Рішення № 141495659, 04.11.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Дата ухвалення
04.11.2026
Номер справи
295/6805/26
Номер документу
141495659
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №295/6805/26

Категорія 54

2/295/3956/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі :

головуючого судді Перекупки І.Г.,

при секретарі судового засідання Городнюк Є.П.,

розглянувши у приміщенні Богунського районного суду м. Житомира у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ковальова Яна Вікторівна, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Слівінська Олена Борисівна до Житомирської міської ради про припинення обтяження на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

До Богунського районного суду м. Житомира звернувся ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ковальова Я.В., третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Слівінська О.Б. до Житомирської міської ради про припинення обтяження на нерухоме майно. В обґрунтування клопотання вказав, що він ОСОБА_1 під час оформлення прав на спадкове майно - будівля магазину по АДРЕСА_1 після батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 довідався про існування в Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна інформації щодо заборони на зазначене вище майно та про існування договору застави від 22.01.2002 по кредитному договору № 250102/2062-02 від 25.01.2002. Будівля магазину по АДРЕСА_1 належала померлому батькові ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу приміщення від 05.12.2003 посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слівінською О.Б.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2026 заборона на будівлю магазину по АДРЕСА_1 була зареєстрована 01.06.2006 за № 3281760 на підставі повідомлення № 13 від 25.01.2002 та архівного запису - заборони від 28.01.2002 № 28 приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Слівінської О.Б.

Він, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Слівінської О.Б. для зняття вищевказаної заборони однак, отримав усну відмову із рекомендацією звертатися до суду для вирішення даного питання.

Позивач та його представник до судового засідання не з`явилися, про день та час слухання справи були належним чином повідомлені. Направили до суду заяву про слухання справи по суті без їх участі, наполягали на задоволені позовних вимог. (а. с. 72).

Уповноважені особи Житомирської міської ради про день та час слухання справи були належним чином повідомлені. (а. с. 51).

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Слівінська Олена Борисівна про день та час слухання справи була належним чином повідомлена. (а. с. 50,70).

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено.

ОСОБА_1 під час оформлення прав на спадкове майно - будівля магазину по АДРЕСА_1 після батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 довідався про існування в Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна інформації щодо заборони на зазначене вище майно та про існування договору застави від 22.01.2002 по кредитному договору № 250102/2062-02 від 25.01.2002. Будівля магазину по АДРЕСА_1 належала померлому батькові ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу приміщення від 05.12.2003 посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слівінською О.Б.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2026 заборона на будівлю магазину по АДРЕСА_1 була зареєстрована 01.06.2006 за № 3281760 на підставі повідомлення № 13 від 25.01.2002 та архівного запису - заборони від 28.01.2002 № 28 приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Слівінської О.Б.

ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Слівінської О.Б. для зняття вищевказаної заборони однак, отримав усну відмову із рекомендацією звертатися до суду для вирішення даного питання.

Відповідно до листа відповіді Національного банку України від 17.03.2026 за № 14-0006/23342 на адвокатський запит від 10.03.2026 вказано, що «…у Державному реєстрі банків містяться такі відомості про відокремлений підрозділ ПАТ «Західінкомбанк», а саме: дата відкриття - 26.09.1996, дата закриття - 19.08.2014. Станом на 17.03.2026 Державний реєстр банків не містить відомостей щодо реорганізації та/або правонаступника Житомирської філії ПАТ «Західінкомбанк». 22.07.2014 Правління банку України прийняло постанову № 433 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» з 23.07.2014.

23.07.2014 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Західінкомбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

10.06.2019 Комітет Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем прийняв рішення № 218 «Про виключення відомостей про ПАТ «Західінкомбанк» з Державного реєстру банків» у зв`язку з завершенням процедури його ліквідації.

Станом на 17.03.2026 Державний реєстр банків містить відомості про те, що 10.06.2019 ПАТ «Західінкомбанк» виключено з Державного реєстру банків на підставі Рішення № 218 та не містить відомостей щодо реєстрації Національним банком України банку, що став правонаступником ПАТ «Західінкомбанк».

Отже ПАТ «ЗАХІДІНКОБАНК» ліквідовано, на даний час юридичної особи, яка б мала право вимоги за договором застави на підставі якого було накладено заборону відчуження нерухомого майна - немає.

Крім того, варто зазначити, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2026, а саме в частині заборони на нерухоме майно будівлю магазину по АДРЕСА_1 вказано власника: Приватне підприємство «ЛВП» - Житомирська область, м. Житомир, вул. Дачна, 52, код ЄДРПОУ відсутній.

Згідно з офіційним даними Приватне підприємство «ЛВП», ідентифікаційний номер 30198754, 10000, м. Житомир, вул. Дачна, 52, р/р НОМЕР_1 в ЖФ «Укрінбанк», справа № 3/148 «Б», 13.11.2003 Господарським судом винесена постанова про визнання підприємства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно офіційних даних юридична особа ЛВП, код ЄДРПОУ 30198754, було зареєстровано 23.11.1998. На час останнього оновлення даних 30.03.2026 статус юридичної особи - Зареєстровано, свідоцтво про державну реєстрацію недійсне.

Отримати інформацію щодо погашення боргового зобов`язання боржником за договором застави по кредитному договору № 250102/2062-02 від 25.01.2002 не має можливості.

Одночасно, варто зазначити, що батько позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і який був власником приміщення магазину по АДРЕСА_1 жодних договорів застави по кредитному договору № 250102/2062-02 від 25.01.2002 не укладав.

Приміщення магазину по АДРЕСА_1 було куплено на підставі нотаріального договору купівлі-продажу приміщення 5 грудня 2003 року у Територіальної громади м. Житомира в особі Відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слівінською О.Б.

Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 зазначеного вище Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з п. п. 5.1. п. 5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 607 ЦК України, зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Відповідно до положень статті 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи, тому зобов`язання за договором застави від 25.01.2002 по кредитному договору № 250102/2062-02 від 25.01.2002 є припиненим через ліквідацію ПАТ «ЗАХІДІНКОБАНК».

За частиною 2 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно з ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема, накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва та майбутніх об`єктів нерухомості, що підлягають державній реєстрації.

Згідно зі ст. 74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно із п. п. 5.1. п. 5 гл. 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки з рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину, на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; в інших випадках, передбачених законом.

У даних правовідносинах нотаріально посвідчено Договір про заставу від 25.01.2002 по кредитному договору № 250102/2062-02 від 25.01.2002 та накладено заборону відчуження нерухомого майна приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слівінською Оленою Борисівною.

Відповідно до п. 1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, від 25.12.2015 № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

У даному випадку без звернення до суду про припинення застави від 25.01.2002 по кредитному договору № 250102/2062-02 від 25.01.2002 у зв`язку з ліквідацією юридичної особи заставодержателя без правонаступництва є неможливим скасування відомостей про заставу та заборону його відчуження.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом» зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

У постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 295/7291/20 сформована послідовна практика правозастосування, роз`яснено зміст акту законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших подібних справах з вказівкою на обставини, які потрібно враховувати при застосуванні, у зв`язку з тим, що в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто, бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації).

Касаційний Суд підкреслює, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту «припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст.190 ЦК У країни майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно із ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

У даному випадку майно Позивача перебуває в заставі на підставі відповідного договору, сторона за яким (іпотекодержатель) ліквідована (припинена) без правонаступництва, отже договір є припиненим і тому безпідставно майно перебуває під забороною.

Під відсутністю правової підстави розуміється таке перебування майна під обтяженням, що суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту (майном не може бути реалізоване забезпечення, з метою чого укладалися іпотечні договори, так як кредитор відсутній і вимоги до заявника не заявлялися).

За даних обставин грубо порушується право власності.

Частиною першою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї ж статті визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право особи на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті ЗЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2022 в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту, (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) (частина перша статті 8 ЦК України).

Тлумачення частини першої статті 8 ЦК України свідчить: законодавець визначив порядок усунення прогалин в приватному праві. Приватні відносини є різноманітними, а соціальне життя - рухливе. У зв`язку з цим може виникнути необхідність визначення певного правила, яке не закріплено в приватно-правових нормах безпосередньо; умовами застосування аналогії закону є те, що: відносини, до яких застосовується аналогія, охоплюються предметом цивільно-правового регулювання (статті 1,9 ЦК); наявність прогалини в їх регулюванні (прогалини в праві); відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин (норми акту цивільного законодавства або договору); існують правові норми, що регулюють подібні за змістом відносини; застосування аналогії закону не повинно суперечити суті цих відносин.

У постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 295/7291/20 (провадження №61-11106св21) Касаційний суд зауважує, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації).

Також Касаційний суд констатує, що в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто, бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України).

Тому Касаційний Суд у своїй постанові від 13.09.2023 у справі № 295/7291/2 підкреслює, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

Касаційний суд зауважив, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації).

Констатував, що в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто, бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України).

Коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

Припинення застави та зняття заборони на нерухоме майно реєстраційний номер обтяження 3281760, яка накладена на підставі повідомлення №13 виданого 25.01.2002, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слівінською О.Б. для ОСОБА_1 має юридичне значення, надає йому можливість прийняти спадщину за законом після смерті батька, так як на даний час існування обтяжень речових прав щодо « майна є безпідставним та таким, що порушує охоронювані законом майнові права Позивача на розпорядження цим майном, а тому встановлене обтяження підлягає припиненню у спосіб визначений позивачем.

Оскільки на час винесення рішення існування обтяжень речових прав щодо майна є безпідставним та таким, що порушує охоронювані законом майнові права позивача на розпорядження цим майна, тому встановлене обтяження підлягає припиненню.

Керуючись статтею 41 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 190, 277, 316, 317, 319, 321, 391, 607, 609, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про нотаріат», ст. ст. ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76 - 82, 89, 141, 188, 263, 273, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ковальова Яна Вікторівна, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Слівінська Олена Борисівна до Житомирської міської ради про припинення обтяження на нерухоме майно, - задовольнити.

Припинити обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, зареєстроване у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний номер обтяження 3281760, яке накладено на підставі повідомлення № 13 виданого 25.01.2002 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Слівінською Оленою Борисівною.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового процесу :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місто реєстрації: квартира АДРЕСА_2 .

Відповідач: Виконавчий комітет Житомирської міської ради, ЄДРПОУ: 04053625, адреса: майдан ім. С. П. Корольова, буд. 4/2, м. Житомир, 10014.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Слівінська Олена Борисівна, АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 13 листопада 2026 року.

Суддя Богунського районного

суду міста Житомира І.Г. Перекупка

Часті запитання

Який тип судового документу № 141495659 ?

Документ № 141495659 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141495659 ?

Дата ухвалення - 04.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141495659 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141495659 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141495659, Богунський районний суд м. Житомира

Судове рішення № 141495659, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141495659 відноситься до справи № 295/6805/26

Це рішення відноситься до справи № 295/6805/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141495658
Наступний документ : 141495662