Рішення № 141496269, 16.11.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
357/17600/26
Номер документу
141496269
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 357/17600/26

Провадження № 2-о/357/375/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бебешко М. М. ,

при секретарі Ільницька І. П., ,

За участю: заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Солодовнікової О.В.,

розглянувши за правилами окремого провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківська міська рада Київської області про встановлення факту родинних відносин,-

В С Т А Н О В И В :

02 жовтня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє її представник адвокат Солодовнікова Олена Вікторівна, звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з даною позовною заявою, в якій просить суд: Встановити факт родинних відносин, а саме встановити, що: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є бабусею по материнській лінії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відповідно ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 .

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 11411, складений 30 травня 2022 року. Мати Заявниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис № 1470. Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00050655560 від 15 квітня 2025 року, актовий запис № 27 від 01 червня 1971 року, матір`ю ОСОБА_4 зазначена ОСОБА_2 , а батьком ОСОБА_5 . Після укладення шлюбу мати Заявниці змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу. Зокрема, 09 жовтня 1997 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 було зареєстровано шлюб, після чого ОСОБА_9 змінила прізвище на ОСОБА_7 . - Заявниця ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 . Згідно зі свідоцтвом про народження, її мати ОСОБА_3 . Таким чином, наявні документи послідовно підтверджують родинний ланцюг: ОСОБА_2 > ОСОБА_4 (після шлюбу ОСОБА_7 ) > ОСОБА_1 . Отже, ОСОБА_2 є бабусею Заявниці по материнській лінії. Причини неможливості отримати документальне підтвердження родинного зв`язку в тому, що у документах, що стосуються ОСОБА_2 , містяться розбіжності у написанні прізвищ, які виникли внаслідок зміни прізвищ після укладення шлюбів та особливостей оформлення актових записів. Заявниця своєчасно звернулася до нотаріуса для оформлення спадкових прав. Разом із тим постановою державного нотаріуса Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори від 15 квітня 2025 року № 816 102-31 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через неможливість документально підтвердити родинні відносини. У постанові нотаріус прямо зазначив, що у зв`язку з наявними розбіжностями в документах Заявниця може звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних стосунків. Отже, встановлення факту родинних відносин для Заявницу є необхідним для оформлення спадкових прав. Факт родинних відносин може бути підтверджено іншими документами, а саме: - документами щодо квартири АДРЕСА_1 . Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 10 березня 1999 року, квартира належала: ОСОБА_2 1/3 частина; ОСОБА_3 1/3 частина; ОСОБА_10 1/3 частина. Право власності було зареєстровано в Білоцерківському МБТІ 24 березня 1999 року за реєстровим № 12353. Відповідно до інформації Київського обласного БТІ, право власності на квартиру було зареєстроване за зазначеними трьома особами у рівних частках. Таким чином, встановлення факту родинних відносин необхідне безпосередньо для реалізації права Заявниці на спадкування майна, яке належало її родичам.

02 жовтня 2026 року вказану заяву передано на розгляд судді Бебешко М.М.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2026 року прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами окремого провадження та призначено судове засідання у справі на 02 квітня 2025 року. Вказаною ухвалою задоволено клопотання представника заявника та викликано свідків у судове засідання, а також витребувано від Другої білоцерківської державної нотаріальної контори Київської області копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

04 листопада 2026 року на адресу суду від Другої білоцерківської державної нотаріальної контори Київської області надійшла копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

06 листопада 2026 року на адресу суду від представника заінтересованої особи Білоцерківської міської ради Київської області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, за наявними матеріалами справи, на розсуд суду.

02 травня 2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, відсутність заперечень проти закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 16 листопада 2026 року заявник та її представник підтримали свою заяву та просили суд її задовольнити з підстав, викладених в останній.

В судовому засіданні 16 листопада 2026 року допитано в якості свідка ОСОБА_11 , яка показала суду, що є хрещеною матір`ю заявниці. Її бабуся ОСОБА_2 працювала на механічному заводі. ОСОБА_12 виховувала бабуся, яка померла у 2022 році. ОСОБА_12 проживала з бабусею в будинку по АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні 16 листопада 2026 року допитано в якості свідка ОСОБА_13 , який показав суду, що є чоловіком хрещеної матері заявниці. ОСОБА_12 він знає з дитинства, її матір працювала оператором в котельні, майстром якої був він. ОСОБА_14 проживала в квартирі біля матері по АДРЕСА_3 , але потім переїхала проживати в будинок до бабусі по АДРЕСА_2 . Він допомагав перевозити та захоронювати прах бабусі ОСОБА_12 , яка померла в 2022 році.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла матір заявниці ОСОБА_3 , дошлюбне прізвище якої було ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся заявниці та матір ОСОБА_3 ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_2 , іншими співвласниками якої раніше була матір та прабабуся заявниці.

Згідно наданої суду спадкової справи, до державного нотаріуса після смерті ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщини звернулася лише заявниця.

Державним нотаріусом Другої білоцерківської державної нотаріальної контори Київської області 15 квітня 2025 року відмовлено заявниці у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 через відсутність документів, що підтверджують родинні відносини між нею та її бабусею ОСОБА_2 .

При вирішенні справи суд виходить з наступного:

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається її спадщина. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (частина перша статті 1221 ЦК України).

У статті 1258 ЦК України зазначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (частина перша статті 1265 ЦК України).

Таким чином, у п`яту чергу спадкують наступні родичі спадкодавця: онуки (другий ступінь споріднення); правнуки, прабаба, прадід, племінники (третій ступінь споріднення); двоюрідні брати та сестри, двоюрідні онуки; двоюрідні діди та бабки, двоюрідні брати та сестри (четвертий ступінь споріднення); двоюрідні правнуки, двоюрідні прадіди та прабабки, двоюрідні племінники, двоюрідні дядьки та тітки, троюрідні брати та сестри (п`ятий ступінь споріднення); троюрідні правнуки, троюрідні прадіди та прабабки, троюрідні племінники, троюрідні дядьки та тітки, чотириюрідні брати та сестри (шостий ступінь споріднення).

Подібні висновки висловленні у постановах Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 644/6925/19 (провадження № 61-14618св20) та від 12 липня 2021 року у справі № 449/496/18 (провадження № 61-2557св20), від 26 квітня 2023 року у справі № 2-350/2004 (провадження № 61-7128св20), від 14 лютого 2024 року у справі № 404/7153/20 (провадження № 61-2913св23), від 28 лютого2024 року у справі № 201/8818/21 (провадження № 61-8705св23).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки, то такі справи розглядаються судами за правилами позовного провадження.

Саме такого висновку дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 643/12958/18, провадження № 61-12080св19.

Такої позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 30 березня 2022 року у справі № 402/695/20, провадження № 61-9212 св 21.

Верховний Суд підкреслював, що у справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти (постанова Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 705/928/23).

У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі

№ 638/15738/17 зауважено, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні світлини, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.

Якщо необхідні для підтвердження відповідних відомостей свідоцтва про народження, актові записи про народження втрачені, належним і допустимим доказом у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути саме показання свідка.

Згідно з частинами першоютретьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Таким чином, надаючи обґрунтовану правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, з урахуванням принципу «балансу вірогідностей», суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту її родинних відносин із померлою бабусею ОСОБА_2 .

Подібні за змістом правовідносини викладені у постанові Верховного Суду від 26 травня 2025 року у справі № 645/7313/23.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З приводу позовної вимоги щодо визначення додаткового строку на прийняття спадщини суд виходить з наступного:

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ч.1 ст.1270 ЦК України.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини ч.3 ст.1272 ЦК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.4, 15-16, 81,89, 263-265, 352,354, ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківська міська рада Київської області про встановлення факту родинних відносин задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, а саме встановити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є бабусею по материнській лінії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відповідно ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 . РНОКПП: НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: Білоцерківська міська рада, місце знаходження: 09117, Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15. Код ЄДРПОУ: 26376300.

Суддя М. М. Бебешко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141496269 ?

Документ № 141496269 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141496269 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141496269 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141496269 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141496269, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Судове рішення № 141496269, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141496269 відноситься до справи № 357/17600/26

Це рішення відноситься до справи № 357/17600/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141496266
Наступний документ : 141521190