Єдиний державний реєстр судових рішень
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 695/2552/26
номер провадження 2/695/2505/26
13 листопада 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі
судді Апанасенко К.І.,
за участю секретаря судового засідання Жолоба М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним 23.04.2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем. Відповідач свої обов`язки за вказаним договором не виконав, не повернув кредитні кошти та проценти за користування кредитом. Позивач стверджує, що на підставі укладеного з первісним кредитором договору факторингу він набув права вимоги до відповідача за вказаним правочином. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором у розмірі 51 405,44 грн, судові витрати.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19.06.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано в АТ «Універсал банк» інформацію про власника картки 4149-51XX-XXXX-8439, інформацію про зарахування на картку 4149-51XX-XXXX-8439 кредитних коштів.
У судове засідання представник позивача не з`явився, але в позові просив здійснювати розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.
У судові засідання відповідач не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Відповідач належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
26.10.2026 відповідач подав суду письмові пояснення, в яких звернув увагу суду на те, що розрахунок заборгованості не є належним та допустимим доказом, а нарахування відсотків за користування кредитними коштами після 23.05.2023 є неправомірним, оскільки 23.05.2023 закінчився строк користування кредитними коштами. Також зазначив, що наступний кредитор відповідача ТОВ «Таліон Плюс» не мав права нараховувати відсотки, оскільки це не узгоджується з положеннями відповідного факторингового договору. Такий підхід до нарахування відсотків, на думку відповідача, суд має застосувати в порядку тлумачення кредитного договору, враховуючи позиції Верховного Суду, викладені в постанові від 07.09.2026 по справі № 552/672/23. Крім того, відповідач просив зменшити витрати на правничу допомогу.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Ухвалою суду від 10.11.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 12:00 год. 13.11.2026.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
23.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №639871886 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору MNV84M5P, відправленого на номер телефону відповідача 23.04.2023 о 12:16:10 та введеного ним 23.04.2023 о 12:17:07.
Згідно договору про надання споживчого кредиту №639871886 були визначені наступні умови: тип кредиту кредитна лінія; сума кредиту становить 10 000 грн (п. 2.1 договору).
Згідно з п. 2.2. - 2.4. договору сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, - це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 10000 грн одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 23.05.2023 р. Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору.
Згідно з п.п. 3.1.- 3.2. договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та періоду Пільгової реструктуризації оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
У п. 5.1. Договору вказано, що кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена Платіжна картка 4149-51XX-XXXX-8439, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.
Згідно з п. 7.1 - 7.2 договору на момент укладення цього Договору, Сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 23.05.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. Основна сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2., або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. Договору.
Відповідно до п. 8.1 8.4 договору за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за належне користування Кредитом, Договором не передбачено. Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином: За період від дати видачі Кредиту до 23.05.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 3,65 (три цілих шістдесят п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,01 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Дисконтна процентна ставка); У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 23.05.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п`ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Індивідуальна процента ставка). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
У п. 8.6 договору вказано, що проценти в розмірі, визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору.
У п. 11.1 договору вказано, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Згідно з платіжними дорученнями від 23.04.2023 та 27.04.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переказало на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 10 000 грн та 1300 грн на платіжну картку № 4149-51XX-XXXX-8439, номер якої зазначено в кредитному договорі. Призначення платежу було вказано «Переказ коштів згідно договору № 639871886 від 23.04.2023…»
Листом АТ «Райффайзенбанк» від 25.06.2026 №81-15-9/10881-БТ та відповідною випискою банку по рахунку ОСОБА_1 підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано карту № НОМЕР_1 (номер якої наводиться в п. 5.1 договору та перелічених вище платіжних дорученнях), на яку з 23.04.2023 по 27.04.2023 було здійснено переказ коштів у загальній сумі 11 300 грн, як про це вказано в розрахунку заборгованості відповідача, здійсненому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором.
Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 зі сплати фінансування за реєстром прав вимоги № 236 від 27.06.2023 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 підтверджує передачу прав вимоги до ТОВ «Таліон плюс» по кредитному договору № 639871886 від 23.04.2023.
Відповідно до реєстру прав вимог № 236 від 27.06.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон плюс» передано право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 639871886 від 23.04.2023. Сума заборгованості становить 23 119,28 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 11 300 грн., заборгованість за відсотками 11 819,28 грн.
10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 10/1024-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно платіжної інструкції № 7524 від 16.10.2024 ТОВ ФК «Онлайн фінанс» провело оплату на користь ТОВ «Таліон плюс» за договором факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024.
У реєстрі прав вимог №2 від 10.10.2024 до договору факторингу № 10/1024-01 ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн фінанс» наведено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 639871886 від 23.04.2023. Сума заборгованості за основною сумою боргу становить 51405,44 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 11 300 грн., заборгованість за відсотками 40105,44 грн.
15.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно платіжних інструкцій № 361 від 24.09.2025, № 381 від 06.10.2025, № 383 від 07.10.2025, № 385 від 10.10.2025, № 396 від 23.10.2025, № 401 від 24.10.2025, № 404 від 30.10.2025, № 409 від 31.10.2025, № 411 від 03.11.2025 ТОВ ФК «Ейс» провело оплату на користь ТОВ ФК «Онлайн фінанс» за договором факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025.
У реєстрі боржників № 2 від 15.07.2025 до договору факторингу №15/07/25-Е наведено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 639871886 від 23.04.2023. Сума заборгованості за основною сумою боргу становить 51405,44 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 11 300 грн., заборгованість за відсотками 40105,44 грн.
Вирішуючи правовий спір між сторонами, що виник, суд виходить із такого.
Положеннями статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 12 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронна ідентифікація це процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст 1050 ЦК України. Тобто після припинення строку кредитного договору проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
При вирішенні спору суд керується принципом змагальності, згідно з яким учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Також кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України).
Щодо розміру права вимоги позивача суд установив наступне.
Позивач підтвердив перерахування відповідачеві позикодавцем кредитних коштів на загальну суму 11 300 грн.
Відповідач не надав суду доказів повернення позивачеві або первинному кредитодавцю вказаної грошової суми. З огляду на це, керуючись принципом змагальності, суд вважає доведеним наявність у відповідача боргу за кредитними коштами на суму 11 300 грн перед позивачем, до якого право вимоги перейшло на підставі факторингового договору.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто після припинення строку кредитного договору проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц.
Згідно встановлених судом обставин справи право вимоги до відповідача перейшло в наступний спосіб: від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» воно перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС».
Укладаючи договори факторингу, сторони цих договорів обумовили, що передача права вимоги здійснюється на підставі реєстру прав вимог, які є невід`ємним додатком до договорів факторингу, у яких зазначено перелік кредитних договорів та боржників за ними, в межах чинного договору факторингу. Окрім цього, невід`ємними додатками договору є додаткові угоди, якими продовжувався строк дії договорів факторингу.
Дослідивши надані позивачем докази укладання факторингових договорів первинного кредитодавця із ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та наступні договори факторингу, суд дійшов висновку про доведеність переходу права вимоги від первісного кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та в подальшому до ТОВ «Онлайн Фінанс» та до ТОВ «ФК «ЕЙС».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) зазначено, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.
Як встановлено судом, у п. 3.2 договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1 Договору строк Дисконтного періоду може бути продовженим позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та періоду пільгової реструктуризації оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальник в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.
Згідно із п. 3.3 Договору для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 30 грн.
За змістом п. 7.1. Договору на момент укладання цього Договору сторони дійшли згоди, що орієнтована дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 23.05.2023, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інші витрати Договором не передбачено.
Згідно із п. 8.2 Договору процентні ставки є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в одностронньому порядку в сторону погіршення для позичальника.
Пунктами 8.3.1, 8.3.2 та 8.4 передбачено нарахування процентів залежно від обраної моделі поведінки позичальника.
Зокрема, передбачено, що за період від дати видачі Кредиту до 23.05.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 3,65 (три цілих шістдесят п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,01 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка).
У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 23.05.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п`ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Індивідуальна процента ставка).
Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
Аналіз зазначених пунктів договору дає підстави для висновку, що ними передбачено відсоткову ставку в Дисконтний період (30 днів), відсоткову ставку у разі пролонгації Дисконтного періоду та відсоткову ставку по закінчення Дисконтного періоду (30 днів).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Судом встановлено, що кредитний договір № 639871886 від 23.04.2023 укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем, підписаний як з боку первинного кредитора, так і з боку позичальника електронними підписами. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину: сума кредиту 10 000,00 грн (пункт 2.1.), період кредитування 30 днів (Дисконтний період) (пункт7.1) зі сплатою в цей період процентів в розмірі 0,01 % (пункт 8.3.1), а по закінченню дисконтного періоду - в розмірі 2,98 % в день (пункт 8.4), сума кредиту має бути повернена не пізніше ніж протягом 30 днів після закінчення строку дії договору, який становить 5 років (п.11.1), або дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2., або п. 9.1.1.7. або 9.2.1.5 (п. 7.2 договору).
Відповідач протягом дисконтного періоду (23.04.2023 23.05.2023) не сплатив процентів та не повернув кредитних коштів, не ініціював пролонгації дисконтного періоду згідно з п. 3.2 договору (докази зворотного суду не надано), кредитор правомірно почав нарахування відсотків, які були узгоджені між сторонами у п. 8.4 Договору по закінченню дисконтного періоду.
Станом на 27.06.2023, коли відбулася передача права вимоги до відповідача за договором факторингу із ТОВ «Таліон Плюс», розмір правомірно нарахованих первинним кредитодавцем відсотків відповідачеві становив 11 819,28 грн, що відображено в розрахунку боргу відповідача, проведеному ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Суд перевірив указаний розрахунок боргу, він проведений відповідно до положень кредитного договору (п.2.2-2.4, 3.1-3.3, 7.1-7.2, 8.1-8.4, 8.6), не суперечить закону і є математично вірним.
Разом з тим, відповідно до реєстру прав вимог № 236 від 27.06.2023 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон плюс» передано право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 639871886 від 23.04.2023. Сума заборгованості становить 23119,28 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 11 300 грн., заборгованість за відсотками 11 819,28 грн.
У свою чергу, відповідно до розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Таліон Плюс», та витягу з реєстру прав вимог № 2 від 10.10.2024 до договору факторингу № 10/1024-01 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн фінанс» наведено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 639871886 від 23.04.2023. Сума заборгованості за основною сумою боргу становить 51405,44 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 11 300 грн., заборгованість за відсотками 40105,44 грн.
З наведеного слідує, що розмір заборгованості за тілом кредиту 11 300 грн залишився незмінним, натомість заборгованість за відсотками збільшилася з 11819,28 грн до 40105,44 грн. Тобто за період з 28.06.2023 до 10.10.2024 ТОВ «Таліон Плюс» додатково нараховано 28286,16 грн заборгованості за відсотками.
Таке нарахування відсотків за кредитним договором ТОВ «Таліон Плюс» є безпідставним, оскільки згідно із п. 1.4 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 борг означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили.
А відповідно до п. 5.3 указаного договору факторингу фактор має право:
5.3.1. Здійснювати будь-які не заборонені чинним законодавством України дії для реалізації Права вимоги та отримання Боргу від Боржників, особисто або уповноважувати на це третіх осіб (зокрема, шляхом укладання відповідних договорів доручення) за умови дотримання умов конфіденційності . З передачею Прав вимоги Клієнт передає Фактору всі ризики, пов`язані з кредитами, наданими Боржникам за Кредитними договорами, Права вимоги за якими передаються. Клієнт ані в цілому, ані в частині не відповідає за невиконання або неналежне виконання Боржником грошової вимоги, право якої відступається Фактору.
5.3.2. Укладати будь-які правочини (договори, угоди) з Боржниками, в тому числі щодо реструктуризації суми Боргу, продовження строку погашення Боргу, повного чи 1асткового прощення суми Боргу та ін.
5.3.3. Розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
Значить, за умовами факторингового договору фактор отримав права вимоги у визначеному відповідними додатками до договору розмірі, тобто наявну вимогу в значенні статті 1078 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України (у редакції Закону, чинній на момент укладення договору факторингу) предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Як випливає з положень факторингового договору, предметом договору факторингу є саме наявна, а не майбутня грошова вимога.
Відтак, подальше нарахування фактором ТОВ «Таліон Плюс» відсотків не передбачено умовами договору факторингу і не могло бути проведено.
Значить, ТОВ «Таліон Плюс» правомірно передав наступному кредитору відповідача ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги до відповідача на суму лише 23 119,28 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 11 300 грн., заборгованість за відсотками 11 819,28 грн. Така ж сума права вимоги до відповідача правомірно перейшла до позивача на підставі відповідного договору факторингу.
З огляду на наведене, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» процентів за користування кредитом з 28.06.2023 до 10.10.2024 в розмірі 28 286,16 грн. Відтак, відповідач зобов`язаний сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» кошти в сумі 23 119,28 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 11 300 грн., заборгованість за відсотками 11 819,28 грн.
Щодо аргументів відповідача про розрахунок боргу як неналежний та недопустимий доказ, то суд відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує правові позиції ВС, викладені в його постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17. Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані сторонами докази, перевірити їх оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоді з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок це процесуальний обов`язок суду.
Як зазначено вище, суд перевірив розрахунок боргу відповідача і визначив розмір стягувано суми згідно з чинним законодавством.
Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн, викладені в позовній заяві, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. При цьому розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у додатковій постанові ВС від 12.12.2019 у справі № 2040/6747/18.
Предметом позову в даній цивільній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 51 405,44 грн.
Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 та додаткової угоди; акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги; вартість послуг (прейскурант), в якому міститься перелік наданих правових послуг, а всього на суму 7000 грн.
Така вартість роботи адвоката, враховуючи витрачений ним час, не участь представника в судових засіданнях по справі, незначну складність справи, критерій обґрунтованості та доцільності понесених витрат, визначається судом як завищена і не співмірна із затраченими зусиллями на підготовку матеріалів для подання позовної заяви до суду.
Тому, керуючись визначеними в ЦПК України критеріями, суд вважає справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі, пропорційній сумі задоволеної вимоги (44,97%), що становить 3147,9 грн.
З урахуванням положень статті 141 ЦПК України, з огляду на часткове задоволення позову (44,97%), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню частково в розмірі 1197,28 грн.
Керуючись ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274-282, 354-355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором у сумі 23 119,28 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" суму сплаченого судового збору в розмірі 1197,28 гривень та витрат на правничу допомогу в розмірі 3147,9 грн гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, код 42986956).
Відповідач: ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя К.І. Апанасенко
Судове рішення № 141498130, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 695/2552/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: