Рішення № 141498760, 16.11.2026, Господарський суд Волинської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
903/840/26
Номер документу
141498760
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 листопада 2026 рокуСправа № 903/840/26

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участі секретаря судового засідання Губиш І.О., розглянувши справу

за позовом: Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Цуманської селищної ради.

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідпльністю ТОЛК УКРАЇНА

про: визнання не дійсними додаткових угод та стягнення 68 732,08 грн.

Представники сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Корнійчук Ірина Манаф-кизи;

від прокуратури: Гудков Максим Вадимович;

Встановив: Луцька окружна прокуратура Волинської області звернулась в інтересах держави в особі Цуманської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОЛК УКРАЇНА з позовом в якому просить:

- визнати недійсними додаткову угоду №2 від 28.02.2025, та додаткову угоду №3 від 03.11.2025 до договору про постачання електричної енергії споживачу №37-25/96 від 27.12.2024, укладеного між Цуманською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОЛК УКРАЇНА (процедура закупівлі: UA-2024-12-02-013944-a).

-стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ТОЛК УКРАЇНА (ідентифікаційний код юридичної особи: 44878589) на користь Цуманської селищної ради (код ЄДРПОУ 04333885, р/р UA868201720344240002000026779, код програмної класифікації видатків 0110150, Ківерцівський відділ ДКСУ Волинської області) в дохід місцевого бюджету 68 732,08 гривень.

В обґрунтування позовних вимог прокурор доводить, що збільшення вартості електричної енергії від початкової ціни договору у спірних додаткових угодах №2 від 28.02.2025 та №3 від 03.11.2025 здійснено з порушенням п.2 ч.5 ст. 41 Закон України Про публічні закупівлі та підп. 2 п. 19 Особливостей, затверджених постановою Уряду від 12.10.2022 № 1178.

Крім того, зазначає, що збільшення сторонами вартості одиниці предмету закупівлі за відсутності визначених законом умов, призвело до безпідставного витрачання коштів, які підлягають поверненню в 68 732,08 грн.

Ухвалою суду від 11.09.2026 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.10.2026.

Представник відповідача через систему Електронний суд подав відзив на позовну заяву за вх.№01-87/5656/26 від 25.09.2026 у якому просить відмовити у позові в повному об`ємі.

Прокурор через систему Електронний суд подав

1)заяву про зменшення позовних вимог за вх.№01-87/5908/26 від 06.10.2026 відповідно до якої просить визнати недійсними додаткову угоду №2 від 28.02.2025, та додаткову угоду №3 від 03.11.2025 до договору про постачання електричної енергії споживачу №37-25/96 від 27.12.2024, укладеного між Цуманською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОЛК УКРАЇНА (процедура закупівлі: UA-2024-12-02-013944-a), а також просить суд стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ТОЛК УКРАЇНА на користь Цуманської селищної ради в дохід місцевого бюджету 68 732,08 грн. Оскільки, здійснюючи розрахунок за поставлену електричну енергію за ціною, визначеною за умовами додаткової угоди №1, селищна рада повинна була сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 331 902 кВт*год кошти у розмірі 2 543 523,01 грн з ПДВ (331 902 * 7,663476), а відтак різниця між сумою коштів, які фактично сплачено замовником за постачання електричної енергії по ціні, згідно з оспорюваними додатковими угодами від 28.02.2025 №2 та від 03.11.2025 №3, та сумою за товар по ціні, визначеною додатковою угодою №1 становить у розмірі 68 732,08 грн., а тому просить суд зменшити в цій частині позовні вимоги.

2)відповідь на відзив на позовну заяву за вх.№01-87/5791/26 від 01.10.2026 у якому просить суд відхилити заперечення відповідача на позовну заяву з підстав їх необґрунтованості.

Ухвалою суду від 07.10.26 закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляді по суті на 16.11.26 на 09:45 год.

19.10.26 представник позивача через систему «Електронний суд» подав заяву за вх. №01-87/6190/26, в якій просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позов підтримує у повному обсязі.

12.11.2026 прокурор через систему «Електронний суд» подав заяву про зменшення позовних вимог за вх.№01-87/6845/26 відповідно до якої просить визнати недійсними додаткову угоду №2 від 28.02.2025, та додаткову угоду №3 від 03.11.2025 до договору про постачання електричної енергії споживачу №37-25/96 від 27.12.2024, укладеного між Цуманською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА» (процедура закупівлі: UA-2024-12-02-013944-a), а також просить суд стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА» на користь Цуманської селищної ради в дохід місцевого бюджету 68 578,81 грн.

Щодо заяви про зменшення позовних вимог суд зазначає наступне.

У заяві про зменшення позовних вимог прокурор зазначає, що здійснюючи розрахунок за поставлену електричну енергію за ціною, визначеною за умовами додаткової угоди №1, селищна рада повинна була сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 331 922 кВт*год кошти у розмірі 2 612 225,09 грн. з ПДВ (331 922 * 7,663476), а відтак різниця між сумою коштів, які фактично сплачено замовником за постачання електричної енергії по ціні, згідно з оспорюваними додатковими угодами від 28.02.2025 №2 та від 03.11.2025 №3, та сумою за товар по ціні, визначеною додатковою угодою №1 становить у розмірі 68 578,81 грн., у зв`язку з перерахунком просить суд зменшити позовні вимоги в частині їх стягнення.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Проаналізувавши заяву прокурора про зменшення розміру позовних вимог суд дійшов до висновку про те, що вказана заява подана з дотриманням положень ст. 46 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Враховуючи вищи викладене, ціна в частині позову становить в сумі 68 578,81 грн, з якої і вирішується даний спір.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просить суд задоволити позов в повному об`ємі.

Представник відповідача просив в задоволені позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.240 ГПК України.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України Про публічні закупівлі вимог.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі № 912/989/18.

У постанові від 23.09.2021 у справі № 910/11608/20 Верховний Суд вказав на ту обставину, що закупівля проводиться не лише для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі, але й для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності (ст. 68 Конституції України).

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їхньої компетенції, а також у захисті прав та свобод інтересів місцевого значення, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави території та реалізуються у визначеному законом порядку належить до їх відання.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Окрім того, укладенням додаткових угод до договору поставки електроенергії порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод позивачем фактично отримано менше електроенергії, ніж планувалося, у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих економічних і соціальних наслідків.

Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020 наведено висновки про те, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він наділений відповідними повноваження для їх захисту інтересів держави, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Зазначена позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 4/166 «б».

Аналогічні правові позиції Верховного суду щодо наявності підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави викладені у постановах від 01.03.2018 у справі № 922/1361/17, від 13.03.2018 у справі № 911/620/17, від 25.09.2018 у справі № 804/2244/18, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 25.03.2019 у справі № 469/580/16-ц.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території.

У ст. 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування затверджують програми соціально-економічного розвитку і контролюють їх виконання, затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання.

Завданням органу місцевого самоврядування, зокрема міської ради, є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності (аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі за №904/5598/18, від 15.05.2019 по справі №911/1497/18).

Згідно з п. п. 15, 22, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень; затвердження програм соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно- територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування; затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

При цьому, на підставі ч. 1 ст. 62 указаного Закону держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною другою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Цуманська селищна рада наділена повноваженнями щодо затвердження та виконання місцевого бюджету Цуманської територіальної громади, контролю за його виконанням, здійснює правоможності з володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (зокрема, коштами місцевого бюджету).

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо наявності в органів місцевого самоврядування повноважень на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю. Такої позиції Верховний Суд дотримується в постановах від 15.05.2019 у справі №911/1497/18, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 19.08.2020 у справі №923/449/18, від 25.08.2020 у справі №913/153/19, від 19.05.2022 у справі №904/5558/20 тощо.

З указаних норм матеріального права вбачається, що селищна рада (у спірних правовідносинах Цуманська селищна рада) має повноваження здійснювати контроль щодо законності проведених закупівель за бюджетні кошти, прийнятих за результатами таких закупівель рішень та контроль за ефективністю використання бюджетних коштів при укладенні господарських договорів. У свою чергу, договір від 27.12.2024 укладено за наслідками проведеної селищною радою закупівлі, тому Цуманська селищна рада є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки, будучи органом місцевого самоврядування та здійснюючи затвердження та виконання місцевого бюджету, контролює його виконання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 під час розгляду справи № 905/1907/21 зазначила, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб мешканців області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету може порушувати економічні інтереси територіальної громади області.

Водночас, Великою Палатою Верховного Суду вказано про те, що рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 по справі за № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21, від 09.08.2023 № 924/1283/21.

Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Держава та територіальна громада можуть володіти відповідними майном та грошовими коштами, здійснення належного розпорядження якими є одним із тих інтересів, що захищаються прокурором шляхом звернення до суду, в тому числі з вимогою про визнання недійсними правочинів, що передбачають оплату за рахунок публічних коштів (у разі, якщо таким правочином завдається шкода державі/ територіальній громаді) та/або стягнення таких коштів.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України; приймає рішення щодо делегування повноважень одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

Згідно з ст. 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Згідно ч. 2, 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:

3 ) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.

Отже Цуманська селищна рада в даному випадку є уповноваженим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави.

Луцькою окружною прокуратурою, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», скеровано на адресу Цуманської селищної ради ради відповідний лист 04.06.2026, яким повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії.

Луцькою окружною прокуратурою, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», скеровано на адресу Цуманської селищної ради ради відповідний лист 04.06.2026, яким повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії.

Водночас, вказаним органом не вжито заходів до усунення порушень указаних інтересів держави, зокрема, не пред`явлено до суду позову про визнання недійсними додаткових угод №2 та № 3 до Договору, якими збільшувалася ціна за одиницю товару, та стягнення із постачальника електроенергії до бюджету коштів, безпідставно отриманих за такими угодами.

Враховуючи вищевикладене, виключний випадок здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді у даному випадку обумовлений сукупністю таких обставин:

- внаслідок укладення між Цуманською селищною радою та ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» додаткових угод до договору закупівлі штучно створено передумови для подальшого нераціонального та неефективного використання державних коштів, грубо порушено вимоги, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі» насамперед, закріплені в ст. 3 Закону, принцип максимальної економії та ефективності закупівлі, недискримінації учасників;

- наявність значного суспільного інтересу у відновленні законності та поверненні протиправно сплачених коштів до місцевого бюджету, які мали б бути використані з метою забезпечення гарантованих законом базових потреб територіальної громади, що є особливо актуальним в умовах воєнного стану;

- бездіяльність органу місцевого самоврядування, який будучи уповноваженим органом, не забезпечив належного судового захисту інтересів держави та територіальної громади.

Крім того на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Луцькою окружною прокуратурою повідомлено позивача про намір звернутися до господарського суду в їхніх інтересах із зазначеним позовом.

Заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

З матеріалів справи слідує, що Цуманською селищною радою проведено закупівлю № UA-2024-12-02-013944 a з предметом: «Електрична енергія», за результатами якої з ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №37 25/96 від 27.12.2024 на загальну суму 2 612 255,09 грн. (ас. 16-30).

Пунктом 1.1 визначено, що на умовах цього договору Постачальник продає товар: Електрична енергія, - Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Місце поставки товару об`єкти Споживача, перелік яких наведено у Додатку 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 1.4 договору прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії за цим договором визначений в Додатку 1 до цього договору , що є його невід`ємною частиною та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу електричної енергії у оператора системи.

Згідно п.2.1 Договору, строк (термін) поставки товару: з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року.

Згідно пункту 13.1 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2025 року, а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за договором.

Пунктом 4.1 договору визначено, що загальна сума договору становить: 2 612 262,26 грн., в тому числі ПДВ 4 353 77,04грн.

Ціна за 1 кВт.год. електричної енергії за договором становить: 5,70 грн. за одиницю електричної енергії як товару, 0,52857 грн. за велечину регульованих тарифів (без ПДВ ) грн./кВт*год., 1,245714 грн. ПДВ, ціна за одиницю (з урахуванням величини регульованих тарифів* та ПДВ, грн./кВт *год.) 7,474284 грн. (а.с. 29 зворотн).

Пунктом 4.6 договору визначено, що відповідно положень п.19 Особливостей та відповідно до умов Додатку 3 до договору, ціна за одиницю товару може змінюватися Сторонами у наступних випадках:

П.п. 4.6.1 зменшення ціни закупівлі одиниці Товару у розі коливання такої ціни на ринках слектричної енергії на добу наперед та внутрішньодобовий ринок торгової зони Об?єднана енергетична система України (далі - Ринки електроенергії);

П.п 4.6.2 збільшення ціни за одиницю Товару в разі коливання ціни такого Товару на Ринках електроенергії, що відбулося з моменту укладення цього Договору або останнього внесення змін до Договору в частині зміни ціни за одиницю Товару. Зміна ціни за одиницю Товару збільшення ціни за одиницю Товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) здійснюється пропорційно коливанню ціни такого Товару на Ринках електроенергії (відсоток ціни такого Товару на Ринках електроенергії за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в цьому Договорі на момент його укладення (визначена в п. 4.1. Договору).

У разі коливання ціни закупівлі одиниці Товару на Ринках електроенергії заінтересована Сторона письмово звертається до іншої Сторони листом, в якому пропонує нову ціну закупівлі одиниці Товару з урахуванням коливання такої ціни на Ринках електроенергії порівняно із ціною закупівлі одиниці Товару, визначеною в п.1. Додатку 3 до цього Договору, але не більше ніж на відсоток коливання ціни Товару на Ринках електроенергії у бік збільшення.

Заінтересована Сторона повинна надати інформацію, що підтверджує та обґрунтовує зміну ціни закупівлі одиниці Товару порівняно з відповідною ціною, встановленого у Додатку 2 до цього Договору. Інформація щодо коливання ціни закупівлі одиниці Товару на Ринках електроенергії надається у вигляді роздрукованих аналітичних матеріалів з електронної сторінки в мережі Інтернет Акціонерного товариства Оператор ринку (https://www.oree.com.ua), завірених підписом уповноваженої особи Сторони та є належним документальним підтвердженням коливання ціни на Ринках електроенергії.

Під коливанням ціни закупівлі одиниці Товару на Ринках електроенергії слід розуміти будь-яку зміну середньозваженої ціни закупівлі за одиницю Товару, визначеної за результатами торгів на Ринках електроенергії протягом календарного місяця, відносно середньозваженої ціни закупівлі одиниці Товару за базовий місяць (місяць, що передує місяцю підняття ціни).

За такої умови ціна закупівлі одиниці Товару змінюється пропорційно коливання ціни закупівлі одиниці Товару згідно механізму, визначеному у Додатку 3 до цього Договору, але не більше ніж на відсоток коливання ціни Товару на Ринках електроенергії у бік збільшення.

В залежності від коливання ціни Товару на ринку, Сторони протягом дії Договору мають право вносити зміни декілька разів в частині пропорційного збільшення ціни за одиницю Товару, кожного разу, з урахуванням попередніх змін за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому Договорі на момент його укладення.

Сторони розраховують ціну за одиницю Товару за Формулою визначення ціни за одиницю Товару, вказаною п. 1. Додатку 3 до Договору.

Зміна ціни за одиницю Товару здійснюється шляхом укладання додаткової угоди про внесення змін до цього Договору в частині коригування обсягів фактичного споживання Товару Споживачем без зміни вартості Договору на момент його укладення.

У момент укладення цього Договору Сторони виходять з того, що ціна на ринку електричної енергії буде стабільною, тобто в будь-який момент строку дії Договору коливання (зростання/зниження) цін, що визначається відповідно до цього підпункту Договору, не перевищуватиме 1%. Сторони визнають, що коливання ціни на ринку електричної енергії у сторону збільшення в розмірі понад 1% вважається істотною зміною обставин виконання цього Договору в розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України та є підставою для збільшення ціни Товару і порядку, визначеному цим Договором та згідно з Додатком 3 до цього Договору.

Пунктом 13.6. договору встановлено, що умови договору можуть бути змінені за згодою сторін у порядку, визначеному законодавством України, шляхом укладання Сторонами додаткової угоди до цього Договору. Істотні умови цього Договору можуть змінюватися у випадках, передбачених п.19 Особливостей, загальна сума договору (у тому числі ціна за одиницю товару) не може змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. До зміни ціни за одиницю товару постачальник зобов`язаний постачати електричну енергію за ціною, яка зазначена у договорі у чинній його редакції.

Відповідно до п.п. 13.3.1 договору споживач має право розірвати даний договір достроково, повідомивши постачальника про це за 20 днів до дати розірвання , у випадках якщо:

- постачальник відмовляється постачати товар за цінами, які передбачені даним договором;

- постачальник іншим чином суттєво порушив умови даного договору і не вжив заходів щодо усунення такого порушення в строк, що становить 5 робочих днів. Споживач має право відмовитися від цього договору в односторонньому порядку у випадку застосовування до постачальника оперативно-господарських санкцій відповідно до умов даного договору.

Згідно п.13.8 внесення змін до цього Договору здійснюється шляхом укладення додаткових угод до нього.

З урахуванням наведеного вище, на момент укладення та підписання договору № 37-25/96 від 27.12.2024 про постачання електричної енергії сторонами узгоджені та визначені всі істотні умови угоди, а саме предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог Закону України Про публічні закупівлі.

Судом встановлено, у подальшому між сторонами підписано 3 додаткові угоди, якими збільшено ціну за одиницю товару, а саме:

- додатковою угодою №1 від 03.01.2025 шляхом збільшення величини тарифу на послуги з передачі електроенергії (із 0,52857 грн до 0,68623 грн за 1 кВт/год без ПДВ, згідно постанови НКРЕКП від 19.12.2024 №2200), ціна за одиницю товару (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) зросла до 7,663476 грн/кВт*год. (а.с. 31).

- додатковою угодою № 2 від 28.02.2025 ціна електроенергії (як товару у складі договірної ціни) зросла із 5,7 грн до 5,944160 грн за 1 кВт/год без урахування суми ПДВ. Ціна за одиницю товару (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) зросла до 7,956468 грн/кВт*год. (а.с. 32).

- додатковою угодою №3 від 03.11.2025 ціна електроенергії (як товару у складі договірної ціни) зросла до 6,26943 грн за 1 кВт/год без урахування суми ПДВ. Ціна за одиницю товару (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) зросла до 8,346792 грн/кВт*год. (а.с. 35).

Також, додатковою угодою №3 від 03.11.2025 визначено, що у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару сторони погодили, що кількість товару (обсяги постачання електричної енергії) становить 331 922,8574 кВт*год.

Згідно наданих Цуманською селищною радою актів приймання передачі обсягів електричної енергії та платіжних інструкцій встановлено, що ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» на виконання Договору поставлено 331 871 кВт*год електричної енергії на загальну суму 2 612 255,09грн, а саме:

№ акта/рахункаКількість/ кВт/ год.Сума/грнПлатіжні інструкції, датаПримітка: вартість за 1 кВт/год, підстава№3725-000625011 від 31.01.2025 (а.с. 44-45)51160392063,46№ 27, 23, 16, 15, 50, 49 від 11.02.2025 (а.с. 60-63).7,663476 грн за 1 кВт ДУ №1 від 03.01.2025№3725-000625021 від 28.02.2025 (а.с. 45 зворотня сторона-46).55480425169,65№104, 103, 54, 28, 27, 31, 45 від 11.03.2025 (а.с. 63 зворотня сторона 66).7,663476 грн за 1 кВт ДУ №1 від 03.01.2025№3725-000625031 від 31.03.2025 (а.с. 47-48).41603331012,92№70, 173, 45, 174, 46, 45, 92 від 16.04.2025 (а.с. 67-70).7,956468 грн за 1 кВт ДУ №2 від 28.02.2025№3725-000625041 від 30.04.2025 (а.с. 48 зворотня сторона- 49).38233304199,63№94, 116, 57, 208, 207, 53, 57 від 07.05.2025 (а.с. 70 зворотня сторона 73).7,956468 грн за 1 кВт ДУ №2 від 28.02.2025№3725-000625051 від 31.05.2025 (а.с. 50-51).34915277800,11№74, 80, 284, 74, 174, 283, 132 від 19.06.2025 (а.с. 74-77).7,956468 грн за 1 кВт ДУ №2 від 28.02.2025№3725-000625061 від 30.06.2025 (а.с. 51 зворотня сторона -52).16597132053,48№81, 156, 86, 319, 192, 318, 76 від 07.07.2025 (а.с. 78-80).7,956468 грн за 1 кВт ДУ №2 від 28.02.2025№3725-000625071 від 31.07.2025 (а.с. 53- 54).932774209,96№229, 80, 398, 246, 112, 102 від 27.08.2025 (а.с 81- 83).7,956468 грн за 1 кВт ДУ №2 від 28.02.2025№3725-000625081 від 31.08.2025 (а.с. 54 зворотня сторона 55).1032082110,77№408, 254, 107,119, 82, 242 від 04.09.2025 (а.с. 84-86).7,956468 грн за 1 кВт ДУ №2 від 28.02.2025№3725-000625091 від 30.09.2025 (а.с. 56-57).26231208706,08№493, 305, 315, 146, 84, 127 від 24.10.2025 (а.с. 87-89).7,956468 грн за 1 кВт ДУ №2 від 28.02.2025№3725-000625101 від 31.10.2025 (а.с. 57 зворотня сторона 58).41464329906,99№323, 336, 85, 135, 521, 148 від 06.11.2025 та №340 від 07.11.2025( а.с 90-93).7,956468 грн за 1 кВт ДУ №2 від 28.02.2025№3725-000625111 від 30.11.2025 (а.с. 59).659255022,04№ 368 від 04.12.2025 (а.с. 93 зворотня сторона).8,346792 грн за 1 кВт ДУ №3 від 03.11.2025Всього331 9222 612 255,09 грн.

Враховуючи вище викладене, прокурор доводить, що додаткові угоди №2 від 28.02.2025 та №3 від 03.11.2025 до Договору укладені всупереч Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 № 1178 (далі Особливості), а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти стягненню з відповідача на користь місцевого бюджету.

Відповідач у відзиві та його представник у судовому засіданні вказує, що прокурором в позовній заяві не наведено належних правових підстав для визнання недійсними додаткових угод №2 та № 3 до договору № 37-25/96 від 27.12.2024, звертає увагу суду, що прокурором взагалі не оспорюється той факт, що зміна ціни за одиницю товару за спірними додатковими угодами відбулася не в межах граничного показника, встановленого законодавством, а саме в межах 10 відсотків. Відтак сам по собі розмір зміни ціни не суперечить вимогам законодавства у сфері публічних закупівель, що додатково свідчить про дотримання сторонами встановлених законом обмежень.

Окремо звертає увагу суду на те, що Договором передбачено розуміння коливання ціни як будь-якої зміни середньозваженої ціни закупівлі за одиницю Товару за результатами торгів на Ринках електроенергії протягом календарного місяця відносно відповідного базового місяця (місяць, що передує місяцю підняття ціни). Сторони також погодили, що коливання понад 1% вважається істотною зміною обставин у розумінні статті 652 ЦК України та є підставою для зміни ціни в порядку, визначеному Договором (п. 4.5.2. Договору). Отже, сам по собі факт перевищення 1% уже визнавався сторонами як достатня економічна підстава для застосування механізму коригування.

Між тим прокурор у відповіді на відзив доводить, що згідно із укладеною сторонами додатковою угодою № 2 від 28.02.2025, ціна електроенергії (як товару у складі договірної ціни) зросла із 5,7 грн до 5,944160 грн за 1 кВт/год без урахування суми ПДВ. Ціна за одиницю товару (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) зросла до 7,956468 грн/кВт*год.

Згідно з додатковою угодою №3 від 03.11.2025 ціна електроенергії (як товару у складі договірної ціни) зросла до 6,26943 грн за 1 кВт/год без урахування суми ПДВ. Ціна за одиницю товару (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) зросла до 8,346792 грн/кВт*год.

При цьому, за умовами додаткової угоди №3 від 03.11.2025, ціна електроенергії (як товару у складі договірної ціни) зросла на 11,6 відсотків від ціни, визначеної у договорі від 27.12.2024 №37-25/96 в його первинній редакції (від 7,474284 грн до 8,346792 гривень).

Верховний Суд неодноразово вказував, що сам по собі факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору (як приклад, постанова Касаційного господарського суду від 10.09.2024 у справі №918/703/23). Умовою такого підвищення обов`язково є неможливість спрогнозувати таке підвищення та закласти відповідні ризики при формуванні тендерної пропозиції.

За інформацією АТ «Оператор ринку», зазначеною у позовній заяві вбачається, що у лютому 2025 року (місяць, у якому укладено угоду від 28.02.2025 №2) в порівнянні з груднем 2024 року (місяць, коли підписано договір від 27.12.2024 №37-25/96) фіксувалось незначне здорожчання вартості електроенергії на РДН лише 1,2 відсоток, що менше ніж за угодою від 28.02.2025 №2 (+ 6,4% від ціни, яку визначено в договорі від 27.12.2024 №37-25/96 у його первинній редакції).

Наведене не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підп. 2 п. 19 Особливостей, затверджених постановою Уряду від 12.10.2022 № 1178 і чинних на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки підняття ціни товару повинно відбуватися пропорційно до відсотка коливання ціни такого товару в бік збільшення на ринку, що відбулося у період після укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

При цьому, середньозважена ціна електричної енергії у березні 2025 року знизилася до 5473,83 грн за 1 МВт/год, тобто була меншою ніж на час укладення договору від 27.12.2024 №37-25/96 (відсоток коливання у бік зменшення становить 8,9%).

Отже, починаючи із березня минулого року (місяць, коли почала діяти додаткова угода від 28.02.2025 №2) по вересень того ж року, ціна товару зменшувалася і не перевищувала тієї, яку було зафіксовано на ринку під час проведення тендеру та укладення договору від 27.12.2024 №37-25/96.

Вказане спростовує виникнення ситуації, коли внаслідок істотної зміни обставин (суттєвого збільшення ціни товару на ринку, тощо) укладений договір про закупівлю стає вочевидь невигідним/збитковим для постачальника товару - ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА».

Підсумовуючи вищевикладене прокурор зазначає, що відповідачем не було спростовано його доводів.

Надаючи правову оцінку даним спірним правовідносинам суд виходив із наступного.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом № 922-VIII (Закон України Про публічні закупівлі).

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону № 922-VIII відносини, пов`язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону № 922-VIII, частиною першою якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм зокрема, Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, зазначив, що законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Сторона договору при здійсненні державних закупівель розпоряджається не власними коштами, а коштами держави, коштами платників податків.

При цьому, право сторін договору на внесення змін до нього не може відбуватися з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно, свобода договору не може превалювати над дотримання вимог закону (постанова Верховного Суду від 28.09.2023 у справі №927/56/23).

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/ або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Отже, у відповідності до приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (п. 2 ч. 5 ст. 41 цього Закону).

Постановою Уряду від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі-Особливості).

Згідно з пунктом 1 Особливостей вони встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, тобто регулюють здійснення публічних закупівель у визначений період.

Відповідно до п. 3 Особливостей, замовники що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України Про публічні закупівлі, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Згідно пункту 10 Особливостей, замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 №708 (послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 №822 Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу, з урахуванням положень, визначених цими особливостями.

Пунктом 17 Особливостей передбачено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону та цих особливостей.

Відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Відповідно до підп. 7 п. 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Отже, наведені вище положення підпункту 2 пункту 19 Особливостей кореспондуються із приписами пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі на що звертає увагу Верховний Суд, зокрема, у постанові від 21.08.2024 по справі №440/11406/24.

Висновки щодо необхідності дотримання вимоги про збільшення ціни товару не більше ніж на 10 відсотків у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 916/747/24.

Касаційний господарський суд, надаючи відповідну оцінку підпунктам 2, 7 пункту 19 Особливостей, у постанові від 28.08.2024 у справі №918/1313/23 зазначив, про те що постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; їх зміст (підп. 2 та підп. 7 п. 19 Особливостей) лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) одна у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи наведені норми ЦК України, ЗУ Про публічні закупівлі та Особливостей, вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Крім того, суд звертає увагу, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (п.п. 88-90 указаної постанови) викладено правовий висновок про застосування норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, зокрема про те, що:

88. Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається;

89. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах;

90. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Названі вище положення дають підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22).

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).

Аналогічний правовий висновок викладений також у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/19/24 від 21.11.2025.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договору (додаткової угоди) і до внесення відповідних змін до нього. Тобто збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору, має бути достатнє обґрунтування про наявність коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення договору до дати першої зміни ціни додатковою угодою до договору, а в разі наступних змін між черговими такими змінами на підставі додаткових угод.

Виключно зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару (постанова Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/401/23).

Суд враховує, що законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство Державний інформаційно аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків, яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації. Отже, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Проте, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання)

У разі коливання ціни товару на ринку, зацікавлена сторона ініціює внесення змін у договір щодо зміни ціни за одиницю товару на той відсоток коливання, що відбувся.

Пунктом 13.6. договору встановлено, що умови договору можуть бути змінені за згодою сторін у порядку, визначеному законодавством України, шляхом укладання Сторонами додаткової угоди до цього Договору. Істотні умови цього Договору можуть змінюватися у випадках, передбачених п.19 Особливостей.

Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі крім випадків, в т.ч., збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Відповідно до укладеної додаткової угоди №2 від 28.02.2025, за умовами якої ціна електроенергії (як товару у складі договірної ціни) зросла із 5,7 грн до 5,944160 грн за 1 кВт/год без урахування суми ПДВ, а ціна електроенергії як одиниці товару (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) зросла із 7,663476 грн (додаткова угода №1) до 7,956468 грн за 1 кВт/год.

Як встановлено, очікувана вартість Замовника закупівлі № UA-2024-12-02 013944-a визначена в сумі 2 796 000 грн, а тендерна пропозиція переможця закупівлі 2 612 262,26 грн, відповідно, з урахуванням укладеного сторонами Договору, вартість електричної енергії, як товару, запропонована Відповідачем, становила 5,7 грн за одну кіловат-годину без урахування ПДВ.

Водночас, за даними вебсайту АТ «Оператор ринку» («oree.com.ua»), ціни на електричну енергію, зокрема на ринку «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) у торговій зоні Об`єднаної енергетичної системи України (ОЕС) упродовж грудня 2024 року були вищими від тієї ціни, яку запропоновано Відповідачем, зокрема:

ПоказникІ декада грудня 2024 рокуІІ декада грудня 2024 рокуІІІ декада грудня 2024 рокуза місяць (грудень 2024 року)Середньозваже на ціна на РДН, грн/ МВт.год (без ПДВ на РДН, грн/ МВт.год (без ПДВ)6 154,896 017,085 748,445 965,26Середньозваже на ціна на ВДР, грн/ МВт.год (без ПДВ)6 207,996 117,225 832,266 057,22

Враховуючи вищевикладений подекадний аналіз цін на електричну енергію, у грудні 2024 не прослідковувалися тенденції стосовно зниження вартості товару (у І-ІІ декадах грудня 2024 року ціна за одну кіловат-годину була вище 6 грн без урахування ПДВ).

Відтак, наявні підстави вважати, що вже на час подання свої пропозиції Відповідачу було відомо про збитковість від здійснення поставки електричної енергії селищній раді за запропонованою ціною.

Однак, Відповідач не відмовився від підписання правочину на завідомо невигідних для нього умовах.

Верховний Суд уже неодноразово виснував з приводу того, що сам по собі факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору (як приклад, постанова від 10.09.2024 у справі №918/703/23).

Так, замовник погодився збільшити вартість закуповуваної електричної енергії на підставі угоди від 28.02.2025 №2, умови якої передбачали ріст ціни товару до 7,956468 грн з ПДВ (+ 6,4% від ціни, яку визначено в договорі від 27.12.2024 №37 25/96 у його первинній редакції).

Однак, за даними АТ «Оператор ринку» (вебсайт «www.oree.com.ua»), середньозважену ціну електричної енергії на РДН у грудні 2024 року (місяць, у якому укладено договір від 27.12.2024 №37-25/96) визначено у розмірі 5965,26 грн за 1 МВт/год, а ціни на такий товар, що сформувалися вже у послідуючі розрахункові періоди (у січні 2025 року і далі) становили: - у січні 5817,56 грн за 1 МВт/год; - у лютому 6042,08 грн за 1 МВт/год; - у березні 5473,83 грн за 1 МВт/год;- у квітні 4611,22 грн за 1 МВт/год; - у травні 4638,31 грн за 1 МВт/год; - у червні 4783,04 грн за 1 МВт/год; - у липні 5247,4 грн за 1 МВт/год; - у серпні 5420,05 грн за 1 МВт/год; - у вересні 4521,85 грн за 1 МВт/годину.

