Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №155/693/26
Провадження №2/155/628/26
ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.11.2026 м. Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Санакоєв Д.Т.,
при секретарі судового засідання Федонюк О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Горохівської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,
за участі представника позивача - ОСОБА_3 ,
прокурора - Ковбасовської О.О.,
В С Т А Н О В И В:
Фактичні обставини справи
Органу опіки та піклування Горохівської міської ради Луцького району Волинської області 29 квітня 2026 року звернувся в Горохівський районний суд Волинської області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав щодо їх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також стягнення з відповідачів аліментів ну утримання дітей в розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня подачі позову та досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ухиляються від належного виконання батьківських обов`язків по відношенню до своїх дітей. Вказує, що батьки дітей з 2019 року розлучені, проте далі проживають разом та спільно ведуть побут в селі Журавлики, Луцького району Волинської області. На обліку служби у справах дітей Горохівської міської ради з 12 квітня 2021 року перебувають вищезазначені малолітні діти, як діти, що проживають в сім`ї, де батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків.
Дітей із вказаної сім`ї було вилучено та поміщено в дитяче відділення комунального підприємства «Горохівська багатопрофільна лікарня», З 04 березня 2026 року діти перебувають на обліку в службі у справах дітей Горохівської міської ради, як діти залишені без батьківського піклування.
Рішенням комісії з питань захисту прав дитини міської ради було рекомендовано органу опіки та піклування Горохівської міської ради видати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , трьох дітей вирішено помістити в заклад соціального захисту дітей - комунальну установу «Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей». З 17 березня 2026 року діти перебувають в Комунальній установі «Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» служби у справах дітей Волинської ОДА в м. Ковель.
Рішення комісії з питань захисту прав дитини №8/5 від 25.06.2024 року та наказу № 18 від 27.06.2024 року «Про надання послуги соціального супроводу сім`ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах», виданого КУ «ЦНСП» Горохівської міської ради, сім`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взято під соціальний супровід.
З 29 жовтня 2024 року по 06 березня 2025 року усі троє дітей тимчасово проживали та виховувались у сім`ї патронатного вихователя. 06 березня 2025 року діти повернулись в біологічну родину, оскільки біологічні батьки дітей мінімізували негативний вплив обставин, які заважали їм належним чином займатись вихованням дітей, а патронатна сім`я в яку були влаштовані діти запобігла потраплянню їх в державні заклади, сприяла збереженню їх психічного здоров`я та зв`язків біологічною родиною.
Під час чергового візиту 03.03.2026 року було встановлено, що батьки неналежно виконують батьківські обов`язки: перебували в стані алкогольного сп`яніння, у помешканні спостерігався безлад, двоє менших дітей не відвідували навчання, батьки не орієнтувалися про місце перебування свої дітей. У з в`язку з виявленими обставинами, спільно зі службою у справах дітей Горохівської міської ради та працівниками поліції було здійснено екстрено кризове втручання, дітей тимчасово влаштовано до закладу охорони здоров`я. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 й надалі продовжують неналежним чином виконувати свої батьківські обов`язки, що проявляється у тому, що у будинку і надалі відсутні належні умови для проживання дітей, батьки продовжують, у зловживати спиртними напоями, а троє їх спільних дітей поміщені до закладу соціального захисту дітей - Комунальну установу «Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» служби у справах дітей Волинської ОДА в м. Ковель.
Враховуючи, що відповідачі є працездатними особами, то відповідно до ст.182 та ст.184 СКУ, розмір аліментів необхідно визначити в твердій грошовій сумі, а саме, в щомісячному розмірі 1756 гривень на кожну дитину, з дня подачі позовної заяви до суду та до досягнення дітьми повноліття.
Позивач вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачів надасть змогу усунути негативний вплив середовища, в якому перебувають діти та реалізувати право дітей на належне утримання, виховання та розвиток шляхом подальшого влаштування в сім`ю громадян чи державний дитячий заклад.
