Єдиний державний реєстр судових рішень
Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1135/25
Провадження № 2/382/52/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Бурзель Ю. В.,
при секретарі Захарук Є. О.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 382/1135/25 за позовом ОСОБА_1 до Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області, третя особа - ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви на прийняття спадщини, та встановлення факту родинних відносин,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви на прийняття спадщини, та встановлення факту родинних відносин.
Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його чотириюрідний брат по лінії матері - ОСОБА_4 . Відповідно до ст. 1265 ЦК України позивач є спадкоємцем п?ятої черги за законом. Так, після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 4,32 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Лемешівської сільської ради Яготинського району (на даний час Бориспільського району) Київської області. ОСОБА_4 заповіту на належне йому майно не залишав.
Завершення строку про прийняття спадщини припадало на 28 квітня 2022 року. Проте, є загальновідомим фактом те, що 24 лютого 2022 року на території України розпочалася збройна агресія Росії проти України. Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лотого 2022 року строком на 30 діб. По всій Україні розпочалися збройні дії, люди покидали власні домівки, майже всі установи не працювали. Доступи до спадкових реєстрів та ресстрів речових прав на нерухоме майно були відключені, в результаті чого потаріальні контори не здійстовали своєї діяльності.
На початку травня 2022 року позивач по справі в телефонному режимі отримав консультацію у адвоката з питання оформлення своїх спадкових прав після смерті свого чотириюрідного брата, за результатами якої останнього було повідомлено про те, що у період воєнного стану строк для прийняття спадщини збільшено до 10 місяців, відтак крайній термін подання заяви встановлено до 28 серпня 2022 року.
У травні 2022 року стан здоров?я позивача погіршився та у період з 26.05.2022 по 03.06.2022, позивач з огляду на наявність раку 2 стадії проходив лікування у онкоцентрі, що підтверджується копією виписного епікризу. Після проходження лікування у медичному закладі з огляду на значну слабкість позивач майже не пересувався.
26 серпня 2022 року позивачу було встановлений діагноз остеоартрит правого колінного суглобу, в результаті чого позивач був обмежений у русі та прикутий до ліжка.
У 2025 році позивач звернувся до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Черниха О. В. по питанню відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , проте нотаріус у відкритті спадкової справи останньому відмовив та роз`яснив, що ним пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини.
Крім того, нотаріусом було рекомендовано позивачу у судовому порядку встановити факт родинних відносин із спадкодавцем, оскільки у позивача відсутні документи, які підтверджують родинні відносини із померлим.
Також слід звернути увагу на те, що у позивача відсутні певні свідоцтва про народження, а також свідоцтва про шлюб, які б підтвердили його родинні відносини із померлим. Зокрема, мати позивача ОСОБА_5 та мати ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - є троюрідні сестри. Бабуся позивача ОСОБА_7 (мати ОСОБА_8 ) та ОСОБА_9 (мати ОСОБА_6 ) були двоюрідні сестри по батьку. Відомості про дату народження батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 позивачу невідомі. Так, ОСОБА_7 народилася у 1890 році (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_9 народилася у 1898 році ( померла приблизно 1945 -1946 роках), ОСОБА_5 (донька ОСОБА_7 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_6 (донька ОСОБА_9 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ). Як вбачається з відповіді Центрального державного історичного архіву України м. Київ від 27.12.2024 при перегляді метричних книг церкви Покрову Пресвятої Богородиці с. Лемешівка (с. Гензерівка - приписне) Пирятинського повіту Полтавської губернії за 1898, 1900-1902 рр. (метричних книг за 1899, 1903, 1904 рр. на зберіганні в архіві немає) запису про народження ОСОБА_7 не виявлено. Водночас інформують, що в архіві зберігаються метричні книги зазначеного населеного пункту датовані не пізніше 1913 р., у зв?язку з чим провести пошук запису про народження ОСОБА_5 , 1928 р. н., не має можливості.» В той же час, за час перебування у шлюбі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , крім ОСОБА_5 (матері позивача) народилася ОСОБА_12 (копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану додається). З копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 вбачається, що його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_13 . З відповіді Центрального державного історичного архіву України м. Київ від 09.01.2025 вбачається, що «у метричній книзі церкви Покрову Пресвятої Богородиці с. Лемешівка (с. Гензерівка - приписне) Пирятинського повіту Полтавської губернії за 1900 р. виявлено запис про народження ОСОБА_9 такого змісту: № 36. ОСОБА_14 . Народилася * жовтня, хрестили * жовтня 1900 року. Батьки: с. Гензерівка власник ОСОБА_15 і його законна дружина ОСОБА_16 , обоє православні. У записі дати народження і хрещення не вказані. Датовано за старим стилем. Підстава: фонд 224, опис 3, справа 843, аркуш 248 зворотi?i
З відповіді Державного архіву Київської області від 03.01.2025 вбачається, що «метричні книги про шлюб громадян у с. Лемешівка Яготинською району Київської області за 1918 рік на зберігання до Державного архіву Київської області не надходили, тому надати архівну довідку та копію запису про шлюб ОСОБА_17 неможливо. З копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 вбачається, що її батьками є ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .
Відтак, враховуючи те, що позивачу невідомі відомості про дату народження батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , з огляду на сплив значного часу та відсутності осіб, які їх знали, позивач вимушений доводити свої родинні відносини в судовому порядку.
Посилаючись на вказані обставини, вважаючи, що строк на прийняття спадщини ним пропущено з поважних причин (введення воєнного стану на за станом здоров?я), просив установити, що ОСОБА_1 є чотириюрідним братом по лінії матері ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , та визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Ухвалою судді Яготинського районного суду Савчака С. П. від 09.06.2025 року (а. с. 38) відкрито провадження у справі.
Ухвалою Яготинського районного суду від 11.09.2025 року (а. с. 77) до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено ОСОБА_20 .
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 21.11.2025 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №382/1135/25, оскільки рішенням Вищої ради правосуддя №2378/0/15-25 від 11.11.2025 року достроково закінчено відрядження судді Савчака С. П. до Яготинського районного суду Київської області.
Ухвалою судді Яготинського районного суду від 28.11.2025 року (а. с. 100) справу прийнято до свого провадження суддею ОСОБА_21 .
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 07.08.2026 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №382/1135/25, оскільки наказом Яготинського районного суду Київської області від 31.07.2026 №3/к/тр «Про відрахування зі штату суду судді ОСОБА_21 », суддя Нарольський М. М. не міг продовжувати розгляд справи.
Ухвалою судді Яготинського районного суду від 20.08.2026 року (а. с. 217) справу прийнято до свого провадження суддею Бурзель Ю. В.
У судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав, просив позовні вимоги задовольнити. Пояснив також, що між ним і померлим існувала домовленість про те, що померлий складе заповіт на його, ОСОБА_1 , користь, проте ОСОБА_4 помер раніше. Він доглядає могилу свого брата, а також встановив на ній хрест.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, оскільки заявлені вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними і допустимими доказами.
Так, на думку представника відповідача, під час судового розгляду встановлено, що позивач просить суд: по-перше, встановити факт родинних відносин між ним та померлим ОСОБА_4 ; по-друге, визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини. Разом з тим, жодна із зазначених вимог не знайшла свого належного підтвердження під час розгляду справи. Щодо вимоги про встановлення факту родинних відносин слід зазначити наступне. Позивач стверджує, що він є чотириюрідним братом померлого ОСОБА_4 по материнській лінії. В обґрунтування своїх вимог він посилається на те, що його мати ОСОБА_5 та мати померлого ОСОБА_6 нібито були троюрідними сестрами, а їхні бабусі ОСОБА_7 та ОСОБА_9 двоюрідними сестрами. Однак саме ці обставини позивачем належним чином не доведені. Надані суду архівні довідки не підтверджують наявності родинного зв?язку між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 . Більше того, зі змісту відповідей архівних установ вбачається відсутність необхідних відомостей для встановлення такого зв?язку. Так, відповідно до відповіді Центрального державного історичного архіву України від 09.01.2025 № 126/05-03, запису про народження ОСОБА_7 в метричних книгах не виявлено. Крім того, архів прямо зазначив, що провести пошук запису про народження ОСОБА_5 неможливо через відсутність метричних книг за відповідний період. Тобто ключові документи, які мали б підтверджувати спорідненість між особами, відсутні.
Крім того, надані позивачем документи містять суперечливі відомості. Так, у двох різних архівних довідках зазначаються різні дані щодо матері ОСОБА_9 : в одному випадку ОСОБА_16 , в іншому ОСОБА_22 . Такі розбіжності свідчать про відсутність чітких та достовірних доказів, на яких можна було б будувати висновок про існування родинних відносин між позивачем та померлим.
Також Державний архів Київської області повідомив про відсутність метричних книг щодо шлюбу ОСОБА_17 , у зв?язку з чим неможливо встановити та підтвердити відповідний родинний ланцюг.
Таким чином, у матеріалах справи відсутній безперервний та належним чином підтверджений ланцюг спорідненості між позивачем та спадкодавцем.
Окремо слід звернути увагу суду на показання свідків.
Допитані у справі свідки не підтвердили родинні відносини між позивачем та померлим саме по материнській лінії. Вони прямо зазначили, що є родичами позивача по батьківській лінії та всю інформацію щодо спорідненості між позивачем і померлим знають виключно зі слів самого позивача.
Отже, такі показання не можуть вважатися належним та самостійним доказом існування юридичного факту родинних відносин.
Відповідно до статей 79 та 80 Цивільного процесуального кодексу України, доказами у справі є лише ті дані, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми для встановлення обставин справи.
Натомість подані позивачем документи: не підтверджують належним чином родинні відносини; містять суперечливі відомості; не дозволяють встановити дійсні обставини справи; не формують безперервного ланцюга спорідненості.
Фактично позивач просить суд встановити юридичний факт виключно на припущеннях та непрямих даних, що є неприпустимим.
Щодо другої позовної вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини зазначаємо наступне.
Відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України, суд може визначити спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини лише за умови, якщо спадкоємець пропустив встановлений законом строк з поважної причини.
При цьому усталена практика Верховного Суду виходить з того, що поважними причинами можуть бути лише об?єктивні, непереборні та істотні труднощі, які фактично унеможливлювали звернення спадкоємця до нотаріуса.
Обов?язок доведення таких обставин покладається саме на позивача.
На підтвердження поважності причин пропуску строку позивач надав медичні документи, зокрема виписний епікриз та довідку про лікування.
Однак саме достовірність цих документів викликала обґрунтовані сумніви у відповідача.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача у судове засіданні не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила. Разом із тим, матеріали справи містять заяву ОСОБА_3 (а. с. 126), згідно якої вона підтримує позовні вимоги позивача.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, а також покази свідків, суд дійшов наступного висновку.
Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а. с. 17). Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла, зокрема, земельна ділянка площею 4,3198 га призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 56-58).
Звертаючись до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 зазначав, що він є чотириюрідним братом померлого, відтак є спадкоємцем п`ятої черги за законом, однак оскільки у нього відсутні всі документи, що підтверджують родинний зв`язок, просив встановити цей факт (що ОСОБА_1 є чотириюрідним братом по лінії матері ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ) у судовому порядку.
На підтвердження цих вимог ОСОБА_1 надав: копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 (а. с. 15), копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 (а. с. 16), копію свідоцтва про народження ОСОБА_6 (а. с. 18), копію свідоцтва про народження ОСОБА_6 (а. с. 19), відповідь Центрального державного історичного архіву України, м. Київ від 21.01.2025 року ( ОСОБА_23 довідка про народження ОСОБА_9 ), згідно якої у метричній книзі церкви Покрову Пресвятої Богородиці с. Лемешівка (с. Гензерівка приписне) Пирятинського повіту Полтавської губернії за 1900 р. виявлено запис про народження ОСОБА_9 такого змісту: №1 Тетяна. Народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 , хрестили 04 січня 1900 року. Батьки: с. Гензерівка власник ОСОБА_15 і його законна дружина ОСОБА_22 , обоє православні (а. с. 24); відповідь Київської обласної військової адміністрації (Державний архів Київської області) від 03.01.2025 року, згідно якої метричні книги про шлюб громадян у с. Лемешівка Яготинського району Київської області не надходили, тому надати архівну довідку та копію запису про шлюб ОСОБА_17 неможливо (а. с. 25); відповідь з Центрального державного історичного архіву України, м. Київ від 27.12.2024 року (Про відсутність запису та книг), згідно якої при перегляді метричних книг церкви Покрову Пресвятої Богородиці с. Лемешівка (с. Гензерівка приписне) Пирятинського повіту Полтавської губернії за 1898, 1900-1902 рр. (метричних книг за 1899, 1903, 1904 рр. на зберіганні в архіві немає) запису про народження ОСОБА_7 не виявлено. Водночас інформуємо, що в архіві зберігаються метричні книги зазначеного населеного пункту датовані не пізніше 1913 р., у зв`язку з чим провести пошук запису про народження ОСОБА_5 , 1928 р.н., не маємо можливості (а. с. 26); відповідь Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, від 27.12.2024 року ( ОСОБА_23 довідка про народження ОСОБА_9 ), згідно якого у метричній книзі церкви Покрову Пресвятої Богородиці с. Лемешівка (с. Гензерівка приписне) Пирятинського повіту Полтавської губернії за 1900 р. виявлено запис про народження ОСОБА_9 такого змісту: №36. Тетяна. Народилася * жовтня, хрестили * жовтня 1900 року. Батьки: с. Гензерівка власник ОСОБА_15 і його законна дружина ОСОБА_16 , обоє православні (а. с. 27); витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України (а. с. 29), згідно якого ОСОБА_12 народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьки ОСОБА_11 та ОСОБА_24 ; виписка з Книги пам`яті ОСОБА_18 помер від ран ІНФОРМАЦІЯ_11 (а. с. 35). Також на запит суду надійшов повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а. с. 63) ОСОБА_25 , батько ОСОБА_26 , мати ОСОБА_6 -дровна; архівна довідка Київської обласної військової адміністрації від 23.01.2026 року, згідно якої ОСОБА_24 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 156). Також позивачем надано детальний опис чотирьох поколінь своїх родичів (а. с. 175-192), фото та опис помилок, допущених адвокато під час написання позовної заяви.
У судовому засіданні було прослухано допит свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , які показали, що вони також є родичами ОСОБА_1 , їм відомо, що померлий ОСОБА_4 також є родичем ОСОБА_1 , але у лініях спорідненості вони не розбиралися, ці деталі їм не відомі. Знають, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за життя ОСОБА_4 спілкувалися, підтримували родинні зв`язки.
За змістом ст. ст. 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані позивачем докази на підтвердження його вимог про встановлення факту родинних відносин з померлим ОСОБА_4 з точки зору їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що наданих доказів недостатньо для задоволення вимоги про встановлення факту родинних відносин. Так, зокрема, відсутні дані про народження ОСОБА_5 , не доведено у судовому засіданні належними доказами і родинні зв`язки між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 . Показання свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_28 не є належними доказами факту родинних відносин, оскільки, по-перше, ці свідки є родичами позивача, по-друге, вони зазначили, що їм відомо, що позивач і померлий є родичами і підтримували стосунки, однак вони не вникали якими саме родичами вони є.
Надані позивачем архівна довідка Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, від 21.01.2025 року (а. с. 24) та архівна довідка Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, від 27.12.2024 року (а. с. 27) містять розбіжності.
Так відповідно до архівної довідки Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, від 21.01.2025 року у метричній книзі церкви Покрову Пресвятої Богородиці с. Лемешівка (с. Гензерівка приписне) Пирятинського повіту Полтавської губернії за 1900 р. виявлено запис про народження ОСОБА_9 такого змісту: №1 Тетяна. Народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 , хрестили 04 січня 1900 року. Батьки: с. Гензерівка власник ОСОБА_15 і його законна дружина ОСОБА_22 , обоє православні, а згідно із архівною довідкою Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, від 27.12.2024 року у метричній книзі церкви Покрову Пресвятої Богородиці с. Лемешівка (с. Гензерівка приписне) Пирятинського повіту Полтавської губернії за 1900 р. виявлено запис про народження ОСОБА_9 такого змісту: №36. Тетяна. Народилася * жовтня, хрестили * жовтня 1900 року. Батьки: с. Гензерівка власник ОСОБА_15 і його законна дружина ОСОБА_16 , обоє православні.
Так позивач стведжував, що у метричних книгах було допущено помилки, що ОСОБА_15 та ОСОБА_15 це різні особи та рідні брати, а вказана у довідці від 21.01.2025 року ОСОБА_9 , насправді є ОСОБА_7 (надав виправлену власноруч довідку а. с. 159) і є його бабусею, а ОСОБА_9 , відомості щодо народження якої містить архівна довідка Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, від 27.12.2024 року, є бабусею ОСОБА_4 . Його бабуся і бабуся ОСОБА_4 були двоюрідними сестрами.
Разом із тим такі твердження ОСОБА_1 у судовому засіданні свого підтвердження належними доказами не знайшли.
За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.
Вирішуючи позов в іншій частині, суд виходить із такого.
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом і просить визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки строк ним пропущений з поважних причин. На підтвердження поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилається на введення воєнного стану, погіршення стану здоров`я, на початку травня 2022 року він у телефонному режимі звернувся до нотаріуса і почав збирати необхідні документи, адже на той час у нього не було документів для підтвердження факту родинних відносин та правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Так, відповідно до статті 1270 Кодексу для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців. Разом із тим, у зв?язку з військовою агресією російської федерації проги України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні з 24 люного 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого продовжено. Нотаріальні дії в умовах воєнного стану вчиняються з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164 (далі - Постанова) з відповідними змінами та доповненнями.
Так, пунктом 3 Постанови установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Також наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату», що набрав чинності 19 березня 2022 року, внесені зміни, зокрема, до Порядку вчинення нотаріальних дій потаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Особа, яка не прийняла спадщину в установленний законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статі 1272 ЦК України.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов?язані з об?єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . З огляду на зупинення строків спадкування, а потім їх поновлення строк на прийняття спадщини сплив 28.08.2022 року. 31.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області та отримав відповідь, у якій нотаріус роз`яснив йому необхідність звернення до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а також необхідність звернення до суду з вимогою про встановлення факту родинних відносин з померлим ОСОБА_4 (а. с. 22).
На підтвердження поважності причин пропуску ОСОБА_1 надав виписку з Онкоцентру (а. с. 20), з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 26.05.22 по 03.06.22 року, а також довідку «КНП «ЯЦМЛ» від 26.08.22 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 звертався до лікарні з приводу остеоартриту правого колінного суглобу. Разом із тим, вказані довідки підтверджуть неможливість ОСОБА_1 звернутись до нотаріуса протягом травня-серпня 2022 року. Разом із тим, до нотаріуса ОСОБА_1 звернувся лише 31.03.2025 року. Таким чином жодних підтверджень поважності причин незвернення до нотаріуса у період з вересня 2022 року по 31.03.2025 року ОСОБА_1 суду не надано. Доводи ОСОБА_1 про те, що увесь цей період він збирав необхідні документи, суд не приймає до уваги, оскільки збирання документів та звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини є незалежними діями.
За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині визначення додаткового строку, достанього для подання заяви на прийняття спадщини.
Суд також зазначає, що за клопотанням відповідача було допитано свідка ОСОБА_29 , яка є завідувачкою стаціонарного відділення постійного або тимчасового проживання у с. Капустинці «Доглянута старість» і яка показала, що померлий з листопада 2018 року перебував у їхньому закладі, до нього приходила двоюрідна племінниця, яка є третьою особою у цій справі, а також позивач. Тіло для поховання забирала племінниця. Разом із цим свідчення ОСОБА_29 не підтверджують жодну з обставин, що входить до предмету доказування у цій справі.
Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що він доглядає за могилою ОСОБА_4 , установив зрест на могилі, разом із тим такі обставини не є належними доказами родинних відносин.
Керуючись ст. ст. 1223, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 77, 81, 258, 259, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області, третя особа - ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви на прийняття спадщини, та встановлення факту родинних відносин - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Відповідач: Яготинська міська рада, місцезнаходження: м. Яготин Бориспільського району Київської області, вул. Незалежності, 110, код ЄДРПОУ 05408823.
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Суддя Ю. В. Бурзель
Судове рішення № 141496750, Яготинський районний суд Київської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 382/1135/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: