Рішення № 141499248, 09.11.2026, Господарський суд Запорізької області

Дата ухвалення
09.11.2026
Номер справи
908/994/26
Номер документу
141499248
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

номер провадження справи 7/54/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2026 Справа № 908/994/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу № 908/994/26

за позовом: Фізичної особи підприємця Оніщука Максима Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Фізичної особи підприємця Шарко Олександра Романовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

про стягнення 155997,27грн,

за участю представників учасників справи

від позивача: Крюкова М.В. (в режимі відеконференції) - ордер серія АН №1963128 від 22.04.2026, свідоцтво адвоката № 5127 від 29.08.2018

від відповідача: Железняк-Кранг І.В. (в залі суду) - ордер серія АР №1318112 від 18.05.2026, свідоцтво адвоката ЗП001566 від 09.02.2018

Процесуальні дії у справі.

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформовано в системі Електронний суд 22.04.2026, зареєстрований в канцелярії Господарського суду Запорізької області 23.04.2026 за вх. № 1193/08-07/25) Фізичної особи підприємця Оніщука Максима Миколайовича (надалі ФОП Оніщук М.М.) до Фізичної особи підприємця Шарко Олександра Романовича (надалі ФОП Шарко О.Р.) про стягнення 155997,27 грн грошових коштів за невиконання умов договору про виконання робіт з розробки електронно-інформаційного ресурсу (веб-сайту) № 1, що складається із 148687,42 грн суми основного боргу, 7309,85 грн суми пені.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 23.04.2026 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/994/26 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.

Ухвалою суду від 27.04.2026 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №908/994/26, яке суд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 25.05.2026 об 09 год. 30 хв.

У системі Електронний суд 01.05.2026 позивачем сформовано заяву про участь у судовому засіданні, призначеному на 25.05.2026, в режимі відеоконференції.

Заяву представника позивача щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції судом задоволено, про що винесено відповідну ухвалу суду.

У системі Електронний суд 18.05.2026 сформовано повідомлення про надання представнику відповідача адвокату Железняк-Кранг І.В. доступу до справи через Електронний кабінет користувача Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Від представника відповідача 22.05.2026 через систему Електронний суд надійшло клопотання про відкладення судового засідання. Клопотання обґрунтоване необхідністю додаткового часу для формування правової позиції та підготовки відзиву з його подальшим направленням позивачу.

У системі Електронний суд позивачем 25.05.2026 сформована заява про виконання ухвали суду.

У судовому засіданні 25.05.2026 приймав участь представник відповідача, який підтримав раніше подане клопотання, просив відкласти судове засідання для ознайомлення з матеріалами справи та надання часу для підготовки відповідних процесуальних документів.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання, суд, з метою забезпечення права кожного із учасників у даній справі на належний судовий захист, прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі по суті спору, ухвалив клопотання задовольнити та відкласти судове засідання на 18.06.2026 об 11 год. 30 хв., про що винесено відповідну ухвалу суду.

Відповідачем у системі Електронний суд 29.05.2026 сформовано відзив на позовну заяву (зареєстрований в канцелярії суду за вх. № 11833/08-08/26 від 01.06.2026), в якому останній просить суд поновити пропущений з поважних причин строк на подання відзиву. Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Через систему Електронний суд 01.06.2026 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

Позивачем через систему Електронний суд 05.06.2026 сформовано відповідь на відзив (зареєстрована в канцелярії суду за вх. № 12384/08-08/26 від 08.06.2026).

Відповідачем через систему Електронний суд 10.06.2026 подані заперечення на відповідь на відзив (зареєстровані в канцелярії суду за вх. № 12804/08-08/26 від 11.06.2026).

Згідно з ч. 5 ст. 13 ГПК України суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України визначено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Так, відповідно до ч.2 ст. 161 ГПК України відзив на позовну заяву для відповідача є першою заявою по суті справи, та попри те, що згідно з ч. 4 цієї статті подання відзиву є правом сторони, а його відсутність не перешкоджає суду вирішити спір за наявними у справі матеріалами, зазначена заява по суті у змагальному процесі має важливе значення (можливість визнання певних обставин; можливість заперечити наведені позивачем обставини із посиланням на відповідні докази та норми права тощо).

У судовому засіданні 18.06.2026 приймали участь представники позивача та відповідача.

Судом задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву. Відзив долучено до матеріалів справи.

Ураховуючи характер спору, предмет доказування у справі та обсяг доказів, суд дійшов висновку про необхідність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.06.2026 суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №908/994/26 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 03.07.2026 о/об 09 год. 30 хв.

Відповідачем у системі Електронний суд 23.06.2026 сформовано клопотання про участь у судовому засіданні, призначеного на 03.07.2026, в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.06.2026 у справі № 908/994/26 було виправлено описку в ухвалі від 18.06.2026. Зокрема, дату "03.07.2026" замінено на правильну "13.07.2026".

Відповідачем у системі Електронний суд 25.06.2026 сформовано клопотання про відкликання клопотання про проведення засідання 03.07.2026 в режимі ВКЗ.

У судовому засіданні 13.07.2026 приймали участь представники позивача та відповідача.

Під час підготовчого засідання судом розглянуті питання, передбачені частиною 2 ст. 182 ГПК України.

Судом у підготовчому засіданні 13.07.2026 з`ясовано у представників сторін, чи про всі обставини повідомлено суд, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

Представники сторін повідомили суд, що ними повідомлено про всі обставини, всі докази надані, та не заперечили проти призначення справи до судового розгляду по суті.

Ураховуючи проведення всіх підготовчих дій у справі, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків, встановлених законом, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Ухвалою суду від 13.07.2026 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 02.09.2026 о 12 год. 30 хв.

Судове засідання, призначене на 02.09.2026 не відбулось, про що сторони повідомлені належним чином.

Ураховуючи викладене суд призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 14.10.2026 о 14год. 45 хв.

Судове засідання, призначене на 14.10.2026, не відбулось, про що сторони повідомлені належним чином.

Ураховуючи викладене суд призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 28.10.2026 о 11год. 00 хв.

У судовому засіданні 28.10.2026 приймали участь представники обох сторін.

Суд заслухав вступне слово позивача та відповідача, які підтримали власні позиції, викладені у письмових заявах по суті справи, з`ясував обставини справи та дослідив докази, провів судові дебати.

Після закінчення судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомив про відкладення його проголошення до 09.11.2026 о 14год. 15хв.

Суд 09.11.2026 проголосив вступну та резолютивну частини рішення за участі представників позивача та відповідача.

Стислий виклад позицій учасників страви.

Позивач Фізична особа підприємець Оніщук Максим Миколайович (надалі ФОП Оніщук М.М.) звернувся з позовною заявою до Фізичної особи підприємця Шарко Олександра Романовича (надалі ФОП Шарко О.Р.) про стягнення 155997,27 грн грошових коштів за невиконання умов договору про виконання робіт з розробки електронно-інформаційного ресурсу (веб-сайту) № 1 від 23.01.1026, що складається із 148687,42 грн суми основного боргу, 7309,85 грн суми пені.

Позивач обґрунтовує заявлені вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов`язання щодо оплати фактично виконаних позивачем робіт за договором № 1 від 23.01.2026.

За твердженням позивача, ним здійснювалися роботи з розробки електронно-інформаційного ресурсу, результати робіт систематично демонструвалися відповідачу, сторони перебували у постійній комунікації, відповідач надавав побажання, зауваження та пропозиції щодо функціоналу ресурсу, які враховувалися Виконавцем.

Позивач зазначає, що ним виконано роботи за першим та другим етапами договору, на підтвердження чого складено відповідні акти приймання-передачі виконаних робіт та рахунки на оплату.

Вартість заявлених до оплати робіт становить 148 687,42 грн.

На думку позивача, факт непідписання відповідачем актів приймання-передачі не свідчить про відсутність виконаних робіт та не може бути самостійною підставою для звільнення Замовника від обов`язку їх оплатити.

Позивач посилається також на електронне листування сторін, відеодокази та матеріали функціонування створеного електронного ресурсу як на підтвердження реального виконання робіт.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечив.

Відповідач зазначає, що предметом договору є створення конкретного результату електронно-інформаційного ресурсу відповідно до визначених договором етапів та технічного завдання, у зв`язку з чим сам факт здійснення позивачем певних дій із програмування не є достатнім доказом виконання відповідного етапу.

За твердженням відповідача, перший етап належним чином не завершено та Замовником не прийнято.

Відповідач посилається, зокрема, на недотримання строків виконання робіт, технічні недоліки, перевищення передбаченої договором кількості нормо-годин, ненадання щотижневих письмових звітів, передбачених п. 3.1.7 договору, а також відсутність належного підтвердження передання завершеного результату першого етапу.

Так, 24.03.2026 відповідач направив позивачу претензію щодо порушень виконання договору та повідомлення про його розірвання.

У подальшому, 26.03.2026 позивачем направлено відповідачу акт № 3, який відповідач не підписав.

Відповідач 28.03.2026 направив позивачу письмові заперечення щодо акта та вимоги про оплату.

Щодо акта № 5 від 06.04.2026 відповідач зазначає, що цей акт стосується другого етапу робіт, однак був складений після виникнення спору щодо першого етапу та після направлення позивачу повідомлення про припинення договору.

Відповідач також посилається на п. 8.2 договору, згідно з яким після отримання повідомлення про розірвання договору Виконавець завершує поточний етап та не приступає до наступного.

У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача та наполягав на фактичному виконанні робіт.

Позивач зазначив, що визначена договором кількість годин не повинна оцінюватися без урахування фактичного процесу виконання проєкту, оскільки Замовником у процесі роботи надавалися додаткові побажання, зміни та зауваження, які впливали на обсяг робіт та час їх виконання.

Позивач заперечив твердження відповідача щодо відсутності звітності, пославшись на систематичне спілкування сторін у месенджерах, демонстрацію результатів та обговорення виконуваного функціоналу.

Також позивач зазначив, що частина зауважень відповідача щодо відсутності певного функціоналу фактично стосувалася наступних етапів договору та не могла свідчити про неналежне виконання першого етапу.

На думку позивача, непідписання відповідачем актів не спростовує реального виконання робіт.

Щодо припинення договору позивач зазначив, що відповідно до п. 8.2 договору одностороннє припинення договірних відносин не звільняє Замовника від оплати фактично виконаної частини робіт.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що договором прямо встановлено базову та максимальну кількість нормо-годин для кожного етапу, а п. 4.1.4 договору передбачає наслідки необґрунтованого перевищення відповідного ліміту.

Відповідач заперечив проти ототожнення звичайного листування сторін у месенджері із передбаченим п. 3.1.7 договору щотижневим детальним письмовим звітом про хід виконання робіт.

Також відповідач наголосив, що не заперечує можливості здійснення позивачем певних дій із програмування, однак заперечує завершення та належне передання першого і другого етапів у тому обсязі та вартістю, які заявлені позивачем до оплати.

Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують.

Між ОСОБА_1 (далі за текстом Замовник, ФОП Шарко О.Р.) та Фізичною особою підприємцем Оніщуком Максимом Миколайовичем (далі за текстом Виконавець, ФОП Оніщук М.М.) 23.01.2026 укладено договір про виконання робіт з розробки електронно-інформаційного ресурсу (веб-сайту) № 1 (надалі Договір).

Із наданих матеріалів електронного документообігу вбачається, що договір підписаний кваліфікованими електронними підписами обох сторін: ОСОБА_1 та Оніщуком Максимом Миколайовичем.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору Виконавець зобов`язався здійснити розробку електронно-інформаційного ресурсу як самописної веб-платформи для спеціалістів та їх клієнтів, що є повноцінним SaaS-продуктом з індивідуальним дизайном на умовах, визначених Договором та його додатками.

За умовами Договору Виконавець повинен створити визначений договором та його додатками веб-сайт, а Замовник прийняти та оплатити виконані роботи (п. 2.2).

Пунктом 2.3 Договору роботи розподілено на шість окремих етапів.

Перший етап «Авторизація та онбордин`г включає реєстрацію та вхід (Auth Flow) і флоу онбордингу репетитора (Tutor Funnel) (п. 2.3.1).

Другий етап «Кабінет репетитора, каталог та публічна сторінка» включає розробку профілю репетитора в кабінеті, каталогу, базової фільтрації за замовчуванням («Наші рекомендації») та публічної сторінки репетитора (п. 2.3.2).

У пункті 2.4 Договору сторони погодили, що у разі затвердження та приймання робіт за договором в будь-який спосіб, визначений сторонами для затвердження робіт, сторони погоджуються, що поточний етап робіт за договором прийнятий Замовником і претензій дот його виконання немає.

Положеннями п. 3.1.1 на Виконавця покладено обов`язок виконати роботи за цим Договором в строк та з дотриманням всіх домовленостей між Сторонами.

Пунктом 3.3.1 Договору передбачено обов`язок Замовника своєчасно перераховувати кошти в якості оплати за цим договором на розрахунковий рахунок Виконавця або іншими способами, після прийняття робіт і підписання відповідного акту.

Відповідно до п. 3.1.5 Виконавець зобов`язаний не здійснювати штучне затягування строку виконання робіт за Договором. Сумлінно та добросовісно виконувати такі роботи у максимально короткий час без втрати якості робіт.

У силу положень п. 3.1.7 Виконавець зобов`язаний щотижнево надавати Замовнику детальний письмовий звіт про хід виконання робіт з доданням матеріалів, доступних для візуального сприйняття та розуміння виконаної роботи.