Позиції учасників справи, їхні заяви та клопотання
Представник позивача в судове засідання не з`явилася, проте подала заяву в якій позовні вимоги підтримала повністю з підстав зазначених у позові та висновку служби у справах дітей та просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання на з`явився. Проте подав до суду письмову заяву в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позов визнає повністю, що до позбавлення батьківських прав не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Будь-яких заяв, клопотань на адресу суду від відповідача не надходило, відзив на позов не подавала. Про дату час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена у відповідності до вимог ЦПК України в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб порталі «Судова влада України».
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 05.05.2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 17.06.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Фактичні обставини встановлені судом
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.18-20).
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано заочним рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 08 лютого 2019 року (а.с.23).
Як вбачається із відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №777 від 13 березня 2026 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с.24).
Згідно характеристик, наданих Журавниківським старостинським округом Горохівської міської ради від 05.03.2026 № 90 та 13.03.2026 № 100 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за час проживання на території сільської ради характеризується посередньо. Схильні до вживання алкогольних напоїв. Є ряд зауважень щодо виконання нею батьківських обов`язків і неналежний санітарний стан в будинку. Неодноразово траплялись випадки залишення трьох дітей (а.с.25, 26).
За інформацією комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Горохівської міської ради від 16.03.2026 № 43/01-10/2-26 було проведено повноцінний соціальний супровід сім`ї із застосуванням відповідних робіт, методів та заходів, проте під час чергового візиту було встановлено, що батьки неналежно виконують батьківські обов`язки: перебували в стані алкогольного сп`яніння, у помешканні спостерігався безлад, двоє менших дітей не відвідували навчання, батьки не орієнтувалися про місце перебування свої дітей. У з в`язку з виявленими обставинами, спільно зі службою у справах дітей Горохівської міської ради та працівниками поліції було здійснено екстрено кризове втручання, дітей тимчасово влаштовано до закладу охорони здоров`я, батькові дітей запропоновано звернутися за наданням соціальних послуг з метою подолання складних життєвих обставин, мати дітей в період оцінювання потреб сім`ї була відсутня по місцю проживання, її перебування на даний час не відоме (а.с.27, 28).
У характеристиках на дітей, виданих Журавниківською гімназією Горохівської міської ради 04 березня 2026 року вказано, що батьки не цікавляться успіхами дітей, не відвідують батьківські збори, не реагують на зауваження класних керівників. Немає постійного контролю за виконанням домашніх завдань та відвідуванням дітьми навчального закладу. Батьки не проявляють інтересу до успіхів і невдач дітей.
Відповідно до інформації щодо відвідування Журавниківської гімназії за період з 01 вересня по 03 березня 2026 року, наданої класними керівниками дітей: ОСОБА_4 , учень 9 класу, не відвідував навчальний заклад без поважних причин 12 днів, ОСОБА_5 , учень 7 класу - 63 пропуски занять без поважних причин, ОСОБА_6 , учениця 4 класу - 20 пропусків занять без поважних причин, що свідчить про відсутність контролю з боку батьків за відвідування дітьми навчального закладу (а.с.29-37).
Відповідно до наказу начальника служби у справах дітей Горохівської міської ради від 04 березня 2026 року № 31 «Про взяття на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 взяті на обліку в службі у справах дітей Горохівської міської ради, як діти залишені без батьківського піклування (а.с.43).
Дітей із вказаної сім`ї було вилучено та поміщено в дитяче відділення комунального підприємства «Горохівська багатопрофільна лікарня», оскільки вони залишились без батьківського піклування, у зв`язку із несприятливими умовами проживання та неналежним виконанням батьками батьківських обов`язків.
За час перебування дітей в закладі охорони здоров`я з 03.03.2026 по 17.03.2026 ОСОБА_2 дітей не відвідала жодного разу, ОСОБА_1 відвідував двічі через тиждень після поміщення в заклад. Дітям проведені необхідні обстеження та встановлені відповідні діагнози (а.с.50-56).
З 17 березня 2026 року діти перебувають в Комунальній установі «Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» служби у справах дітей Волинської ОДА в м. Ковель. Відповідно до інформації наданої Комунальною установою «Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей » служби у справах дітей Волинської ОДА в м. Ковель від 30.03.2026 року № 182 за період перебування дітей у закладі з 17.03.2026 року батьки , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відвідували дітей, а також не цікавилися їхнім станом здоров`я та умовами перебування (а.с.44, 46).
Відповідно до інформації щодо психологічного супроводу дітей наданої КУ «Центр надання соціальних послуг» Горохівської міської ради від 18.03.2026 року № 45/01-10/2-26 встановлено, що психолог комунальної установи провів кризове втручання: зокрема, з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 індивідуальна бесіда для оцінки емоційного стану, первинної діагностики та виявлення психологічних ризиків; з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - короткі бесіди та спостереження для оцінки адаптації до стресової ситуації. Глибоке психологічне обстеження не проводилося, оскільки батьки не були присутні та не надали дозволу. Виявлено емоційний стрес у дітей, що проявився підвищеною тривожністю, емоційною напруженістю та внутрішнім занепокоєнням. Водночас діти були контактними, відкритими до взаємодії, легко вступали в діалог з психологом, не проявляли агресивної поведінки чи вираженої опозиційності.
Попри це, емоційна напруга зберігалася протягом взаємодії, що може бути пов`язано з ситуацією невизначеності та відсутністю батьків. Відсутність контакту з батьками та їх неприсутність під час роботи психолога могли посилювати відчуття тривоги, нестабільності та емоційної невпевненості у дітей.
Робота носила екстрений кризовий характер: надано першу психологічну допомогу, яка спрямована на стабілізацію емоційного стану дітей та первинну оцінку психологічних потреб. Остаточне рішення щодо повернення у сім`ю потребує комплексного розгляду з урахуванням соціальної та психологічної підтримки (а.с.49).
Відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини міської ради було рекомендовано органу опіки та піклування Горохівської міської ради видати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відносно трьох дітей (а.с.57).
Відповідно до інформації відділення поліції №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 27.03.2026 року за № 41113-2026 ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності 11.03.2026 року, відповідно до ст. 184 КУпАП. Матір дітей ОСОБА_2 протягом 2025-2026 років неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності, а саме: 21.06.2025 року Вараським РВП ГУНП у Рівненській області за порушення вимог ст. 178 ч.1, ст. 183 КУпАП (а.с.48).
Відповідно до інформації наданої Державною установою «Центр пробації» філія Державної установи «Центр пробації» у Волинській області Луцький районний сектор №1 від 27.03.2026 № 326/37/2/1-26 гр. ОСОБА_2 перебуває на обліку Луцького районного сектора №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області з 28.10.2025 року на підстав і вироку Вараського районного суду Рівненської області від 11.09.2025 року, яким її засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік (а.с.46).
Службою у справах дітей протягом 2025 та 2026 років (25.04.2025, 18.06.2025, 12.08.2025, 20.08.2025, 08.10.2025, 12.11.2025, 10.12.2025, 26.01.2026, 03.03.2026) неодноразово здійснювались обстеження умов проживання відповідно до яких було встановлено несприятливі умовами проживання та неналежним виконанням батьками батьківських обов`язків (а.с.61-69).
Рішенням виконавчого комітету Горохівської міської ради №80 від 30 березня 2026 року було затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно їх неповнолітніх дітей (а.с.14).
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Горохівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно їх неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діти влаштовані у Комунальну установу «Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» у м. Ковель, зацікавленості і бажання повернути в сім`ю дітей у батьків спостерігається. Позбавленя батьківських прав надасть змогу усунути негативний вплив середовища, в якому перебувають діти та реалізувати право дітей на належне утримання, виховання та розвиток шляхом подальшого влаштування в сімейні форми виховання. Орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно їх неповнолітніх дітей (а.с.15-17).
Застосоване судом законодавство
Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").
Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.
При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.
Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.
Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі N 522/10703/18 (провадження N 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі N 760/468/18 (провадження N 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі N 638/16622/17 (провадження N 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі N 522/21914/14 (провадження N 61-8179св19).
Пунктами 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше) є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Отже, законом визначено, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо та є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Вказаний висновок має рекомендаційний характер.
За змістом статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Окрім того, згідно ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння; вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості (принцип 6).
Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2026 рік» з 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років - 2817 гривень, дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України слідує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Крім того, за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Частиною 1 ст. 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Висновки Суду
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будь-яких заперечень чи фактів, які спростовують обставини викладені у позовній заяві позивачем та висновку органу опіки та піклування суду не надали. ОСОБА_1 позов визнав та не заперечував щодо позбавлення його батьківських прав.
Аналізуючи наведені факти та обставини, а також письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ухиляються від виховання своїх дітей та виконання своїх батьківських обов`язків. Не цікавляться долею дітей, не піклуються про їх фізичний і духовний розвиток, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідне харчування, медичний догляд, лікування, не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, та взагалі не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу. При цьому, судом також встановлено, що таке збайдужіле ставлення батьків має місце вже протягом тривалого часу.
Вказані обставини, виходячи із положень статтей 164-167 СК України є підставою для позбавлення батьківських прав.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
Зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 р. дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Таким чином, оскільки відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, підтверджень того, що їх поведінка щодо дітей може змінитися у кращу сторону, в судовому засіданні не здобуто, суд приходить до переконання, що є всі підстави для задоволення позову в цій частині та позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо їх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Водночас, суд роз`яснює відповідачам їх право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, за наявності підстав передбачених частинами 3 - 5 ст. 169 СК України.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідачів аліментів, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Горохівського районного суду Волинської області від 13 грудня 2018 року у справі №155/1634/28 (провадження №2/155/1009/18) яке не змінено, не скасовано і набрало законної сили 15.01.2019 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задоволено та ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 листопада 2018 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відомостей щодо припинення стягнення аліментів у суду відсутні, а тому у задоволенні вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_2 необхідно відмовити.
Водночас, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те що відповідач ОСОБА_1 має працездатний вік, матеріально дітей не забезпечує, інших утриманців не має, заперечень щодо розміру аліментів, які просить стягнувати з нього позивач, не подав, суд виходячи з принципу справедливості та розумності, вважає за необхідне задовольнити заявлені вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь особи або на рахунок закладу, де будуть утримуватися діти на їх утримання у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягувати з дня пред`явлення позову.
Відповідно до положення п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи досліджені судом обставини справи, з урахуванням наданих доказів, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.
Отже з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 6656,00 грн, в рівних частках, тобто по 3328 грн з кожного, за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав та підтверджено відповідною квитанцією.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Крім того, згідно положень ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв`язку з тим, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», тому з відповідачів слід також стягнути на користь держави судовий збір за позовні вимоги про стягнення аліментів в розмірі що був встановлений на день звернення з позовом до суду та становить 2662,40 грн, в рівних частках, тобто по 1331,20 грн з кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 141, 150, 164, 165, 166, 180, 181, 183 СК України, Законом України «Про охорону дитинства»,
У Х В А Л И В:
Позов Органу опіки та піклування Горохівської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав щодо їх неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягувати з ОСОБА_1 на користь особи або на рахунок закладу де будуть утримуватися діти аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати з 29.04.2026 року, до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Органу опіки та піклування Горохівської міської ради витрати по сплаті судового збору за позовні вимоги про позбавлення батьківських прав в розмірі 6656,00 грн в рівних частках, тобто по 3328,00 грн з кожного.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір за позовні вимоги про стягнення аліментів в розмірі 2662,40 грн, в рівних частках, тобто по 1331,20 грн з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Орган опіки та піклування Горохівської міської ради Луцького району Волинської області, адреса: вулиця Шевченка, будинок 17, місто Горохів, Луцький район, Волинська область, ЄДРПОУ 04051276.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Рішення в повному обсязі складено 09 листопада 2026 року.
Cуддя Горохівського районного суду
Волинської області /підпис/ Д.Т.Санакоєв
Cуддя Горохівського районного суду
Волинської області Д.Т.Санакоєв
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Відповідальна особа: секретар судового засідання О.М.Федонюк
Засвідчено: 09.11.2026 року.
Судове рішення № 141495313, Горохівський районний суд Волинської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 155/693/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: