Рішення № 141495539, 12.11.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Дата ухвалення
12.11.2026
Номер справи
295/7775/26
Номер документу
141495539
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №295/7775/26

Категорія 69

2-др/295/83/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі головуючої судді Стрілецької О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву, подану представником позивача адвокатом Денисенко Вікторією Миколаївною, про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат за надання професійної правничої допомоги,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває справа за позовом, поданим представником ОСОБА_1 адвокатом Денисенко Вікторією Миколаївною, до ОСОБА_2 , третя особа: Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів,

27.07.2026 до суду надійшла заява, в якій представник позивача просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 11000,00 грн, які понесла ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом цієї цивільної справи, за результатами якої згідно з рішенням суду від 22.07.2026 повністю задоволені вимоги про стягнення з ОСОБА_2 неустойки (пені) за прострочення зі сплати аліментів у розмірі 147928,21 грн, а тому посилаючись на норми ст. 141 ЦПК України вважає, що такі витрати підлягають стягненню з відповідача.

У заяві представник вказала, що про орієнтований розрахунок судових витрат та долучення доказів щодо їх понесення було зазначено в позовній заяві.

У заяві про ухвалення додаткового рішення просила долучити докази, які підтверджують розмір понесених витрат з надання правничої допомоги : копію акту приймання-передачі наданих послуг № 134/1 від 23.07.2026, копію прибуткового касового ордера № 8 від 25.07.2026.

Також до заяви долучені докази, які підтверджують направлення її копії з доданими до неї документами відповідачу ОСОБА_2 .

З огляду на те, що розгляд справи був проведенний без виклику учасників судового провадження, а також те, що суд вирішує лише питання про судові витрати, розгляд заяви проводиться без повідомлення учасників справи, що відповідає положенням ч. 3 ст. 270 ЦПК України.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи №295/7775/26, судом встановлено таке.

У травні 2026 року адвокат Денисенко В.М подала позовну заяву про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 неустойки (пені) за прострочення зі сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 147 928, 21 грн.

У позові представник позивача зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок витрат з надання правничої допомоги, які очікує понести позивач, який становить 10000,00 грн.

Згідно із заочним рішенням суду від 22.07.2026 повністю задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 , стягнуто з ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення зі сплати аліментів, які стягуються на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка утворилась станом на 01.05.2026, у розмірі 147928,21 грн та судовий збір у розмірі 1311,20 грн (а. с. 66-67).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

За правилами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статі 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

У статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати.

За правилами ч.1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ухвалою суду про відкриття провадження від 18.05.2026 справа до розгляду призначена в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до положень ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі; при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

У частині 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на те, що глава 10 розділу ІІІ ЦПК України "Розгляд справ у порядку спрощеного провадження" не містить окремих умов щодо подання доказів про понесені стороною судові витрати, виходячи з сукупного аналізу ч. 8 ст. 141, ст. 246, 274-279 ЦПК України, суд робить висновок, що докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які повинні бути подані до завершення судового розгляду або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до завершення судового розгляду у справі сторона зробила про це відповідну заяву, при цьому повинні бути наведені поважні причини, які завадили учаснику судового провадження подати докази до завершення судового розгляду.

Представник позивача адвокат Денисенко В.М. у позовній заяві зазначила, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які планує понести позивач, становить 10000,00 грн, вказала, що докази про розмір витрат з надання правничої допомоги, які позивач має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (а. с.4).

27.07.2026 протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду від 22.07.2026 представник позивача надала докази, які підтверджують розмір понесених судових витрат, а саме: акт приймання-передачі від 23.07.2026 та прибутковий касовий ордер від 25.07.2026, які складені і підписані сторонами після ухвалення судового рішення, що об`єктивно унеможливлювало їх подання до завершення розгляду справи по суті, про що заявляла представник, а відтак суд визнає ці обставини поважними, з яких такі докази не були подані раніше.

Отже, суд робить висновок, що представник позивача в порядку і в спосіб, які передбачені у ст. 141 ЦПК України, подала документи для підтвердження розміру понесених позивачем витрат з надання правничої допомоги.

На підтвердження вимоги про стягнення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 11000,00 грн представник позивача надала:

- копію договору № 134 про надання правової допомоги, який був укладений 04.05.2026 між ОСОБА_1 та адвокатом Денисенко В.М., який був долучений до позовної заяви, згідно з п. 4.1 якого юридичну допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу відповідної суми, розмір якої визначається кожного місяця протягом строку дії договору актом-приймання передачі наданих послуг, який формується з врахуванням вартості послуг, зазначених в прайсі адвоката, та з яким клієнт належним чином ознайомлений перед підписанням вказаного договору, часу, витраченого адвокатом, строків та результатів вирішення спірних правовідносин, ступеня важкості справи, обсягу правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та з врахуванням додаткових витрат, понесених адвокатом, у зв`язку із виконанням умов вказаного договору; у п. 4.2 договору передбачено, що оплата за ним здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом акту (а. с. 8-12);

- акт приймання-передачі наданих послуг № 134/1 від 23.07.2026 до договору про надання правової допомоги № 134 від 04.05.2026, який підписаний адвокатом Денисенко В.М. та ОСОБА_1 , згідно з яким до переліку наданих адвокатом послуг входить попередня правова консультація з вивчення наданих заявником матеріалів 1000,00 грн; підготовка і подання позовної заяви до суду із формуванням та долученням розрахунку пені 7500,00 грн, підготовка і подання заяви про долучення доказів на понесених судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі 2500,00 грн;

- прибутковий касовий ордер №8 від 25.07.2026 про сплату ОСОБА_1 витрат з надання правничої допомоги на суму 11000,00 грн.

Акт приймання передачі-наданих послуг та прибутковий касовий ордер складені після ухвалення у справі судового рішення.

У частинах 4, 5 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 вказав, що для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04).

Також, у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У пункті 31 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2026 року у справі № 372/6826/24 зазначено, що в частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

У цій же ухвалі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Відповідач у справі не надав письмових заперечень щодо заявленого розміру витрат на правову допомогу.

Водночас, саме в обов язок суду входить надати оцінку обгрунтованості заявленого до стягнення розміру витрат з надання правничої допомоги.

Так, надаючи оцінку обгрунтованості заявленого до стягнення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цій справі суд враховує, що судовий розгляд відбувався в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, відповідач не подавав жодних заяв по суті справи, не висловлював заперечень проти позову, справа розглянута у межах двохмісячного строку. Фактично робота адвоката складалась з вивчення матеріалів, підготовки позовної заяви і подання її до суду, здійснення розрахунку пені, що являє собою виконання однотипних математичних арифметичних дій за формулою, які за своєю суттю не є складними.

З огляду на категорію і складність цієї справи, яка за характером спірних правовідносин є малозначною, обсяг фактично наданої професійної правничої допомоги, обсяг поданих процесуальних документів та поведінку сторін, суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу не є належним чином обґрунтованим та необхідним, а також не відповідає критеріям розумності, пропорційності та необхідності.

Суд вважає, що беручи до уваги предмет позову, неспівмірною і завищеною є заявлена до стягнення сума за складання позовної заяви і розрахунку пені в сумі 7500,00 грн та вивчення матеріалів позивача на суму 1000,00 грн, обсяг яких не є значиним. Так, складання позовної заяви про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів не потребує опрацювання велику обсягу нормативної бази, яка регулює спірні правовідносини, сталою є також судова практика з цих правовідносин, а складання розрахунку пені не вимагає виконання надскладних арифметичних дій. Заявлена до стягнення сума пені фактично обрахована державним виконавцем у розрахунку заборгованості з аліментів. У той же час, суду не надані докази, які підтверджують час, витрачений адвокатом, на виконання наданих послуг, як і не наданий суду прайс, в якому зазначається вартість послуг адвоката, на який міститься посилання у договорі про надання правової допомоги, з яким ознайомлювалась позивач під час його підписання, для доведення заявлених вимог.

Також суд враховує, що не підлягають до задоволення судові витрати за підготовку і подання заяви про долучення доказів для підтвердження понесених судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі в розмірі 2500,00 грн, оскільки заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення взагалі не підлягають відшкодуванню.

Такий правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Крім того, суд звертає увагу, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, а для протилежної сторони становити надмірний тягар.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17.

За встановлених обставин, оцінивши заявлений до відшкодування розмір витрат з надання професійної правничої допомоги, врахувавши критерії реальності, необхідності, розумності та пропорційності наданих послуг, які визначені у статті 141 ЦПК України, з огляду на конкретні обставини справи, її складність, обсяг наданих адвокатом послуг, поведінку сторін, потребу у вчиненні процесуальних дій і час, необхідний для їх виконання, суд вважає, що обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу, які понесені позивачем, є 5 000,00 грн, які слід стягнути з відповідача на користь позивача. У задоволенні решти вимог слід відмовити за необгрунтованістю.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 259, 270, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву про ухвалення додаткового рішення задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати з надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Денисенко Вікторія Миколаївна, робоча адреса: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 50.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 3/14, ЄДРПРОУ 35021511.

Суддя О.В. Стрілецька

Часті запитання

Який тип судового документу № 141495539 ?

Документ № 141495539 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141495539 ?

Дата ухвалення - 12.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141495539 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141495539 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141495539, Богунський районний суд м. Житомира

Судове рішення № 141495539, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141495539 відноситься до справи № 295/7775/26

Це рішення відноситься до справи № 295/7775/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141461378
Наступний документ : 141495541