З наведеного вище вбачається, що у лютому 2025 року (місяць, у якому укладено угоду від 28.02.2025 №2) в порівнянні з груднем 2024 року (місяць, коли підписано договір від 27.12.2024 №37-25/96) дійсно відбулося незначне здорожчання вартості електроенергії на РДН лише 1,2 відсоток, що менше ніж за угодою від 28.02.2025 №2 (+ 6,4% від ціни, яку визначено в договорі від 27.12.2024 №37-25/96 у його первинній редакції).

Між тим у березні 2025 року ціна електроенергії знизилася до 5473,83 грн за 1 МВт/год, тобто була меншою ніж на час укладення договору від 27.12.2024 №37 25/96 (відсоток коливання у бік зменшення становить - 8,9%).

Отже, починаючи із березня минулого року (місяць, коли почала діяти додаткова угода від 28.02.2025 №2) по вересень того ж року, ціна товару зменшувалася і не перевищувала тієї, яку було зафіксовано на ринку під час проведення тендеру та укладення договору від 27.12.2024 №37-25/96.

Вищевказане спростовує виникнення ситуації, коли внаслідок істотної зміни обставин (суттєвого збільшення ціни товару на ринку, тощо) укладений договір про закупівлю став вочевидь невигідним/збитковим для постачальника товару (ТОВ «Толк Україна»).

Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 у справі №927/56/23 зазначив, що право сторін договору на внесення змін до нього не може відбуватися з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно, свобода договору не може превалювати над дотримання вимог закону.

Окрім цього, зміна ціни товару в бік збільшення за відсутності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких віднесені справедливість, добросовісність та розумність. Як вже виснував Верховний Суд (для прикладу, постанова від 16.02.2023 у справі №903/383/22), будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору.

Однак, замовником за договором, незважаючи на зменшення ціни товару на ринку, яке фіксувалося упродовж тривалого часу, не ініціювалося питання з приводу внесення відповідних змін до правочину.

Натомість, сторонами укладено додаткову угоду №3 від 03.11.2025 , за умовами якої ціна електроенергії (як товару у складі договірної ціни) зросла до 6,26943 грн за 1 кВт/год без урахування суми ПДВ, а ціна за одиницю товару (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) - до 8,346792 грн/кВт*год, або ж на 11,6 відсотків від ціни, визначеної у договорі від 27.12.2024 №37-25/96 в його первинній редакції (від 7,474284 грн до 8,346792 гривень).

Верховний Суд (для прикладу, постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі №920/19/24) наголошує, що положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» містять імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару не більше 10 відсотків від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Водночас постановою від 12.10.2022 №1178 Кабінетом Міністрів України затверджено Особливості, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Між тим, за даними АТ «Оператор ринку» (вебсайт «www.oree.com.ua»), середньозважена ціна електричної енергії на РДН за увесь 2025 рік становила 5643,94 грн за 1 МВт/год, або ж 5,64394 грн за 1 кВт/год без ПДВ. Така ціна електроенергії як товару є навіть нижчою від тієї, що визначена у договорі від 27.12.2024 №37-25/96 в його первинній редакції (5,7 грн за 1 кВт/год без ПДВ).

Тому, навіть у випадку не укладення двох згаданих вище додаткових угод постачання електричної енергії для потреб замовника очевидно не було б збитковим для приватного контрагента.

Окрім вказаного, сторони, за додатковою угодою №3,керуючись нормами ч. 3 ст. 631 ЦК України, погодили збільшення ціни товару із 01.11.2025.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові об`єднаної палата в складі Касаційного господарського суду від 12.10.2018 у справі за №910/21671/17 судом зазначено про неможливість та протиправність застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України щодо зворотної дії додаткових угод.

Зазначеною нормою закону не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі до пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані та вже виконані договірні відносини (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2018 зі справи за №910/14082/17).

Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до ч. 3 ст. 632 ЦК України (правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22).

Підставою для укладення додаткової угоди №2 від 28.02.2025 став лист ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» від 28.02.2025 №3-280225-65, а додаткової угоди №3 лист ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» від 03.11.2025 №3-031125-1, адресовані керівникам установ, підприємств, організацій щодо зміни ціни за одиницю товару.

Враховуючи, що такі листи адресовані усім контрагентам постачальника, а наведені у них відомості не враховують умов конкретного правочину, а тому не можуть розцінюватись як належне обґрунтування для внесення змін до Договору від 27.12.2024 №37-25/96 за додатковими угодами №2 від 28.02.2025 та №3 від 03.11.2025.

Як встановлено, підставою для укладення вказаної додаткової угоди №3 від 03.11.2025 також була інформаційно-цифрова довідка Хмельницької торгово промислової палати, відповідно до якої зазначено про середньозважені ціни на електричну енергію за період з 26.12.2024 по 31.10.2025 на РДН, а також середньозважені ціни у лютому, березні, липні, вересні в порівнянні із жовтнем 2025 року на РДН.

Слід зазначити, що у вказаних листах Відповідача (постачальника) про зміну (збільшення) ціни на електроенергію за договором від 27.12.2024 № 37-25/96 відсутні будь-які розрахунки, які б підтверджували збитковість виконання договору на погоджених сторонами першочергових умовах, не наведені обґрунтування неможливості виконання зобов`язань за первісною ціною та не доведено непередбачуваність відповідних коливань на ринку електричної енергії, а надана Відповідачем довідка Хмельницької торгово-промислової палати містить лише окремі порівняння цін за певні часові проміжки та окремих місяців, не відображаючи повної динаміки зміни ціни від моменту укладення договору.

З огляду на викладене, зазначені листи Відповідача, довідка Хмельницької торгово-промислової палати є неналежним документальним підтвердженням коливання ціни у розумінні законодавства та умов спірного договору, оскільки відповідно до умов договору та усталеної практики Верховного Суду документальне підтвердження коливання ціни має містити аналіз зміни ціни товару за період між датою укладення договору або останньої зміни його умов та датою внесення наступних змін, натомість зазначені документи не містять аналізу цінових змін за весь відповідний період, не обґрунтовують саме такий розмір підвищення договірної ціни, а також не підтверджують неможливості виконання договору на початково погоджених умовах.

При укладенні додаткової угоди від 28.02.2025 №2 та від 03.11.2025 №3, діючи усупереч вимогам п.4.6.2. Договору, постачальник не навів належних обґрунтувань збільшення ціни, а також не надав передбаченого умовами Договору належного документального підтвердження коливання ціни на ринку.

Відповідно, при укладенні оспорюваних додаткових угод порушено принципи здійснення публічних закупівель, визначених ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема максимальної економії, ефективності, прозорості, добросовісної конкуренції, фактично нівелювавши результати конкурентної процедури та досягнутої замовником економії при обранні переможця даної закупівлі.

Незважаючи на загальне підвищення ціни на ринку електричної енергії у жовтні 2025 року, укладаючи додаткову угоду №3, відповідачем не огбгрунтовано перед замовником неможливості виконання договору за первісною ціною та необхідності її зміни.

Крім того, спірнимим додатковими угодами визначено застосування внесених змін до договірних правовідносин, які виникли до їх укладення.

Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

Отже, завдяки тому, що постачальник у тендерній пропозиції запропонував найнижчу ціну товару, це дозволило йому перемогти у тендері. Відповідач 2, будучи обізнаним про ціни на предмет закупівлі, які склалися на ринку на момент підписання договору, гарантував його постачання за цінами згідно з договором, однак в процесі виконання договірних зобов`язань збільшив ціну за постачання електричної енергії.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №927/1058/21 викладена правова позиція суду, на підставі якої вже сформована усталена практика, яка підлягає врахуванню при розгляді й даної справи, а саме, що положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного за результатами проведення закупівлі за державні кошти та містить обмеження щодо заборони збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10% незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

За таких обставин вказані дії призвели до повного нівелювання результатів відкритих торгів. Таким чином держава втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але електроенергію по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла, натомість змушена була оплачувати електричну енергію за ціною значно вищою, аніж встановлена договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації, тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про визнання недійсними додаткової угоди №2 від 28.02.2025, та додаткової угоду №3 від 03.11.2025 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №37-25/96 від 27.12.2024, укладеного між Цуманською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА», оскільки останні мали наслідок безпідставного збільшення ціни за одиницю товару із 7,474284 грн. за 1 кВт/год. (з врахуванням ПДВ) до 8,346792 грн. за 1 кВт/год електричної енергії, а відтак дана позовна вимога підставна та підлягає до задоволення.

Оскільки, вищевказана додаткова угода є недійсною та не породжує правових наслідків, то розрахунок за товар (електрична енергія) повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному договорі.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Отже, оскільки вищевказані додаткові угоди визнаються недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною за умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу № 37-25/96 від 27.12.2024, а саме 7,474284 грн з ПДВ.

Враховуючи вище викладене, суд встановив, що різниця між сумою коштів, які фактично сплачено Замовником за постачання електричної енергії по ціні, згідно з оспорюваними додатковими угодами від 28.02.2025 №2 та від 03.11.2025 №3, та сумою за товар по ціні, визначеною Додатковою угодою №1, становить 68 578,81 грн. (2 612 255,09 грн - 2 543 676,28 грн).

Отже, грошові кошти в сумі 68 578,81 грн. є такими, що були безпідставно одержані ТОВ ТОЛК УКРАЇНА, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути до бюджету, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Доводи відповідача, не взято до уваги суду, оскільки спростовують матеріалами справи та висновками Великої Палати Верховного Суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному об`ємі.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідачів, то витрати по сплаті судового збору, слід покласти на них пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити

2. Визнати недійсними: 1) додаткову угоду №2 від 28.02.2025, та 2) додаткову угоду №3 від 03.11.2025 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №37-25/96 від 27.12.2024, укладеного між Цуманською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОЛК УКРАЇНА» (процедура закупівлі: UA-2024-12-02-013944-a).

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ТОЛК УКРАЇНА (04116, м. Київ, вул. Старо-Київська 14, ЄДРПОУ 44878589, ідентифікаційний код юридичної особи: 44878589 ) на користь Цуманської селищної ради (45233, Луцький р-н., Волинська обл., смт. Цумань, вул. Грушевського 2,код ЄДРПОУ 04333885, р/р UA868201720344240002000026779, код програмної класифікації видатків 0110150, Ківерцівський відділ ДКСУ Волинської області) в дохід місцевого бюджету 68 578,81 грн.

4. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ТОЛК УКРАЇНА (04116, м. Київ, вул. Старо-Київська 14, ЄДРПОУ 44878589, ідентифікаційний код юридичної особи: 44878589 ) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 15, код ЄДРПОУ 02909915) 7 987,20 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.11.2026.

Суддя В. М. Дем`як

Часті запитання

Який тип судового документу № 141498760 ?

Документ № 141498760 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141498760 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141498760 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141498760 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141498760, Господарський суд Волинської області

Судове рішення № 141498760, Господарський суд Волинської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141498760 відноситься до справи № 903/840/26

Це рішення відноситься до справи № 903/840/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141498758
Наступний документ : 141498762