача, здійсненим відповідно до пунктів 2 та 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, виходячи із заробітної плати за лютий 2022 року (березень 2022 року виключається з розрахункового періоду через відсутність нарахувань), середньоденна заробітна плата позивача становить 5 198,78 грн (103 975,59 грн : 20 робочих днів), а середній заробіток за період з 25.04.2022 по 18.07.2022 (61 робочий день) - 317 125,58 грн, фактична сума до виплати якого має визначатися з урахуванням обов`язків боржника як податкового агента.

3. Стислий виклад позиції третьої особи

Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Скалянський В.В. у письмових поясненнях підтримав доводи відзиву та зазначив, що виплата заробітної плати за січень та лютий 2022 року підтверджується податковою звітністю боржника, позивачем не надано розрахунку заявленої суми з розшифруванням її складових, а обґрунтованими є вимоги позивача лише в частині середнього заробітку за період з 25.04.2022 по 18.07.2022 у сумі 317 125,58 грн нарахованого доходу, що з урахуванням обов`язкових утримань відповідає сумі до виплати 255 286,10 грн. У решті - на суму 875 229,95 грн - розпорядник майна вважає заявлені вимоги необґрунтованими та недоведеними.

4. Процесуальні дії у справі

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/16067/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн" на стадії процедури розпорядження майном введеної ухвалою від 25.06.2026.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн", в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у сумі 1 192 355,53 грн та включити її до реєстру вимог кредиторів боржника у першу чергу задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн" про стягнення 1 192 355,53 грн в межах справи № 910/16067/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн" та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Залучено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Скалянського Вадима Володимировича до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про доставлення електронного документа до електронного кабінету, суд отримав 18.08.2026 інформацію про доставку 17.08.2026 ухвали Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 в електронний кабінет відповідача, а 25.08.2026 - інформацію про доставку 25.08.2026 вказаної ухвали в електронний кабінет третьої особи.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

За приписами частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 у справі № 910/16067/25 (910/9116/26) встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

02.09.2026 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог у заявленому розмірі.

02.09.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення третьої особи.

07.09.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив, разом з якою позивачем подано довідку АТ КБ "ПриватБанк" від 06.09.2026 № 25QNM1GQ7HHRSEHF про рух коштів по картковому рахунку позивача за період з 01.01.2022 по 06.09.2026.

Заперечення на відповідь на відзив відповідачем до суду не подано.

Таким чином, приймаючи до уваги, що учасники повідомлені про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Як вбачається з матеріалів справи, наказом № 42-К від 01.09.2020 ОСОБА_1 прийнято на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн" на посаду командира повітряного судна з 02.09.2020, що підтверджується відомостями електронної трудової книжки позивача. Записів про звільнення позивача з ТОВ "Біз Ейрлайн" електронна трудова книжка не містить, а сам позивач зазначає, що перебуває у трудових відносинах з відповідачем по теперішній час.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-7) сума заробітку позивача, відображена страхувальником ТОВ "Біз Ейрлайн", становить за січень 2022 року - 102 297,87 грн, за лютий 2022 року - 103 975,59 грн, а з березня 2022 року по грудень 2025 року - 0,00 грн.

У додатках 4ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, за I квартал 2022 року відповідачем щодо позивача відображено: за січень 2022 року - нарахований і виплачений дохід у сумі 102 297,87 грн, нарахований і перерахований податок на доходи фізичних осіб - 18 413,62 грн, військовий збір - 1 534,47 грн; за лютий 2022 року - нарахований і виплачений дохід у сумі 103 975,59 грн, нарахований і перерахований податок на доходи фізичних осіб - 18 715,61 грн, військовий збір - 1 559,62 грн (ознака доходу 101). У додатку 1 до податкового розрахунку за березень 2022 року суми нарахованої позивачу заробітної плати відсутні.

Згідно з довідкою АТ КБ "ПриватБанк" від 06.09.2026 № 25QNM1GQ7HHRSEHF (виписка по картці за період з 01.01.2022 по 06.09.2026) від ТОВ "Біз Ейрлайн" на рахунок позивача надійшли кошти з призначенням платежу щодо заробітної плати:

- за грудень 2021 року - 13.01.2022 в сумі 13 549,65 грн та 21.01.2022 в сумі 92 239,32 грн;

- за січень 2022 року - 10.02.2022 в сумі 14 193,43 грн (за першу половину січня), 25.02.2022 в сумі 12 839,97 грн (за другу половину січня), 30.12.2022 в сумі 5 316,38 грн та 03.02.2023 в сумі 5 000,00 грн (премія за наліт за січень 2022 року), а всього - 37 349,78 грн;

- за лютий 2022 року - 02.03.2022 в сумі 5 000,66 грн (аванс), 11.03.2022 в сумі 5 000,00 грн, 16.03.2022 в сумі 5 000,00 грн та 30.03.2022 в сумі 7 977,73 грн, а всього - 22 978,39 грн.

Інших надходжень від відповідача за вказаний період довідка банку не містить (усього надходжень - 166 117,14 грн).

Наказом ТОВ "Біз Ейрлайн" № 28-К від 25.04.2022 "Про увільнення ОСОБА_1 від роботи у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації", виданим на підставі частини 3 статті 119 КЗпП України, ОСОБА_1 , командира повітряного судна Департаменту екіпажів пілотської кабіни Директорату льотної експлуатації, увільнено від роботи з 25.04.2022 у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 25.04.2022 № 96 ДСК ОСОБА_1 , призваного по мобілізації, з 25.04.2022 зараховано до списків особового складу військової частини.

Доказів нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за період проходження військової служби матеріали справи не містять, а відповідач на таку виплату не посилається.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Предметом спору у даній справі є вимога працівника боржника про стягнення заборгованості із заробітної плати за січень - лютий 2022 року, середнього заробітку, що зберігався за ним на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації, та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з частиною 1 статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 1 статті 115 КЗпП України та частиною 1 статті 24 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Щодо вимог про стягнення заробітної плати за січень та лютий 2022 року суд зазначає наступне.

Нарахування позивачу заробітної плати за січень 2022 року у сумі 102 297,87 грн та за лютий 2022 року у сумі 103 975,59 грн сторонами не заперечується та підтверджується як індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-7), так і додатками до податкового розрахунку відповідача за I квартал 2022 року. Спір між сторонами виник щодо факту виплати нарахованих сум.

Заперечуючи наявність заборгованості, відповідач посилається виключно на дані додатків 4ДФ до податкового розрахунку, у яких суми виплаченого доходу відображено у розмірі нарахованої заробітної плати.

Разом з тим, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, є формою податкової звітності, яка складається самим відповідачем та відображає задекларовані ним показники. Такий розрахунок не є первинним документом, який фіксує факт виплати коштів працівнику, на відміну від платіжних інструкцій, розрахунково-платіжних відомостей чи інших документів первинного обліку праці та заробітної плати, які відповідачем до матеріалів справи не подані.

Натомість довідкою АТ КБ "ПриватБанк" від 06.09.2026 підтверджується, що заробітна плата за січень 2022 року перерахована відповідачем на рахунок позивача частинами на загальну суму 37 349,78 грн, з яких 5 316,38 грн та 5 000,00 грн зараховано лише 30.12.2022 та 03.02.2023, а заробітна плата за лютий 2022 року - частинами на загальну суму 22 978,39 грн. Здійснення відповідачем у грудні 2022 року та лютому 2023 року доплат з призначенням платежу "за січень 2022 року" саме по собі спростовує твердження відповідача про повну виплату заробітної плати за цей місяць у межах I кварталу 2022 року, а доказів виплати позивачу заробітної плати за січень та лютий 2022 року в іншому розмірі чи в інший спосіб відповідачем не надано.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.10.2026 у справі № 905/169/25 зазначив, що нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати, а у визначенні розподілу тягаря доказування у справах за позовом про стягнення заборгованості із заробітної плати саме відповідач як роботодавець зобов`язаний надати суду докази проведення повного розрахунку, оскільки вони знаходяться у його розпорядженні (постанови Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 296/4465/16-ц, від 06.03.2019 у справі № 450/1886/14, від 05.06.2024 у справі № 752/17283/22). У цій же постанові Верховний Суд сформував висновок, що і у провадженні у справі про банкрутство тягар доказування відсутності заборгованості зі заробітної плати, зокрема шляхом надання суду документів з первинного обліку праці та заробітної плати, покладається на боржника, оскільки такі документи знаходяться у його розпорядженні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що доводи позивача про неповну виплату йому заробітної плати за січень та лютий 2022 року є більш вірогідними, ніж доводи відповідача про її повну виплату. Посилання розпорядника майна на тривале незвернення позивача до роботодавця чи контролюючих органів з питань заборгованості зазначених обставин не спростовує.

Визначаючи розмір заборгованості, суд виходить з того, що відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок. Згідно з поданими відповідачем додатками 4ДФ податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з нарахованої позивачу заробітної плати за січень та лютий 2022 року утримано та перераховано до бюджету в повному обсязі. Зазначені суми не є заборгованістю відповідача перед позивачем, а тому до виплати позивачу за січень 2022 року належало 82 349,78 грн (102 297,87 грн - 18 413,62 грн - 1 534,47 грн), а за лютий 2022 року - 83 700,36 грн (103 975,59 грн - 18 715,61 грн - 1 559,62 грн).

Відтак, з урахуванням фактично перерахованих позивачу коштів, заборгованість відповідача із заробітної плати становить: за січень 2022 року - 45 000,00 грн (82 349,78 грн - 37 349,78 грн), за лютий 2022 року - 60 721,97 грн (83 700,36 грн - 22 978,39 грн), а всього - 105 721,97 грн. Оскільки податки з нарахованої заробітної плати за ці місяці відповідачем вже утримані, зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача.

Розрахунок позивача на суму 145 946,09 грн суд відхиляє, оскільки позивачем визначено різницю між нарахованою заробітною платою (до оподаткування) та фактично отриманими ним сумами, що призводить до повторного включення до заборгованості вже утриманих і сплачених відповідачем податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Крім того, сума коштів, отриманих позивачем за лютий 2022 року, згідно з довідкою банку становить 22 978,39 грн, а не 22 977,73 грн, як зазначено позивачем.

Щодо викладеної у відповіді на відзив вимоги про стягнення середнього заробітку за час простою за період з 01.03.2022 по 24.04.2022 у сумі 197 553,64 грн суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач обґрунтовував свої вимоги невиплатою заробітної плати за січень та лютий 2022 року, середнього заробітку на період проходження військової служби та компенсації за невикористану відпустку, і на обставини простою у березні - квітні 2022 року не посилався.

Відповідно до частини 1 статті 166 ГПК України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. Частиною 3 статті 46 ГПК України встановлено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Заяви про зміну підстав позову в порядку статті 46 ГПК України позивачем не подавалось, а викладення у відповіді на відзив нових обставин, якими позивач обґрунтовує право на іншу за правовою природою виплату за інший період, не є зміною підстав позову у встановленому процесуальним законом порядку. Згідно з частиною 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відтак суд не вирішує питання про стягнення середнього заробітку за час простою за період з 01.03.2022 по 24.04.2022, що не позбавляє позивача права звернутися з відповідною вимогою у встановленому законом порядку.

Щодо вимог про стягнення середнього заробітку на період проходження військової служби суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 119 КЗпП України (у редакції, що діяла до 19.07.2022) було передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, у частині 3 статті 119 КЗпП України слова "зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток" замінено словами "зберігаються місце роботи і посада".

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2026 у справі № 489/5309/24, з 19.07.2022 роботодавець звільнений від обов`язку збереження середнього заробітку за працівниками, призваними на військову службу, зі збереженням за цими працівниками лише місця роботи і посади. Обов`язок роботодавця щодо збереження за такими категоріями працівників середнього заробітку був передбачений включно до дня, що передує дню набрання чинності Законом № 2352-IX (18.07.2022). Аналогічний підхід до тлумачення частини 3 статті 119 КЗпП України у редакції Закону № 2352-IX викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 320/10955/23.

Таким чином, оскільки позивача увільнено від роботи у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації з 25.04.2022, за ним в силу частини 3 статті 119 КЗпП України зберігався середній заробіток за період з 25.04.2022 по 18.07.2022 включно, що також передбачено наказом відповідача № 28-К від 25.04.2022 і сторонами та третьою особою не заперечується.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100), середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абзац 7 пункту 2 Порядку № 100).

Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

За розрахунком відповідача, перевіреним розпорядником майна боржника, середній заробіток позивача за період з 25.04.2022 по 18.07.2022 визначено виходячи із заробітної плати за лютий 2022 року (березень 2022 року виключено з розрахункового періоду у зв`язку з відсутністю нарахувань) і він становить 317 125,58 грн (103 975,59 грн : 20 робочих днів = 5 198,78 грн; 5 198,78 грн х 61 робочий день, з яких 5 робочих днів у квітні, по 22 робочих дні у травні та червні і 12 робочих днів у липні 2022 року).

Позивач у відповіді на відзив погодився з наведеним розрахунком. Відповідно до частини 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Перевіривши наведений розрахунок, суд встановив, що він є арифметично вірним, а доказів нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за вказаний період відповідачем не надано. Відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у сумі 317 125,58 грн.

Щодо доводів розпорядника майна про необхідність визначення суми вимог з урахуванням утримань, які здійснює податковий агент, суд зазначає, що стягнута сума середнього заробітку є нарахованою сумою, а обов`язок утримання з неї податку на доходи фізичних осіб, військового збору та інших обов`язкових платежів виникає у відповідача як податкового агента під час її виплати, у зв`язку з чим суд зазначає в резолютивній частині рішення про стягнення цієї суми з утриманням з неї передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів при її виплаті, що виключає подвійне врахування таких сум.

Щодо вимог про стягнення грошової компенсації за 57 днів невикористаної щорічної відпустки суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 83 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України "Про відпустки" у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Частиною 2 статті 83 КЗпП України та частиною 2 статті 24 Закону України "Про відпустки" передбачено, що працівникам, призваним, зокрема, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв`язку з призовом на військову службу. Крім того, статтею 83 КЗпП України та статтею 24 Закону України "Про відпустки" передбачено, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією, при цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарні дні.

Як встановлено судом, трудові відносини між позивачем та відповідачем не припинені, а доказів звернення позивача до відповідача із заявою про виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у зв`язку з призовом на військову службу або про заміну частини щорічної відпустки грошовою компенсацією матеріали справи не містять. За таких обставин право позивача на отримання грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, а відповідно і обов`язок відповідача з її виплати, не виникли, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З огляду на наведене не підлягає задоволенню і клопотання позивача про витребування у відповідача довідки про кількість днів невикористаної щорічної оплачуваної відпустки, оскільки кількість таких днів не входить до предмета доказування у цій справі (стаття 76 ГПК України). Крім того, відповідно до частини 1 статті 81 ГПК України клопотання про витребування доказів подається в строк, зазначений в частинах 2 та 3 статті 80 цього Кодексу, тобто позивачем - разом з позовною заявою, тоді як вказане клопотання заявлене лише у відповіді на відзив, без обґрунтування неможливості його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від позивача, та без зазначення заходів, вжитих для самостійного отримання цього доказу (пункт 4 частини 2 статті 81 ГПК України).

Щодо прохання позивача про включення стягнутої заборгованості до реєстру вимог кредиторів боржника у першу чергу суд зазначає, що предметом розгляду у даній справі є позовна вимога про стягнення заборгованості із заробітної плати, а порядок формування реєстру вимог кредиторів визначено Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). Відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 45 КУзПБ розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника. При цьому згідно з пунктом 1 частини 1 статті 64 КУзПБ вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, а також інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (зокрема, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків), задовольняються у першу чергу.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Отже, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн" та стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати за січень - лютий 2022 року в сумі 105 721,97 грн та середнього заробітку за період з 25.04.2022 по 18.07.2022 в сумі 317 125,58 грн з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів при її виплаті, а в іншій частині позову - про відмову.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн" (03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 26-А, офіс 103; ідентифікаційний код 43375876) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість із заробітної плати за січень - лютий 2022 року - 105 721 (сто п`ять тисяч сімсот двадцять одна) грн 97 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн" (03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 26-А, офіс 103; ідентифікаційний код 43375876) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за період з 25.04.2022 по 18.07.2022 - 317 125 (триста сімнадцять тисяч сто двадцять п`ять) грн 58 коп. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів при її виплаті.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біз Ейрлайн" (03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 26-А, офіс 103; ідентифікаційний код 43375876) в дохід державного бюджету України судовий збір - 5 074 (п`ять тисяч сімдесят чотири) грн 17 коп.

5. В іншій частині позову - відмовити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 13.11.2026.

Суддя Сергій СТАСЮК

Часті запитання

Який тип судового документу № 141499362 ?

Документ № 141499362 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141499362 ?

Дата ухвалення - 13.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141499362 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141499362 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141499362, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 141499362, Господарський суд м. Києва було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141499362 відноситься до справи № 910/16067/25 (910/9116/26)

Це рішення відноситься до справи № 910/16067/25 (910/9116/26). Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141499361
Наступний документ : 141499363