Відповідно до п. 4.1.1. Договору загальна максимальна вартість робіт Виконавця за цим договором може бути 13400,00 дол. США та обчислюється на погодинній основі за ставкою 20 доларів США за одну годину фактичної роботи Виконавця.

За першим етапом сторонами погоджено базову кількість 60 нормо-годин та максимальну 72 нормо-години

За другим етапом погоджено базову кількість 110 нормо-годин та максимальну 130 нормо-годин.

Відповідно до п. 4.1.3 Договору після завершення робіт за кожним етапом Виконавець направляє Замовнику на підписання акт виконаних робіт, який повинен містити дані про фактичну кількість витрачених робочих годин та погодинний розрахунок остаточної вартості відповідного етапу.

Пунктом 4.1.4 Договору передбачено, що в разі фактичного необґрунтованого перевищення Виконавцем вказаних п. 4.1.2.1-4.1.2.6 нормо-годин подальше виконання поточного етапу зо Договором здійснюється Виконавцем безкоштовно.

Згідно з п. 4.1.5 Договору оплаті підлягають тільки та кількість годин, яку фактично була витрачено Виконавцем на виконання робіт за цим Договором.

При цьому умовами щодо першого та другого етапів передбачено здійснення оплати протягом п`яти календарних днів після підписання сторонами акта приймання-передачі робіт за відповідним етапом.

Отже, аналіз наведених умов договору свідчить, що сторони погодили поетапне виконання робіт, при якому предметом оплати є не сам по собі витрачений Виконавцем робочий час, а фактично виконаний результат відповідного етапу, вартість якого визначається виходячи з фактично витрачених оплачуваних годин.

Відповідно до п. 8.2. Договору цей Договір може бути розірваний за власною ініціативою Замовника, з обов`язковим письмовим/електронним повідомленням за 10 (десять) календарних днів до дня фактичного розірвання цього Договору. Після направлення такого повідомлення, Сторони, спільним рішенням приходять до згоди у здійсненні взаєморозрахунків на день розірвання цього Договору або продовження його дії до закінчення поточного етапу.

При односторонньому розірванні цього Договору за цим Пунктом, Виконавець, після отримання повідомлення Замовника з вимогою розірвати Договір, завершує виконання робіт за поточним етапом та не приступає до виконання наступного, а Замовник оплачує виконані Виконавцем роботи, після підписання акту виконаних робіт, за виключенням, коли Замовник вимушений розірвати Договір по причині порушення Виконавцем будь-якого пункту Договору.

Якщо відбувається розірвання Договору по причині порушення Замовником будь-якого пункту договору, то Виконавець завершує поточний етап робіт до кінця, а Замовник його сплачує після підписання акту виконаних робіт.

Факт укладення договору та йог зміст сторонами не заперечується.

Листування із приводу виконання договору відбувалось між сторонами в електронному вигляді у месенджерах та сервісі електронного документообігу «Вчасно».

Так, 20.03.2026 ФОП Шарком О.Р. направлено ФОП Оніщуку М.М. підписану кваліфікованим електронним підписом (надалі КЕП) додаткову угоду про розірвання договору про виконання робіт з розробки електронно-інформаційного ресурсу (веб-сайту) №1 від 23 січня 2026 року, датовану 20.03.26.

Зазначена додаткова угода позивачем не відписана.

У подальшому, 24.03.2026 відповідачем на адресу позивача в електронній формі направлено претензію №1 від 23.03.2026, підписану КЕП. У претензії містилось повідомлення про розірвання договору на підставі п. 8.2 Договору з 03.04.2026 та відсутність необхідності завершення першого етапу виконання робіт.

У відповідь на претензію 26.03.2026 ФОП Оніщук М.М. заперечив недоліки робіт, зазначені у претензії, повідомив про належне, своєчасне та повне виконання робіт за першим етапом та наполягав на оплаті першого етапу робіт.

Цього ж дня, 26.03.2026, Виконавцем на адресу Замовника направлено Акт №3 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт послуги з комп`ютерного програмування), підписаний КЕП, на суму 52646,64 грн. Акт №3 Відповідачем не підписаний.

ФОП Шарком О.Р. на адресу ФОП Оніщука М.М. 26.03.2026 направлено лист за результатами розгляду відповіді на претензію, в якому Замовник наполягав на невиконанні Виконавцем робіт та порушенні умов договору, а також на невідповідності Акту №3 умовам договору.

