Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 212/11660/25
2/296/1394/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" листопада 2026 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Адамович О.Й., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2038236265 від 27.11.2021 року у розмірі 18090,65 грн., з яких: 14184,27 грн. загальна сума боргу по тілу; 3,74 грн. загальна сума боргу по відсотках та 3902,64 грн. загальна сума боргу по комісії. Також ставиться питання про стягнення понесених судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 27.11.2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2038236265.
За Договором факторингу №14/03/25 від 14.03.2025 року АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату права вимоги до боржників, вказаних у відповідному реєстрі.
Згідно Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №14/03/25 від 14.03.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18090,65 грн., з яких: 14184,27 грн. загальна сума боргу по тілу; 3,74 грн. загальна сума боргу по відсотках та 3902,64 грн. загальна сума боргу по комісії.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 14.03.2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Взятих на себе зобов`язань по кредитному договору відповідач не виконує внаслідок чого утворилася заборгованість, яку добровільно не погашає, що і стало підставою звернення до суду з позовом.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, постановлено витребувати докази.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подавала. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами, направлялися на адресу відповідача за зареєстрованим місцем її проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, востаннє з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.
Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Із представлених доказів вбачається, що 27.11.2021 року між АТ «ОТП Банк» (банк) та ОСОБА_1 (позичальник/клієнт) був укладений кредитний договір №2038236265, за умовами якого відповідач отримала 18584,00 грн. (а.с. 5-7).
Умовами вказаного Договору передбачено:
- п.п. 1.1: банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах:
- розмір, валюта та цільове використання кредиту (мета отримання споживчого кредиту) 18094,00 грн. на придбання товару у продавця; 490,00 грн. на сплату додаткових послуг банку, а саме: послуга «СМС+Довідка»;
- дата остаточного повернення кредиту 27.11.2023 року;
- комісія за управління кредитом: щомісячно, у розмірі 3 % від суми кредиту;
- п.п. 1.2: протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись: фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних;
- п.п. 1.3: повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів;
- п. 3: ознайомившись з публічним Договором про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) (надалі - Договір) та на підставі Заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» (надалі - Заява-анкета), які розмішені на Офіційному сайті Банку, бажаю оформити: поточний (картковий) рахунок та отримати електронний платіжний засіб;
- банк встановлює до Картки Кредитну лінію (безготівковий Кредит) в національній валюті на споживчі цілі. Розмір Фіксованої процентної ставки становить: 5 % в місяць, а впродовж Пільгового періоду 0,01 % річних. Розмір кредитного ліміту встановлюється згідно рішення Кредитного комітету Банку (від 1000 до 500000 гривень). Строк дії Кредитної лінії 12 календарних місяців з правом продовження. Орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість Кредиту зазначені у Паспорті споживчого кредиту. Протягом дії Договору Тарифи Банку/вартість послуг Банку, включених до загальних витрат за Кредитною лінією, можуть бути змінені. Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за Договором - визначено у Тарифах Банку та у Паспорті споживчого кредиту;
- п.п. 5.3: кредитний договір/Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами (дата Кредитного договору/Заяви-анкети) та всіх додатків до нього/неї і діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань по Кредитному договору/Договору в повному обсязі;
Підписанням Заяви-анкети Клієнт підтверджує, що Сторони домовились про електронну взаємодію у порядку та спосіб, що визначений Договором. Клієнт визнає, що Електронний Підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом. Клієнт підтверджує, що всі наступні правочини та документи, перелік яких визначений Договором, можуть вчинятися Клієнтом та/або Банком з використанням Електронного підпису.
Заява-анкета є невід`ємною частиною Договору, Тарифів Банку, які розміщені на Офіційному сайті Банку. Шляхом підписання Заяви-анкети Клієнт підтверджує, що: він особисто отримав свій примірник Заяви-анкети, Договору, Тарифів Банку. З умовами Договору, Тарифами Банку, які розміщені на Офіційному сайті Банку, ознайомлений, приймає та погоджується з їх положеннями.
У п. 6 Договору вказані, зокрема реквізити позичальника: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та адреса фактичного місця проживання.
27.11.2021 року ОСОБА_1 власноруч підписала вказаний кредитний договір, Паспорт споживчого кредиту, Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту та Анкету-Заяву на отримання кредиту.
За рахунок кредитних коштів відповідач придбала холодильник LG GA-B509SLSM, що підтверджується специфікацією до кредитного договору та рахунком-фактурою (а.с. 12 зворот, 13).
Відповідно до Договору факторингу №14/03/25 від 14.03.2025 року АТ «ОТП Банк» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги, що належить АТ «ОТП Банк» за кредитними договорами в розмірі Портфеля Заборгованості (а.с. 21-22).
За цим Договором клієнт передає, а фактор приймає право вимоги в розмірі Портфеля Заборгованості (п.п. 6.2.1 договору).
Право вимоги переходить до Фактора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей (п.п. 6.2.3 договору).
Згідно витягу з Реєстру боржників № 1 до Договору Факторингу №14/03/25 від 14.03.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним Договором №2038236265 від 27.11.2021 року у розмірі 18090,65 грн., з яких: 14184,27 грн. загальна сума боргу по тілу; 3,74 грн. загальна сума боргу по відсотках та 3902,64 грн. загальна сума боргу по комісії (а.с. 19).
За представленим ТОВ «ФК «ЄАПБ» розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним Договором №2038236265 від 27.11.2021 року, станом на 14.03.2025 року, становить 18090,65 грн., з яких: 14184,27 грн. загальна сума боргу по тілу; 3,74 грн. загальна сума боргу по відсотках та 3902,64 грн. загальна сума боргу по комісії (а.с. 17).
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 14.03.2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як передбачено ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України регламентовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо до-говором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За положеннями ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За нормами ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України унормовано, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним Договором №2038236265 від 27.11.2021 року слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція повернення боргів» заборгованість у розмірі 14188,01 грн., з яких: 14184,27 грн. загальна сума боргу по тілу; 3,74 грн. загальна сума боргу по відсотках.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості за комісією у сумі 3902,64, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Приписами ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19 зазначила наступне.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультра активну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а також визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Так, відповідно до вимог п. 5 Правил про споживчий кредит Банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
В свою чергу, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до вимог ч. 1 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У договорі №2038236265 від 27.11.2021 року відповідач своїм підписом погодила комісію за обслуговування, проте банк не роз`яснив за які конкретні розрахунково-касові дії з відповідача буде взята комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг з обслуговування кредитної заборгованості, їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору.
Так, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить вимогам ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.
З огляду на викладене, зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку про те, що умови кредитного договору №2038236265 від 27.11.2021 року про встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, а тому вимоги Банку про стягнення заборгованості з прострочених комісій за обслуговування кредиту за цим кредитним договором у сумі 3902,64 грн., є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2374,77 грн, виходячи із розрахунку 3028*14 188,01/18090,65).
Керуючись: ст.ст. 512, 526, 543, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №2038236265 від 27.11.2021 року у розмірі 14188,01 грн., з яких: 14184,27 грн. загальна сума боргу по тілу; 3,74 грн. загальна сума боргу по відсотках..
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2374,77 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий суддя О. Й. Адамович
Судове рішення № 141495723, Корольовський районний суд м. Житомира було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 212/11660/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: