Рішення № 141496179, 16.11.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
357/14400/26
Номер документу
141496179
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 357/14400/26

Провадження № 2/357/8939/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Вдовика А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулось до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 , та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 9136780 в розмірі 33306,70 грн., а також позивач просив вирішити питання відшкодування йому судових витрат.

І. Позиція сторін у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.06.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9136780, який був підписаний електронним підписом позичальника. Позичальник порушив умови договору, не повернув кредитні кошти.

25.06.2026 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 25062026, у відповідності до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а тому позивач, відповідно до реєстру боржників до вказаного договору набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 9136780 від 10.06.2025 в розмірі 33306,70грн., з яких : 8790,90 грн. сума заборгованості за основною Відповідач є боржником за вказаним кредитним договором, порушив свої зобов`язання, а тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 вказану суму боргу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву та заперечив позовні вимоги, зазначивши, що з матеріалів справи вбачається, що відповідачу нараховувалися кредитором штрафні санкції в період із 29.11.2025 до 12.12.2025. Нарахування розпочалося із суми 1 200,00 грн, надалі здійснювалися щоденні нарахування до досягнення загальної суми 5 000,00 грн. Увесь зазначений період припадає на дію в Україні воєнного стану. Відповідач посилаючись на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вказав на протиправне нарахування позивачем штрафних санкцій, оскільки позичальник під час воєнного стану звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення кредитного зобов`язання.

Також, відповідач зазначив, що у матеріалах справи міститься письмова вимога первісного кредитодавця ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» від 25.03.2026 про дострокове повернення відповідачем кредиту. У вимозі кредитодавець зазначив, що за наявності передбачених договором обставин строк користування кредитом може завершитися 24.04.2026, якщо позичальник не усуне відповідне порушення. При цьому у вимозі передбачено, що у разі усунення порушення вона втратить чинність, а первісний строк кредитування залишиться незмінним до 05.06.2026. Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» та умов кредитного договору питання дострокового повернення кредиту пов`язане, зокрема, з належним повідомленням споживача і спливом установленого строку після отримання вимоги. Отже, відповідач зазначає, що для правильного вирішення спору необхідно встановити, чи було належно вручено відповідачу вимогу від 25.03.2026, коли саме вона була отримана, чи настали підстави для дострокового повернення та чи змінився строк кредитування. Водночас із картки обліку кредитного договору вбачається, що кредитодавець продовжував нарахування договірних процентів після 24.04.2026. За розрахунком кредитодавця: на 24.04.2026 загальна заборгованість становила 29 614,52 грн; на 05.06.2026 загальна заборгованість становила 33 306,70 грн. Різниця становить 3 692,18 грн. Згідно зі щоденними записами розрахунку, це проценти, нараховані за 42 дні із 25.04.2026 до 05.06.2026 включно. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного, зокрема, у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування або належного пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється. Наслідки подальшого прострочення визначаються охоронними правовідносинами, зокрема статтею 625 ЦК України, з урахуванням чинних законодавчих обмежень. Отже, відповідач зазначає, якщо суд встановить, що дострокова вимога належно змінила строк виконання кредитного зобов`язання на 24.04.2026, то нарахування звичайних відсотків після цієї дати є безпідставною. У такому випадку зі складу заявлених процентів підлягатиме виключенню 3 692,18 грн. та залишок заявлених процентів після такого виключення становив би 15 823,62 грн.

Відповідач зазначає, що позивач просить стягнути 19 515,80 грн процентів за користування кредитом та відповідач просить суд оцінити правильність: застосування зниженої та стандартної процентних ставок; визначення дати початку та завершення відповідних періодів нарахування; обчислення процентів на фактичний залишок кредиту; урахування всіх платежів Відповідача; нарахування процентів після можливої зміни строку виконання основного зобов`язання; відповідності умов щодо вартості кредиту вимогам Закону України «Про споживче кредитування». За цією карткою кредитодавцем відображено платежі на загальну суму 11 363,62 грн. Зазначені кошти розподілено таким чином: 1 209,10 грн у погашення основної суми кредиту; 10 154,52 грн у погашення процентів. У результаті залишок основного боргу визначений кредитодавцем у розмірі 8 790,90 грн. Відповідач не стверджує, що загальна сума платежів автоматично погасила всі зобов`язання, оскільки договір передбачає сплату процентів за користування кредитом, але разом із тим законність та правильність розподілу платежів залежить від належності й правомірності складових заборгованості, а тому відповідач просить суд оцінити правильність зарахування 11 363,62 грн та визначити дійсний залишок заборгованості з урахуванням законності всіх її складових.

Також, відповідач надав докази своїх пільг та просив врахувати, що відповідач є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується пенсійним посвідченням, копія якого надана суду. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» особи з інвалідністю I та II груп звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ у всіх судових інстанціях. Під час розподілу судових витрат відповідач просив урахувати зазначену пільгу та застосувати відповідні положення ч.6 ст. 141 ЦПК України. При цьому, відповідач вказав, що наведення у його відзиві сум із розрахунку кредитора не є визнанням позовних вимог або погодженням з остаточним розміром заборгованості.

Представник позивача подав відповідь на відзив, де повторно вказав про укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 кредитний договір № 9136780, навів детально етапи укладення правочину, хоча відповідач і не заперечує укладення цього кредитного договору. А також, сторона позивача наполягає на визначеному договором строку кредитування 360 днів та, при цьому, представник позивача послався на позицію ВС у справах № 911/94/23 від 14.02.2024 та № 910/9072/17, зазначивши, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, тобто кредитний договір дії до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, тому кінцева дата строку кредиту є лише датою повернення кредиту, а не датою закінчення строку дії кредитного договору.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, де зазначив, що є неправомірним ототожнення строку дії договору зі строком правомірного нарахування процентів. Відповідач не заперечує, що закінчення строку кредитування саме по собі не припиняє невиконане грошове зобов`язання. Водночас, необхідно розмежовувати: 1. Існування обов`язку повернути отримані кредитні кошти. 2. Право кредитодавця нараховувати договірні проценти за правомірне користування кредитом. 3. Відповідальність позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання. Ці правовідносини мають різні правові підстави та наслідки. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, після закінчення визначеного договором строку кредитування або належного пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється.

Відповідач зазначив, що в матеріалах справи міститься вимога ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» від 25.03.2026 про дострокове повернення кредиту. У зазначеній вимозі передбачено дострокове повернення заборгованості до 24.04.2026 за умови настання визначених у ній обставин. Водночас відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» та умов кредитного договору юридичні наслідки такої вимоги залежать від її належного пред`явлення позичальнику, отримання відповідного повідомлення та виконання інших передбачених законом умов. У відповіді на відзив від 29.10.2026 Позивач не надав окремого аналізу факту та дати належного вручення Відповідачу цієї вимоги. Також не наведено конкретного розрахунку, який би відображав правові наслідки можливого дострокового завершення строку кредитування. При цьому за первісним розрахунком кредитодавця проценти продовжували нараховуватися після 24.04.2026 до 05.06.2026 включно. Різниця між заборгованістю станом на 24.04.2026 та 05.06.2026 становить 3 692,18 грн. Зазначена сума відповідає процентним нарахуванням, відображеним у розрахунку за період із 25.04.2026 до 05.06.2026 включно. Відповідач наголошує, що саме лише складення вимоги від 25.03.2026 не доводить автоматичного перенесення строку повернення кредиту на 24.04.2026. Однак у разі встановлення судом, що зазначена вимога була належним чином пред`явлена, спричинила зміну строку виконання зобов`язання на 24.04.2026 та не втратила чинності, подальше нарахування звичайних договірних процентів підлягатиме оцінці з урахуванням статей 1048, 1050 ЦК України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду. За таких обставин 3 692,18 грн процентів, нарахованих після зміни строку виконання кредитного зобов`язання, не підлягатимуть стягненню як проценти за правомірне користування кредитом. Таким чином, Відповідач просить суд установити правові наслідки вимоги від 25.03.2026 та надати відповідну оцінку нарахуванням після 24.04.2026.

Позивач зобов`язаний довести правомірність заявленої до стягнення суми та її відповідність умовам договору. Зокрема, належить оцінити правильність застосування процентних ставок, періоди нарахування, урахування раніше здійснених платежів і правові наслідки вимоги про дострокове повернення кредиту. Також, відповідач зазначає, що факт переходу права вимоги за кредитним договором до позивача не підтверджує правомірність всіх сум, зазначених у розрахунку заборгованості, що склав первісний кредитор.

ІІ. Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 26.08.2026 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

26.10.2026 відповідач направив суду клопотання про прийняття відзиву після закінчення встановленого судом процесуального строку та сформував в системі «Електронний суд» відзив на позовну заяву.

27.10.2026 відповідач подав заяву про розгляд справи за відсутності відповідача.

29.10.2026 позивач сформував в системі «Електронний суд» відповідь на відзив.

02.11.2026 відповідач сформував в системі «Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив.

Відповідно до ч.ч.1, 4, 6 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Зважаючи на викладене обгрунтовання клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позов, та за відсутності заперечень сторони позивача з даного приводу, дотримуючись основних засад цивільного судочинства (ст.2 ЦПК України), суд постановив продовжити відповідачу строк та прийняв відзив на позовну заяву.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову були повідомлені належним чином, просили суд проводити розгляд справи за відсутності представника позивача та відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, письмово викладену позицію сторін, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 10.06.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9136780, який був підписаний електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Згідно п. 1.3.Кредитного договору сума кредиту(загальний розмір) складає: 10000,00 гривень. Строк кредиту 360 дні (день) (п.1.4.). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Встановлено, що згідно п. 1.5.1. Кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Пунктом 1.5.2. цього договору передбачена знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 10.07.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

За п. 1.5.3. Кредитного договору протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в пп.1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору, кошти кредиту надавалися ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої були надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Згідно з п.п. 2.4. п. 2 Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору. Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі «Правила») (п.п. 9.8 Кредитного договору), які розміщені на сайті creditplus.ua.

Встановлено, що 25.06.2026 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено Договір факторингу № 25062026 (далі Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до наданого суду витягу з Реєстру боржників від 25.06.2026 до Договору факторингу № 25062026 від 25.06.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 33 306,70 грн., з яких: - 8 790,90 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;- 19 515,80 грн. сума заборгованості за відсотками;- 5 000,00 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.

До матеріалів справи позивачем додано Вимогу вих. № 9136780/1 від 25.03.2026 р., де зазначено, що первісний кредитор повідомляв ОСОБА_1 , що станом на 25.03.2026 року, позичальник допустив прострочення зі сплати платежів, що триває вже більше одного календарного місяця, чим порушив взяті на себе зобов`язання перед Товариством за Кредитним договором. Згідно ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Зокрема, пунктом 5.4 Кредитного договору, передбачено право Товариства, вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, при настанні вищевказаних обставин. При цьому, відповідно до вказаної статті ЗУ «Про споживче кредитування», та п.5.4 Кредитного договору, Споживач повинен здійснити повне дострокове повернення кредиту та процентів протягом 30 календарних днів, з дня отримання від Товариства повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду Споживач усуне порушення умов цього Договору, така вимога Товариства втрачає чинність. Станом на 25.03.2026 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором складає 26977,25 грн., в тому числі: прострочена заборгованість по процентам, що триває більше одного календарного місяця 7911,81 грн.; інша заборгованість за процентами (прострочена та/або поточна) 5274,54 грн.; строкова заборгованість за кредитом 8790,90 грн.; штраф 5000,00 грн. Таким чином, первісний кредитор звертався (чи мав намір) до відповідача з вимогою та просив достроково повернути кредит в повному обсязі у строк не пізніше 24.04.2026 року.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідач не заперечується факт укладення Кредитного договору № 9136780, факт отримання кредиту та користування кредитними коштами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Отже, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо вчасного і повного повернення наданих йому коштів в строки, що передбачені умовами цього договору, тобто існує заборгованість, право вимоги якої, набув позивач.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачем кредитного договору з ТОВ «Авентус Україна», правонаступником яких є ТОВ "Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів", із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо заперечень сторони відповідача про нарахування процентів після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту та звернення відповідачем уваги на Вимогу первісного кредитора від 25.03.2026 про дострокове повернення кредиту, то суд зазначає, що ні позивач, ні відповідач не надали суду докази направленні і належного вручення тієї вимоги позичальнику, а тому не має підстав стверджувати, що первісний строк кредитування був змінений.

Отже, сторони не надали суду докази того, чи була направлена і вручена відповідачу Вимога від 25.03.2026 про дострокове повернення кредиту, копію якої доєднано до матеріалів справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.3,4 ст. 12 ЦПК України).

Щодо зауважень, які викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву про нараховані кредитором проценти, то слід зазначити, що згідно п. 1.5.1. Кредитного договору № 9136780 стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту 360 днів. І згідно наданого розрахунку, кредитор здійснив нарахування процентів саме у передбаченому договором розмірі таких процентів.

Дійсно, пунктом 1.5.2. Кредитного договору № 9136780 передбачена знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується за певних умов, які чітко передбачені цим договором. Зокрема, якби відповідач до 10.07.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатив би кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснив часткове дострокове повернення кредиту, тоді відповідач міг отримати індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити відповідач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, перерахували б за зниженою процентною ставкою.

Згідно наданого розрахунку не вбачається збільшення кредитором процентної ставки та обрахування її поза погоджених сторонами умов в Кредитному договорі № 9136780.

Відповідач ставить під сумнів наданий позивачем розрахунок процентів та посилається на висновки ВП ВС у постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12, вказуючи, що після спливу визначеного договором строку кредитування або належного пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється. Тому за розрахунком відповідача, згідно із щоденними записами розрахунку по процентам, нарахованих за 42 дні із 25.04.2026 до 05.06.2026, є безпідставним нарахування 3 692,18 грн.

Однак, в даному випадку, суд повторно зазначає, що в цій справі не надано доказів належного пред`явлення відповідачу вимоги про дострокове повернення кредиту, а тому не доведено, що кредитодавець втратив право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом по день закінчення строку дії кредиту, по 05.06.2026 включно. Згідно наданого розрахунку, кредитодавець не нараховував проценти по закінчення строку кредитування, з 06.06.2026р.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня ОДЕРЖАННЯ від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність (ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування»).

Отже, за відсутності підтвердження направлення і вручення відповідачу вимоги про дострокове повернення кредиту, у позичальника ОСОБА_1 не виник обов`язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за вказаним кредитним договором, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позичальник таку вимогу одержав. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 755/11307/17 (провадження № 61-14700св21), від 22 жовтня 2025 року, у справі № 766/2926/23 (провадження № 61-2757св25), у справі № 638/14223/19 від 18.02.2026 щодо застосування статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. ( Висновок ВС викладений у Постанові від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17).

Суд при вирішенні справи керується правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Відповідач у відзиві на позов аналізує докази сторони позивача, вказує на їх неналежність, недостатність, пропонує встановити дійсні обставини щодо строку кредитування, розміру і періоду нарахування процентів, бо має сумніви і, при цьому, відповідач не надає жодного доказу своїх заперечень. ОСОБА_1 не спростував позиції позивача щодо позовної вимоги про стягнення суми заборгованості за основною сумою боргу і суми заборгованості за відсотками.

, суд вважає, що є протиправною позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за пенею, штрафами.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На зазначене звернув увагу Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), від 06 травня 2025 року у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24).

Зокрема Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року по справі №758/5318/23 зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася та який діє і на даний час.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням грошових зобов`язань, що випливають із кредитного договору, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України і нарахування штрафів за Кредитним договором № 9136780 є безпідставним.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 9136780 від 10.06.2025 у розмірі 28306,70 грн., що складається з: 8790,90 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19515,80 грн. - сума заборгованості за відсотками. Суд відмовляє в стягненні суми боргу за штрафом 5000 грн., з вище наведених підстав.

V. Судові витрати.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України ).

Оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, то позивачу підлягає відшкодуванню розмір судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог /84,98 %/, розрахунок : 2662,40 х 84,98 % :100 =2262,50 грн.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач в підтвердження своїх пільг надав пенсійне посвідчення по інвалідності, ОСОБА_1 є інвалідом 2 гр. та відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 76 81, 258, 259, 264 265, 268, 274-279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором № 9136780 від 10.06.2025в розмірі 28306 грн. 70 коп. (двадцять вісім тисяч триста шість гривень сімдесят копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м.Київ, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .

З урахуванням норми ч. 5 ст. 268 ЦПК України, повний текст рішення складено 16.11.2026р.

СуддяО. Я. Ярмола

Часті запитання

Який тип судового документу № 141496179 ?

Документ № 141496179 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141496179 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141496179 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141496179 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141496179, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Судове рішення № 141496179, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141496179 відноситься до справи № 357/14400/26

Це рішення відноситься до справи № 357/14400/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141496178
Наступний документ : 141496180