Також 06.04.2026 Виконавцем на адресу Замовника направлено Акт №5 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт послуги з розробки електронно-інформаційного Ресурсу, 2 етап розробки профілю репетитора в кабінеті, каталогу, базової фільтрації за замовчуванням «Наші рекомендації» та публічної сторінки репетитора), підписаний КЕП, на суму 90040,78 грн. Акт №5 Відповідачем не підписаний.

Окрум цього, Позивачем відповідачеві виставлені рахунки №3 від 26 березня 2026 року на суму 52646,64 грн та №5 від 06 квітні 2026 року на суму 90040,78 грн.

Рахунки відповідачем не оплачено, що і стало підставою звернення позивача до суду.

Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.

Правовідносини, які виникли між сторонами, є господарськими.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, на підставі договорів та інших правочинів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Визначальною ознакою укладеного сторонами договору є досягнення Виконавцем конкретного результату створення електронно-інформаційного ресурсу із визначеним функціоналом.

Тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ЦК України, що регулюють підрядні правовідносини, з урахуванням погоджених сторонами умов договору.

Частиною першою статті 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Суд констатує, що сторонами у розділі 4 Договору погоджено ціну виконання кожного з етапів робіт з урахуванням стандартного та максимального обсягу нормо-годин.

Частиною першою статті 853 ЦК України внормовано, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Як зазначалось у попередньому розділі рішення суду, у пункті 2.4 Договору сторони погодили, що у разі затвердження та приймання робіт за договором в будь-який спосіб, визначений сторонами для затвердження робіт, сторони погоджуються, що поточний етап робіт за договором прийнятий Замовником і претензій дот його виконання немає.

У свою чергу, у пункті 4.1.3 Договору сторони визначили порядок передачі та прийняття робіт.

Так, відповідно до п. 4.1.3 договору після завершення робіт за кожним етапом Виконавець направляє Замовнику на підписання акт виконаних робіт, який повинен містити дані про фактичну кількість витрачених робочих годин та погодинний розрахунок остаточної вартості відповідного етапу.

За приписами частини першої статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Зі змісту Договору, а саме з розділу 4, вбачається, що сторони погодили порядок оплати протягом п`яти календарних днів після підписання сторонами акту приймання-передачі робіт за поточним етапом.

Щодо правового значення непідписання актів.

Суд зазначає, що сама по собі відсутність підпису Замовника на акті виконаних робіт не може безумовно свідчити про відсутність виконаних робіт та не у всіх випадках звільняє Замовника від їх оплати.

При вирішенні такого спору визначальним є встановлення факту реального виконання робіт, їх конкретного обсягу, якості та вартості, відповідності умовам договору, факту передання результату робіт Замовнику, а також причин неприйняття такого результату останнім.

При цьому, непідписання замовником актів без надання у визначені договором або законом строки мотивованої відмови може свідчити про недобросовісну поведінку замовника, який намагається уникнути оплати фактично виконаних робіт.

Отже, визначальним у цій справі є не сам факт відсутності підпису ФОП Шарка О.Р. на Актах № 3 та № 5, а встановлення того, чи довів ФОП Оніщук М.М. реальне виконання та передання робіт саме в обсязі та за вартістю, заявленими до стягнення, та чи було неприйняття робіт відповідачем безпідставним.

Щодо виконання першого етапу.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами ще до оформлення позивачем вимоги про оплату виникли розбіжності щодо ходу та результатів виконання договору.

Так, 20.03.2026 ФОП Шарком О.Р. через сервіс електронного документообігу «Вчасно» направлено ФОП Оніщуку М.М. Додаткову угоду про розірвання договору.

Із квитанції сервісу «Вчасно» вбачається, що документ підписано кваліфікованим електронним підписом Шарка О.Р., відправлено Оніщуку М.М. 20.03.2026 о 13:14 та переглянуто останнім 23.03.2026 о 15:45.

Разом з цим, відомості про накладення на зазначену Додаткову угоду кваліфікованого електронного підпису Оніщука М.М. відсутні.

Оскільки пунктом 6 самої Додаткової угоди передбачено набрання нею чинності з моменту підписання сторонами, суд не вважає доведеним факт укладення сторонами двосторонньої угоди про припинення договору саме 20.03.2026.

Водночас зазначений документ підтверджує, що станом на 20.03.2026 Замовником уже було висловлено волевиявлення щодо припинення договірних відносин.

У подальшому, 24.03.2026 відповідачем направлено позивачеві претензію щодо порушень виконання договору та повідомлення про його розірвання.

У претензії відповідач послався, зокрема, на перевищення кількості нормо-годин першого етапу, ненадання повідомлень про зміну строків, ненадання щотижневих письмових звітів, проблеми з доступом та тестуванням переданих матеріалів, а також на невідповідність частини результатів технічному завданню.

Таким чином, заперечення Замовника щодо виконання договору виникли до пред`явлення позивачем акта щодо першого етапу.

Акт № 3 та рахунок на оплату позивачем направлено відповідачу 26.03.2026.

Відповідач Акт № 3 не підписав.

Після цього, 28.03.2026, відповідач направив позивачу письмові заперечення, в яких повідомив причини неприйняття акта та вимоги про оплату.

Отже, матеріали справи не свідчать про пасивну поведінку Замовника, який отримав результат робіт та без зазначення причин ухилився від його прийняття.

Навпаки, відповідач до та безпосередньо після направлення акта висловлював конкретні заперечення щодо виконання договору.

Разом із цим суд погоджується з доводом позивача, викладеним у відповіді на відзив, що не всі зауваження відповідача можуть бути віднесені саме до першого етапу.

Зокрема, зауваження щодо відсутності функціоналу, який умовами договору віднесено до наступних етапів, самі по собі не підтверджують неналежного виконання першого етапу.

Тому суд не покладає такі зауваження в основу висновку про відмову у стягненні вартості першого етапу.

Водночас саме на позивача як особу, яка вимагає стягнення плати за виконані роботи, покладається обов`язок доведення факту їх виконання, обсягу та вартості.

Зміст Акта № 3 та інших наданих доказів повинен дозволяти співвіднести заявлену до оплати суму з конкретно виконаним функціоналом першого етапу, фактично витраченими оплачуваними годинами та встановленим договором порядком формування ціни.

При цьому, як зазначалось вище, відповідно до п. 4.1.3 Договору після завершення робіт за кожним з етапів Виконавець направляє Замовнику на підписання акт виконаних робіт за етапом, що містить дані про фактичну кількість витрачених робочих годин на виконання етапу та погодинний розрахунок остаточної вартості етапу.

Відповідно до п. 4.1.3.1. Договору сторони можуть узгодити інший порядок розрахунку годин окремо, включаючи перенос годин роботи Виконавця, що залишилися з поточного етапу на наступний.

Позивачем також не доведено погодження сторонами іншого порядку визначення оплачуваних годин відповідно до п. 4.1.3.1 Договору.

Доводи позивача про те, що збільшення тривалості робіт було зумовлено додатковими побажаннями Замовника, суд оцінює з урахуванням умов п.п. 2.6 2.8 Договору, якими сторони розмежували доопрацювання, зміни та істотні правки й установили порядок їх погодження.

Належних доказів погодження відповідачем збільшення максимального обсягу оплачуваних годин першого етапу матеріали справи не містять.

За таких обставин саме посилання позивача на фактично витрачений ним час не доводить виникнення у Замовника обов`язку оплатити всю заявлену Виконавцем суму.

Щодо передбаченої договором звітності.

Пунктом 3.1.7 Договору передбачено обов`язок Виконавця щотижнево надавати Замовнику детальний письмовий звіт про хід виконання робіт із доданням матеріалів, доступних для візуального сприйняття та розуміння виконаної роботи.

Позивач у відповіді на відзив посилається на постійне спілкування сторін у месенджерах, демонстрацію результатів та обговорення виконуваного функціоналу.

Суд ураховує зазначені матеріали як докази комунікації сторін та здійснення позивачем певних робіт.

Водночас сам факт існування листування не є автоматичним доказом виконання передбаченого п. 3.1.7 договору обов`язку.

Для такого висновку зміст відповідної комунікації повинен підтверджувати систематичне щотижневе надання інформації про конкретно виконані роботи разом із матеріалами, які дозволяють Замовнику контролювати хід їх виконання.

Таким чином, суд оцінює електронне листування як один із доказів фактичної взаємодії сторін, однак не вважає його безумовним підтвердженням виконання всіх вимог п. 3.1.7 договору.

Щодо другого етапу та акта № 5.

Позивачем 06.04.2026 складено Акт № 5 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), відповідно до якого позивач зазначив про виконання другого етапу розробки профілю репетитора в кабінеті, каталогу, базової фільтрації за замовчуванням («Наші рекомендації») та публічної сторінки репетитора загальною вартістю 96 040,78 грн.

Відповідно до відомостей сервісу «Вчасно» Акт № 5 підписано кваліфікованим електронним підписом Оніщука М.М. 06.04.2026 о 18:42.

Відомості про накладення на цей документ кваліфікованого електронного підпису Шарка О.Р. відсутні.

Зазначення в тексті односторонньо підписаного позивачем акта про те, що роботи виконані в повному обсязі та Замовник не має претензій до їх якості та строків виконання, саме по собі не підтверджує відповідного волевиявлення Замовника.

Водночас, як зазначено вище, суд не вважає саму відсутність підпису відповідача достатньою підставою для відмови у стягненні вартості реально виконаних робіт. Суд оцінює Акт № 5 у сукупності з іншими доказами.

Насамперед суд враховує, що Акт № 5 стосується вже другого етапу договору.

На момент його складання між сторонами існував неврегульований спір щодо виконання та прийняття першого етапу, а відповідач уже направив позивачу повідомлення про припинення договору.

Пунктом 8.2. Договору сторони узгодили, що цей Договір може бути розірваний за власною ініціативою Замовника, з обов`язковим письмовим/електронним повідомленням за 10 (десять) календарних днів до дня фактичного розірвання цього Договору. Після направлення такого повідомлення, Сторони, спільним рішенням приходять до згоди у здійсненні взаєморозрахунків на день розірвання цього Договору або продовження його дії до закінчення поточного етапу.

При односторонньому розірванні цього Договору за цим Пунктом, Виконавець, після отримання повідомлення Замовника з вимогою розірвати Договір, завершує виконання робіт за поточним етапом та не приступає до виконання наступного, а Замовник оплачує виконані Виконавцем роботи, після підписання акту виконаних робіт, за виключенням, коли Замовник вимушений розірвати Договір по причині порушення Виконавцем будь-якого пункту Договору.

Якщо відбувається розірвання Договору по причині порушення Замовником будь-якого пункту договору, то Виконавець завершує поточний етап робіт до кінця, а Замовник його сплачує після підписання акту виконаних робіт.

Отже, за умовами Договору після отримання повідомлення Замовника про розірвання договору Виконавець завершує поточний етап та не приступає до наступного.

За таких обставин на позивача покладається обов`язок довести правову підставу виконання та пред`явлення до оплати другого етапу після отримання волевиявлення Замовника щодо припинення договору.

Належних доказів іншої домовленості сторін про продовження виконання наступного етапу після отримання зазначеного повідомлення матеріали справи не містять.

Крім того, Акт № 5 містить кількість « 1 послуга» та загальну суму 96 040,78 грн.

Разом із тим відповідно до п. 4.1.3 договору акт повинен містити дані про фактичну кількість витрачених робочих годин та погодинний розрахунок остаточної вартості етапу.

Таким чином, сам Акт № 5 не дозволяє перевірити відповідність заявленої суми погодженому сторонами механізму формування ціни.

Щодо припинення договору.

Судом установлено, що 20.03.2026 відповідачем було направлено позивачу проєкт Додаткової угоди про розірвання договору. Доказів її підписання ОСОБА_2 матеріали справи не містять, а тому суд не вважає договір припиненим 20.03.2026 за взаємною згодою сторін на підставі зазначеної Додаткової угоди.

Разом із цим, 24.03.2026 відповідач направив позивачу окреме повідомлення про розірвання договору, посилаючись на п. 8.2 Договору та конкретні порушення з боку Виконавця.

Відповідно до частини другої статті 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Частиною четвертою статті 849 ЦК України передбачено іншу, самостійну підставу: замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18 дійшла висновку, що частини друга та четверта статті 849 ЦК України передбачають дві самостійні підстави відмови Замовника від договору та різні правові наслідки такої відмови.

У зв`язку з цим суд повинен установлювати конкретну підставу, на якій ґрунтувалася одностороння відмова Замовника.

У даній справі відповідач обґрунтовував своє волевиявлення не лише бажанням припинити договір, а конкретними порушеннями, які, на його думку, були допущені Виконавцем.

Предметом цієї справи не є вимога про визнання недійсним одностороннього правочину щодо припинення договору.

Для вирішення заявленої позивачем вимоги про стягнення вартості робіт визначальним є інше: навіть у випадку припинення Договору підрядник не втрачає права на оплату тієї частини роботи, яка фактично та належним чином виконана і вартість якої доведена.

Однак припинення договору не звільняє підрядника від обов`язку довести конкретний обсяг та вартість такої роботи.

Щодо доказів фактичного функціонування веб-ресурсу.

Судом досліджено надані позивачем матеріали щодо функціонування створеного веб-ресурсу, електронне листування, відеодокази та інші електронні матеріали.

Зазначені докази свідчать, що позивачем фактично здійснювалася певна робота над створенням програмного продукту.

Тому суд не погоджується з позицією відповідача в тій частині, в якій вона зводиться до твердження про повну відсутність будь-якого результату діяльності позивача.

Однак, предметом доказування у цій справі є не сам факт здійснення позивачем будь-якої роботи, а виникнення у відповідача грошового зобов`язання саме у розмірі 148 687,42грн.

Надані електронні матеріали не дозволяють достовірно встановити:

- який конкретно функціонал був завершений на дату пред`явлення кожного з актів;

- чи відповідав завершений функціонал у повному обсязі технічному завданню відповідного етапу;

- яка кількість оплачуваних годин була фактично витрачена на його створення;

- які години були витрачені на усунення недоліків, що відповідно до умов договору мало здійснюватися без додаткової оплати;

- які роботи становили погоджені Замовником зміни;

- який обсяг другого етапу був виконаний до отримання Виконавцем повідомлення про припинення договору.

Відтак, зазначені матеріали підтверджують здійснення певної діяльності з розробки веб-ресурсу, проте не підтверджують виникнення у відповідача обов`язку сплатити саме заявлені позивачем 148 687,42 грн.

Відповідно до статей 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому суд зазначає, що при вирішенні спору щодо оплати робіт слід установлювати, серед іншого, відповідність визначеної договором вартості робіт фактично виконаним роботам.

Саме такого доказового зв`язку між фактично виконаним результатом та заявленою до стягнення сумою у даній справі позивачем належним чином не доведено.

Суд не приймає як достатній аргумент відповідача сам факт непідписання ним Актів № 3 та № 5.

Водночас суд не приймає і позицію позивача, за якою доведення факту здійснення ним певних робіт із програмування автоматично є достатнім для стягнення всієї суми, односторонньо зазначеної ним в актах.

Для виникнення права вимагати відповідну оплату необхідно довести реальність виконання конкретного обсягу робіт, його відповідність предмету відповідного етапу договору та вартість, визначену відповідно до погодженого сторонами механізму ціноутворення.

Щодо першого етапу матеріали справи підтверджують здійснення позивачем певних робіт, однак сукупність доказів не дозволяє достовірно встановити завершений обсяг робіт, який відповідає першому етапу, фактичну кількість оплачуваних годин та відповідність заявленої до оплати суми фактично виконаному обсягу.

Щодо другого етапу, крім зазначених недоліків доказування обсягу та вартості, позивачем не доведено правової підстави для виконання наступного етапу після отримання повідомлення Замовника про припинення договору з огляду на пряму умову п. 8.2 Договору не приступати до наступного етапу.

При цьому поведінка відповідача не може бути оцінена як безпідставне ухилення від прийняття виконаних робіт.

Заперечення щодо ходу, обсягу та результатів виконання договору висловлювалися відповідачем до направлення Акта № 3, а після його отримання відповідач надав письмові мотиви неприйняття робіт.

Таким чином, у цій справі відсутня ситуація, за якої Замовник фактично прийняв належно виконану роботу, не висловив жодних заперечень, однак лише шляхом непідписання акта намагається уникнути її оплати.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, та допустимими доказами виникнення у відповідача грошового зобов`язання у заявленому розмірі 148 687,42 грн.

У зв`язку з цим вимога про стягнення 148 687,42 грн основного боргу задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення пені.

Позивачем також заявлено до стягнення 7 309,85 грн пені.

Відповідно до п. 5.4.4 Договору у разі необґрунтованої затримки Замовником оплати виконаних Виконавцем робіт більш ніж на п`ять робочих днів Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,5 % за кожний робочий день затримки від суми, що підлягає оплаті.

Отже, необхідною передумовою застосування зазначеної відповідальності є існування основного грошового зобов`язання, настання строку його виконання та прострочення Замовника.

Оскільки позивачем не доведено виникнення у відповідача обов`язку сплатити заявлену суму 148 687,42 грн, відповідно не доведено і прострочення виконання такого грошового зобов`язання.

Крім того, за відсутності належного встановлення моменту виникнення обов`язку з оплати неможливо визначити початок перебігу передбаченого п. 5.4.4 договору строку прострочення.

За таких обставин вимога про стягнення 7 309,85 грн пені як похідна від вимоги про стягнення основного боргу також задоволенню не підлягає.

Інші доводи сторін досліджені судом та не спростовують наведених висновків.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на викладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору у зв`язку з відмовою у задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 16.11.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Лєскіна

Часті запитання

Який тип судового документу № 141499248 ?

Документ № 141499248 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141499248 ?

Дата ухвалення - 09.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141499248 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141499248 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141499248, Господарський суд Запорізької області

Судове рішення № 141499248, Господарський суд Запорізької області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141499248 відноситься до справи № 908/994/26

Це рішення відноситься до справи № 908/994/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141499247
Наступний документ : 141499249