Рішення № 141495292, 13.11.2026, Зміївський районний суд Харківської області

Дата ухвалення
13.11.2026
Номер справи
621/4059/24
Номер документу
141495292
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/4059/24

Провадження 2/621/77/26

13 листопада 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді В.Філіп`євої,

з участю секретаря судового засідання - А.Головіної,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

представник відповідача - адвокат Гетьман Олена Миколаївна

третя особа: Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, представник О. Мартинова ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області,

про усунення перешкод у спілкуванні і вихованні дитини та визначення способу участі одного з батьків у вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила зобов`язати відповідача ОСОБА_2 не чинити перешкоди позивачці у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також встановити графік участі матері у вихованні й спілкуванні з сином з урахуванням поданої заяви про уточнення такого графіку.

Рух справи.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 19.11.2024 року відкрито провадження за позовною заявою та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання з повідомленням її учасників про дату, час і місце його проведення. (а.с.51)

10.12.2024 року представником відповідача - адвокатом О.Гетьман подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 26.12.2024 року задоволено клопотання про витребування висновку органу опіки та піклування щодо суті спору та виклик свідків (а.с.121-122)

13.05.2025 року надійшов висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору (а.с.211 - 212)

11.11.2025 року відповідач подав клопотання про врахування зміни фактичних обставин та визначення реального порядку у спілкуванні матері з дитиною, в якому повідомив, що 10.10.2025 року він разом із сином виїхав до Республіки Польща у зв`язку з істотним погіршенням безпекової ситуації на території Харківської області та з метою забезпечення збереження життя і здоров`я дитини. На даний час відповідач і дитина отримали статус тимчасового захисту у Республіці Польща (UKR), де дитина навчається у польській школі за адаптованою програмою, що відповідає найкращим інтересам дитини, в зв`язку з чим просив визначити порядок спілкування позивачки з сином шляхом дистанційного спілкування (телефонні дзвінки, месенджери, засоби електронного зв`язку, тощо) (т.2, а.с.54-55)

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 02.04.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті з викликом учасників в судове засідання (т.2, а.с.80-82)

24.09.2026 року позивачем в порядку доповнень до судового розгляду в зв`язку з наявністю інформації про виїзд дитини з батьком за кордон уточнено позовні вимоги в частині визначення порядку спілкування матері з сином, де позивач просить суд:

- визначити спілкування з дитиною щодня у зручний для дитини час та матері час у період з 14.00 години до 20.00 години за київським часом засобами телефонного і відео-зв`язку через кросплатформні месенджери для смартфонів, а також за допомогою месенджерів Viber, WhatsApp, Telegram, Zoom, FaceTime

- спілкування з дитиною щодня за допомогою мережі Інтернет або інших засобів зв`язку без обмеження часу безпосереднього контакту та без присутності батька.

- зобов`язати ОСОБА_2 зняти заборону, встановлену в налаштуваннях телефону дитини на вхідні дзвінки від матері через месенджер Telegram

- зобов`язати ОСОБА_2 повідомити ОСОБА_1 про фактичне місце проживання дитини та місцезнаходження закладу освіти, де навчається дитина

- зобов`язати ОСОБА_2 повідомити ОСОБА_1 письмово за адресою проживання матері: АДРЕСА_1 та в електронній формі за допомогою месенджерів Viber, WhatsApp, Telegram на мобільний номер НОМЕР_1 про контактні номери зв`язку з дитиною, зміну номерів у день такої зміни, місцезнаходження дитини в день зміни місцезнаходження; стан здоров`я періодично раз на місяць

- не чинити будь-яких перешкод у спілкуванні дитини з матір`ю шляхом приховування місцезнаходження дитини, відібрання у дитини засобів зв`язку, недопуск до засобів комунікації мережею Інтернет, погрози дитині та вмовляння не спілкуватися з матір`ю.

- в разі повернення відповідача з дитиною на територію України, встановити наступний порядок участі матері ОСОБА_1 у вихованні й спілкуванні з дитиною, а саме: кожні вихідні щотижня у період з 11:00 години суботи до 19:00 години неділі без присутності батька з можливістю проживання за адресою матері. (т.2, а.с.118-119)

Позиції учасників справи.

В обґрунтування позову зазначено, що 10.01.2014 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_5 був укладений шлюб, від якого сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому стосунки між сторонами погіршилися і з червня 2018 року вони фактично припинили сімейні відносини, і відповідач почав чинити перешкоди позивачці у здійсненні батьківських прав у вихованні сина, вигнав її з дому не пускає до сина та не дає можливості матері спілкуватися з дитиною.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 17.07.2019 року шлюб між сторонами розірвано.

Як до розірвання шлюбу, так і після розірвання, позивачка намагається належним чином виконувати свої батьківські обов`язки, і неодноразово зверталася до відповідача з проханням дати можливість бачитися й спілкуватися з сином, однак ОСОБА_5 категорично відмовився та фізично перешкоджає у цьому. За захистом своїх прав позивач зверталася до Служби у справах дітей Зміївської міської ради, однак Служба відмовила їй з формальних підстав. Крім того, за фактом вчинення перешкод у спілкуванні з сином позивач зверталася до відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, однак правоохоронні органи не прийняли заходи щодо забезпечення її батьківських прав.

При цьому в 2023 році відповідач ОСОБА_5 звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з позовною заявою про визначення місця проживання дитини і висунув їй вимогу щодо визнання позову, в зв`язку з чим обіцяв, що не буде чинити перешкод у спілкуванні з сином, надасть можливість вільного спілкування і можливості бачитися з сином. Вона погодилася на визнання позову і подала до суду заяву, що не заперечує проти задоволення позову.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 15.05.2024 року по справі № 621/810/23 позовні вимоги ОСОБА_6 було задоволено та визначено місце проживання дитини разом із батьком.

Після набрання вказаним рішенням законної сили відповідач свої обіцянки не виконав і до теперішнього часу продовжує чинити перешкоди позивачці і не діє бачитися й спілкуватися з сином. Він перешкоджає зустрічам матері й дитини, і не дає спілкуватися з дитиною навіть по телефону в режимі відеозв`язку.

На її думку, вказані дії пов`язані з дією в Україні воєнного стану і можливою мобілізацією відповідача, в зв`язку з чим він, нехтуючи її материнськими правами, утримує у себе сина з метою ухилення від мобілізації та для отримання відстрочки від призову на військову службу.

Враховуючи викладене, позивач просить суд

1) зобов`язати відповідача ОСОБА_2 не чинити перешкоди позивачці у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2) визначити наступні способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також графік виховання та спілкування:

- позивач має право на спілкування з сином двічі на тиждень з урахуванням відвідування шкільного або позашкільного закладу, з яких вихідний день - субота з 12:00 години до неділі 20:00 години, інший день - за домовленістю між позивачем і батьком шляхом письмової домовленості;

- спілкування ОСОБА_1 з сином має відбуватися на території фактичного проживання матері на її розсуд, тобто з можливістю залишення дитини на ніч;

- ОСОБА_1 має право на щорічний відпочинок з сином під час літніх канікул - не менше одного місяця;

- ОСОБА_1 має право під час відпустки забирати сина на 2 тижні для спільного відпочинку, поїздок, виїзду за кордон;

- ОСОБА_1 має право участі в екстрених ситуаціях, які стосуються сина: якщо дитина захворіла, погано себе почуває, - брати участь у її лікуванні,бути поряд під час шкільних програм, тренувань, змагань

- ОСОБА_1 має право забирати сина на святкові дні (Різдво, Великдень, Новий рік) в порядку чергування рік через рік в наступному порядку - за 12:00 години перед святом та повертає наступного дня до 20:00 години

- ОСОБА_1 має право забирати сина на день народження сина в порядку чергування рік через рік з 10:00 години ІНФОРМАЦІЯ_2 до 20:00 години ІНФОРМАЦІЯ_3 ; день народження матері - кожен рік з 10:00 години 13 вересня до 20:00 години ІНФОРМАЦІЯ_7;

- спілкування з дитиною за допомогою відеозв`язку месенджерів Viber, WhatsApp, Telegram, Skype у позашкільний час з 08:00 по 21:00 годину;

- спілкування через Viber між батьками дитини щодо питань виховання сина один раз на два тижні у четвер з 20:00 по 21:00 годину

3) Зобов`язати ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 інформацію щодо адреси місця проживання чи перебування сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стану здоров`я, шляхом повідомлення позивача на наступний день з дня настання таких обставин;

4) Зобов`язати ОСОБА_2 негайно повідомляти ОСОБА_1

- про факти захворювання і заплановані ургентні/медичні втручання та лікування дитини;

- про зміну місця проживання, виїзд за межі населеного пункту, країни, де наразі син проживає з батьком;

- інформацію щодо навчання та відвідування дитиною школи, навчальних закладів, гуртків, а також негайно повідомляти про причини зміни чи припинення відвідування таких закладів, гуртків, секцій:

- подавати в будь-які установи та організації документи, що стосуються життя, розвитку, навчання та медичного догляду дитини з попереднім узгодженням та письмовим погодженням позивача (а.с.1-7)

В подальшому, в зв`язку з наявністю інформації про виїзд дитини з батьком за кордон уточнила позовні вимоги в частині визначення порядку спілкування матері з сином, де позивач просить суд:

- визначити спілкування з дитиною щодня у зручний для дитини час та матері час у період з 14.00 години до 20.00 години за київським часом засобами телефонного і відео-зв`язку через кросплатформні месенджери для смартфонів, а також за допомогою месенджерів Viber, WhatsApp, Telegram, Zoom, FaceTime

- спілкування з дитиною щодня за допомогою мережі Інтернет або інших засобів зв`язку без обмеження часу безпосереднього контакту та без присутності батька.

- зобов`язати ОСОБА_2 зняти заборону, встановлену в налаштуваннях телефону дитини на вхідні дзвінки від матері через месенджер Telegram

- зобов`язати ОСОБА_2 повідомити ОСОБА_1 про фактичне місце проживання дитини та місцезнаходження закладу освіти, де навчається дитина

- зобов`язати ОСОБА_2 повідомити ОСОБА_1 письмово за адресою проживання матері: АДРЕСА_1 та в електронній формі за допомогою месенджерів Viber, WhatsApp, Telegram на мобільний номер НОМЕР_1 про контактні номери зв`язку з дитиною, зміну номерів у день такої зміни, місцезнаходження дитини в день зміни місцезнаходження; стан здоров`я періодично раз на місяць

- не чинити будь-яких перешкод у спілкуванні дитини з матір`ю шляхом приховування місцезнаходження дитини, відбирання у дитини засобів зв`язку, недопуск до засобів комунікації мережею Інтернет, погрози дитині та вмовляння не спілкуватися з матір`ю.

- в разі повернення відповідача з дитиною на територію України, встановити наступний порядок участі матері ОСОБА_1 у вихованні й спілкуванні з дитиною, а саме: кожні вихідні щотижня у період з 11:00 години суботи до 19:00 години неділі без присутності батька з можливістю проживання за адресою матері. (т.2, а.с.118-119)

Відповідач ОСОБА_2 не погодився з позовними вимогами та просив відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог.

Представником відповідача - адвокатом О.Гетьман подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено , що позовні вимоги не підлягають задоволенню через їх безпідставність та недоведеність. Дійсно, 10.01.2014 року між сторонами по справі був укладений шлюб, від якого відповідач з позивачкою мають спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У 2018 році позивачка покинула відповідача з чотирирічним сином, оскільки в неї зав`язалися романтичні стосунки з іншим чоловіком. Ніхто її з дому не виганяв.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 17.07.2019 року у цивільній справі № 621/1572/19 шлюб між ними був розірваний.

Весь час з моменту припинення сімейних відносин з відповідачем дитина проживає з батьком. Відповідач в повному обсязі виконує свої батьківські обов`язки, всебічно та в повному обсязі піклується про стан здоров`я дитини, його виховання й навчання. За цей час відповідач ніколи не чинив позивачці перешкод у побаченнях і спілкуванні з сином, вона самостійно прийняла рішення про залишення дитини з батьком. При цьому, відповідач на прохання позивачки утримує дитину самостійно через її фінансові труднощі і ніколи не звертався до суду за стягненням з позивачки аліментів на утримання дитини.

Жодних перешкод у спілкуванні позивача з дитиною відповідач не чинить. Син має сучасний смартфон та можливість виходити на відеозв`язок, однак позивачка сама дуже рідко телефонує синові, не цікавиться його життям, вподобаннями та самопочуттям. З вчителями у школі також зв`язок підтримує лише батько.

При цьому, з 26.11.2020 по 14.08.2021 року відповідач ОСОБА_5 перебував за кордоном у Польщі на заробітках, аби забезпечити матеріально себе та сина, і весь час дитина знаходилася під наглядом матері відповідача - бабусі, а позивач ОСОБА_3 жодного разу не приїхала до дитини і їй нічого не заважало 9 місяців опікуватися дитиною.

При цьому, в подальшому, у 2023 році позивач ОСОБА_3 неодноразово намагалася вивезти сина за межі України без згоди батька, в зв`язку з чим відповідач був змушений звернутися до суду з позовом про визначення місця проживання дитини з батьком, і рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 15.05.2024 року по справі № 621/810/23 його позовні вимоги було задоволено та визначено місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане рішення, крім іншого, було ухвалено також і на підставі висновку органу опіки та піклування, який перевіряв де і з ким фактично мешкає син, і орган опіки та піклування також ввважав доцільним визначити місце проживання дитини з батьком.

Позивач, висуваючи вимоги про встановлення їй днів побачень з дитиною, знову не повідомляє адресу свого фактичного проживання, оскільки за місцем реєстрації в місті Зміїв вона давно не проживає, а відповідач, в свою чергу, має право знати, де і в яких умовах буде проживати дитина, коли його забиратиме мати. Вимагаючи від нього повідомлення адреси перебування дитини, свою адресу вона при цьому не повідомляє.

Графік побачень, про які просить позивачка, є несправедливим та неприйнятним, оскільки ставить батька в порівняно нерівні умови, бо мати бажає забирати сина щотижня на вихідні дні, тоді як відповідач має нести на собі тягар навчання і виховання дитини по будніх днях, поєднавши це із своєю працею, а відпочивати з сином буде мати. Також відсутність конкретного місяця відпочинку в період літніх канікул також ставить відповідача у невизначене становище, оскільки він перебуватиме в постійній залежності від бажання позивачки і не зможе заздалегідь планувати свій відпочинок з сином.

Крім того, необхідно також з`ясовувати думку дитини, чи бажає син проводити тривалий відпочинок з матір`ю. Щодо вимог присутності під час тренувань, змагань, то правила встановлюються цими освітніми закладами і від волі відповідача не залежать, а длял їх відвідування не потрібно окреме судове рішення.

За таких обставин, вважав позовні вимоги необґрунтованими, в зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову (а.с.54 - 70)

Аналогічну позицію висловив відповідач у своїх письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи.

