Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №295/6880/26
Категорія 38
2/295/3978/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Чішман Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №46/64117797 від 25.02.2021 в розмірі 41500 грн та судові витрати.
В обґрунтування вимог вказано, що 25.02.2021 між ТОВ «Партнер Фінанс», правонаступником якого є ТОВ «Юрконсалт Груп Плюс», та відповідачем був укладений договір позики №46/64117797, згідно з яким ТОВ «Партнер Фінанс» передало відповідачу грошові кошти у розмірі 5000,00 грн строком на 365 днів, на умовах із поверненням суми позики, зі сплатою комісії за видачу позики 1400,00 грн, процентів за фіксованою ставкою за користування позикою у розмірі 2% в день, загальна вартість позики становить 35100, 00 грн.
Представник позивача зауважує, що ТОВ «Партнер Фінанс» свої зобов`язання за договором позики виконало в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в строк та на умовах, передбачених договором.
Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 41500, 00 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.
Обґрунтовуючи наявність права вимоги до відповідача представник позивача посилається на ст. 512, 514 ЦК України та вказує, що право вимоги до нього перейшло на підставі договорів факторингу № 28122023 від 28.12.2023, укладеного між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», № 17-04/ФК-25 від 17.04.2025, укладеного між ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» і № 25-08/ФК-25 від 25.08.2025, укладеного між ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» та ТОВ «Юрконсалт Груп Плюс».
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 22.05.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання сторони не з`явились.
У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити без його участі, не заперечував проти заочного рішення.
Відповідач, належним чином повідомлявся про розгляд справишляхом направлення судових повісток поштовим направленням та розміщення оголошення на сайті "Судова влада України", в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, клопотань про продовження/поновлення строку для надання відзиву від останнього не надходило.
Копію ухвали про відкриття провадження було направлено відповідачу в порядку, визначеному ЦПК України, однак такі документи повернулися до суду неврученими адресату.
Таким чином, суд вжив всі можливі заходи для забезпечення повідомлення відповідача про судове провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що представник позивача скористався своїм правом і подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, в установлений строк відзив на позов не подав, суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку з неявкою учасників судового провадження, на підставі ст. 244 ЦПК України складення повного тексту судового рішення відкладено до 16.11.2026.
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 25.02.2021 між ТОВ «Партнер Фінанс», правонаступником якого є ТОВ «Юрконсалт Груп Плюс», та відповідачем був укладений договір позики №46/64117797, згідно з яким ТОВ «Партнер Фінанс» передало відповідачу грошові кошти у розмірі 5000,00 грн строком на 365 днів, на умовах із поверненням суми позики, зі сплатою комісії за видачу позики 1400,00 грн, процентів за фіксованою ставкою за користування позикою у розмірі 2% в день, загальна вартість позики становить 35100, 00 грн.
Договір з графіком платежів та Паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем власноруч.
Відповідно до п.3.2 договору позичальник підтвердив, що він отримав від позикодавця суму позики у повному обсязі у дату підписання цього договору, таким чином ТОВ «Партнер Фінанс» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши відповідачу в позику готівкові кошти у розмірі, який визначений договором.
У частині 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
28.12.2023 ТОВ «Партнер Фінанс» на підставі Договору факторингу № 28122023 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики №46/64117797 від 25.02.2021.
17.04.2025 ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» на підставі Договору факторингу № 17-04/ФК-25 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики №46/64117797 від 25.02.2021.
25.08.2025 ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» на підставі Договору факторингу № 25-08/ФК-25 за плату відступило, а ТОВ «Юрконсалт Груп Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики №46/64117797 від 25.02.2021.
Отже, на підставі ст. 512, 514 ЦК України до ТОВ «Юрконсалт Груп Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором позики №46/64117797 від 25.02.2021 у розмірі 41500, 00 грн.
Станом на дату відступлення прав вимоги 28.12.2023 заборгованість відповідача перед ТОВ «Партнер Фінанс» за період з 25.02.2021 по 24.02.2022 за розрахунком позивача становить 41500, 00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 5000, 00 грн, процентами 35100, 00 грн і комісією 1400,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.
За правилами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Щодо розміру заявлених до стягнення відсотків.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Юрконсалт Груп Плюс» просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами в розмірі 35100, 00 грн, які нараховані в межах дії договору позики.
