Єдиний державний реєстр судових рішень "16" листопада 2026 р. Справа № 363/1402/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючої судді Дьоміної О.П., за участю секретаря Михайлик Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода матеріали заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення у цивільній справі за №363/1402/26,-
ВСТАНОВИВ:
28.10.2026 року заявниця ОСОБА_1 , звернулась до суду із вказаною заявою, в якій просила розстрочити виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07.10.2026 року у справі за №363/1402/26 про стягнення з неї коштів у розмірі 87 363,40 грн. строком на 1 рік рівними платежами кожного місяця. В обґрунтування заяви зазначала, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 07.10.2026 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» суму заборгованості за договором кредитної лінії за №148692634 від 30.09.2024 року та судові витрати у загальному розмірі 87 363,40 грн. Відповідачка має намір виконати судове рішення та сплатити суму боргу за рішенням суду, однак в неї відсутня матеріальна можливість його виконати одним платежем. На підставі викладеного заявниця просить суд розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців, рівними платежами, які зобов`язується вносити на рахунок позивача до 25 числа кожного місяця.
ОСОБА_1 надала суду заяву, в якій просила провести засідання без її участі, вимоги, викладені в заяві про розстрочку виконання рішення суду підтримала.
Представник позивача ТОВ «Таліон Плюс» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, поважності причин неявки не повідомив.
Вирішуючи питання про можливість розгляду заяви за відсутністю учасників провадження суд враховує їх належне повідомлення про день, час та місце судового засідання, встановлений ч. 2 ст. 435 ЦПК України десятиденний строк розгляду заяви, положення ст. 223 ЦПК України, а також те, що неявка учасників провадження не перешкоджає розгляду заяви.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України - фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, суд встановив наступне:
Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 07.10.2026 року у справі за №363/1402/26 задоволено позовні вимоги ТОВ «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» суму заборгованості за договором кредитної лінії за №148692634 від 30.09.2024 року та судові витрати в загальному розмірі - 87 363,40 грн. Вказане рішення набрало законний сили.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. (ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України)
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року у справі за №18-рп/2012).
За практикою Європейського суду з прав людини - право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду,
передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року).
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 435 ЦПК України - за заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частина 4 цієї статті наголошує, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Частина 5 ст. 435 ЦПК України наголошує, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю, випливає зі змісту ч. 7 цієї статті.
Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси осіб і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Отже, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність, з урахуванням усіх обставин справи.
Виходячи із вимог ст. 435 ЦПК України та ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» - відстрочення та розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і у порядку, передбаченому чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Таким чином, підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення. У вирішенні питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.
Вирішуючи питання, щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.
При звернені із заявою про розстрочення виконання судового рішення ОСОБА_1 посилалася на те, що в неї відсутня матеріальна можливість виконати судове рішення одним платежем, нею долучено: виписку з Пенсійного фонду України, форма ОК-5 від 23.10.2026 року; довідку про доходи за №8920137146994932 від 23.10.2026 року, з яких вбачається, що сума доходу відповідачки з грудня 2025 року по жовтень 2026 року склала 27 016,26 грн. (пенсія за віком).
При розгляді заяв щодо відстрочення/розстрочення виконання рішення потрібно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання строків відстрочення/розстрочення виконання рішення, при цьому надання відстрочки/розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника та має бути компромісом між заінтересованими особами.
Розстрочка виконання рішення суду - це розподіл виконання рішення на частини, що підлягають виконанню протягом певного періоду часу або через певні періоди часу, що призводять до перенесення строку виконання рішення на пізніші періоди, зокрема, полягає в розподілі належних до сплати сум платежу на певні частини із встановленням конкретного строку для виконання кожної з визначених частин рішення.
Як роз`яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 26.12.2003 року за №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Розстрочення означає виконання рішення частками, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача. Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 14.07.2020 року у справі за №908/1884/19.
Враховуючи викладене, оцінивши наведені підстави для розстрочення виконання судового рішення, з урахуванням долучених доказів на підтвердження майнового стану заявниці, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви та наявність підстав для розстрочення виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07.10.2026 року у справі за №363/1402/26 строком на 12 (дванадцять) місяців, починаючи з дня постановлення ухвали суду, шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 7 280,28 грн. до 25-го числа кожного поточного місяця.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 259-261, 353-355, 435 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення у цивільній справі за №363/1402/26 - задовольнити.
Розстрочити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07.10.2026 року у справі за №363/1402/26 за позовом ТОВ «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, терміном на 12 (дванадцять) місяців, починаючи з дати набрання ухвалою законної сили, шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 7 280,28 грн. до 25-го числа кожного поточного місяця.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.П. Дьоміна
Судове рішення № 141496428, Вишгородський районний суд Київської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 363/1402/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: