Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 559/2932/26
Провадження № 2/559/2185/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Представник ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 17.07.2018 між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № CL-122092, згідно з яким останній отримав кредит у сумі 15000 грн. Кредитні кошти надавались відповідачу в безготівковій формі. Відповідно до п. 2.3 Договору встановлено строк кредитування до 14.07.2023. Пунктом 6.2 Договору визначено, що позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до Графіку платежів. Всього позичальник зобов`язаний здійснити 60 щомісячних платежів по 918 грн. щомісячно. Пунктом 4.1. Договору передбачено, що відповідач сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 69,99 % річних. Пунктом 4.5 Договору визначено реальну річну процентну ставку 97,37 % річних. Відповідач був ознайомлений та прийняв усі умови Договору, зобов`язувався їх виконувати.
25.06.2021 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» було укладено Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 у відповідності до умов якого, права вимоги за Кредитним договором № CL-122092 від 17.07.2018, перейшли до нового кредитора, а саме до ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції».
Позивач зазначає, посилаючись на вимоги чинного законодавства, що у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань у нього утворилася заборгованість у розмірі 31258,16 грн., яка складається з наступного: 14681,46 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 16576,70 грн. - заборгованість за відсотками, яку і просив стягнути з відповідача, а також судові витрати у справі.
Ухвалою судді від 03.08.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Представник позивача у позові просив розглянути справу в його відсутність.
Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлявся належним чином згідно з вимогами ЦПК України. При цьому з огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд взяв до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якого направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
До суду від відповідача не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк відзив на позов до суду не подав.
За відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Головуючий суддя перебував у плановій відпустці з 17.08.2026 по 21.08.2026.
Датою ухвалення рішення у даній справі є 16.11.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.
Судом встановлено, що 17.07.2018 року між АТ «Кредобанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 на підставі анкети-заяви було укладено Кредитний договір № CL-122092, згідно з яким останній отримав кредит у сумі 15000 грн. Кредитні кошти надавались відповідачу в безготівковій формі. Відповідно до п. 2.3 Договору встановлено строк (термін) кредитування до 14.07.2023. Пунктом 6.2 Договору визначено, що позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до Графіку платежів. Пунктом 4.1. Договору передбачено, що відповідач сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 69,99 % річних. Пунктом 4.5 Договору визначено реальну річну процентну ставку 97,37 % річних. П.6.1. Договору відповідач зобов`язався повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені Кредитним договором та/або додатками до нього. Аналогічні умови погоджені сторонами і у підписаному ними Паспорті споживчого кредиту. У Додатку №1 до Договору сторонами погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів та встановлено, що всього позичальник зобов`язаний здійснити 60 щомісячних платежів по 918 грн. щомісячно. (а.с.7-12).
АТ «Кредобанк» свої зобов`язання за Договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 15000 грн., що підтверджується меморіальним ордером №39333589 від 17.07.2028 (а.с.15).
25.06.2021 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» було укладено Договір факторингу №250621/1 відповідно до якого АТ «Кредобанк» передає ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» за виплату належні йому права вимоги, а останнє приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Факт переходу прав вимог за кредитним договором №CL-122092 від 17.07.2018 до відповідача у загальному розмірі 31258,16 грн., підтверджується також витягом з Реєстру боржників та платіжним доручення №2 від 25.06.2021 про оплату фінансування за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №250621/1 (а.с. 17-21).
Згідно виписки по особовому рахунку за Договором CL-122092 від 17.07.2018 та розрахунку заборгованості, наданого позивачем у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 31258,16 грн., з яких 14681,46 грн. - основний борг, 16576,70 грн. - заборгованість за відсотками. З даного розрахунку вбачається, що відповідач частково виконував кредитні зобовязання (а.с.13-14, 27).
З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача була надіслана досудова вимога, згідно якої останього повідомлено про заміну кредитодавця згідно Договору факторингу №250621/1 та про обов`язок погасити кредитну заборгованість, однак дана претензія залишилася не виконана (а.с. 24).
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.
ВУ частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядок, що встановлені договором.
Відповідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У п. 76 Постанови Великої Палати Верховного Суду №338/180/17 від 05 червня 2018 року зазначено, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Разом з тим, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу (Постанова Верховного Суду від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц).
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, суд робить висновок, що між кредитором АТ «Кредобанк» та відповідачем укладено кредитний договір №СL-122092. ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 15000 грн., що підтверджено меморіальним ордером. Отже, фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку у повному обсязі не повернуті. Суд зазначає, що будь-яка особа вільна в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, і в даному випадку ОСОБА_1 будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, погодився на умови договору, підписавши кредитні документи, однак не виконав обов`язок з повернення кредитних коштів і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів. Суми, які підлягають стягненню повністю відповідають умовам договору та строку його дії, з урахуванням часткового виконання відповідачем кредитних зобов`язань та доведені матеріалами справи. Згідно позиції Верховного Суду України, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Таким чином, здійснивши часткову оплату з метою погашення заборгованості за вказаним вище договором відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання такого договору і відповідно щодо правомірності вимог позивача. Окрім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, розмір заборгованості ним також не оспорено, відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності альтернативного розрахунку від відповідача, приймається судом, як достовірний.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» заборгованість за кредитним договором № CL-122092 від 17.07.2018 в розмірі 31258 (тридцять одна тисяча двісті п`ятдесят вісім) гривень 16 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено 16.11.2026.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", код ЄДРПОУ 37356981, юридична адреса: вул. Жамбила Жабаєва, буд.7, м. Київ, електронна адреса: info@smartlex.in.ua.
Представник позивача: Кізко Леся Сергіївна, РНОКПП НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя О.М.Томілін
Судове рішення № 141497745, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 559/2932/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: