Рішення № 141492769, 16.11.2026, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
486/1597/26
Номер документу
141492769
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 486/1597/26

Провадження № 2/467/856/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Кологривої Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Південноукраїнського міського суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 12 червня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та відповідачем було укладено договір № 6875136 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір укладено в електронному форматі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». За вказаним договором відповідач отримав позику у розмірі 5000 грн. строком на 345 днів шляхом переказу на його банківську картку. Договором передбачено сплату процентів за користування кредитів, інших платежів та можливих штрафних санкцій. 28 жовтня 2024 року ТОВ «Мілоан» передало право вимоги за кредитним договором № 8067969 товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у порядку передачі прав вимоги за договором факторингу №111-МЛ. Станом на дату передачу боргу відповідач борг та нараховані відсотки не погасив, наявне прострочення за договором споживчого кредитування. На підставі викладеного прохав стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 35278 грн. 40 к., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5000 грн., заборгованість за відсотками - 23528 грн. 40 к., заборгованість за комісією за видачу кредиту - 1150 грн., заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 5600 грн., судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 к. та витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 07 серпня 2026 року справу передано на розгляд Арбузинського районного суду Миколаївської області по підсудності.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 31 серпня 2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив про те, що дійсно між ним та ТОВ «Мілоан» укладено договір про надання споживчого кредиту та отримано кредитні кошти у розмірі 5000 грн. Вважає, що розмір процентів, визначений позивачем, підлягає коригуванню. Кредитний договір укладено 12 червня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,19% (як зазначено у п. 1.5 договору) або ж 511% річних ( як зазначено у п. 1.5.2 договору), що становить 1,4% в день, є нікчемною в силі положень частини п`ятої статі 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», тому підлягає застосуванню максимальна процентна ставка у розмірі 1% в день. Розмір відсотків за період з 12 червня 2024 року по 23 травня 2025 року не може перевищувати 17250 грн. Однак, зазначений розмір відсотків значно перевищує заборгованість за тілом кредиту, яка становить 5000 грн. Він як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не зміг ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про дійсні умови кредитування ТОВ «Мілоан», які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості. Вимога про стягнення процентів є явно завищеною, не відповідає передбаченим у ч.3 ст. 509 та ч.1 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. У зв`язку з чим прохав зменшити розмір процентів до розміру заборгованості за тілом кредиту. Зазначив, що є інвалідом та отримує мінімальні доходи на проживання. Вимоги про сплату комісії у розмірі 1150 грн. як плату за надання кредиту вважав нікчемною відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». У задоволенні вимог про стягнення неустойки у розмірі 5000 грн. прохав відмовити, посилаючись на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Справедливим та співмірним розміром витрат на правничу допомогу вважав 1000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутність та про підтримання заперечень, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

За частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, 611, частини 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінетуі пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки в статті 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Судом встановлено, що 12 червня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 6875136, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 5000 грн. строком на 345 днів до 12 червня 2024 року зі сплатою процентів у розмірі 511% річних, комісії за надання кредиту у розмірі 1150 грн. Розмір денної процентної ставки складає 1.19%. Загальні витрати позивача за кредитом складають 20449 грн.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Аналогічну умови містить паспорт споживчого кредиту.

Перед підписанням договору 12 червня 2024 року відповідач заповнив Анкету-заяву на кредит, де зазначив власні персональні дані, зокрема, прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, паспортні дані, номер картки платника податків, а також адресу, номер телефону.

ТОВ "Мілоан" виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надало 12 червня 2024 року відповідачу кредит у сумі 5000 грн. шляхом здійснення онлайн-транзакції на карту № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №133597623 від 12 червня 2024 року.

ТОВ "Мілоан" відповідач ОСОБА_1 був ідентифікований одноразовим ідентифікатором 891447 12 червня 2024 року за номером мобільного телефону НОМЕР_2 .

28 жовтня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №111-МЛ.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №111-МЛ ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 12 червня 2024 року у розмірі 20788 грн. 40 к., з яких: 5000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 176 грн. 40 к. - заборгованість за нарахованим відсотками, 8862 грн. - заборгованість простроченої заборгованості по відсоткам, заборгованість за комісією за видачу кредиту - 1150 грн., неустойка - 5600 грн.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 6875136 від 12 червня 2024 року заборгованість відповідача станом на 15 липня 2026 року складає 35278 грн. 40 к., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5000 грн., заборгованість за відсотками - 23528 грн. 40 к., заборгованість за комісією за видачу кредиту - 1150 грн., заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 5600 грн.

За такого, суд вважає доведеним визначений позивачем розмір заборгованості за тілом кредиту 5000 грн.

Однак, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості в частині нарахування відсотків, виходячи з наступного.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набув чинності 24.12.2023 року, пунктом 5 розділу І цього Закону, внесені зміни до ст. 8 та Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною 5, у якій зазначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнені п. 17, відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Однак, у п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Додатковими роз`ясненнями Національного Банку України щодо виконання окремих вимог Закону № 3498-IX, визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, тобто до 20.08.2024 року включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати:

- протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 року включно);

- протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 року включно).

На підставі частини п`ятої статті 8 Закону про споживче кредитування, починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, тобто з 21.08.2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону про споживче кредитування не може перевищувати 1%.

Отже, враховуючи зазначені роз`яснення, розрахунок мав би здійснюється наступним чином:

- з 13.06.2024 по 20.08.2024 року 5000*69 днів * 1,50%;

- з 21.08.2024 по 23.05.2025 року 5000*276 днів*1%.

Разом з тим, позивачем нараховувалась:

у період з 13 червня 2024 року по 12 липня 2024 року сума відсотків 70 грн., що складає 1.4% від суми заборгованості;

у період з 13 липня 2024 року по 27 липня 2024 року сума відсотків 68 грн. 60 к., що складає 1.37% від суми заборгованості;

у період з 28 липня 2024 року по 11 серпня 2024 року сума відсотків 67 грн. 20 к., що складає 1.34% від суми заборгованості;

у період з 12 серпня 2024 року по 26 серпня 2024 року сума відсотків 65 грн. 80 к., що складає 1.31% від суми заборгованості;

у період з 27 серпня 2024 року по 10 вересня 2024 року сума відсотків 64 грн. 40 к., що складає 1.3% від суми заборгованості;

у період з 11 вересня 2024 року по 25 вересня 2024 року сума відсотків 63 грн., що складає 1.26% від суми заборгованості;

у період з 26 вересня 2024 року по 10 жовтня 2024 року сума відсотків 61 грн. 60 к., що складає 1.23% від суми заборгованості;

у період з 11 жовтня 2024 року по 25 жовтня 2024 року сума відсотків 60 грн. 20 к., що складає 1.2% від суми заборгованості;

у період з 26 жовтня 2024 року по 28 жовтня 2024 року сума відсотків 58 грн. 80 к., що складає 1.176% від суми заборгованості;

у період з 29 жовтня 2024 року по 23 травня 2025 року сума відсотків 70 грн., що складає 1.4% від суми заборгованості.

Таким чином, оскільки денна процентна ставка у період з 12 червня 2024 року по 21 серпня 2024 року склала менше 1,5%, то розмір нарахованих позивачем за цей період часу відсотків є таким, що відповідає вимогам закону та складатиме 4729 грн. 20 к. (30 днів х 70 грн., 15 днів х 68 грн. 60 к., 15 днів х 67 грн. 20 к., 9 днів х 65 грн. 80 к.).

Разом з тим, за період з 21 серпня 2024 року по 23 травня 2025 року розмір відсотків, які підлягають нарахуванню з урахуванням законодавчо визначеної максимальної денної процентної ставки у розмірі 1%, складатиме 13800 грн. (5000*276 днів*1%).

Всього з відповідача підлягають стягненню відсотки у розмірі 18529 грн. 20 к. (13800 + 4729 грн. 20 к.).

Щодо доводів відповідача про те, що розмір процентів, що підлягає стягненню з відповідача суперечать принципам справедливості та розумності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальнику як споживача послуг кредитної установи, а тому підлягає зменшенню до 5000 грн., слід зазначити наступне.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 215 ЦК України виокремлює два випадки недійсності правочинів: оспорюваний та нікчемний правочин.

Так, відповідно до наведеної норми права підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною п`ятою статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Аналізуючи вказані норми права, можна дійти висновку про те, що для визнання несправедливими певних умов правочину зі споживачем, він повинен звернутися до суду з відповідними позовними вимогами, наприклад, про кабальні (завідомо невигідні, несправедливі) умови договору тощо. Наведеними вище правовими нормами не встановлено можливість суду вважати такі умови нікчемними.

Статтею 13 ЦПК України встановлено принцип диспозитивності цивільного судочинства, а саме, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, суд не має права давати оцінку справедливості тим чи іншим умовам кредитного договору та змінювати на цій підставі розмір нарахованих процентів без заявлення відповідних позовних вимог стороною договору, інакше порушується загальна засада цивільного законодавства - принцип свободи договору, передбачений пунктом 3 частини першої статті 3, статтею 627 ЦК України.

Так, у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважав за необхідне відступити від висновків, як сформульовані у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження 61-92св24), та зокрема зазначив, що оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

За такого, оскільки відповідачем зустрічних позовних вимог щодо оспорювання встановленого кредитним договором розміру процентів не було заявлено, то відсутні підстави для зменшення розміру процентів з цих підстав.

Щодо вимоги про стягнення неустойки та /або процентів за порушення грошового зобов`язання

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі.

Пеня, як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов`язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов`язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання; г) триваючий характер нарахування пені за кожен день прострочення.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Звертаючись до суду із позовом, позивач прохав стягнути із відповідача за вказаним кредитним договором, зокрема і неустойку та/або проценти за порушення грошового зобов`язання у розмірі 5600 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що вимоги про стягнення неустойки та /або процентів за порушення грошового зобов`язання у розмірі 5600 грн.

задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії у розмірі 1150 грн. суд зазначає наступне.

Умовами кредитного договору передбачено сплату комісії у розмірі 1150 грн., яка пов`язана з наданням кредиту.

Відповідно до ч. ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

ТОВ «Мілоан» фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Отже, умови договору про нарахування позивачем разової комісії при видачі кредиту є нікчемними, а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії, пов`язаної з наданням кредиту, належить відмовити.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 к. у розмірі, пропорційному до розміру задоволених вимог - 66,70%.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладеного ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет», акт про отримання правової допомоги від 15 липня 2026 року, опис наданих послуг.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Суд, ураховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»(ЄДРПОУ 35234236, 79029, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28) заборгованість за кредитним договором № 6875136 від 12 червня 2024 року у розмірі 23529 (двадцять три тисячі п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 20 к., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5000 грн., заборгованість за відсотками - 18529 грн. 20 к.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, 79029, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28) судовий збір у розмірі 1775 (одна тисяча сімсот сімдесят п`ять) грн. 82 к.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, 79029, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28) витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М.Кологрива

Часті запитання

Який тип судового документу № 141492769 ?

Документ № 141492769 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141492769 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141492769 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141492769 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141492769, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Судове рішення № 141492769, Арбузинський районний суд Миколаївської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141492769 відноситься до справи № 486/1597/26

Це рішення відноситься до справи № 486/1597/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141491199
Наступний документ : 141500561