Імперативна норма, яка б обмежувала розмір процентів за користування кредитом у договорі про споживчий кредит та дозволяла б застосувати конструкцію нікчемності умови договору про споживчий кредит (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»), станом на день укладання договору 25.02.2021 була відсутня.
Без позовної вимоги споживача, суд може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.
Проте умови договору позики №46/64117797 від 25.02.2021 та паспорт споживчого кредиту, які підписані позичальником власноруч, не містять нечітких або двозначних положень щодо визначення розміру відсотків за користування коштами отриманими в позику. Графіком платежів чітко визначено їх розмір за кожний період користування.
Споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умов договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит.
Суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.
За таких обставин, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 35100, 00 грн відсотків за несвоєчасне повернення відповідачем кредитних коштів.
Щодо стягнення комісії
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача комісію за видачу позики у розмірі 1400,00 грн.
10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право позикодавця встановлювати у договорі позики комісію.
За умовами договору, що підтверджується і змістом розрахунку заборгованості, відповідачу при наданні кредиту нарахована комісія в розмірі 1400,00 грн (п. 1.5 договору).
З огляду на те, що умовами договору передбачена комісія за надання позики, що цілком відповідає нормам Закону України «Про споживче кредитування», суд вважає її нарахування правомірним, і вона підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України). Судом встановлено, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору кредитування, позичальник на власний розсуд погодився з умовами кредитування, що відповідає положенням ст. 626, 628 ЦК України, жодних заперечень не висловлював, договір є обов`язковим до виконання його сторонами відповідно до ст. 629 ЦК України. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.01.2021 року в справі № 524/5556/19. Відповідач, укладаючи договір, ознайомився з його змістом, окрім основного договору, уклав додаткову угоду, отримав додаткові кошти, додатком до договору є таблиця обчислення загальної вартості кредиту, в якій був передбачений графік платежів, складники платежів, сукупна вартість кредиту, підписав їх, тобто добровільно погодився на умови і зобов`язаний їх виконувати. Суд зазначає, що як відповідно до положень Закону України "Про споживаче кредитування", так і п. 6.3, 6.4 договору, позичальник протягом 14 днів з моменту укладення кредитного договору мав право без пояснення причин відмовитись від нього, повернувши кредитні кошти, що ним зроблено не було, а відтак він цілком усвідомлено погодився на виконання його умов. Добросовісний кредитор, укладаючи договори зі споживачем, розраховує на повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом у межах погодженого сторонами договору строку, відповідно й обов`язком споживача у такому договорі визначено своєчасну сплату кредиту. Під час розгляду справи судом не встановлено підстав для констатації нікчемності умов кредитного договору, укладеного відповідачем, згідно з якими передбачений розмір відсотків або комісії за надання кредиту, не встановлено неоднозначності умов, які передбачають порядок їх сплати, що могло б бути підставою для їх неоднакового розуміння і зумовлювало необхідність їх тлумачення, вимоги про зміну умов договору або їх недійсність відповідач не заявляв, тому у суду відсутні правові підстави для відмови у задоволенні вимог про стягнення відсотків та комісії.
Таким чином, суд, встановивши, що відповідач допустив неналежне виконання умов договору щодо повернення коштів позики, що призвело до порушення майнових прав позивача, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню і стягує з відповідача на користь позивача заборгованість, яка становить 41500, 00 грн, яка складається із: суми позики 5000,00 грн; процентів за користування позикою 35100, 00 грн та комісію 1400,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. За правилами ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 2662, 40 грн.
Суд стягує з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000, 00 грн, які є обґрунтованим та доведеним належними доказами, зважаючи на об`єм та характер виконаної адвокатом роботи.
Керуючись ст.ст.6, 11, 15, 205, 207, 626, 629, 638, 639, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» заборгованість за договором позики №46/64117797 від 25.02.2021 в розмірі 41500 грн, яка складається із заборгованості за сумою позики 5000, 00 грн, заборгованості за процентами за користування позикою в розмірі 35100,00 грн та комісії в сумі 1400,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» судовий збір в сумі 2662, 40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000, 00 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс», ЄДРПОУ: 45714110, місцезнаходження: м. Київ, вул. Глибочицька, 17-Б, офіс 503.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повний текст заочного рішення складено 16.11.2026.
Суддя Л.М. Чішман
Судове рішення № 141495585, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 295/6880/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: