Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"10" листопада 2026 р. Cправа № 902/1214/26
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ СОФТ" (вул. Ольги Олійник, буд. 6, м. Сміла, Черкаський район, Черкаська область, 20702)
до: Комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області (вул. Богдана Хмельницького, буд. 85, м. Погребище, Вінницький район, Вінницька область, 22200)
про стягнення 697 688,16 грн
за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В.,
представників сторін:
позивача Атопкін С.В. за довіреністю (в режимі відеоконференцзв`язку);
відповідача не з`явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 17/08/2026-1 від 02.09.2026 (вх. № 1347/26 від 07.09.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ СОФТ" з вимогами до Комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області про стягнення заборгованості в розмірі 697 688,16 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 26/06/26-1ЕП від 26.06.2026, що полягає у несвоєчасній та неповній оплаті вартості спожитої електричної енергії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2026 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.
У зв`язку із встановленими судом недоліками позовної заяви, які перешкоджали відкриттю провадження у справі, суд ухвалою від 09.09.2026 залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ СОФТ" № 17/08/2026-1 від 02.09.2026 (вх. № 1347/26 від 07.09.2026) без руху та встановив позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення копії зазначеної ухвали.
Заявою № 11 від 10.09.2026, яка надійшла до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 10.09.2026 (вх. № 01-30/9229/26), позивач усунув недоліки позовної заяви.
Суд відкрив провадження у справі № 902/1214/26 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 13.10.2026, про що 11.09.2026 постановив відповідну ухвалу.
Однак у визначену судом дату підготовче судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги.
У подальшому ухвалою суду від 19.10.2026 учасників справи повідомлено про призначення підготовчого судового засідання на 10.11.2026.
09.11.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшла заява № б/н від 09.11.2026 (вх. № 01-30/11542/26 від 09.11.2026), у якій відповідач повідомив про неможливість забезпечити явку свого представника в судове засідання, призначене на 10.11.2026 о 10:00 год, просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, а також зазначив про визнання позовних вимог у повному обсязі.
На визначену судом дату представник позивача з`явився в режимі відеоконференції.
Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався. При цьому суд враховує заяву № б/н від 09.11.2026 (вх. № 01-30/11542/26 від 09.11.2026) про здійснення розгляду справи без участі представника Комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області.
При визнанні Комунальним закладом "Центр культури та дозвілля" Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області позову суд враховує таке.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно із ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши заяву Комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області № б/н від 09.11.2026 (вх. № 01-30/11542/26 від 09.11.2026), за змістом якої відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі, суд установив, що зазначена заява підписана уповноваженою особою, яка відповідно до вимог чинного законодавства має належний обсяг повноважень на вчинення відповідної процесуальної дії та не обмежена у праві на визнання позову.
Крім того, визнання позову узгоджується з установленими судом фактичними обставинами справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права, свободи чи охоронювані законом інтереси інших осіб.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття визнання позову Комунальним закладом "Центр культури та дозвілля" Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області.
У судовому засіданні 10.11.2026 прийнято судове рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
26.06.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙ СОФТ" (позивач, за Договором - Постачальник) та Комунальним закладом "Центр культури та дозвілля" Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області (відповідач, за Договором - Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 26/06/26-1ЕП, відповідно до пункту 2.1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб Споживача, Електрична енергія (формульне ціноутворення) з розподілом, код за ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія, а Споживач оплачує Постачальнику вартість поставленої (спожитої) електричної енергії (далі - Товар).
Відповідно до пунктів 3.1 та 3.4 Договору сторони погодили, що постачання (передача) Товару здійснюється у період з 01 липня по 31 грудня 2026 року, а місцем його постачання визначено об`єкти Споживача, перелік яких наведено у Додатку № 2 до Договору.
Загальна сума даного Договору на момент укладення становить 338 501,28 грн з ПДВ, з яких: 338 501,28 грн з ПДВ кошти місцевого бюджету. Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим Договором становить 17,68 грн з ПДВ (п. 5.1 Договору).
У пункті 5.2 Договору визначено, що ціна за одиницю Товару визначається у Додатку № 1 до Договору "Комерційна пропозиція". Ціна Товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Ціна Товару та цього Договору включає вартість послуг з розподілу електричної енергії та не включає вартість технічного обслуговування, комерційного обліку тощо.
Згідно із п. 5.6 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Пунктом 5.7 Договору передбачено, що станом на останній календарний день розрахункового періоду Постачальником складається Акт приймання-передачі електричної енергії та протягом 10 (десяти) робочих днів надається Споживачу. Споживач зобов`язаний розглянути та підписати вказаний Акт у строк, що не перевищує 5 (п`ять) робочих днів або дати вмотивовану відмову від підписання такого Акту, у цей же строк.
Споживач зобов`язаний сплатити вартість поставленої (спожитої) електричної енергії, на підставі Акту приймання-передачі електричної енергії у строк, що не перевищує двадцяти банківських днів з моменту закінчення звітного місяця (п. 5.8 Договору).
Відповідно до п. 13.1 Договору, він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє до 31 грудня 2026 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
У Комерційній пропозиції, що є Додатком № 1 до Договору та його невід`ємною частиною, Сторони погодили порядок і строк оплати поставленої електричної енергії на умовах післяоплати, відповідно до яких Споживач зобов`язаний здійснити оплату фактично спожитої електричної енергії протягом двадцяти банківських днів місяця, наступного за звітним.
На виконання умов Договору позивачем у липні 2026 року здійснено постачання відповідачу електричної енергії в загальному обсязі 58 608 кВт/год на загальну суму 1 036 189,44 грн, у тому числі: 19 146 кВт/год вартістю 338 501,28 грн з ПДВ та 39 462 кВт/год вартістю 697 688,16 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 2009 та № 2010, а також відповідними рахунками на оплату № 2011 та № 2012.
Крім того, фактичні обсяги споживання електричної енергії відповідачем підтверджуються листом АТ "Вінницяобленерго" № 6705 від 21.08.2026, наданим у відповідь на звернення позивача щодо отримання інформації про фактичні обсяги споживання електричної енергії Комунальним закладом "Центр культури та дозвілля" Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області.
Надалі, 21.07.2026 позивачем направлено відповідачу повідомлення № 5724, яким останнього повідомлено про припинення договірних відносин з постачання електричної енергії з 12.08.2026 у зв`язку з повним виконанням позивачем зобов`язань щодо постачання електричної енергії за Договором. У зазначеному повідомленні також зазначено, що з 00 год 00 хв. 12.08.2026 ТОВ "СКАЙ СОФТ" припиняє бути електропостачальником відповідача.
14.08.2026 відповідачем здійснено часткову оплату за поставлену електричну енергію в розмірі 338 501,28 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 174. Решта вартості поставленої електричної енергії в розмірі 697 688,16 грн станом на момент звернення позивача до суду залишилася неоплаченою.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Відносини, що виникають між сторонами у зв`язку з постачанням електричної енергії, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, та умовами укладеного між сторонами Договору.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання згідно із ст. 11, 509 Цивільного кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Проаналізувавши зміст та умови Договору про постачання електричної енергії споживачу № 26/06/26-1ЕП від 26.06.2026, укладеного між сторонами, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою цей договір є договором постачання електричної енергії (енергопостачання).
У відповідності до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Положеннями частин 1, 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.
Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем як Постачальником у липні 2026 року здійснено постачання відповідачу електричної енергії в загальному обсязі 58 608 кВт/год на загальну суму 1 036 189,44 грн. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 2009 та № 2010, а також рахунками на оплату № 2011 та № 2012.
