Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________
У Х В А Л А
10 листопада 2026 р. Справа № 902/231/26
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/231/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..
Ухвалою суду від 29.04.2026 відкрито провадження у справі № 902/231/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Белінську Н.О.. Призначено попереднє засідання у справі.
При цьому, 30.04.2026 оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
28.05.2026 до суду від ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" надійшла заява (сформована в системі "Електронний суд") № ДК-2026/30 від 27.05.2026 (вх. № 01-32/782/26) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 122 148,04 грн у справі №902/231/26.
Ухвалою суду від 02.06.2026 року призначено заяву ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" № ДК-2026/30 від 27.05.2026 (вх. № 01-32/782/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/231/26, до розгляду в судовому засіданні на 15.09.2026 року.
Разом з тим, судове засідання 15.09.2026 року у цій справі не відбулось, в зв`язку із перебуванням судді Тісецького С.С. на лікарняному.
21.09.2026 року суддя Тісецький С.С. приступив до роботи.
Водночас, ухвалою суду від 21.09.2026 року призначено заяву ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" № ДК-2026/30 від 27.05.2026 (вх. № 01-32/782/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/231/26 - до розгляду в судовому засіданні на 10.11.2026 року о 10:30 год..
На визначену дату - 10.11.2026 року в судове засідання представники учасників цієї справи не з`явилися.
При цьому, судом встановлено, що 24.08.2026 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення №02-1190/9111 від 21.08.2026 року про результати розгляду вимог ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" по справі № 902/231/26.
Крім того, 09.11.2026 року до суду від ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання б/н від 09.11.2026 року про участь в судових засіданнях у справі № 902/231/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За приписами ч.ч. 1-5 ст. 197 ГПК України, учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.
Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.
Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги те, що згадане вище клопотання б/н від 09.11.2026 року надійшло до суду за день до судового засідання у цій справі, яке призначено на 10.11.2026 року, тобто із порушенням визначеного статтею ст. 197 ГПК України строку на подання до суду відповідного клопотання, суд дійшов висновку про відхилення клопотання ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" б/н від 09.11.2026 року в частині участі в судовому засіданні, яке призначено 10.11.2026 року о 10:30 год. у справі №902/231/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Водночас, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Так, згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Отже, враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови та здійснені всі необхідні дії для забезпечення реалізації учасниками цієї справи своїх процесуальних прав, а тому суд оглянувши матеріали справи, дійшов висновку про можливість розгляду кредиторської заяви ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" за наявними матеріалами справи.
Суд, розглянувши вказану вище кредиторську заяву та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" №ДК-2026/30 від 27.05.2026 року, 16.05.2024 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 104111836, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у сумі 17 000 грн, а Боржник зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
ТОВ "Мілоан" надіслало відповідачеві одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору у вигляді смс на номер телефону Боржника, який той використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції товариства щодо укладення кредитного договору № 104111836 від 16.05.2024 року, що зафіксовано в ІТС товариства. Кредитний договір № 104111836 від 16.05.2024 року є укладеним в електронній формі.
Боржник передбачав всі наслідки, був ознайомлений з умовами кредитування та відповідальністю за порушення кредитних зобов`язань по кредитному договору.
Згідно умов кредитного договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.
Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Боржнику грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.
Так, на підтвердження виконання Товариством зобов`язань щодо перерахування коштів за кредитним договором надано платіжне доручення № 89059350 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 104111836 від 16.05.2024 року.
В подальшому, 24 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансовою Компанією "Кредит Капітал" було укладено договір відступлення права вимоги № 112 МЛ/Т від 24.09.2024 р. та передано право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовою Компанією "Кредит-Капітал", що підтверджується витягом із реєстру до договору віступлення права вимоги.
Станом на дату подання заяви заборгованість Боржника перед ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" за кредитним договором № 104111836 від 16.05.2024 року становить 57 247,84 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 17 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 29 792,84 грн; заборгованість за пенею - 8 500,00 грн.
При цьому, у додатках до цієї заяви ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" надано розрахунок заборгованості (відомість про щоденні нарахування та списання), який враховує щоденні нарахування та погашення за кредитним договором.
Крім того, 12.04.2024 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 8800973, відповідно до умов якого Товариство надало Боржнику грошові кошти у сумі 7 000 грн, а останній зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
ТОВ "Мілоан" надіслало Боржнику одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору у вигляді смс на номер телефону Боржника, який той використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції товариства щодо укладення кредитного договору № 8800973 від 12.04.2024 року, що зафіксовано в ІТС товариства. Кредитний договір № 8800973 від 12.04.2024 року є укладеним в електронній формі.
Боржник передбачав всі наслідки, був ознайомлений з умовами кредитування та відповідальністю за порушення кредитних зобов`язань по кредитному договору.
Згідно умов кредитного договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Клієнтом Товариству х метою отримання кредиту.
Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Боржнику грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.
На підтвердження виконання Товариством зобов`язань щодо перерахування коштів за кредитним договором надано платіжне доручення № 128135962 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 8800973 від 12.04.2024 року.
Водночас, 24 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансовою Компанією "Кредит Капітал" було укладено договір відступлення права вимоги № 2-МЛ/А від 24.09.2024 р. та передано право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовою Компанією "Кредит-Капітал", що підтверджується витягом із реєстру до договору віступлення права вимоги.
Станом на дату подання заяви заборгованість Боржника перед ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" за кредитним договором № 8800973 від 12.04.2024 року становить 31 325,00 грн, а саме : заборгованість за тілом кредиту - 6 440,00 грн; заборгованість за відсотками - 18 532,50 грн; заборгованість за комісією - 665,00 грн; заборгованість за пенею - 5 687,50 грн.
У додатках до цієї заяви ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" надано розрахунок заборгованості (відомість про щоденні нарахування та списання), який враховує щоденні нарахування та погашення за кредитним договором.
Також, 16.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5957660, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у сумі 10 000 грн, а Боржник зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
ТОВ "Мілоан" надіслало Боржнику одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору у вигляді смс на номер телефону Боржника, який той використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції товариства щодо укладення кредитного договору № 5957660 від 16.05.2024 року, що зафіксовано в ІТС товариства. Кредитний договір № 5957660 від 16.05.2024 року є укладеним в електронній формі.
Боржник передбачав всі наслідки, був ознайомлений з умовами кредитування та відповідальністю за порушення кредитних зобов`язань по кредитному договору.
Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Боржнику грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.
Згідно умов кредитного договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Клієнтом Товариству х метою отримання кредиту.
На підтвердження виконання Товариством зобов`язань щодо перерахування коштів за кредитним договором надано платіжне доручення № 131224350 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5957660 від 16.05.2024 року.
Разом з тим, 24 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансовою Компанією "Кредит Капітал" було укладено договір відступлення права вимоги № 110-МЛ від 24.09.2024 р. та передано право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовою Компанією "Кредит-Капітал", що підтверджується витягом із реєстру до договору віступлення права вимоги.
Станом на дату подання заяви заборгованість Боржника перед ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" за кредитним договором № 5957660 від 16.05.2024 року становить 33 575,20 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 10 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 17 525,20 грн; заборгованість за комісією - 1 150,00 грн; заборгованість за пенею - 4 900,00 грн.
У додатках до цієї заяви ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" надано розрахунок заборгованості (відомість про щоденні нарахування та списання), який враховує щоденні нарахування та погашення за кредитним договором.
Також, у заяві вказано, що ініціювання укладення кредитних договорів №104111836 від 16.05.2024 року, № 8800973 від 12.04.2024 року, № 5957660 від 16.05.2024 року (далі - кредитні договори, вищевказані кредитні договори) здійснено ОСОБА_1 , шляхом заповнення Анкет-заяв на кредит, які містяться в додатках до заяви.
На підтвердження вимог про стягнення з Боржника заборгованості за кредитними договорами надано копії відповідних договорів та додатків, розрахунки заборгованостей та платіжні доручення.
Вказані доручення укладені в електронній формі та мають усі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; підпис та печатку первісного кредитора, призначення платежу, рахунок кредитора з неповним розміром картки.
На підставі викладеного, Заявник просить суд : визнати грошові вимоги ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 у загальному розмірі 122 148 грн 04 коп., а саме :
- за кредитним договором № 104111836 від 16.05.2025 року у сумі 57 247,84 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 17 000 грн; заборгованість за відсотками - 29 792,84 грн; заборгованість за пенею - 8 500,00 грн;
- за кредитним договором № 8800973 від 12.04.2024 року у сумі 31 325,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6 440,00 грн; заборгованість за відсотками - 18 532,50 грн; заборгованість за комісією - 665,00 грн; заборгованість за пенею - 5 687,50 грн;
- за кредитним договором № 5957660 від 16.05.2024 року у сумі 33 575,20 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 17 525,20 грн; заборгованість за комісією - 1 150,00 грн; заборгованість за пенею - 4 900,00 грн; стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 6 656 грн 00 коп. на користь ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал"; грошові вимоги ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" включити до реєстру вимог кредиторів.
Згідно повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-1190/9111 від 21.08.2026 року про результати розгляду вимог ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" по справі № 902/231/26, при арифметичному підрахунку загальна сума заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №104111836 від 16.05.2024 року становить 55 292,84 грн, а не 57 247,84 грн, як зазначено у прохальній частині заяви. Відповідно, загальний розмір заборгованості за трьома договорами становить 120 193,04 грн, а не 122 148 грн 04 коп., як зазначено у прохальній частині заяви.
Також, пеня, нарахована за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 104111836 від 16.05.2024 року у сумі 8 500,00 грн; нарахована за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 8800973 від 12.04.2024 року у сумі 5687,50 грн; та нарахована за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5957660 від 16.05.2024 року у сумі 4 900,00 грн - підлягає списанню, на підставі п. 18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України.
Отже, керуюча реструктуризацією (арбітражний керуючий) фізичної особи ОСОБА_1 , Белінська Наталія Олександрівна, частково визнає вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" в розмірі 101 105,54 грн, а саме:
- за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 104111836 від 16.05.2024 року в сумі 46 792,84 грн, з яких : 17 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту (2 черга задоволення вимог); 29 792,84 грн - заборгованість за відсотками (2 черга задоволення вимог);
- за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 8800973 від 12.04.2024 року в сумі 25 637,50 грн, з яких : 6 440,00 грн - заборгованість за тілом кредиту (2 черга задоволення вимог); 18 532,50 грн - заборгованість за відсотками (2 черга задоволення вимог); 665,00 грн - заборгованість за комісією (2 черга задоволення вимог);
- за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5957660 від 16.05.2024 року в сумі 28 675,20 грн, а саме : 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту (2 черга задоволення вимог); 17 525,20 грн - заборгованість за відсотками (2 черга задоволення вимог); 1 150,00 грн - заборгованість за комісією (2 черга задоволення вимог); та не визнає вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" в розмірі 19 087,50 грн, а саме :
- за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 104111836 від 16.05.2024 року в сумі 8 500,00 грн - заборгованість за пенею (3 черга задоволення вимог);
- за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 8800973 від 12.04.2024 року в сумі 5 687,50 грн - заборгованість за пенею (3 черга задоволення вимог);
- за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5957660 від 16.05.2024 року в сумі 4 900,00 грн - заборгованість за пенею (3 черга задоволення вимог).
Також, у цьому повідомленні вказано, що заява з грошовими вимогами від ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" була створена в системі "Електронний Суд" 27.05.2026 року, в зв`язку з чим, 30-денний строк не пропущено.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 30.04.2026 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" №ДК-2026/30 від 27.05.2026 року про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/231/26, надійшла до суду 28.05.2026 року за вх. № 01-32/782/26 (сформована в системі "Електронний суд" - 27.05.2026), тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Боржником було укладено із ТОВ "Мілоан" ряд договорів про споживчий кредит.
Так, 16.05.2024 року між ТОВ «Мілоан» (Кредитодавець або Товариство) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір про споживчий кредит №104111836 в сумі 17 000,00 грн (п. 1.2. договору, копія наявна у справі), який підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 593352 16.05.2024 14:31.
12.04.2024 року між ТОВ «Мілоан» (Кредитодавець або Товариство) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір про споживчий кредит №8800973 в сумі 7 000,00 грн (п. 1.2. договору, копія наявна у справі), який підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 944133 13.04.2024 00:57.
16.05.2024 року між ТОВ «Мілоан» (Кредитодавець або Товариство) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір про споживчий кредит №5957660 в сумі 10 000,00 грн (п. 1.2. договору, копія наявна у справі), який підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 514691 16.05.2024 15:02.
Разом з цим, Заявником долучені до кредиторської заяви, зокрема, копії таких документів:
- Додатки № 1, № 2, № 3 до договору про споживчий кредит № 104111836 від 16.05.2024 року;
- Анкета-заява на кредит № 104111836 від 16.05.2024 року;
- Додатки № 1, № 2 до договору про споживчий кредит № 8800973 від 12.04.2024 року;
- Анкета-заява на кредит № 8800973 від 12.04.2024 року;
- Додатки № 1, № 2, № 3 до договору про споживчий кредит № 5957660 від 16.05.2024 року;
- Анкета-заява на кредит № 5957660 від 16.05.2024 року.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Частиною 1 ст. 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
За змістом п. 6, п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні : електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 6, 7, 8, 11, 12, 13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.
Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Згідно п. 11, п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: електронна ідентифікація - процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи; електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування", Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.
Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту.
За змістом ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.
Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Суд звертає увагу на те, що матеріали цієї справи не містять заперечень Боржника щодо укладення та підписання згаданих вище договорів про споживчий кредит із ТОВ «Мілоан».
Також, підписання Боржником - ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором договору про споживчий кредит № 104111836 від 16.05.2024 року (п. 6.2.), договору про споживчий кредит № 8800973 від 12.04.2024 року (п. 6.2.), договору про споживчий кредит № 5957660 від 16.05.2024 року (п. 6.2.) узгоджується із умовами зазначеного пункту цих договорів та нормами Закону України "Про електронну комерцію".
Отже, зважаючи на викладене, суд, надавши оцінку описаним вище договорам про споживчий кредит, дійшов висновку, що останні за свою правовою природою та викладеними у них умовами є кредитними договорами, які укладені у відповідності, зокрема, до Закону України "Про електронну комерцію".
Також, судом встановлено, ТОВ «Мілоан» були перераховані грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 7 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується копією платіжної інструкції № 128135962 від 12.04.2024 року, із призначенням платежу : кошти згідно договору 8800973.
При цьому, ТОВ «Мілоан» були перераховані грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 10000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_3 , що підтверджується копією платіжної інструкції № 131224350 від 16.05.2024 року, із призначенням платежу : кошти згідно договору 5957660.
Принагідно, суд звертає увагу на те, що згадані вище у цих платіжних інструкціях картки номер НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , вказані у п. 2.1. договору про споживчий кредит № 8800973 від 12.04.2024 року та договору про споживчий кредит №5957660 від 16.05.2024 року відповідно, як картки Позичальника № НОМЕР_4 та НОМЕР_3 .
Крім того, у заяві Заявником повідомлено, що перерахування Товариством коштів у сумі 17 000 грн за кредитним договором, підверджується платіжним дорученням №89059350 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 104111836 від 16.05.2024 року.
Згідно виписки ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" з особового рахунка за кредитним договором № 104111836 від 16.05.2024 року, сума виданих кредитних коштів складає 17 000,00 грн.
Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно долученого Боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Конкретизованого списку кредиторів та боржників ОСОБА_1 від 25.02.2026 року, за порядковим номером 26 вказано Кредитора - ТОВ "Мілоан" (зокрема, договір № 104111836 від 16.05.2024 р., сума кредиту 17 000,00 грн).
Також, відповідно до наявної у справі інформації УБКІ станом на 30.12.2025 року щодо ОСОБА_1 , за порядковим № 35 наявні відомості, зокрема, щодо кредитної історії Боржника із Кредитором - ТОВ "Мілоан" (договір № 104111836 від 16.05.2024 р., сума кредиту 17 000,00 грн).
Слід зазначити, що матеріали цієї справи не містять заперечень Боржника щодо отримання кредитних коштів від ТОВ «Мілоан» по договору про споживчий кредит №104111836 від 16.05.2024 року, по договору про споживчий кредит № 8800973 від 12.04.2024 року та по договору про споживчий кредит № 5957660 від 16.05.2024 року.
При цьому, арбітражний керуючий Белінська Н.О. у повідомленні № 02-1190/9111 від 21.08.2026 року визнала вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", зокрема, за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 104111836 від 16.05.2024 року в сумі 17 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту.
Відповідно до п. 53, п. 94 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про платіжні послуги", переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.
Фінансова установа, що має право на надання платіжних послуг, - небанківська фінансова установа, що не має статусу платіжної установи або установи електронних грошей та має право надавати окремі фінансові платіжні послуги, перелік яких визначений законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про платіжні послуги" передбачено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема, послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
Згідно ч. 3 ст. 31 Закону України "Про платіжні послуги", якщо платіжна операція ініціюється через надавача послуги з ініціювання платіжної операції, надавач послуги з ініціювання платіжної операції негайно після ініціювання платіжної операції зобов`язаний надати платнику та отримувачу (за потреби) таку інформацію: 1) підтвердження про успішне ініціювання платіжної інструкції надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку платника; 2) відомості (посилання на них), які дають змогу платнику та отримувачу ідентифікувати платіжну операцію, а також отримувачу - ідентифікувати платника, та будь-які відомості, що супроводжують платіжну інструкцію; 3) суму платіжної операції; 4) суму всіх комісійних винагород надавача послуг з ініціювання платіжної операції, які будуть стягнуті з користувача під час виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо).
Надавач послуги з ініціювання платіжної операції також зобов`язаний забезпечити надання відомостей (посилання на них) про платіжну операцію надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника.
Згідно п. 10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого Постановою Правління Національного банку України 03.11.2021 № 113, договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі НОМЕР_5 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Отже, зважаючи на описані вище обставини, матеріалами справи у їх сукупності, підтверджується укладення між ТОВ «Мілоан» (Кредитодавець або Товариство) та ОСОБА_1 (Позичальник) договорів про споживчий кредит №104111836 від 16.05.2024 року, № 8800973 від 12.04.2024 року № 5957660 від 16.05.2024 року та надання Товариством кредитів згідно цих договорів Позичальнику у сумі 17 000,00 грн, у сумі 7 000,00 грн та у сумі 10 000,00 грн, відповідно.
Разом з тим, судом встановлено, що 24.09.2024 року між ТОВ "Мілоан" (Кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (Новий кредитор) були укладені договори відступлення права вимоги, а саме : № 112-МЛ/Т, № 2-МЛ/А та № 110-МЛ (копії наявні у справі), якими обумовлено, що на умовах, встановлених цим Договором, Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошова вимоги (надалі - Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (надалі - Портфель Заборгованості) (п. 1.1. договорів відступлення права вимоги).
Також, згідно п. 6.2.3. даних договорів відступлення права вимоги, Права Вимоги переходять до Нового Кредитора у дату здійснення фінансування (оплати) на користь Кредитора у повному обсязі в сум, вказаній в п. 7.1. цього Договору, після чого Новий Кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення Права Вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання - передачі Реєстру Боржників (Додаток № 2) відповідно до п. 8.3.2. Договору.
Відповідно до п. 13.1. цих договорів відступлення права вимоги, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін, та діє до 31.12.2028 року, але у будь-якому випадку до повного виконання відповідних зобов`язань Сторонами.
Також, згідно Інформаційного Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т від 24.09.2024 р. (копія наявна у справі), наявні відомості щодо Боржника - ОСОБА_1 (договір № 104111836 від 16.05.2024 р., сума заборгованості 57 247,84 грн).
Разом з цим, ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» обопільно підписано та скріплено електронними печатками через сервіс "Вчасно" Акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 24 вересня 2024 до Договору відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т від 24 вересня 2024 року (копія наявна у справі).
Водночас, відповідно до Інформаційного Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 2-МЛ/А від 24.09.2024 р. (копія наявна у справі), наявні відомості щодо Боржника - ОСОБА_1 (договір № 8800973 від 12.04.2024 р., сума заборгованості 31 325,00 грн).
При цьому, ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» обопільно підписано та скріплено електронними печатками через сервіс "Вчасно" Акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 24 вересня 2024 до Договору відступлення прав вимоги № 2-МЛ/А від 24 вересня 2024 року (копія наявна у справі).
Крім того, згідно Інформаційного Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 110-МЛ від 24.09.2024 р. (копія наявна у справі), наявні відомості щодо Боржника - ОСОБА_1 (договір № 5957660 від 16.05.2024 р., сума заборгованості 33 575,20 грн).
Також, ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» обопільно підписано та скріплено електронними печатками через сервіс "Вчасно" Акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 24 вересня 2024 до Договору відступлення прав вимоги № 110-МЛ від 24 вересня 2024 року (копія наявна у справі).
Принагідно, суд звертає увагу на те, що матеріали цієї справи не містять доказів щодо оспорювання чи недійсності зазначених вище договорів відступлення прав вимоги.
Отже, наявними у справі доказами у їх сукупності, підтверджується набуття ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" права вимоги до Боржника - ОСОБА_1 по зазначеним вище договорах про споживчий кредит № 104111836 від 16.05.2024 року, № 8800973 від 12.04.2024 року та № 5957660 від 16.05.2024 року, які укладені останнім із ТОВ «Мілоан».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.04.2024 року, на підтвердження набуття своїх прав за правочином, новий кредитор має подати відповідні первинні документи, що засвідчують дійсність переданої вимоги та їх розмір, зокрема, відповідні кредитні та забезпечувальні договори, також платіжні документи (подібна правова позиція наводилася Касаційним господарським судом, зокрема, у постановах від 19.09.2023 у справі № 910/14130/16, від 30.11.2023 у справі №916/3711/20).
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.12.2021 року у справі № 911/3185/20, Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012.
Отже, враховуючи викладене, суд, надавши оцінку наявним у справі доказам, дійшов висновку, що Заявник - ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" на підставі описаних вище договорів відступлення прав вимоги набуло від ТОВ «Мілоан» відповідні права вимоги до Боржника - ОСОБА_1 щодо заборгованості, яка виникла на підставі договорів про споживчий кредит № 104111836 від 16.05.2024 року, № 8800973 від 12.04.2024 року та № 5957660 від 16.05.2024 року.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Приписами ч. 2, ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема : доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відповідно до п. 10, п. 11 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування", у договорі про споживчий кредит зазначаються : порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.7.2024 року у справі № 910/10895/22, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Судом встановлено, що згідно наявної у справі Відомості про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору № 104111836 від 16.05.2024 року, який оформлено ТОВ «Мілоан», заборгованість складає в загальній сумі 57 247,84 грн, з яких : заборгованість за тілом кредиту - 17 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 29 792,84 грн; заборгованість за штрафом - 8 500,00 грн.
Разом з цим, тотожна сума заборгованості 57 247,84 грн, вказана і у Інформаційному Витязі з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т від 24.09.2024 р..
Водночас, відповідно до цієї Відомості, заборгованість за процентами в загальній сумі 29 792,84 грн, нарахована за період з 17.05.2024 року по 24.09.2024 року (включно) згідно із умовами п. 1.5.2., п.1.6., п. 2.2.3., п. 4.2. договору про споживчий кредит № 104111836 від 16.05.2024 року та до відкриття провадження у справі № 902/231/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ухвала суду від 29.04.2026 року у цій справі).
Отже, суд перевіривши Відомість про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору № 104111836 від 16.05.2024 року, дійшов висновку, що визначені у цьому розрахунку заборгованість за тілом кредиту - 17 000,00 грн та заборгованість за відсотками - 29 792,84 грн, які заявлені Заявником до визнання, відповідають умовам вказаного договору та наявним у справі доказам, а тому підлягають визнанню.
Також, відповідно до наявної у справі Відомості про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору № 8800973 від 12.04.2024 року, який оформлено ТОВ «Мілоан», заборгованість складає в загальній сумі 31 325,00 грн, з яких : заборгованість за тілом кредиту - 6 440,00 грн; заборгованість за відсотками - 18 532,50 грн; заборгованість за комісією - 665,00 грн; заборгованість за штрафом - 5 687,50 грн.
Разом з цим, тотожна сума заборгованості 31 325,00 грн, вказана і у Інформаційному Витязі з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 2-МЛ/А від 24.09.2024р..
Водночас, згідно даної Відомості, заборгованість за відсотками в загальній сумі 18532,50 грн, нарахована за період з 14.04.2024 року по 24.09.2024 року (включно) згідно із умовами п. 1.5.2., п. 1.6., п. 2.2.3., п. 4.2. договору про споживчий кредит № 8800973 від 12.04.2024 року та до відкриття провадження у справі № 902/231/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ухвала суду від 29.04.2026 року у цій справі).
При цьому, судом встановлено, що згідно п. 1.5.1. договору про споживчий кредит №8800973 від 12.04.2024 року, комісія за надання кредиту : 850,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність нарахування ТОВ «Мілоан» та заявлення Заявником до визнання комісії за надання кредиту в сумі 665,00 грн (з врахування здійснених Боржником проплат згідно Відомості про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору № 8800973 від 12.04.2024 року), що узгоджується із описаними умовами цього договору та наведеними вище приписами ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування".
Відтак, суд, перевіривши Відомість про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору № 8800973 від 12.04.2024 року, дійшов висновку, що визначені у цьому розрахунку заборгованість за тілом кредиту - 6 440,00 грн; заборгованість за відсотками - 18 532,50 грн та заборгованість за комісією - 665,00 грн, які заявлені Заявником до визнання, відповідають умовам вказаного договору та наявним у справі доказам, а тому підлягають визнанню.
Крім того, відповідно до наявної у справі Відомості про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору № 5957660 від 16.05.2024 року, який оформлено ТОВ «Мілоан», заборгованість складає в загальній сумі 33 575,20 грн, з яких : заборгованість за тілом кредиту - 10 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 17 525,20 грн; заборгованість за комісією - 1 150,00 грн; заборгованість за штрафом - 4 900,00 грн.
Разом з цим, тотожна сума заборгованості 33 575,20 грн, вказана і у Інформаційному Витязі з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 110-МЛ від 24.09.2024р..
Також, згідно даної Відомості, заборгованість за відсотками в загальній сумі 17 525,20 грн, нарахована за період з 17.05.2024 року по 24.09.2024 року (включно) згідно із умовами п. 1.5.2., п. 1.6., п. 2.2.3. договору про споживчий кредит № 5957660 від 16.05.2024 року та до відкриття провадження у справі № 902/231/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ухвала суду від 29.04.2026 року у цій справі).
Водночас, судом встановлено, що згідно п. 1.5.1. договору про споживчий кредит №5957660 від 16.05.2024 року, комісія за надання кредиту : 1 150,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність нарахування ТОВ «Мілоан» та заявлення Заявником до визнання комісії за надання кредиту в сумі 1 150,00 грн, що узгоджується із описаними умовами цього договору та наведеними вище приписами ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування".
Отже, суд, перевіривши Відомість про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору № 5957660 від 16.05.2024 року, дійшов висновку, що визначені у цьому розрахунку заборгованість за тілом кредиту - 10 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 17 525,20 грн та заборгованість за комісією - 1 150,00 грн, які заявлені Заявником до визнання, відповідають умовам вказаного договору та наявним у справі доказам, а тому підлягають визнанню.
Поряд з цим, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо спростування чи погашення Боржником заборгованості перед ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" в загальній сумі 101 105,54 грн (17 000,00 грн + 29792,84 грн + 6 440,00 грн + 18 532,50 грн + 665,00 грн + 10 000,00 грн + 17 525,20 грн + 1150,00 грн) не надано.
Стосовно заявлених Заявником до визнання заборгованості за пенею в сумі 8 500,00 грн по договору про споживчий кредит № 104111836 від 16.05.2024 року; заборгованості за пенею в сумі 5 687,50 грн по договору про споживчий кредит № 8800973 від 12.04.2024 року та заборгованості за пенею в сумі 4 900,00 грн по договору про споживчий кредит №5957660 від 16.05.2024 року, суд дійшов наступних висновків.
Так, судом встановлено, що відповідно до п. 4.1. договорів про споживчий кредит №104111836 від 16.05.2024 року, № 8800973 від 12.04.2024 року та № 5957660 від 16.05.2024 року, у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та / або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 700 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 6 днів.
Водночас, як вказано вище, арбітражний керуючий Белінська Н.О. у повідомленні №02-1190/9111 від 21.08.2026 року, заперечила щодо нарахування пені за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 104111836 від 16.05.2024 року у сумі 8500,00 грн; за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №8800973 від 12.04.2024 року у сумі 5 687,50 грн; та за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5957660 від 16.05.2024 року у сумі 4 900,00 грн, з огляду на положення п. 18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України.
Суд зважає на те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває дотепер.
Як вбачається із згаданих вище Відомостей про щоденні нарахування та погашення по кредитним договорах № 104111836 від 16.05.2024 року, № 8800973 від 12.04.2024 року та №5957660 від 16.05.2024 року, відповідні суми штрафів у сумі 8 500,00 грн, у сумі 5 687,50 грн та у сумі 4 900,00 грн, нараховані згідно п. 4.1. цих договорів та у період дії воєнного стану в Україні.
Суд, зважає на те, що згідно приписів ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 4 ЦК України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
Отже, Цивільний кодекс має вищу юридичну силу та є базовим законом, який регулює кредитні правовідносини загалом, тоді як Закон України "Про споживче кредитування" є спеціальним нормативно-правовим актом, що уточнює деталі для окремих видів кредитів. Перевага ЦК України полягає в тому, що він визначає фундаментальні принципи (зобов`язання, договори, наслідки прострочення), а спеціальні закони застосовуються в частині, що не суперечить ЦК України.
Тобто, основним регулятором договірних відносин є саме ЦК України, що також вбачається згідно аналізу висновків постанови Верховного Суду від 10.10.2018 у справі №362/2159/15-ц.
Згідно ч. 4 ст. 14 ЦК України, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Водночас, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Наразі наведена норма Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є чинною.
Отже, до спірних правовідносин, які виникли після 24 лютого 2022 року у зв`язку із невиконанням боржником грошових зобов`язань, що випливають із кредитних договорів, підлягають застосуванню норми п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №758/5318/23), які превалюють над однопредметними нормами інших нормативно-правових актів, які мають юридичну силу закону України, оскільки, ЦК України є основним актом цивільного законодавства (рішення Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі №5-рп/2012).
Також, згідно постанови Верховного Суду від 21.01.2025 року у справі № 751/3052/23, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).
Крім того, Боржник - ОСОБА_1 , який отримав кредитні кошти за договорами про споживчий кредит № 104111836 від 16.05.2024 року, № 8800973 від 12.04.2024 року та №5957660 від 16.05.2024 року року, є позичальником у правовідносинах з ТОВ "Мілоан" (права вимоги останнього до Боржника по вказаних договорах відповідно набуто ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"), а тому до правовідносин сторін за цим договором підлягають застосуванню норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК щодо звільнення ОСОБА_1 як позичальника (вказана норма не містить обмеження кола осіб, на яких вона розповсюджується) від відповідальності за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) зобов`язань за вказаними договорами про споживчий кредит, згідно яких Позичальнику були надані кредити ТОВ "Мілоан".
За викладених обставин, з аналізу положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК та статті 1054 ЦК України, суд дійшов висновку, що на укладені Боржником із ТОВ "Мілоан" згадані вище договори про споживчий кредит, розповсюджується дія пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, а відтак Позичальник - ОСОБА_1 , звільняється від обов`язку сплати на користь ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" штрафу в сумі 8 500,00 грн по договору про споживчий кредит №104111836 від 16.05.2024 року; штрафу в сумі 5 687,50 грн по договору про споживчий кредит № 8800973 від 12.04.2024 року та штрафу в сумі 4 900,00 грн по договору про споживчий кредит № 5957660 від 16.05.2024 року.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявлена Заявником до визнання заборгованість за пенею в загальній сумі 19 087,50 грн, з яких : 8 500,00 грн по договору про споживчий кредит № 104111836 від 16.05.2024 року; 5 687,50 грн по договору про споживчий кредит № 8800973 від 12.04.2024 року та 4 900,00 грн по договору про споживчий кредит № 5957660 від 16.05.2024 року, підлягають списанню, а тому визнанню не підлягають.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. 2, ч. 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" №ДК-2026/30 від 27.05.2026 (вх. № 01-32/782/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/231/26, з мотивів наведених вище та визнання заявлених вимог до Боржника в розмірі 101 105,54 грн, що складається із заборгованості :
- за кредитним договором № 104111836 від 16.05.2025 року : заборгованість за тілом кредиту в розмірі 17 000,00 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 29 792,84 грн;
- за кредитним договором № 8800973 від 12.04.2024 року : заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6 440,00 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 18 532,50 грн; заборгованість за комісією в розмірі 665,00 грн;
- за кредитним договором № 5957660 від 16.05.2024 року : заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 17 525,20 грн; заборгованість за комісією в розмірі 1 150,00 грн, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, судом встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" сплачено судовий збір у розмірі 6 656,00 грн за подання до суду кредиторської заяви, що підтверджується долученою до заяви копією платіжної інструкції № 33573 від 22.05.2026 року.
Разом з цим, згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (тут і далі - у редакції чинній на момент подання кредиторської заяви ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" до суду), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), встановлена ставка судового збору у розмірі - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328 гривень.
Як вказано вище, заява ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" № ДК-2026/30 від 27.05.2026 (вх. № 01-32/782/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/231/26, сформована в системі "Електронний суд", тобто надійшла до суду в електронній формі.
Отже, зважаючи на викладене, визнанню підлягають вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" в розмірі 5 324,80 грн - судового збору, сплаченого за подання кредиторської заяви з урахуванням ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" (6 656,00 х 0,8 = 5324,80), які підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів.
Принагідно, суд зауважує, що приписами статей 45, 133 КУзПБ, не передбачено стягнення судових витрат з боржника, пов`язаних з розглядом справи за результатами розгляду кредиторської заяви, однак такі витрати підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів та відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів, тобто під час судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Відтак, викладена у вказаній кредиторській заяві вимога про стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 6 656,00 грн на користь ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит- Капітал", підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
У Х В А Л И В :
1. Задоволити заяву ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" № ДК-2026/30 від 27.05.2026 (вх. № 01-32/782/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/231/26, частково.
2. Визнати грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" (вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ 35234236) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 101 105,54 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів), що складається із заборгованості :
- за кредитним договором № 104111836 від 16.05.2025 року : заборгованість за тілом кредиту в розмірі 17 000,00 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 29 792,84 грн;
- за кредитним договором № 8800973 від 12.04.2024 року : заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6 440,00 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 18 532,50 грн; заборгованість за комісією в розмірі 665,00 грн;
- за кредитним договором № 5957660 від 16.05.2024 року : заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 17 525,20 грн; заборгованість за комісією в розмірі 1 150,00 грн; а також 5 324,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/231/26.
3. Відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" №ДК-2026/30 від 27.05.2026 (вх. № 01-32/782/26) в частині визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 19 087,50 грн - заборгованості за пенею у справі № 902/231/26.
4. Арбітражному керуючому (керуючій реструктуризацією) Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/231/26.
5. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ТОВ "Кредити Готівкою" - info@kredyty.org.ua, представнику ТОВ "Кредити Готівкою" Ассаулу Б.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ "ФК "Ейс" - fincomace@gmail.com; ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" - el.en.fkgroup@gmail.com; ІНФОРМАЦІЯ_5; ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" - legal@kredyt-kapital.com.ua, представнику ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" Кривенку Д. О. - ІНФОРМАЦІЯ_4
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.
Судове рішення № 141498582, Господарський суд Вінницької області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 902/231/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: