Рішення № 141493848, 16.11.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
331/6602/25
Номер документу
141493848
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 331/6602/25

Провадження № 2/331/971/2026

РІШЕННЯ

іменем України

16.11.2026

Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Фісун Н.В., за участю секретаря судового засідання Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Територіального медичного об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради, третя особа: ліквідатор КУ «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради Липунової В.А. про відшкодування моральної шкоди, усунення дискримінації при реалізації трудових прав, стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Територіального медичного об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради, третя особа: ліквідатор КУ «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради Липунової В.А. про відшкодування моральної шкоди, усунення дискримінації при реалізації трудових прав, стягнення середнього заробітку.

Позовна заява мотивована тим, що позивачка була призначена на посаду старшого фельдшера Комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради з 03.10.2011 р. наказ 186/л від 03.10.2011 р.

ОСОБА_1 , як голова профспілки, 15.05.2017 року повідомила НАБУ про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, вчинених посадовими особами в службі екстреної (швидкої) медичної допомоги м. Запоріжжі та Запорізькій області, що мали місце під час тендерних закупівель спецодягу для працівників ШМД у м. Запоріжжі, оскільки ця інформація стала їй відома у зв`язку з трудовою діяльністю . За її повідомленням було порушене кримінальне провадження № 42018081060000002 від 02.01.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч.2, ч.2 ст. 28 КК України. 24.04.2018 року, вона та деякі інші працівники та члени профспілки приймали участь у санкціонованому мітингу у м. Запоріжжі проти корупції у органах місцевого самоврядування Запорізької області, який було організовано ГО «Справедливість».

Також, позивачка подавала ще декілька заяв від 15.11.2018 року, 13.04.2019 року та 02.09.2019 року до органів поліції, оскільки нею були виявлені корупційні порушення з боку органів та посадових осіб, які керують охороною здоров`я Запорізької області. У цих заявах, були викладені факти, які свідчать про ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 170, 320, 358 КК України. У зв`язку з поданням неодноразових повідомлень про факти можливої корупції з боку керівників закладів охорони здоров`я Запорізької області ОСОБА_2 набула статус викривача.

Після повідомлення про наявність корупційних схем у закладах охорони здоров`я де вона працювала, керівництво установи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , вищестоящі керівники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші неодноразово заявляли що вона буде звільнена, запевнювали, що працювати у органах охорони здоров`я не буде, погрожували та створювали умови для штучного та незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності з метою наступного звільнення.

Реалізуючи ці погрози, 22 листопада 2018 року наказом № 19/адм «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани», підписаним в.о. головного лікаря КУ «Мелітопольська станція Е(Ш)МД» ЗОР ОСОБА_4 . ОСОБА_1 було оголошено першу незаконну догану. Ця догана визнана незаконною рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05.07.2019 у справі № 310/10913/18. Рішенням Запорізького апеляційного суду від 11.12.2019 року залишено в силі. 22 квітня 2019 року наказом № 02/адм «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани», в котрий раз підписаним в.о. головного лікаря КУ «Мелітопольська станція Е(Ш)МД» ЗОР ОСОБА_4 ОСОБА_10 була винесена друга незаконна догана, яку знов з порушенням законодавства оголосила ОСОБА_4 . Ця друга догана також визнана незаконною рішенням Бердянського міськрайонного суду від 17.01.2020 року у справі № 310/3833/19. Рішенням Запорізького апеляційного суду від 20.05.2020 р. залишено в силі .

22.05.2019 року позивачка звернулась до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками щодо роз`яснення правильності її дій під час поводження з лікарськими та наркотичними засобами у зв`язку з тиском на неї адміністрації установи та численними перевірками з їх боку. Листом від 19.06.2019 року Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками здійснив перевірку установи в її діях фактично не знайшла жодних порушень .

11.06.2019 року ОСОБА_1 оголошено наказ від 10.06.2019 року № 04/адм, на підставі п. 3 статті 40, підписаний головним лікарем В.А. Липуновою про незаконне звільнення ОСОБА_1 з посади за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

12 лютого 2021 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області по справі № 310/4940/19 було ухвалено рішення, яким визнано недійсними наказ про звільнення та поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого фельдшера з медицини невідкладних станів підстанції екстреної (швидкої) медичної допомоги м. Бердянськ Комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради та стягнуто з Комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради середнього заробітку на користь ОСОБА_1 в сумі 181991,72 грн.

Поки відбувалися судові процеси, в період незаконного звільнення ОСОБА_1 , згідно до рішення Запорізької обласної ради від 24.10.2019 року за № 15 була припинена діяльність комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради та визначено комунальну установу «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради правонаступником майна та усіх прав і обов`язків комунальної установи «Запорізька станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради та комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради . Потім, згідно рішення Запорізької обласної ради від 12.12.2019 року за № 32 була припинена і комунальна установа «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради шляхом перетворення її у комунальне некомерційне підприємство «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради та встановлено, що комунальне некомерційне підприємство «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради є правонаступником майна та усіх прав і обов`язків комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради .

На даний час комунальна установа «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради перетворена на комунальне некомерційне підприємство «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради, а комунальна установа «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради перебуває у фінальній стадії припинення. Пункт 16 рішення Запорізької обласної ради № 15 від 24.10.2019 року передбачає детальний план впровадження реорганізації, шляхом приєднання Комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради до Комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради: «16. У зв`язку з прийняттям цього рішення директору комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради - головному лікарю комунальної установи «Запорізька станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради забезпечити: 3) формування структури, штатного розпису ТМО, з урахуванням посад приєднаних Запорізької Станції, Мелітопольської Станції та подання цих документів на затвердження Департаменту охорони здоров`я Запорізької обласної державної адміністрації; 5) здійснення відповідних дій щодо дотримання трудових прав та соціальних гарантій працівників Запорізької Станції, Мелітопольської Станції шляхом приєднання до ТМО; 6) безумовне виконання приписів статті 116 КЗпП України в частині своєчасної виплати всіх сум, що належать працівникам відповідних установ у зв`язку з виконанням цього рішення; Далі п.п. 1,2,13 Рішення Запорізької обласної ради № 32 від 12.12.2019 року: «1. Припинити комунальну установу «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ38563265) шляхом перетворення у комунальне некомерційне підприємство «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради. 2. Встановити, що комунальне некомерційне підприємство «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради (далі Обласний центр) є правонаступником майна та усіх прав і обов`язків комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради ». «13. Керівнику комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради в межах строку, зазначеному в пункті 3, забезпечити: 4) попередження працівників Центру про зміну умов праці в порядку, встановленому законодавством України;

5) здійснення відповідних дій щодо дотримання трудових прав та соціальних гарантій працівників Центру, згідно з діючим законодавством України, у зв`язку із припиненням діяльності Центру шляхом його перетворення у комунальне некомерційне підприємство «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради; 7) формування структури, штатного розпису комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради».

При цьому, відповідно до листа Голови комісії з припинення Малашенко К. від 27.12.2019 року під час перетворення установи змін штатного розпису та скорочення працівників не планується, трудові відносини з усіма працівниками будуть продовжені на відповідних посадах у КНП ТМООЦМД та МК ЗОР .

Аналогічний лист від 01.11.2019 року нею був отриманий і від КУ комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради та відповідача .

Після ухвалення 12 лютого 2021 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі, вона неодноразово зверталась до відповідача та третьої особи з заявою про прийняття її на роботу шляхом переведення до новоствореної юридичної особи, де фактично знаходиться її місце роботи, а не у фактично ліквідовану юридичну особу. Але, вищевказані особи незаконно відмовили в такому переведення та прийнятті на роботу. Усіх працівників Комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради було переведено до Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради та дії їх трудових договорів були продовжені, за ними були збережені трудові місця. Тільки її не перевели до перетвореної установи через упереджені ставлення відповідача до неї та як покарання за виявлені та повідомлені факти корупції та незаконні дії керівництва відповідача та третьої особи.

ОСОБА_1 , була поновлена після майже півторарічного періоду на своїй посаді, але це поновлення відбулось формально, оскільки фактично юридична особа, в якій ОСОБА_1 була поновлена на роботі припинила свою діяльність, шляхом приєднання та перетворення. Формально рішення суду було виконано, але фактично ні. ОСОБА_1 не була допущена до роботи, на роботу не змогла вийти та через дії відповідача та третьої особи не приступила до виконання своїх обов`язків.

Тому, 12.10.2021 року ОСОБА_1 , звернулась до Бердянського міськрайонного суду з позовом про усунення дискримінації при реалізації трудових прав, зобов`язання Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради, перевести з Комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради та прийняти ОСОБА_1 , до штату Бердянського відділення екстреної швидкої медичної допомоги Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради на посаду старшого фельдшера з медицини невідкладних станів Бердянського відділення екстреної швидкої медичної допомоги, стягнення грошових коштів в сумі 71157,90 грн., як середнього заробітку та 900 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Постановою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18.10.2021 року було відкрито провадження по справі № 310/9641/21 та 15.02.2022 року підготовче провадження у справі було закрито та справу було призначено до судового розгляду по суті на 13-30 год. 27.02.2022 року м. Бердянськ у зв`язку зі збройною агресією російської федерації було повністю окуповане, а матеріали цивільної справи втрачені. Справа по суті розглянута не була. Остаточне рішення по справі ухвалено не було. Архів Бердянського міськрайонного суду залишився на окупованій території. Суд повноваження не здійснює.

Згідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 Пенсійного фонду України , відповідно до яких її середньомісячний заробіток за період квітень, травень 2019 року складає суму 18112,73 грн. (9477,61+8635,12). Отже, сума середньоденної заробітної плати, становить 431,26 грн. (18112,73 грн. /42 робочі дні). Середній заробіток на день складає 431,26 грн. Середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з квітня 2019 року по 12.10.2021 року (тобто на час подання позову до Бердянського міськрайонного суду 12.10.2021 року) складає: 431,26 грн. * 165 дні = 71157,90 грн.

У даному випадку характер моральної шкоди полягає у порушені її трудових прав, права на працю, права заробляти собі на життя, займатися професійною, трудовою, громадською діяльністю, оскільки її звільнили не тільки з роботи, але ще перешкоджали займатися громадською діяльністю, як голови профспілки. Фактично, вона зазнала мобінгу це будь-яка форма гоніння, переслідування на робочому місці. Регулярні випадки негідних чи неприятельських дій по відношенню до деяких працівників принижують честь і гідність особи настільки, що часто провокують звільнення людини з місця її роботи, важку депресію, тощо. Увесь спектр мобінгу, вона відчула на собі. Щодо обсягу страждань, порушення нормальних життєвих зв`язків, прикладання додаткових зусиль для організації свого життя, погіршення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Вона зазнала значних моральних страждань, оскільки порушився її звичайний уклад життя, порушилися нормальні життєві зв`язки, тобто було грубе порушено її конституційне право на працю, вона була спочатку двічі незаконно притягнута до дисциплінарної відповідальності, а згодом була незаконно звільнена. Притягнення до дисциплінарної відповідальності відбувалось з застосуванням до неї з боку керівництва відповідачів психологічного насилля, тиску, мобінгу, з приниженням честі гідності та ділової репутації, як голови профспілки. Все це відбувалось раптово в атмосфері напруженості, знервованості, протистояння з адміністрацією відповідача. Вона була позбавлена робочого місця, доходів, а з ним і впевненості у майбутньому. Незаконне звільнення позбавило її засобів до існування та стало важким психологічним випробуванням. Через звільнення перервався страховий стаж, медичний стаж, стаж по заробітній платі та зіткнулася з цими негативними явищами під час оформлення пенсії. У мене наступили негативні зміни в житті, як то: 1) переживання, пов`язані з протиправною поведінкою щодо мене; 2) приниження честі, гідності та ділової репутації; 3) неможливість реалізовувати свої звички, бажання; 4) втрата та марнування часу, зниження творчої активності; 5) ускладнення ділової діяльності, втрата довіри близьких людей, довіри потенційних членів профспілки; 6) погіршення стосунків у колективі, в сім`ї; 7) важкий стрес, погіршення стану здоров`я; 8) втрата роботи, можливості зробити кар`єру; 9) втрата засобів до існування та необхідність підшукувати інші засоби для існування; 10) припинення відрахувань, страхових внесків до Пенсійного Фонду; 11) порушення сталого, звичного ритму життя. Душевні страждання. Через незаконні, протиправні дії відповідачів у неї порушився сон (безсоння та кошмари), погіршився апетит, настрій. У неї з`явилась постійна втома та відсутність енергії на повсякденні справи. Вона відчуває страх, пригніченість, збентеженість, хвилювання, з`явився хронічний стрес та відчуття занепокоєння. Через душевні хвилювання, як наслідок з`явився біль у грудях, м`язове напруження. Через душевні страждання втратила можливість продовжувати звичний для себе спосіб і режим існування. Ці зміни примушують докладати додаткових зусиль для організації свого життя, простору, тощо.

Враховуючи тривалість, глибину, інтенсивність порушення її прав, характер моральної шкоди, оцінює розмір моральної шкоди, яка була спричинена у сумі 300 000 грн.

У даному випадку, в межах строків, встановлених законом, з метою захисту своїх прав, сплативши судовий збір, звернулась до Бердянського міськрайонного суду. Але, справа з незалежної від неї причин, розглянута не була. При цьому, законодавчо, питання та доля справ, які перебували у провадженні окупованих судів вирішена не була. Справи, які перебували у провадженні судів, що розташовані в окупованих містах на розгляд до інших судів передані не були. Процесуальна процедура завершення їх розгляду, зупинення процесуальних чи інших строків розгляду, наслідків припинення здійснення правосуддя такими судами встановлені не були. Це є правовою прогалиною у законодавстві і вона не отримала захист своїх прав та порушено моє право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції) та на ефективний національний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції), яким у даному випадку є найвищий орган правосуддя в Україні суд. Єдиним можливим вирішенням питання було відновлення втраченого судового провадження. Тому, 21 липня 2025 року ОСОБА_1 , звернулася до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя із заявою про відновлення втраченого судового провадження. Але, ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 22.07.2025 року у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 310/9641/21 було відмовлено у зв`язку з тим, що відновлення втраченого судового провадження можливе лише коли справа розглянута по суті, з ухваленням рішення . Оскільки первісно позов був поданий в межах строку для звернення до суду, в Україні діє воєнний стан, при цьому робота судів, які знаходяться на території, що окупована агресором законодавчо не врегульована; у період дії воєнного стану моє місце проживання була окупована територія (м. Бердянськ), вона була незаконно затримана окупаційними органами російської федерації та позбавлена особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України у період часу з 08.12.2022 року по 08.01.2023 року , при цьому тривалий час здійснювала заходи для забезпечення особистої безпеки, обрання та переїзду на нове місце проживання, приймала додаткові заходи для створення нових умов та засобів для існування, вважає, що строк для подання позову до суду має бути поновлений.

Прохає суд визнати, що строки звернення до суду за вирішенням трудового спору пропущено з поважних причин та поновити строки звернення з позовною заявою до суду. Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради, перевести з Комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради та прийняти ОСОБА_1 штату Бердянського відділення екстреної швидкої медичної допомоги Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради на посаду старшого фельдшера з медицини невідкладних станів Бердянського відділення екстреної швидкої медичної допомоги.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної радина користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 71157,90 грн., як середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.02.2021 року по 12.10.2021 року включно.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради, на користь ОСОБА_1 , грошові кошти в сумі 300 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

16.12.2025 року від представника відповідача Шоніної О.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказала, що ознайомившись зі змістом позовних вимог, позовні вимоги не визнають, прохають в їх задоволенні відмовити в повному обсязі. Позивач ОСОБА_1 у трудових відносинах з Підприємством не перебувала та не перебуває. З 28.02.2020 по теперішній час заяв від гр. ОСОБА_1 про прийняття на роботу до Підприємства не надходило. Належним відповідачем у даній справі є КУ «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради, яка на теперішній час не припинена, до якої позивач фактично не заявила жодної вимоги. За таких обставин, з урахуванням вищенаведених правових висновків Верховного Суду, підставою для відмови у позові є також неналежний суб`єктний склад учасників справи. Вимога про стягнення моральної шкоди є похідною вимогою, а тому задоволенню не підлягає. На підтвердження своїх тверджень про наявність моральної шкоди позивач не надає жодних доказів, тобто вказане вище розміри шкоди є припущенням позивача, на якому не може ґрунтуватись доказування, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають./а.с.129-136/.

19.12.2025 від представника позивача Безух М. надійшла відповідь на відзив, вказавши, вищевказаним рішенням, підтверджено, що саме Комунальне некомерційне підприємство «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради є правонаступником Комунальної установи «Мелітопольська стація екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради, а тому ОСОБА_1 повинна бути переведена саме в це підприємство./а.с.137-139/.

17.12.2025 року Ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справо до розгляду.

Позивачка у судовому засіданні підтримала позовну заяву, прохала суд задовольнити її у повному обсязі.

Представник Відповідача, адвокат Шоніна О.В. , у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав вказаних у відзиву.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про слухання справи у судовому порядку.

Суд, заслухавши сторони по справі, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази надані сторонами, дійшов до наступних обставин.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнямособи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що ОСОБА_1 була призначена на посаду старшого фельдшера Комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради з 03.10.2011 р. наказ 186/л від 03.10.2011 р., що не оспорюється відповідачем.

ОСОБА_1 , як голова профспілки , 15.05.2017 року повідомила НАБУ про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, вчинених посадовими особами в службі екстреної (швидкої) медичної допомоги м. Запоріжжі та Запорізькій області, що мали місце під час тендерних закупівель спецодягу для працівників ШМД у м. Запоріжжі, оскільки ця інформація стала їй відома у зв`язку з трудовою діяльністю . Окрім того, під час закупівлі транспортних засобів для швидкої медичної допомоги їй стало відомо про факти незаконних, корупційних дій керівників комунальної установи. За її повідомленням було порушене кримінальне провадження № 42018081060000002 від 02.01.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч.2, ч.2 ст. 28 КК України./ а.с.46-61/.

Судом встановлено, що позивачка подавала ще декілька заяв від 15.11.2018 року, 13.04.2019 року та 02.09.2019 року до органів поліції, оскільки нею були виявлені корупційні порушення з боку органів та посадових осіб, які керують охороною здоров`я Запорізької області. У цих заявах, були викладені факти, які свідчать про ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 170, 320, 358 КК України. У зв`язку з поданням неодноразових повідомлень про факти можливої корупції з боку керівників закладів охорони здоров`я Запорізької області ОСОБА_2 набула статус викривача./а.с.48,60/.

22 листопада 2018 року наказом № 19/адм «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани», підписаним в.о. головного лікаря КУ «Мелітопольська станція Е(Ш)МД» ЗОР ОСОБА_4 . ОСОБА_1 було оголошено першу незаконну догану. Ця догана визнана незаконною рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05.07.2019 року у справі № 310/10913/18. Рішенням Запорізького апеляційного суду від 11.12.2019 року залишено в силі.

22 квітня 2019 року наказом № 02/адм «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани», в котрий раз підписаним в.о. головного лікаря КУ «Мелітопольська станція Е(Ш)МД» ЗОР ОСОБА_4 ОСОБА_10 була винесена друга незаконна догана, яку знов з порушенням законодавства оголосила ОСОБА_4 . Ця друга догана також визнана незаконною рішенням Бердянського міськрайонного суду від 17.01.2020 року у справі № 310/3833/19. Рішенням Запорізького апеляційного суду від 20.05.2020 р. залишено в силі .

11.06.2019 року ОСОБА_1 оголошено наказ від 10.06.2019 року № 04/адм, на підставі п. 3 статті 40, підписаний головним лікарем В.А. Липуновою про незаконне звільнення ОСОБА_1 з посади за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

12 лютого 2021 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької по справі № 310/4940/19 було ухвалено рішення, яким визнано недійсними наказ про звільнення та поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого фельдшера з медицини невідкладних станів підстанції екстреної (швидкої) медичної допомоги м. Бердянськ Комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради та стягнуто з Комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради середнього заробітку на користь ОСОБА_1 в сумі 181991,72 грн.

У судовому засіданні позивачка пояснила, поки відбувалися судові процеси, в період незаконного звільнення ОСОБА_1 , згідно до рішення Запорізької обласної ради від 24.10.2019 року за № 15 була припинена діяльність комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради та визначено комунальну установу «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради ( правонаступником майна та усіх прав і обов`язків комунальної установи «Запорізька станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради та комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради /а.с.63-68/.

Згідно рішення Запорізької обласної ради від 12.12.2019 року за № 32 була припинена і комунальна установа «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради шляхом перетворення її у комунальне некомерційне підприємство «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради та встановлено, що комунальне некомерційне підприємство «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради є правонаступником майна та усіх прав і обов`язків комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради /а.с.69-75/.

Пункт 16 рішення Запорізької обласної ради № 15 від 24.10.2019 року передбачає детальний план впровадження реорганізації, шляхом приєднання Комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради до Комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради: «16. У зв`язку з прийняттям цього рішення директору комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради - головному лікарю комунальної установи «Запорізька станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради забезпечити: 3) формування структури, штатного розпису ТМО, з урахуванням посад приєднаних Запорізької Станції, Мелітопольської Станції та подання цих документів на затвердження Департаменту охорони здоров`я Запорізької обласної державної адміністрації; 5) здійснення відповідних дій щодо дотримання трудових прав та соціальних гарантій працівників Запорізької Станції, Мелітопольської Станції шляхом приєднання до ТМО; 6) безумовне виконання приписів статті 116 КЗпП України в частині своєчасної виплати всіх сум, що належать працівникам відповідних установ у зв`язку з виконанням цього рішення; Далі п.п. 1,2,13 Рішення Запорізької обласної ради № 32 від 12.12.2019 року: «1. Припинити комунальну установу «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради шляхом перетворення у комунальне некомерційне підприємство «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради. 2. Встановити, що комунальне некомерційне підприємство «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради є правонаступником майна та усіх прав і обов`язків комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради». «13. Керівнику комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради в межах строку, зазначеному в пункті 3, забезпечити: 4) попередження працівників Центру про зміну умов праці в порядку, встановленому законодавством України;5) здійснення відповідних дій щодо дотримання трудових прав та соціальних гарантій працівників Центру, згідно з діючим законодавством України, у зв`язку із припиненням діяльності Центру шляхом його перетворення у комунальне некомерційне підприємство «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради; 7) формування структури, штатного розпису комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради».

Відповідно до листа Голови комісії з припинення ОСОБА_11 від 27.12.2019 року під час перетворення установи змін штатного розпису та скорочення працівників не планується, трудові відносини з усіма працівниками будуть продовжені на відповідних посадах у КНП ТМООЦМД та МК ЗОР /а.с.77/.

26.02.2021 року на виконання рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.02.2021 року ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого фельдшера з медицини невідкладних станів/а.с.89/.

03.03.2021 року Наказом №02 у зв`язку з перебуванням КУ « «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради у стадії припинення оголошено простій не з вини працівника з 03.03.2021 року до дати державної реєстрації припинення установи. ОСОБА_1 на час просто дозволити перебувати вдома./а.с.90/.

У судовому зсіданні ОСОБА_1 пояснила, що усіх працівників Комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради було переведено до Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради та дії їх трудових договорів були продовжені, за ними були збережені трудові місця. Тільки її не перевели до перетвореної установи через упереджені ставлення відповідача до неї та як покарання за виявлені та повідомлені факти корупції та незаконні дії керівництва відповідача та третьої особи.

16.03.2021 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою, в якій прохала зарахувати її до штату на посаду старшого фельдшера з медицини невідкладних станів, в порядку переводу, відповідно до вимог ст.36 КЗпП України./а.с.79-80/.

17.03.2021 року Адміністрація Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради надало на звернення ОСОБА_1 відповідь по те що її заява не підлягає задоволенню , оскільки вказана посада в порядку переведення не є вакантною./а.с.81/.

26.04.2021 року Головне управління держпраці у Запорізькій області надало відповідь на розгляд звернення ОСОБА_1 , в якому зазначили, що Головне управління Держпраці у Запорізький області уважно розглянуло звернення від 30.03.2021 року № А-375 щодо можливого порушення законодавства про працю керівництвом Комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради та повідомляє наступне. За результатами проведеного інспекційного відвідування встановлено, що на підставі рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.02.2021р. ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого фельдшера з медицини невідкладних станів підстанції екстреної (швидкої) медичної допомоги м. Бердянськ Комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради (наказ про поновлення на посаді від 26.02.2021р. № 01). При прийомі на роботу ознайомлено з колективним договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцію під підпис. Крім того, діючий колективний договір Комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної» допомоги Запорізької обласної ради підписаний Август О.О. як головою профспілкового комітету ВПМПУ. 3 Комунальна установа «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради (далі Станція) перебуває в стані припинення (рішення Запорізької обласної ради тридцять другої сесії сьомого скликання від 24.10.2019р. № 15), не проводить господарської та фінансової діяльності. У зв`язку з чим Головою комісії з припинення оголошено простій не з вини працівника з 03.03.2021 до дати державної реєстрації припинення Станції (наказ від 03.03.2021 р. № 02). З наказами про поновлення на роботу та про оголошення простою не з вини працівника ОСОБА_1 ознайомлено під підпис. При проведенні інспекційного відвідування встановлено: час простою не з вини працівника з 03.03.2021 Вам не оплачується, чим порушено вимоги статті 113 КЗпП України: «Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу)». Також встановлено, що виплата заробітної плати у періоді з 03.03.2021 по дату інспекційного відвідування 21.04.2021 ОСОБА_1 не проводиться, чим порушено вимоги ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці». Питання переведення ОСОБА_1 на роботу до КНП «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради не належить до повноважень Голови комісії з припинення Станції. Тому з питань працевлаштування звернутися до керівництва правонаступника Станції - Комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».( а.с.92/.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Основоположні засади реалізації права на працю визначені положеннями статті 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (стаття 21 КЗпП України).

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 Кодексу законів про працю України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

За загальним правилом, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність скорочення штату та чисельності працівників, оскільки право визначати чисельність і штат працівників належить роботодавцю (висновки Верховного Суду у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18, від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17, від 27 травня 2021 року в справі № 201/6689/19).

Таким чином, до повноважень суду не відноситься оцінка підставності прийняття працедавцем рішень щодо змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, адже ці питання вирішуються виключно керівництвом підприємства, установи чи організації.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Пункт 2 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України передбачає, що під час дії воєнного стану, введеного відповідно до законодавства, діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом про трудові відносини в умовах воєнного стану.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону про трудові відносини в умовах воєнного стану на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема передбачених статтею 43 Конституції України.

У період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником (частина друга статті 7 Закону про трудові відносини в умовах воєнного стану).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Комунальне некомерційне підприємства «Територіального медичного об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради під час розгляду справи запропонувало ОСОБА_1 інші вакантні посади на підприємстві ( парамедик виїздної спеціалізованої бригади інтенсивної терапії та реанімації швидкої медичної допомоги; парамедик виїздої бригади швидкої медичної допомоги). Між тим ОСОБА_1 10.07.2026 року повідомила про можливість приступити до виконання трудових обов`язків не вказавши посади.

На дату ухвалення рішення згоди на переведення на запропоновані вакантні посади не надходило від ОСОБА_1 .

Як встановлено судом, вже під час розгляду справи ОСОБА_1 запропоновано всі вакантні посади, які відповідали її освіті, кваліфікації та досвіду роботи.

Також суд звертає увагу, що ОСОБА_1 з заявою про переведення на конкретну посаду зверталася лише 16.03.2021 року. Повторні заяви про переведення на протязі 4-х років до відповідача не надходили.

Судом встановлено, що позивачка не звільнена, а перебуває на простої з 03.03.2021 року. 26.04.2021 року Головне управління держпраці у Запорізькій області надало відповідь на розгляд звернення ОСОБА_1 , в якому зазначила що ОСОБА_1 з наказами про поновлення на роботі та оголошення простою не з вини працівника ознайомлена під підпис. Наказ від 03.03.2021 року не оскаржений у судовому порядку.

При цьому обов`язок стосовно працевлаштування працівника означає не просто запропонувати одну чи декілька вакансій, а всі можливі вакансії для того, щоб створити якомога більше можливостей для працевлаштування особи, а також вжити усіх можливих заходів, направлених на те, аби працівник при скороченні його посади мав змогу працювати.

Подібні за змістом правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2023 року у справі № 199/4766/21 (провадження № 61-11101св22).

Так, згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» вакансія - це вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 прохала лише про переведення на посаду старшого фельдшера з медицини невідкладних станів, яка в порядку переведення не була вакантною на підприємстві.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила , що в штатному розпису відповідача наявна посада старшого фельдшера з медицини невідкладних станів, але суд звертає увагу, що їй було відмовлено у переведенні у зв`язку з відсутністю вакантної посади на підприємстві.

Суд дійшов висновку, що відповідач виконав обов`язок щодо надання ОСОБА_1 пропозицій про всі наявні на підприємстві вакансії на момент розгляду справи. Тобто роботодавець належним чином виконує свій обов`язок щодо забезпечення працевлаштування та не звільняє у зв`язку з неможливістю перевести її на іншу роботу.

Доводи позивача про те, що ймовірно, її не перевели до іншого підприємства на посаду старшого фельдшера з медицини невідкладних станів лише через упереджене становлення до неї, як до викривача, є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 не довела фактів дискримінації щодо себе чи навмисному намаганні можливо її не переводити до підприємства, що було його процесуальним обов`язком відповідно статей 12, 81 ЦПК України, а вказані доводи є виключно її припущеннями, якими не можуть доводиться обставини справи.

Так, викривач набуває свого статусу з моменту, коли він здійснив всі залежні від нього дії для повідомлення про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, щоб відповідна інформація надійшла до адресата.

З моменту набуття особою статусу викривача, останній здобуває імунітет, суть якого розкрито в статті 53-4 Закону України «Про запобігання корупції».

Водночас такий імунітет не є абсолютним і має певні межі. В першу чергу, повинен бути наявним зв`язок між негативними заходами впливу або загрозою їх застосування та повідомленням викривачем про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою.

Наступною обставиною, що свідчить про наявність у викривача імунітету, є те, що ним повинно бути повідомлено про порушення саме Закону України «Про запобігання корупції», а не іншого закону і саме тих вимог, які ним визначені, у тому числі встановлені ним заборони і обмеження.

Ще одним обов`язковим елементом, за наявності якого особа отримує імунітет викривача, є застосування до нього, негативних заходів впливу, перелік яких не є вичерпним.

Перевірка наявності чи відсутності наведених обставин дає змогу стверджувати про відсутність чи наявність причинного зв`язку між не переведенням із діяльністю позивача, як викривача.

Судом встановлено, що на підприємстві дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці та такі зміни стосувались не лише позивача, а й значної кількості працівників. Своїм правом на переведення на іншу посаду позивач не скористался.

Крім того, ОСОБА_1 не було доведено належними й допустимими доказами вчинення роботодавцем мобінгу (цькуванням) щодо неї, що було її процесуальним обов`язком відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, а викладені нею факти, які вона пов`язує із мобінгом (цькуванням), ґрунтуються саме на її незгоді з діями та рішеннями роботодавця, проте це не свідчить про обмеження її прав і свобод. Зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці у порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням) у розумінні норм діючого законодавства.

Отже, в даному випадку не переведення на підприємство ОСОБА_1 не було пов`язано із повідомленням нею про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв`язок між таким повідомленням та не переведенням, так як в порядку переведення не була вакантною посада на підприємстві, на яку бажає перевестися позивачка, тим паче і в позову вказано саме про прийняття на роботу до відповідача саме на посаду старшого фельдшера з медицини невідкладних станів.

Щодо стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради, на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 71157,90 грн., як середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.02.2021 року по 12.10.2021 року включно, суд зазначає наступне, що 12 лютого 2021 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради, комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Головний лікар КУ «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради Липунова В.А., про визнання незаконними та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення було ухвалено рішення, яким визнано недійсними наказ про звільнення та поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого фельдшера з медицини невідкладних станів підстанції екстреної (швидкої) медичної допомоги м. Бердянськ Комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради та стягнуто з Комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради середнього заробітку на користь ОСОБА_1 в сумі 181991,72 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 235 КЗпП України у разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв`язку із здійсненим ним або його близькою особою повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому грошової компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку, а у випадку неможливості поновлення - у розмірі дворічного середнього заробітку.

Аналізуючи положення частини четвертої статті 235 КЗпП України суд дійшов висновку, що для стягнення грошової компенсації необхідні такі умови: 1) наявність у позивача статусу викривача; 2) відмова позивача у поновленні на роботі.

Суд звертає увагу, що стягнення компенсації за незаконне звільнення викривача, відповідно до частини четвертої статті 235 КЗпП України, не може бути застосовано у даному випадку, оскільки ця норма підлягає застосуванню у разі відмови працівника від поновлення на роботі, однак у даному випадку позивач звернувся до суду та просила поновити її на роботі, а тому вимоги позову в цій частині є безпідставними.

Відповідно по правових позицій Верховного Суду з приводу оцінки доводів сторін, який неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування, та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.

Вимога до відповідача про стягнення моральної шкоди є похідною вимогою, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо заперечень відповідача , що Комунальне некомерційне підприємства «Територіального медичного об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради є неналежним відповідачем по справі, так як Комунальна установа «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради не припинила діяльність, суд зазначає наступне.

Згідно до рішення Запорізької обласної ради від 24.10.2019 року за № 15 була припинена діяльність комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради та визначено комунальну установу «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради ( правонаступником майна та усіх прав і обов`язків комунальної установи «Запорізька станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради (далі Запорізька Станція) та комунальної установи «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради, тобто позивачка звернулася до належного відповідача у справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Статтею 233 Кодексу законів про працю України встановлений тримісячний строк на звернення працівника до суду з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Ураховуючи, що країна перебуває у стані війни суд вважає клопотання позивача про поновлення строку є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Також судом встановлено, що відповідно до листа Головного управління держпраці у Запорізькій області Комунальна установа «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької обласної ради перебуває в стані припинення (рішення Запорізької обласної ради тридцять другої сесії сьомого скликання від 24.10.2019р. № 15), не проводить господарської та фінансової діяльності. У зв`язку з чим Головою комісії з припинення оголошено простій не з вини працівника з 03.03.2021 до дати державної реєстрації припинення Станції (наказ від 03.03.2021 р. № 02). З наказами про поновлення на роботу та про оголошення простою не з вини працівника ОСОБА_1 ознайомлено під підпис. При проведенні інспекційного відвідування встановлено: час простою не з вини працівника з 03.03.2021 Вам не оплачується, чим порушено вимоги статті 113 КЗпП України: «Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу)». Також встановлено, що виплата заробітної плати у періоді з 03.03.2021 по дату інспекційного відвідування 21.04.2021 ОСОБА_1 не проводиться, чим порушено вимоги ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці». ( а.с.92/.

З позовними вимоги щодо порушень статті 113, 115 КЗпП України ОСОБА_1 не зверталася.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, с.43Конституції України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення з позовною заявою до суду.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Територіального медичного об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради, третя особа: ліквідатор КУ «Мелітопольська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» Запорізької облас ної ради Липунової В.А. про відшкодування моральної шкоди, усунення дискримінації при реалізації трудових прав, стягнення середнього заробітку - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.11.2026 року.

Суддя: Н.В.Фісун

Часті запитання

Який тип судового документу № 141493848 ?

Документ № 141493848 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141493848 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141493848 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141493848, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Судове рішення № 141493848, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141493848 відноситься до справи № 331/6602/25

Це рішення відноситься до справи № 331/6602/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141493847
Наступний документ : 141511196