Рішення № 14149604, 08.02.2011, Гагарінський районний суд міста Севастополя

1 інстанція

Код суду 2702

Справа № 2-5630/2010

№ 2-2108/2011

Категорія № 56

Р І Ш Е Н Н Я

І М «Я М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2011 року Гагарінський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого-судді Лугвіщик А.М.

при секретарі Зикіної К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання права на приватизацію, визнання Свідоцтва про право власності на житло і господарські споруди від 23.12.2002 року дійсним, здійснення часткової доплати за здійснену приватизацію,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання за нею права на приватизацію житла по АДРЕСА_2 у м. Севастополі на момент оформлення приватизації, визнання Свідоцтва про право власності на це житло і господарські споруди від 23.12.2002 року, виданого Управлінням майна міста Севастопольської міської державної адміністрації, дійсним; зобов»язати ОСОБА_2 провести доплату за лишки загальної площі у розмірі 2 грн. 51 коп. в місцевий бюджет в Управління держказначейства за здійснену приватизацію, мотивуючи тим, що коли їй було 11 років, вона з матір»ю ОСОБА_4 і вітчимом ОСОБА_2 проживали однією сім»єю АДРЕСА_1, і в цей період ця квартира була приватизована і на її ім»я, про що їй не було відомо. У 1996 році ця квартира була продана / їй тоді було 13 років/. 23.12.2002 року на її ім»я і на ім»я ОСОБА_2 булла приватизована квартира АДРЕСА_2, мати відмовилась від приватизації. При цій приватизації її покійна мати і ОСОБА_2 приховали факт використання за нею права на приватизацію. Вперше про факт приватизації квартири по вул. О. Кошового вона дізналася з депутатського звернення від 13.04.2010 року до правоохоронних органів. Згідно п. 6 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, передача житла у власність здійснюється безоплатно, виходячи з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім»ї та додатково 10 квадратних метрів на сім»ю. Загальна площа «вдруге»приватизованого житла складає 77,3 кв.м, а безоплатно ОСОБА_2 разом із позивачем приватизували тільки 52 кв.м, а за 25,3 кв.м вже здійснили разом відповідну доплату за 12,65 кв.м кожний. Залишок не приватизованої позивачем житлової площі за умови не видачі житлових чеків складає 6,63 кв.м. Отже, сума житлової площі, за яку повинна бути проведена доплата, складає 14, 37 кв.м вартістю 2 грн. 51 коп.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали і просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 з позовними вимогами не згідний і пояснив суду, що позивач не мала права вдруге приватизувати житло у 2002 році, оскільки нею уже було використано право приватизації житла у 1995 році. Немає значення та обставина, чи являлась позивач повнолітньою чи ні, і чи розпорядилась вона раніше приватизованим житлом.

Представник відповідача Фонд комунального майна у судове засідання не з»явився, надали заяву про слухання справи за їх відсутністю.

Відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача Фонду комунального майна.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч.5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз. Тобто одноразовість приватизації житла законодавець обумовив номінальною вартістю житлового чека, а не кількістю квартир (будинків), площа яких відповідає цій вартості і встановленій санітарній нормі. Згідно п. 6 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, передача житла у власність здійснюється безоплатно, виходячи з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім»ї та додатково 10 квадратних метрів на сім»ю.

1 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 10.06.2010 № 15-рп/2010 в аспекті конституційного звернення положення пункту 5 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 року N 2482-XII, згідно з яким кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз, необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо: - громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у

державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; - у власність наймача і кожного члена його сім'ї передано загальну площу однієї квартири (будинку), що перевищує встановлену санітарну норму, з оплатою вартості надлишкової загальної площі приватизованого житла;

- у власність наймача і кожного члена його сім'ї передано загальну площу житла, меншу ніж встановлена санітарна норма, а залишок житлового чека використано для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду;

- весь житловий чек використано для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Приватизація загальної площі в кількох квартирах (будинках) державного житлового фонду в межах встановленої санітарної норми та номінальної вартості житлового чека не є повторною. У даному випадку загальна площа спірного приватизованого житла АДРЕСА_2 складає 77, 3 кв.м на склад сім»ї з 2-х осіб /позивача та відповідача/, загальна площа приватизованого житла АДРЕСА_1 складає 52 кв.м. на склад сім»ї з 2-х осіб / позивача та матір позивача ОСОБА_4/ Таким чином, надлишкова загальна площа приватизованого позивачем житла складає 14, 37 кв.м., вартість якої становить 2 грн. 51 коп., що знайшло своє підтвердження і в листі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради № 4762 від 10.12.2010 року.

Отже, позивач мала право на приватизацію спірного житла станом на 23.12.2002 року і відповідно до ч.5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» видане Свідоцтво про право власності на житло і господарські споруди 23.12.2002 року на ім.»я позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 є дійсним.

На підставі наведеного та керуючись ст.. 57, 60, 179, 213-218, 294-296 ЦПК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд

Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію житла по АДРЕСА_2 на момент приватизації.

Визнати Свідоцтво про право власності на житло і господарські споруди від 23.12.2002 року, видане Управлінням майна міста Севастопольської міської державної адміністрації, дійсним.

Зобов»язати ОСОБА_2 провести доплату за лишки загальної площі у розмірі 2 грн. 51 коп. в місцевий бюджет в Управління держказначейства на р/р № 31411544700001, МФО 824509, ОКПО 23895637.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 68 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 37 грн., а всього 105 грн.

Рішення може бути оскаржено в Севастопольський апеляційний суд через Гагарінський районний суд м. Севастополя протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. У разі постановлення рішення у вісутність особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення складена власноручно в єдиному екземплярі.

Головуючий-суддя: підпис

З ОРИГІНАЛОМ ВІРНО: Рішення не набуло чинності.

Суддя Гагарінського районного суду

М. Севастополя А.М.Лугвіщик

Гагаринский районный суд г. Севастополя

__________________

99045, г. Севастополь, ул. Вакуленчука, 3

ФОНД КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА

СЕВАСТОПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Вул. Луначарського, 5

Гагарінський районний суд м. Севастополя надсилає Вам копію рішення суду від 01.02.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 дл відому.

Суддя Гагарінського районного суду

М. Севастополя А.М.Лугвіщик