Рішення № 141492244, 16.11.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
454/3054/26
Номер документу
141492244
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 454/3054/26

Провадження № 2/450/3741/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Дем`яновської Ю.Д.

розглянувши в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без виклику учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за договором № 212903 від 11.12.2025 у розмірі 38441,30 грн, а також понесені судові витрати, які включають витрати на правову допомогу, мотивуючи позовні вимоги тим, що 11.12.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір № 212903 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, яким відповідачу надано кредит у розмірі 20000,00 грн на умовах, визначених договором. Вказує, що ТОВ «ФК «Кредіплюс» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строки визначені умовами кредитного договору. У свою чергу, відповідач належним чином не виконав зобов`язань за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Зазначає, що на підставі договору факторингу № 03042026 від 03.04.2026 право вимоги за договором № 212903 від 11.12.2025 перейшло від ТОВ «ФК «Кредіплюс» до позивача ТОВ «Юніт Капітал». Вказує, що заборгованість відповідача за договором № 212903 від 11.12.2025 у загальному становить 42041,30 грн, з яких: 20000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17540,30 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 901,00 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 3600,00 грн - заборгованість за неустойкою. Однак, позивач просить стягнути заборгованість без врахування заборгованості за неустойкою у розмірі 38441,30 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

04.08.2026 ухвалою про передачу справи за підсудністю Сокальського районного суду Львівської області позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Пустомитівського районного суду Львівської області.

Ухвалою від 07.10.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 07.10.2026 клопотання позивача ТОВ «Юніт Капітал» про витребування доказів задоволено. Витребувано у АТ «ТаскомБанк» інформацію, що містить банківську таємницю.

Відповідач повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

У визначений судом строк відповідач не скористався правом подачі відзиву, а тому розгляд справи проводиться на підставі наявних доказів в порядку частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання (частина 13 статті 7 ЦПК України).

У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статей 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.12.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем укладено договір № 212903 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір про споживчий кредит № 212903, Додаток до нього, Заява на видачу кредиту № 100998280, Паспорт споживчого кредиту - підписані сторонами, а позичальником зокрема одноразовими ідентифікаторами mgk5mp8k, h56fbs92.

Крім того, відповідача ідентифіковано за Заяви на видачу кредиту № 100998280 від 11.12.2025, у якій ОСОБА_1 зазначив свої особисті дані та підписав таку електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора h56fbs92.

Відповідно до умов договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 20000,00 грн, строком на 140 днів з 11.12.2025 по 30.04.2026, зі сплатою процентів річних за кожен день користування кредитом. Комісія за видачу кредиту становить 20% від тіла кредиту в розмірі 4000,00 грн, що повністю сплачена відповідачем шляхом зарахування 4000,00 грн з тіла кредиту в рахунок заборгованості за комісією.

Крім того, відповідно до пункту 2.4 Договору, позичальник повинен сплатити кошти за знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту, що складає 1,00 грн та за стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту, що складає 100,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

На підтвердження укладення договору позивачем надано довідку ТОВ «ФК «Кредіплюс» № 2809/05-06 від 05.06.2026, де вбачається, що 11.12.2025 о 12:35 год відбулася операція з надання кредитних коштів на банківську картку НОМЕР_1 у розмірі 16000,00 грн, призначення платежу: «Видача кредиту № 212903 від 11.12.2025».

З витребуваних доказів у АТ «ТаскомБанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано банківську картку НОМЕР_1 . Зазначено, що 11.12.2025 зараховано 16000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_1 , фінансовим номером телефону якої є НОМЕР_2 , що належить відповідачу. Окрім, долучено до матеріалів справи виписку по рахунку НОМЕР_1 за період 11.12.2025.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, здійснив переказ коштів на загальну суму 20000,00 грн згідно договору № 212903 від 11.12.2025, на платіжну картку НОМЕР_1 , що належить відповідачу.

Як вбачається із розрахунку заборгованості первісного кредитора за договором № 212903 від 11.12.2025, станом на 30.04.2026, заборгованість становить 42041,30 грн, з яких: 20000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17540,30 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 901,00 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 3600,00 грн - заборгованість за неустойкою. Однак, у позовній заяві позивач просить стягнути заборгованість без врахування неустойки у розмірі 38441,30 грн, з яких: 20000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17540,30 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 901,00 грн - заборгованість за комісією.

03.04.2026 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та позивачем ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 03042026.

Відповідно до реєстру права вимоги № 2 до договору факторингу № 03042026 від 03.04.2026, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 212903 від 11.12.2025 у розмірі 42041,30 грн, з яких: 20000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17540,30 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 901,00 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 3600,00 грн - заборгованість за неустойкою.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).

У пункті 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 у справі № 234/7723/20.

Таким чином, 11.12.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір № 212903 у формі електронного документу, що підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами mgk5mp8k, h56fbs92.

Укладання договорів із використанням електронного (цифрового) підпису відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг».

Без проходження реєстрації та отримання відповідачем одноразового ідентифікатора (який використовується як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт до особистого кабінету за допомогою паролю та логіна договір № 212903 з ним не був би укладений.

За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Кредіплюс» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку НОМЕР_1 у розмірі 20000,00 грн згідно договору № 212903 від 11.12.2025.

Наведені вище обставини свідчать про факт отримання відповідачем кредитних коштів, схвалення ним, як умов договору.

Разом з цим, відповідач свого зобов`язання за договором не виконав, у передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Як вбачається із розрахунку заборгованості первісного кредитора за договором № 212903 від 11.12.2025, станом на 30.04.2026, заборгованість становить 42041,30 грн, з яких: 20000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17540,30 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 901,00 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредитом, 3600,00 грн - заборгованість за неустойкою.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, як правонаступник первісного кредитора, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 38441,30 грн, що складається з: 20000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17540,30 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 901,00 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредитом.

Однак, суд не може в повній мірі погодитися з наданим позивачем розрахунком заборгованості, виходячи з наступного.

Окрім заборгованості за тілом кредиту та процентами позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 901,00 грн заборгованості за комісією за обслуговування кредитом.

У постанові ВП ВС від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 міститься правовий висновок, згідно якого банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина 3 статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини 3 статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Відповідно до пункту 2.4 Договору, позичальник повинен сплатити кошти за знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту, що складає 1,00 грн та за стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту, що складає 100,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Суд погоджується із наявністю у відповідача зобов`язання зі сплати комісії в сумі 4000,00 грн за надання кредиту, що передбачено умовами договору, однак не погоджується в частині сплати комісії за обслуговування кредиту, адже кредитодавець не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь.

З огляду на викладене, заявлена позовна вимога про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 901,00 грн не підлягатиме задоволенню.

Щодо набуття ТОВ «Юніт Капітал» права грошової вимоги за вказаним кредитним договором, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Наданий позивачем договір факторингу є дійсним та чинним, відомостей про те, що договір оскаржувався в судовому порядку відсутні.

За наведених обставин, суд вважає, що позивач ТОВ «Юніт Капітал» як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за договором № 212903 від 11.12.2025.

Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Дослідивши вказаний розрахунок та інші матеріали справи, виходячи із заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення позивачем сума заборгованості за основною сумою боргу за договором та процентами за користування кредитом узгоджується із умовами договору, розмір відсотків розраховано, виходячи із процентної ставки, погодженої сторонами, що відповідає принципу свободи договору, в межах строку кредитування.

Розмір заборгованості відповідачем не спростований, позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 212903 від 11.12.2025, а тому суд дійшов висновку про необхідність захисту прав ТОВ «Юніт Капітал» шляхом стягнення з відповідача заборгованості за договором № 212903 від 11.12.2025 у розмірі 37540,30 грн, що складається з: 20000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17540,30 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом. За наведених обставин, позовні вимоги у цій частині є підставними та підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Суд не вбачає підстав для покладення на відповідача 7000,00 грн понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки зі змісту поданих на підтвердження вказаних обставин документів вбачається, що договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткова угода № 25771572725 від 25.05.2026, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026 - підписані директором позивача ТОВ «Юніт Капітал» та керуючим АБ «Тимошенко та Партнери» Тимошенком О.О., у той час як скерована до суду позовна заява підписана представником ТОВ «Юніт Капітал» Куксою К.О., проте доказів того, що остання перебуває в складі АБ «Тимошенко та Партнери» та надає правничу допомогу у цій справі суду не подано. З доданих документів вбачається, що АБ «Тимошенко та Партнери» скеровувався адвокатський запит, однак надання АБ «Тимошенко та Партнери» інших видів правничої професійної допомоги позивачу у цій справі не підтверджено належними доказами, що позбавляє суд можливості стягнути такі витрати з відповідача. Як вбачається з додатку 1 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 - протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, вартість адвокатського запиту складає 500,00 грн, що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2600,00 грн, виходячи з наступного розрахунку 37540,30 грн (сума задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн (ставка судового збору) : 38441,30 грн (сума заявлених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 37540,30 грн (тридцять сім тисяч п`ятсот сорок гривень тридцять копійок) заборгованості за договором № 212903 від 11.12.2025, з яких: 20000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17540,30 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2600,00 грн (дві тисячі шістсот гривень нуль копійок) судових витрат, понесених позивачем на сплату судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 500,00 грн (п`ятсот гривень нуль копійок) судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти судових витрат відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Учасник справи, який не був присутній при оголошенні рішення має право на поновлення ст подачі апеляційної скарги, якщо така скарга буде подана в 30-денний строк з дня отримання копії судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 16.11.2026.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська

Часті запитання

Який тип судового документу № 141492244 ?

Документ № 141492244 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141492244 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141492244 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141492244 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141492244, Пустомитівський районний суд Львівської області

Судове рішення № 141492244, Пустомитівський районний суд Львівської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141492244 відноситься до справи № 454/3054/26

Це рішення відноситься до справи № 454/3054/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141454971
Наступний документ : 141492245