Ухвала суду № 141492341, 02.10.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Дата ухвалення
02.10.2026
Номер справи
456/3181/25
Номер документу
141492341
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 456/3181/25

Провадження № 2-п/456/29/2026

УХВАЛА

Іменем України

02 жовтня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого судді Шрамка Р. Т. , з участю секретаря: Сімонової-Мацигін А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про скасування заочного рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16.01.2026 року у справі №456/3181/25 позовні вимоги задоворлено частково та стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926, 01133, м.Київ, вул.Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за договорами № 3168302 від 17.09.2021 в сумі 52602 (п`ятдесять дві тисячі шістсот дві) грн..97 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту становить в сумі 8332 (вісім тисяч триста тридцять дві) грн. 00 коп. та заборгованість за відсотками в сумі 44270 (сорок чотири тисячі двісті сімдесят) грн. 97 коп. та за № 103328345 від 21.09.2021 в сумі 61407 (шістдесят одна тисяча чотириста сім) грн. 28 коп. з яких заборгованість за тілом кредиту становить 10040 (десять тисяч сорок) грн. 00 коп. та заборгованість за відсотками в сумі 51367 (п`ятдесять одна тисяча триста шістдесят сім) грн. 28 коп., що в загальній сумі становить 25052 (двадцять п`ять тисяч п`ятдесят дві) грн. 47 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн..40 коп. .

В задоволенні решти позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором в частині стягнення заборгованості за комісіями за договорами № 3168302 від 17.09.2021 в сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. та № 103328345 від 21.09.2021 в сумі 1100 (одна тисяча сто) грн. 00 коп. та стягнення витрат на правову допомогу в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. відмовлено.

ОСОБА_1 24.04.2026 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення та в обґрунтування заяви зазначив, що копію заочного рішення суду він отримав 17.04.2026, що свідчить про те, що відсутнє належне повідомлення його про розгляд справи, в судове засідання суд його не викликав, він не був належними чином повідомлений про час засідання і місце, не отримував повісток та копії позову, а тому він не зміг скористатись своїми правами, щодо заперечення позовних вимог.

З прийнятим рішенням не погоджується оскільки, позивачем не надано належного та деталізованого розрахунку заборгованості, документального підтвердження отримання коштів, обгрунтування нарахування процентів та штрафів, належного права переходу вимоги, заявлена сума до стягнення є сумнівною.

Також порушено строк позовної давності, не враховано обставини можливого переривання строку давності.

Представником позивача подано заперечення на заяву про скасування заочного рішення, з якою заявник також не погоджується оскільки, позивач намагається фактично перекласти на нього обов`язок доводити обставини, які відповідно до вимог ЦПК України має довести саме сторона, яка заявляє вимогу.

Позивачем не доведено факт перерахування кредитних коштів, в засіданні не встановлено кому належав рахунок на який здійснювався переказ коштів, дата, час зарахування коштів, призначення платежу, зв`язок платежу з договором, неправильно проведено розрахунок боргу.

В судовому засіданні заявник просить суд перевірити початкову суму кожного кредиту, фактично отриману суму, усі здійснені ним платежі; періоди нарахування процентів; застосовані процентні ставки, періоди пролонгації, дату припинення нарахування процентів, підстави та періоди нарахування процентів після закінчення первісного строку кредитування, відповідність заявленої суми умовам договору та законодавству.

Звертає увагу суду на те, що позивач посилається на стандартну ставку 5 % за кожен день користування кредитом, а також на можливість нарахування процентів за прострочення.

Такі нарахування потребують ретельної перевірки судом.

Позивач повинен довести конкретний період кожної пролонгації, підстави її виникнення, відповідний графік платежів та конкретний розрахунок заборгованості.

Просить суд перевірити, чи підтверджені документально всі зазначені позивачем періоди пролонгації та чи відповідає їм розрахунок.

Позивач посилається на договори відступлення права вимоги між ТОВ «Мілоан», ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» і заявник не заперечує, що право вимоги в принципі може бути відступлене іншій особі однак, для правильного вирішення справи має бути достовірно встановлено, що конкретне право вимоги саме за моїми кредитними договорами було передане кожному наступному кредитору, у якому обсязі та на яких умовах.

Просить суд перевірити наявність належних витягів із реєстрів боржників та можливість однозначно ідентифікувати в них його, конкретні договори та конкретний розмір переданої заборгованості.

Також просить перевірити положення законодавства щодо продовження строків позовної давності у зв`язку з карантином та воєнним станом.

Заявник в судове засідання не зявився та не повідомив суд про причини своєї неявки.

Представник позивача в судове засідання не з`явився однак подав заперечення на вказану заяву та пояснив, що вважає заяву безпідставною, необгрунтованою, не підтвердженою доказами, а тому заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Неотриманням стороною по справі кореспонденції, направленою за належною адресою, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження.

У постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №5/452/06 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/77011988) викладено правовий висновок, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/119776617 від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20 зауважила, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (ч. 2 ст. 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.

ВПВС сформулювала висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦП К України, а не без задоволення.

Тим самим ВПВС повернулася до такого варіанту тлумачення норм процесуального права, який послідовно використовувався судами з моменту запровадження інституту заочного розгляду справи, що є підставою для відступу від попереднього висновків.

Нові висновки :

-передбачені ч. З ст. 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;

-оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяві: про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

Більш того, ще 17.02.2026 року на сайті ЄДРСР було оприлюднено оскаржуване заочне судове рішення, з яким відповідач мав змогу ознайомитись.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В даному випадку, позивач вважає, що заочне рішення не підлягає перегляду в загальному порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В даному випадку, всі умови ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом було дотримано. Більш того, в ухвалі від 04 грудня 2018 року Верховного Суду у справі № 761/34973/17 зазначено, що наведену підставу для поновлення пропущеного процесуального строку не можна вважати поважною, оскільки заявник не позбавлений можливості вільного та безоплатного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, знайомитись з ними на офіційному веб-порталі судова влада України, а безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Враховуючи наслідки неявки в судове засідання учасника справи, які зазначені у ч. 1 ст. 223 ЦПК, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Такі відомості відповідно до ст. 285 ЦПК України мають бути надані відповідачем при поданні заяви про перегляд заочного рішення та докази цього - долучені до заяви про перегляд заочного рішення.

В контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у ч. 1 ст. 288 ЦПК України не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своєї сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач розцінює заяву про перегляд заочного рішення відповідача необгрунтованою, так як не дотримані умови (обставини), за яких заочне рішення підлягає скасуванню, та перегляду (ч. 1 ст. 288 ЦПК України), а саме, відповідач не посилаються на жодні обставини та докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, вся зазначена аргументація заявником була досліджена судом в заочному рішенні

У поданій заяві відповідач фактично не навів жодного доказу, який би спростовував обставини, встановлені судом під час ухвалення заочного рішення, або свідчив про необґрунтованість позовних вимог. Натомість викладені доводи зводяться до загальної незгоди з рішенням суду та декларативних тверджень, які не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, а тому не можуть вважатися новими істотними обставинами чи бути підставою для скасування заочного рішення.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а стандарт доказування передбачає оцінку саме доказів, а не загальних тверджень (постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 910/701/17; постанова ОП КГС ВС від 19.12.2025 у справі № 915/222/24).

Однак зазначив, щодо перерахування коштів згідно Договору № 3168302 на виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі і 0000,00 грн.

Враховуючи, що ТОВ «МІЛОАН» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена платіжною організацією Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Елаєнс» на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства.

Дана обставина підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс», відповідно до якої 17.09.2021 здійснено переказ на суму 10000.00 грн, маска картки НОМЕР_2 .

На виконання умов укладеного договору № 103328345 позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 11000,00 грн.

Враховуючи, що ТОВ «МІЛОАН» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена АТ КБ «ПриватБанк» за допомогою платіжної системи «ЛікПей» на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства.

Дана обставина підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якої 21.09.2021 здійснено переказ на суму 11000.00 грн, маска картки 516875*99.

Вбачається, що Відповідач, отримавши кредитні кошти та уклавши кредитні договори в електронній формі, намагається уникнути обов`язку з повернення грошових коштів, отриманих у кредит.

У розрахунках заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована.

При цьому, перевірити правильність розрахунків можливо за допомогою елементарних математичних операцій множення, ділення та додавання.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 07.06.2023 року по справі №234/3840/15 визначено, що непогодження (незгода) з розрахунком, наданим позивачем, не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі. Незгода Відповідача із розрахунком заборгованості не позбавляє його можливості, на підтвердження своїх доводів, надати свій «контррозрахунок». Відповідачем не було надано ніяких доказів виконання зобов`язань, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам, відповідно до умов Договору, в тому числі шляхом проведення та надання власного контррозрахунку. Таким чином, представником відповідача не були зроблені арифметичні розрахунки суми заборгованості належним чином та у відповідності до всіх визначених та погоджених сторонами умов договору.

Також позивачем не пропущено строк позовної давності, який згідно норм ЦПК України та введенням в Україні воєнного стану продовжувався. Відповідач нівелює інститут заочного розгляду справи та зловживає своїми процесуальними правами, що в свою чергу є неприпустимим, порушує принцип ефективності судової системи та обов`язковості судових рішень.

На підставі наведеного просить відмовити в задоволенні заяви про скасування заочного рішення суду.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства , скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що справа призначена до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні на 28.11.2025, що доводиться ухвалою суду від 01.10.2025.

Згідно відповіді Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 30.09.2025 за №17558 відповідач ОСОБА_1 був зареєстрований в с.Жулин, Стрийського району, та знятий з реєстрації 01.11.2023 за заявою власника житла, відтак судом направлялися судові повістки за вказаним останнім місцем реєстрації відповідача.

ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 28.11.2025 не з?явився, а відтак розгляд справи було відкладено на 16.01.2026.

З метою належного розгляду справи по суті, відповідач, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України також викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті суду.

Оскільки ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про судове засідання, яке було призначене на 16.01.2026, що доводиться трекінговим повідомленням про відстеженння, згідно якого судова повістка повернута у звязку із відсутністю адресата за вказаною адресою, було прийнято судове рішення від 16.01.2026 та направлено сторонам 20.01.2026, в тому числі ОСОБА_1 на адресу його місця останньої реєстрації.

Відповідно до вимог ст.131 ЦПК України, ОСОБА_1 не повідомляв суд про зміну свого місця проживання, хоча в поданій заяві про скасування заочного рішення суду вказав саме цю адресу, з якої він подав дану заяву.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 достовірно було відомо про розгляд справи Стрийським міськрайонним судом.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення суд то суд вважає за необхідне зазначити, що заявник не пропустив строк на його оскарження оскільки, ним неодноразово з 10.02.2026 подавалися заяви про скасування спірного рішення, по яких судом виносилися ухвали про усунення недоліків та в подальшому такі заяви залишалися без розгляду.

Судом, 02.10.2026 було прийнято ухвалу про відмову в задоволенні клопотання заявника про витребовування доказів оскільки, заявник в порушення вимог ч.1 ст.84 ЦПК України неналежним чином подав відповідне клопотання.

Окремо слід зазначити, що в даній заяві про скасування заочного рішення, заявник відповідно до вимог ч.1 ст. 288 ЦПК України не навів жодного доказу щодо необхідності скасування заочного рішення, тільки надавав суду вказівки щодо перевірки обставин справи, хоча сам посилався на те, що цивільне судочинство ґрунтується на змагальності сторін, і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається однак, жодного доказу не наведено.

Також слід зазначити, що ОСОБА_1 не надав суду жодних контррозрахунків щодо неправильності нарахування відсотків.

На підставі вищенаведеного суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки заявник ОСОБА_1 у встановленому законом порядку повідомлявся про час та місце розгляду справи та доказів, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного заочному, суду не надано і у поданій заяві не наведено.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Тому, у зв`язку з наведеним та згідно матеріалів справи суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.287, 288, 354 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 від 27.04.2026 про перегляд заочного рішення Стрийського міськрайонного суду від 16 січня 2026 року по цивільній справі №456/3181/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяР. Т. Шрамко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141492341 ?

Документ № 141492341 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141492341 ?

Дата ухвалення - 02.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141492341 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141492341 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141492341, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Судове рішення № 141492341, Стрийський міськрайонний суд Львівської області було прийнято 02.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141492341 відноситься до справи № 456/3181/25

Це рішення відноситься до справи № 456/3181/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141492340
Наступний документ : 141492342