В судовому засіданні позивач наполягала на задоволенні позовних вимог та просила суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у спілкуванні з дитиною, оскільки весь цей час позивач не має змоги ні бачити сина, ні спілкуватися з ним, оскільки відповідач навіть при її розмовах знаходиться поряд з сином, контролює все, що він каже або пише їй. Інколи він встановлює заборони на вхідні дзвінки від неї на телефоні дитини, і тоді вона не може додзвонитися. Вона як мати має рівні права з відповідачем щодо виховання власного сина і бажає приймати участь у вихованні дитини, однак відповідач всіляко перешкоджає і обмежує її в її материнських правах. Відповідач не повідомляє їй про стан здоров`я дитини, про те, в якому навчальному закладі він навчається, які гуртки відвідує, а на даний час їй взагалі невідоме місце перебування її дитини.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, зазначивши, що доказів перешкоджання відповідачем у спілкуванні дитини з позивачкою матеріали справи не містять.

Відповідач наголосив, що позивач ОСОБА_3 тривалий час була відсутня в житті дитини, веде аморальний спосіб життя, але він не чинить перешкоди у її спілкуванні з сином, однак не згодний з тим порядком і графіком, який пропонує позивачка, оскільки вона бажає забирати дитину до себе, не вказуючи адресу, а вже були випадки, коли вона намагалася виїхати з дитиною у невідомому напрямку без згоди батька, тому він категорично проти їх зустрічей без його участі. Крім того, визначення вихідних днів також порушує його право як батька бути з дитиною у вихідні дні, а влітку також має бути зазначений конкретний період, щоб і відповідач мав підлаштувати свій графік роботи і відпусток для спільного відпочинку з сином Щодо спілкування телефоном, він не заперечує і не перешкоджає дитині спілкуватися з матір`ю.

Представник органу опіки та піклування О.Мартинова в судовому засіданні пояснила, що дійсно до Служби у справах дітей протягом 2023-2025 років неодноразово зверталися сторони у справі з приводу розв`язання спору щодо участі матері у вихованні й спілкуванні з сином ОСОБА_7 . Представниками Служби здійснювався виїзд за місцем проживання дитини з батьком, де для нього були створені всі необхідні умови для навчання і розвитку особистих здібностей. Місце проживання матері не обстежувалося, оскільки вона проживає, з її слів, в місті Харкові в орендованих квартирах. Службою у справах дітей був підготовлений висновок станом на момент 13.05.2025 року, коли дитина перебувала в Україні, де орган опіки та піклування встановив відповідний графік побачення й спілкування дитини з матір`ю, оскільки вона безумовно має право на безперешкодні зустрічі з сином. Однак після отримання інформації про перебування дитини за кордоном, орган опіки та піклування інший висновок надати не може, оскільки їй невідомі нинішні умови проживання дитини та її батьків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та докази, надані сторонами на їх обгрунтування

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, додані до матеріалів справи, суд встановив наступне:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 (а.с.11-12(

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , батьками якого є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Зміївського районного управління юстиції у Харківській області 07.05.2014 року, актовий запис № 63 від 07.05.2014 (а.с. 13).

Відповідач ОСОБА_2 та дитина ОСОБА_4 постійно зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Довідкою про реєстрацію місця проживання особи Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 07-16/126 від 07.02.2022 року, (а.с.76).

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 17.07.2019 року у цивільній справі № 621/1572/19 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , зареєстрований 10 січня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Зміївського районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 01, був розірваний. (а.с.14)

23.01.2024 року адвокат Чуб С.В., діючи в інтересах позивача ОСОБА_3 звернувся до Служби у справах дітей Зміївської районної ради з адвокатським запитом щодо отримання інформації про результати розгляду звернення ОСОБА_3 від 26.07.2023 року про порядок спілкування з дитиною, у відповідь на який Службою повідомлено, що заявниця подала неповний пакет документів, необхідний для вирішення вказаного питання (а.с.15-17)

Зі змісту відповідей уповноважених осіб відділу поліції на адвокатські запити адвоката Чуб С.В. в період 2023 року, вбачається, що згідно даних ІКС ІПНП за 2023 рік до відділу поліції надходили заяви та повідомлення від ОСОБА_1 щодо прийняття заходів до її колишнього чоловіка, який не дає спілкуватися та приймати участь у вихованні їх спільної дитини, в результаті розгляду яких сторонам рекомендовано звернутися до суду (а.с.19 -39, 180 -181)

Відповідно до Довідки ФОП ОСОБА_9 та виробничої характеристики від 11.07.2023 року, позивач ОСОБА_1 постійно працює у підприємця менеджером по збуту (дистанційний режим роботи), зарекомендувала себе як відповідальний і дисциплінований працівник, відносини з колективом хороші, дотримується корпоративної етики (а.с.40-41)

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 15.05.2024 року по справі № 621/810/23 задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 та визначено місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що у відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_3 - адвокат С.Чуб просив закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки мати дитини ніколи не заперечувала проти проживання сина разом із батьком, і жодних заперечень проти цього не має. «Відповідач ОСОБА_3 спілкується з дитиною, за узгодженням з позивачем проводить з дитиною вільний час, а тому жодного спору між сторонами немає.» Рішення набрало законної сили 17.06.2024 року та в апеляційному порядку не оскаржувало ся (а.с.42 -44, копія відзиву а.с.78 - 82)

Відповідно до Довідки КЗ "Зміївський заклад дошкільної освіти (ясла-садок № 3") Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 01-36/32 від 12.12.2022 року, дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.09.2016 року по 31.08.2020 року відвідував КЗ "Зміївський заклад дошкільної освіти (ясла-садок № 3") Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області. За період відвідування закладу освіти батько ОСОБА_2 постійно приводив та забирав дитину, приймав активну участь у житті дитини в закладі (відвідував батьківські збори, консультації, святкові ранки), мати ОСОБА_1 в закладі освіти сина не відвідувала, станом навчально-виховного процесу не цікавилась, у вихованні участі не приймала, протягом чотирьох років мати декілька разів з`являлась на свята.(а. с. 71).

Згідно Довідки КЗ "Зміївський ліцей № 1" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 01-24/323 від 11.11.2022 року, дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , навчається в ліцеї, мати учня ОСОБА_1 , контакту з школою не підтримає, успішністю сина не цікавиться, з вчителем не спілкується, батьківські збори не відвідує, онлайн заняття учня контролює батько (а. с. 72-73).

Згідно копії медичної документації, доданої до відзиву, дитина відвідує заклад охорони здоров`я в супроводі батька ОСОБА_2 (а.с. 74-75).

Згідно Акту від 06.11.2022 року, складеного депутатом Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області О. Пашковою, в присутності свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також Акту обстеження умов проживання, складеного 05.01.2023 року головними спеціалістами служби у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області Мартиновою О. В. та Колісник О.С., позивач ОСОБА_2 проживає разом з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 . Стосунки в сім`ї добрі, батько з народження сина на належному рівні виконує батьківські обов`язки (а.с 77, 83 - 84).

Рішенням виконавчого комітету Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 30 від 24.01.2024 року затверджено висновок органу опіки та піклування, яким визнано за доцільне визнати чи місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.85 -86)

Згідно висновку психолога ОСОБА_12 від 17.12.2024 року за результатами проведеного психологічного дослідження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина має нормальний длля його віку інтелектуальний рівень, нормативне функціонування пізнавальних процесів. Вміє самостійно вирішувати конфлікти з однолітками, визнає і поважає авторитет дорослих. На момент дослідження ставлення ОСОБА_13 до його матері характеризується почуттям любові з одночасним емоційним дистанціюванням, відчуженістю через відсутність спільних інтересів, спільних справ та регулярної турботи з боку матері. До батька ОСОБА_7 відчуває любов і повагу. Батько є авторитетом, прикладом до сина. Він виступає в ролі надійного дорослого, який здатний забезпечити відчуття захисту і безпеки… Зі слів ОСОБА_7 , мати рідко спілкується з ним, а отже суттєво не впливає на виховання дитини. Контакт відбувається переважно через телефонні розмови, які носять нерегулярний характер» (а.с.96-105)

25.03.2025 року (тобто під час перебування цієї справи на розгляді суду і після звернення позивача з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною) відповідач ОСОБА_5 звернувся з письмовою заявою до начальника служби у справах дітей про неналежне виконання матір`ю батьківських обов`язків та загрозу психоемоційному стану дитини, де зазначив, що фактами, які підтверджують загрозу длля дитини є:

1) дитина категорично не бажає залишатися з матір`ю на ночівлю та їхати до неї на літні канікули, і син чітко висловлює небажання залишатися у форматі, який вона вимагає в суді;

2) мати веде аморальний спосіб життя та свідомо демонструє зневагу до інтересів дитини, оскільки публічно викладає у соціальних мережах відео, що містять ненормативну лексику, аморальні висловлювання, коментарі, що можуть негативно вплинути на дитину

3) у попередній справі про визначення місця проживання дитини мати не відвідувала судові засідання, що підтверджує її незацікавленість у вихованні дитини (а.с.161-163)

09.04.2025 року відповідачем до Служби у справах дітей подана заява аналогічного змісту (а.с.166-168)

З письмового листування між сторонами, наданими до матеріалів справи, вбачається, що сторони намагаються врегулювати питання щодо виховання спільного сина, однак порозуміння не знаходять (а.с.87, 164, 169-177, 182-202, 241-254)

Згідно висновку органу опіки та піклування від 13.05.2025 року, наданого по суті спору, орган опіки та піклування вважав доцільним надати ОСОБА_1 право на спілкування з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та брати участь у його вихованні. Враховуючи вік дитини та стан його здоров`я, визначити наступний порядок:

- спілкування з сином двічи на тиждень з урахуванням відвідування шкільного і позашкільного закладів, з яких: вихідний день - субота з 12:00 години до 20:00 години неділі через тиждень за фактичним проживанням матері;

- щорічний відпочинок з сином під час літніх канікул - 2 тижні;

- щорічний відпочинок з сином під час відпустки матері - 2 тижні

Спілкування з сином у святкові дні (Різдво, Великдень, Новий рік) в порядку чергувань через рік з 12:00 години до 20:00 години.

У разі хвороби дитини або виникнення інших обставин, які перешкоджають виконанню даного порядку, рекомендувати батькам діяти за домовленістю, не порушуючи прав один одного. Під час перебування дитини із матір`ю, ОСОБА_1 дотримуватися рекомендацій щодо дотримання режиму дня та режиму харчування дитини. Попередити обох батьків про відповідальність за невиконання даного порядку (а.с.211 - 212)

Відповідач просив визнати вказаний висновок недопустимим, оскільки, на його думку, він не враховує надані відповідачем письмові докази, не включає висновки фахівців або опитування дитини (т.2, а.с.24 - 26)

Крім того, подав клопотання про врахування зміни фактичних обставин та визначення реального порядку у спілкуванні матері з дитиною, в якому повідомив, що 10.10.2025 року він разом із сином виїхав до Республіки Польща у зв`язку з істотним погіршенням безпекової ситуації на території Харківської області та з метою забезпечення збереження життя і здоров`я дитини. На даний час відповідач і дитина отримали статус тимчасового захисту у Республіці Польща (UKR), де дитина навчається у польській школі за адаптованою програмою, що відповідає найкращим інтересам дитини, в зв`язку з чим просив визначити порядок спілкування позивачки з сином шляхом дистанційного спілкування (телефонні дзвінки, месенджери, засоби електронного зв`язку, тощо) (т.2, а.с.54-55)

На підтвердження вказаної інформації подав копію повідомлення про присвоєння відповідачеві ОСОБА_5 № НОМЕР_6 та дитині ОСОБА_7 НОМЕР_7 податкового номеру PESEL UKR (т.2, а.с.56-57)

Норми права, що підлягають застосуванню, та мотиви суду.

Дослідивши повно і всебічно матеріали цивільної справи, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Згідно ч.1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до пунктів 1-4 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд має вирішити, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст.ст.76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно ч.3 статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, духовного та соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Статтею 11 цього ж Закону визначено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до ч.5 статті 5 Сімейного кодексу України, ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Загальні засади регулювання сімейних відносин визначені статтею 7 Сімейного кодексу України, згідно яких сімейні відносини регулюються лише у тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства. Жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно частини 4 статті 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Згідно статті 121 Сімейного кодексу України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Статтею 150 Сімейного кодексу України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, згідно якої батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно статті 151 Сімейного кодексу України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 153 Сімейного кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно статті 157 Сімейного кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов`язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов`язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.

Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк до одного місяця та більше з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, у разі:

1) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;

2) наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов`язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.

У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.

Згідно положень статті 158 Сімейного кодексу України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до статті 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Стаття 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Суд звертає увагу на загальновідомий принцип 6 Декларації про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння. Малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучатися зі своєю матір`ю.

Як встановлено в судовому засіданні, кожен з батьків малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (позивач і відповідач) сумлінно ставляться до виконання батьківських обов`язків, люблять сввою дитину, та мають можливість забезпечити нормальний рівень життя, виховання й розвитку дитини.

Разом з тим, сторони не можуть досягнути спільної домовленості щодо форм і періодичності участі матері дитини у спілкуванні з сином, з приводу чого наявний спір між ними протягом щонайменше 3 роки, що безумовно негативно впливає як на емоційний стан батьків, так і на емоційний стан дитини.

Твердження представника відповідача про необхідність закриття провадження в зв`язку з відсутністю предмета спору спростовується самою наявністю позовної заяви матері дитини, відсутності навіть на момент завершення судового розгляду інформації від батька щодо точної адреси місця перебування дитини та місця навчання. Крім того, місце проживання дитини самостійно змінено відповідачем без згоди позивача вже під час розгляду справи в суді спочатку до Західної України, а подальшому - до Республіки Польща. Позивач повідомила про те, що їй надано можливість спілкуватисяя з дитиною тільки в останньому судовому засіданні 02.11.2026 року, що дає підстави вважати, що до цього моменту перешкоди у спілкуванні з дитиною мали місце.

Об`єднана Палата Касаційного Цивільного Суду Верховного Суду у своїй постанові від 11.12.2023 року по справі № 607/20787/19 вказала судам, що «сім`я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків та є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів. Судам слід пам`ятати, що основним суб`єктом, на якого має вплив ухвалене рішення у сімейних спорах цієї категорії, є саме дитина.»

В цій же постанові Об`єднана Палата КЦС ВС вказала, що першочерговим завданням держави є забезпечення безпеки і права на життя дитини, що проголошено статтею 6 Конвенції про права дитини, а тому, розглядаючи справи про визначення місця проживання дитини з урахуванням особливостей, спричинених введенням в Україні воєнного стану, вирішуючи спори, що стосуються прав та інтересів дитини, судове рішення має бути спрямованим на забезпечення її безпеки і права на життя (див. постанови Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 753/572/20, від 24 травня 2023 року у справі № 127/9377/21, від 14 червня 2023 року у справі № 760/31518/21).

Суд зазначає, що за період розгляду справи суттєво змінилася в бік погіршення безпекова ситуація в Харківській області, пов`зана з військовою агресією російської федерації проти України, що зумовило виїзд відповідача з дитиною за межі України.

На момент вирішення спору дитина з батьком мешкають в Республіці Польща, дитина більшу частину свого життя проживає разом з батьком - відповідачем ОСОБА_5 , що однак жодним чином не означає обмеження позивача - матері дитини у праві на спілкування й участь у вихованні сина

Проживання матері окремо від сина не впливає на обсяг її прав щодо дитини (частина 2 стаття 141 Сімейного кодексу України), в зв`язку з чим суд звертає увагу сторін на положення статті 157 Сімейного кодексу України, згідно якої, той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Як неодноразово зазначав у своїх постановах Верховний Суд, «тимчасовий виїзд дитини за кордон не повинен використовуватися як спосіб обмеження прав одного з батьків на спілкування з дитиною, яке повинно реалізовуватися задля підтримки родинних зв`язків та емоційного контакту малолітньої дитини з тим з батьків, з ким вона не проживає» (Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22) та Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2024 року у справі № 381/1881/21, від 24 квітня 2024 року у справі № 696/299/23)

У справах у спорах щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі, її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди. (Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду: від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19 (провадження № 61-5501св22), від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22 (провадження № 61-2097св23)

Відповідач не надав, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що спілкування матері з дитиною, що є предметом спору у цій справі, порушує інтереси дитини та дії позивачки негативно впливають на психологічне здоров`я сина. Твердження відповідача про начебто аморальну поведінку матері містять його суб`єктивну негативну оцінку особистого життя позивачки і не підтверджена належними й допустимими доказами.

Зокрема, матеріали справи не містять доказів про зловживання матір`ю дитини спиртними напоями чи наркотичними засобами, жебрацтва, вчинення кримінально-караних діянь, інших порушень правопорядку і моральних засад суспільства, чи доказів іншої поведінки, яка б становила загрозу для життя і здоров`я дитини.

Такі обставини не були встановлені і Службою у справах дітей, які готували відповідні висновки як при розгляді справи про визначення місця проживання дитини, так і при розгляді цієї справи.

При цьому, відповідач не позбавлений можливості у разі зміни обставин, які б підтверджували наявність негативного впливу контактів матері на нормальний розвиток дитини, порушення інтересів дитини, у визначеному судом порядку на звернення до суду з відповідним позовом про зміну встановленого судом способу участі матері у вихованні сина.

Заперечення відповідача щодо недопустимості висновку органу опіки та піклування також не є обґрунтованими, та пов`язані виключно з незгодою з прийнятим рішенням уповноваженого органу.

Щодо неможливості надання повторного висновку органу опіки та піклування з урахуванням фактичного перебування дитини за кордоном, суд зважає на позицію Верховного Суду, який у своїй постанові у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 523/19706/19 зазначив, що «у випадку неможливості надати висновок, який ґрунтується на обстеженні умов, орган опіки і піклування з метою захисту інтересів дитини має використати всі можливі варіанти одержання інформації і оцінки обставин, що склалися, і за можливістю надати висновок з посиланням на бесіди із родичами, знайомими, або з посиланням на інші документи та із вказівкою на те, що обстежити безпосередньо умови проживання неможливо. Однак винесення рішення у справі не може ставитися у залежність від наявності чи відсутності відповідного висновку. Невчинення таких захисних дій з боку владного органу у вигляді неподання висновку не може слугувати підставою для відмови або для зволікання у захисті з боку суду. Адже здійснення правосуддя, захист прав та інтересів дітей не може ставитися у залежність від можливості здійснення владними органами своїх повноважень».

Таким чином, з огляду на те, що на теперішній час дитина перебуває за кордоном, наразі єдиним можливим способом спілкування з дитиною є засоби дистанційного зв`язку, що забезпечить позивачу можливість вільно спілкуватися з сином і сприятиме підтриманню зв`язку дитини з матір`ю до того часу, як вона повернеться до України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, яким:

- Зобов`язати відповідача ОСОБА_2 не чинити позивачеві ОСОБА_1 у будь-якій формі перешкоди у спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі встановленням обмежень доступу до мережі Інтернет, блокуванням телекомунікаційних засобів, месенджерів, у визначені дні спілкування.

- Зобов`язати відповідача ОСОБА_2 повідомити будь-якими доступними засобами (письмово за адресою проживання матері: АДРЕСА_1 або в електронній формі за допомогою месенджерів Viber, WhatsApp, Telegram на мобільний номер НОМЕР_1 ) позивача ОСОБА_1 про зареєстроване і фактичне місце перебування (проживання) дитини за кордоном, а також назву навчального закладу, в якому навчається дитина, а в подальшому - повідомляти позивача про зміни місця проживання (перебування) і навчання дитини не пізніше 7 днів з дня таких змін.

- на час перебування дитини за кордоном визначити наступний порядок участі у матері ОСОБА_1 у вихованні і спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: кожні понеділок, середа та п`ятниця в часовий проміжок з 15:00 до 19:00 години шляхом спілкування з сином в режимі відеозв`язку за допомогою телефонного зв`язку, зокрема, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp), та/або за допомогою програм Zoom, Skype, з урахуванням розпорядку дня дитини та різниці в часі з країною перебування дитини без присутності батька;

- на час перебування дитини на території України: визначити наступний порядок участі у матері ОСОБА_1 у вихованні і спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: шляхом особистого спілкування без присутності батька кожна середа місяця в часовий проміжок з 15:00 години по 19:00 годину за місцем проживання батька або в іншому громадському місці; кожні п`ятниця місяця з 15:00 години до 19:00 години суботи - шляхом відвідування місця проживання матері без присутності батька; в період осінніх, весніних, зимових, літніх канікул - з 15:00 години четверга до 19:00 години суботи шляхом відвідування місця проживання матері без присутності батька з обов`язковим повідомленням відповідача про місце перебування дитини;

- у святкові дні (Різдво, Великдень, Новий рік, День народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 щороку) - на час перебування дитини за кордоном - спілкування з сином в режимі відеозв`язку за допомогою телефонного зв`язку, зокрема, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp), та/або за допомогою програм Zoom, Skype, в часовий проміжок з 15:00 години по 19:00 годину без присутності батька; на час перебування дитини на території України: шляхом особистого спілкування в часовий проміжок з 15:00 по 18:00 годину без присутності батька за місцем проживання батька або в іншому громадському місці;

На думку суду, визначений порядок участі матері у вихованні та спілкуванні з сином відповідатиме інтересам дитини, забезпечуватиме справедливу рівновагу між інтересами дитини та її батьків, а також рівність прав батьків щодо дитини.

Крім того, зміна обставин чи правовідносин, що мають істотне значення при визначенні способу участі одного з батьків у вихованні дитини, в тому числі з врахуванням віку і думки дитини, не позбавляє кожного з батьків у майбутньому звернутись до суду з позовом про встановлення іншого способу участі у вихованні і спілкуванні дитини.

Позивачем вимоги щодо розподілу судових витрат в порядку статті 141 ЦПК України не заявлялися, в зв`язку з чим, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, питання судових витрат суд не вирішує.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-83, 89, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процессуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , не чинити у будь-якій формі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , перешкоди у спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі шляхом встановлення обмежень доступу до мережі Інтернет, блокування телекомунікаційних засобів, месенджерів, тощо, у визначені дні спілкування.

Зобов`язати відповідача ОСОБА_2 повідомити будь-якими доступними засобами (письмово за адресою проживання матері: АДРЕСА_1 або в електронній формі за допомогою месенджерів Viber, WhatsApp, Telegram на мобільний номер НОМЕР_1 ) позивача ОСОБА_1 про зареєстроване і фактичне місце перебування (проживання) дитини за кордоном, а також назву навчального закладу, в якому навчається дитина, а в подальшому - повідомляти позивача про зміни місця проживання (перебування) і навчання дитини не пізніше 7 днів з дня таких змін.

На час перебування дитини за кордоном визначити наступний порядок участі у матері ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у вихованні і спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- кожні понеділок, середа та п`ятниця в часовий проміжок з 15:00 до 19:00 години шляхом спілкування з сином в режимі відеозв`язку за допомогою телефонного зв`язку, зокрема, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp), та/або за допомогою програм Zoom, Skype, з урахуванням розпорядку дня дитини та різниці в часі з країною перебування дитини без присутності батька;

На час перебування дитини на території України визначити наступний порядок участі матері ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у вихованні і спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- шляхом особистого спілкування без присутності батька кожна середа місяця в часовий проміжок з 15:00 години по 19:00 годину за місцем проживання батька або в іншому громадському місці;

- кожні п`ятниця місяця з 15:00 години до 19:00 години суботи - шляхом відвідування місця проживання матері без присутності батька;

- в період осінніх, весніних, зимових, літніх канікул - з 15:00 години четверга до 19:00 години суботи шляхом відвідування місця проживання матері без присутності батька з обов`язковим повідомленням відповідача про місце перебування дитини;

Визначити наступний порядок участі матері ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у вихованні і спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у святкові дні (Різдво, Великдень, Новий рік, День народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 щороку ):

- на час перебування дитини за кордоном - спілкування з сином в режимі відеозв`язку за допомогою телефонного зв`язку, зокрема, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp), та/або за допомогою програм Zoom, Skype, в часовий проміжок з 15:00 години по 19:00 годину без присутності батька;

- на час перебування дитини на території України: шляхом особистого спілкування в часовий проміжок з 15:00 по 18:00 годину без присутності батька за місцем проживання батька або в іншому громадському місці.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, ЄДРПОУ 43919147, адреса місцезнаходження: вул. Лиманська, буд. 22, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область.

Суддя В. Філіп`єва

Часті запитання

Який тип судового документу № 141495292 ?

Документ № 141495292 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141495292 ?

Дата ухвалення - 13.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141495292 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141495292 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141495292, Зміївський районний суд Харківської області

Судове рішення № 141495292, Зміївський районний суд Харківської області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141495292 відноситься до справи № 621/4059/24

Це рішення відноситься до справи № 621/4059/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141472250
Наступний документ : 141509811