Крім того, фактичні обсяги споживання електричної енергії відповідачем підтверджуються листом АТ "Вінницяобленерго" № 6705 від 21.08.2026, наявним у матеріалах справи, яким надано інформацію щодо обсягів споживання електричної енергії відповідачем за відповідний період.
Згідно із вимогами статей 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Пунктом 5.8 Договору передбачено, що Споживач зобов`язаний сплатити вартість поставленої (спожитої) електричної енергії, на підставі Акту приймання-передачі електричної енергії у строк, що не перевищує двадцяти банківських днів з моменту закінчення звітного місяця.
Аналогічний порядок розрахунків визначений у Комерційній пропозиції, що є Додатком № 1 до Договору та його невід`ємною частиною. Зокрема, сторонами погоджено здійснення оплати на умовах післяоплати, відповідно до яких Споживач зобов`язаний оплатити фактично спожиту електричну енергію протягом двадцяти банківських днів у місяці, наступному за звітним.
З огляду на умови Договору та Комерційної пропозиції, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання щодо оплати спожитої електричної енергії за липень 2026 року настав.
Як убачається з матеріалів справи, 14.08.2026 відповідачем здійснено часткову оплату за поставлену електричну енергію в розмірі 338 501,28 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 174. Водночас залишок вартості поставленої електричної енергії в розмірі 697 688,16 грн відповідачем не оплачено.
Доказів повної оплати поставленої електричної енергії або наявності інших обставин, які б свідчили про припинення грошового зобов`язання перед позивачем, відповідачем до матеріалів справи не надано. Доводи позивача та надані на їх підтвердження докази відповідачем не спростовані.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, умови укладеного між сторонами Договору та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 697 688,16 грн основного боргу є обґрунтованою та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а відтак суд вважає за можливе їх задовольнити з наведених вище мотивів.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За приписами ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні приписи щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті за відповідною ухвалою чи рішенням суду містяться у ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом установлено, що відповідачем визнано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ СОФТ" у підготовчому судовому засіданні, тобто до початку розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для повернення позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно із платіжною інструкцією № 5548 від 25.08.2026 у розмірі 10 465,32 грн, що становить 5 232,66 грн.
Інша частина судового збору в розмірі 5 232,66 грн відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача та підлягає стягненню з нього на користь позивача.
Щодо заявлених позивачем вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Із наявних у матеріалах справи доказів убачається, що 21.08.2026 між Адвокатським Бюро "Сергія Атопкіна" (Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙ СОФТ" (Клієнт) укладено Договір про надання правничої допомоги.
Відповідно до пункту 1.1 Договору його предметом є надання Бюро юридичних послуг Клієнту в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 2.1 Договору визначено перелік юридичних послуг, надання яких Бюро зобов`язалося забезпечити Клієнту, зокрема: підготовка, збір матеріалів для подання позовної заяви до Господарського суду Вінницької області про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання електричної енергії з Комунальний заклад "Центр культури та дозвілля" Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області; участь у підготовці відповіді на відзив на позовну заяву (у разі його подання відповідачем); а також представництво інтересів Клієнта на підставі адвокатського ордера в судах господарської юрисдикції першої, апеляційної та касаційної інстанцій у межах зазначеної справи.
Згідно із пунктами 4.1, 4.2 Договору розрахунки за надані Бюро юридичні послуги здійснюються Клієнтом у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок Бюро на підставі виставленого рахунку. Строк виконання грошового зобов`язання сторони визначили як три дні з моменту підписання акта приймання-передачі виконаних робіт.
За результатами роботи Бюро складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Бюро адвокатських послуг та їх вартість (п. 4.3 Договору).
Пунктами 4.5-4.7 Договору сторони погодили порядок визначення вартості юридичних послуг, відповідно до якого їх вартість визначається на підставі акта виконаних робіт з урахуванням фактичного обсягу наданих Бюро послуг. При цьому сторонами встановлено, що вартість фактично наданих Бюро послуг становить 10 000,00 грн.
Даний Договір укладений на строк виконання сторонами умов даного договору але в любому випадку до виконання Клієнтом своїх зобов`язань пов`язаних з оплатою послуг (п. 7.1 Договору).
Судом установлено, що Договір підписано уповноваженими представниками сторін без будь-яких застережень та скріплено їх печатками. Водночас матеріали справи не містять, а учасниками справи не надано доказів його розірвання, припинення, визнання недійсним або внесення змін до нього, зокрема в частині строку його дії.
На підтвердження факту надання правничої допомоги позивачем до матеріалів справи долучено акт виконаних робіт від 21.08.2026, складений на виконання Договору про надання юридичних послуг від 14.08.2026, яким сторонами зафіксовано та погоджено обсяг і перелік юридичних послуг, наданих Бюро відповідно до умов зазначеного Договору.
Як убачається зі змісту акта виконаних робіт, складеного Адвокатським бюро "Сергія Атопкіна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙ СОФТ", Бюро надало Клієнту юридичні послуги, які полягали у підготовці та зборі документів в офісі Замовника для формування позовної заяви про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з Комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, підготовці відповідної позовної заяви до Господарського суду Вінницької області, а також наданні консультацій щодо порядку пред`явлення позову, розгляду справи в суді та подальшого виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
Згідно із зазначеним актом загальна вартість наданих юридичних послуг становить 10 000,00 грн без ПДВ. Сторонами підтверджено, що передбачені актом послуги надані Виконавцем у повному обсязі та прийняті Клієнтом.
Крім того, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено рахунок-фактуру № 0120/08 від 21.08.2026 на суму 10 000,00 грн. Оплату зазначеного рахунку здійснено позивачем 25.08.2026, що підтверджується платіжною інструкцією № 5539 від 25.08.2026.
Отже, надані Бюро послуги були безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи та спрямовані на захист прав і законних інтересів Клієнта. При цьому їх обсяг, факт надання та вартість підтверджуються належними доказами, наявними у матеріалах справи, а розмір гонорару визначений сторонами у договірному порядку.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 6 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору.
Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.
Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Також суд звертає увагу на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона, то якщо вона не заперечує, у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт (постанова КГС ВС від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15).
Відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не подано.
Враховуючи конкретні обставини справи, обсяг наданих позивачу правничих послуг, погоджений сторонами розмір витрат на їх оплату, а також відсутність клопотання відповідача про зменшення таких витрат, суд, керуючись частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального закладу "Центр культури та дозвілля" Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області (вул. Богдана Хмельницького, буд. 85, м. Погребище, Вінницький район, Вінницька область, 22200; код ЄДРПОУ 05463354) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ СОФТ" (вул. Ольги Олійник, буд. 6, м. Сміла, Черкаський район, Черкаська область, 20702; код ЄДРПОУ 32654545; IBAN: НОМЕР_1 в ТВБВ № 10023/09391 філії - Черкаське обласне управління AT "Ощадбанк") 697 688 грн 16 коп основного боргу; 5 232 грн 66 коп витрат зі сплати судового збору та 10 000 грн 00 коп витрат на правничу допомогу.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СКАЙ СОФТ" (вул. Ольги Олійник, буд. 6, м. Сміла, Черкаський район, Черкаська область, 20702; код ЄДРПОУ 32654545) судовий збір у розмірі 5 232 грн 66 коп, сплачений до Державного бюджету України згідно із платіжною інструкцією № 5548 від 25.08.2026 на суму 10 465,32 грн.
Паперова копія платіжної інструкції № 5548 від 25.08.2026 на суму 10 465,32 грн знаходиться у матеріалах справи № 902/1214/26.
Це рішення є підставою для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "СКАЙ СОФТ" судового збору з Державного бюджету України у визначеному цим рішенням розмірі.
Примірник повного судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 16 листопада 2026 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
Судове рішення № 141498592, Господарський суд Вінницької області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 902/1214/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: