Рішення № 141492062, 16.11.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
439/2221/26
Номер документу
141492062
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/2221/26

Провадження № 2/439/1254/26

16 листопада 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі судді Петейчука Б.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_1 , у яких просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 386714949 у розмірі 39 175 (тридцять дев`ять тисяч сто сімдесят п`ять) гривень 50 копійок.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що 05 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» як первісним кредитором та ОСОБА_1 як позичальником (відповідачем) в електронній формі з використанням електронного підпису (одноразового ідентифікатора) було укладено Кредитний договір № 386714949 на суму 13 650,00 грн. Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредитні кошти шляхом їх перерахування на платіжну картку через банк-провайдер.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором первісний кредитор виконав у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти на умовах, передбачених Кредитним договором та Правилами надання грошових коштів у позику. Проте відповідач, який зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування, не надав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов`язанням.

Позивач вказує, що внаслідок невиконання умов кредитного договору утворилася заборгованість у розмірі 39 175,50 грн, яка складається з 13 650,00 грн тіла кредиту та 25 525,50 грн заборгованості за несплаченими відсотками.

На підставі договорів факторингу право грошової вимоги за Кредитним договором № 386714949 послідовно перейшло до ТОВ «Таліон плюс», потім до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та в подальшому до ТОВ «ФК «Ейс». Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором.

Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов`язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 39 175,50 грн.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Представник позивача Сахарова О. І. у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без участі позивача і за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_1 який належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України вказане дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Згідно із частиною другою статті 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).

Згідно частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, виходячи з таких мотивів.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що 05 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 386714949 в електронній формі з використанням електронного підпису (одноразового ідентифікатора W2ZS694X). Відповідно до умов вказаного договору позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема щодо порядку повернення, строку та оплати за користування грошовими коштами, з урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію». Позичальнику відповідно до умов договору було надано кредит у сумі 13 650,00 гривень, строк кредитного договору 30 днів, зі сплатою відсотків за дисконтною ставкою 0,83 % на день, що підтверджується кредитним договором, правилами надання грошових коштів у позику та матеріалами справи.

28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому, на підставі наступних договорів факторингу та відповідних актів приймання-передачі (реєстрів боржників), право грошової вимоги за Кредитним договором № 386714949 від 05.09.2020, укладеним із ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а згодом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» на підставі договору факторингу від 05 червня 2025 року № 05/06/25-Е. Перехід права вимоги підтверджується залученими до матеріалів справи доказами, а саме договорами факторингу, актами приймання-передачі та витягами з реєстрів боржників.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 386714949 становить 39 175 (тридцять дев`ять тисяч сто сімдесят п`ять) гривень 50 копійок, з яких 13 650,00 грн тіло кредиту, а 25 525,50 грн нараховані проценти (сформовані за рахунок застосування базової ставки 1,70% на день за весь період прострочення).

Мотиви суду.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту.

За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Виходячи зі змісту статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Із доказів у справі вбачається, що первісний позикодавець надав позичальнику кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених кредитним договором, у повному обсязі на загальну суму 13 650 (тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Позичальник ОСОБА_1 припустився заборгованості за договором кредиту. Заборгованість відповідача в частині повернення суми тіла кредиту складає 13 650 (тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

На підставі наведеного позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню в сумі 13 650 гривень 00 копійок.

Щодо нарахування процентів за користування грошовими коштами на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України.

Проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом». Тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати позикодавцю борг протягом певного часу.

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від позикодавця грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати позикодавцю борг протягом певного часу (строку кредитування).

Саме за таке благо: можливість правомірно не повертати позикодавцю борг протягом певного часу, позичальник сплачує позикодавцю плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні (правомірні) очікування щодо належного його виконання. Зокрема позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість позикодавець розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням позикодавцем вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому позикодавець вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від позикодавця відповідне благо на період після закінчення строку кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Очікування позикодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати позикодавцю борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору. Отже, такі очікування не можуть вважатися легітимними.

Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати позикодавцю борг протягом певного часу, себто та для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

За таких обставин надання позикодавцю можливості нарахування процентів відповідно до вимог статті 1048 Цивільного кодексу України поза межами строку кредитування, вочевидь, порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

У свою чергу, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги позикодавця, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору, в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін, співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Як вбачається зі змісту проаналізованого судом Кредитного договору № 386714949 від 05 вересня 2020 року, договірні сторони між собою узгодили нарахування процентів за користування грошовими коштами саме на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України, тобто за правомірну поведінку позичальника.

Досліджувані судом зобов`язання сторін за кредитним договором не містять у собі умови щодо встановлення нарахування процентів як міри відповідальності позичальника у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до умов Кредитного договору № 386714949 від 05.09.2020 строк кредитування становить 30 днів, а дисконтна відсоткова ставка за користування кредитом 0,83% на день.

Позичальник не сплатив заборгованість та жодних коштів на погашення заборгованості не вносив. Однак позикодавець продовжував нараховувати проценти за користування кредитними коштами після закінчення строку дії договору за підвищеною базовою ставкою 1,70% на день всупереч загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, за досліджуваних обставин справи, нарахування відсотків повинно відбуватися на загальних підставах, визначених статтею 1048 Цивільного кодексу України, тобто виключно під час визначеного договором строку кредитування (30 днів).

Суд проводить розрахунок нарахованих процентів за користування грошовими коштами на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України за формулою:

Розмір нарахованих процентів за договором = (Сума тіла кредиту ? Кількість днів строку кредитування ? Денну відсоткову ставку за користування кредитом).

Як встановлено судом, сума наданого кредиту становить 13 650 (тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, строк кредитування 30 днів, денна відсоткова ставка за користування кредитом 0,83%.

За період дії договору (30 днів): 13 650,00 грн (тіло кредиту) ? 0,83% ? 30 днів = 3 399,00 грн (відсотки).

Тому розмір нарахованих процентів у межах строку дії договору повинен становити 3 399 гривень 00 копійок.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 перед позикодавцем у частині нарахованих відсотків за користування кредитними коштами в межах строку кредитування становить 3 399 гривень 00 копійок.

Враховуючи все вищевикладене, загальна заборгованість ОСОБА_1 перед позикодавцем підлягає стягненню в сумі 17 049 (сімнадцять тисяч сорок дев`ять) гривень 00 копійок, з яких: 13 650 (тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок заборгованість за тілом кредиту + 3 399 (три тисячі триста дев`яносто дев`ять) гривень 00 копійок заборгованість за відсотками у межах строку кредитування.

Право грошової вимоги за Кредитним договором № 386714949 від 05.09.2020 на підставі договорів факторингу перейшло до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс».

Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором, про що свідчать надані суду докази.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» підлягають частковому задоволенню в сумі 17 049 гривень 00 копійок, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662 гривні 40 копійок.

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Ціна позову становила 39 175,50 гривень.

Судом задоволено позовні вимоги частково у розмірі 17 049,00 гривень, що складає 43,52 % від ціни позову.

За таких обставин з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог, а саме у розмірі 1 158 (одна тисяча сто п`ятдесят вісім) гривень 70 копійок.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Доказами у справі встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» та представником було укладено Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року. Розмір гонорару адвоката за надання клієнту професійної правничої допомоги визначається сторонами у договорі та додатках до нього, що підтверджується наданою суду копією договору.

Загальна вартість послуг згідно з умовами договору та додатків до нього визначена сторонами у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати.

За змістом статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову.

Відповідно до частини 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову.

Суд, дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про наявність підстав для їх часткового задоволення з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що сторони узгодили загальну вартість правової допомоги в розмірі 7 000,00 грн (вивчення матеріалів справи 1 000 грн; складання позовної заяви 5 000 грн; підготовка адвокатського запиту 500 грн; підготовка клопотань 500 грн).

Однак, суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, вимоги про відшкодування витрат за послуги з підготовки адвокатського запиту (вартістю 500,00 грн) та підготовки клопотання (вартістю 500,00 грн) щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника. Вказані процесуальні дії не були необхідними для розгляду справи, у зв`язку з чим у відшкодуванні 1 000,00 грн за цими пунктами слід відмовити повністю.

На переконання суду, за досліджених обставин цивільного провадження, виключивши зазначені вище недоцільні витрати, справедливим, співмірним та розумним варто визначити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає розподілу, у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.

Ураховуючи розмір пропорційно задоволених позовних вимог, а саме: 43,52 % від ціни позову (задоволено 17 049,00 грн із заявлених 39 175,50 грн), суд вважає за доцільне відшкодувати позивачу витрати на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 611 (дві тисячі шістсот одинадцять) гривень 20 копійок.

На підставі статей 15, 16, 525, 526, 530, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 12, 13, 81, 137, 141, 258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором № 386714949 від 05 вересня 2020 року в розмірі 17 049 (сімнадцять тисяч сорок дев`ять) гривень 00 копійок, з яких: 13 650 (тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок заборгованість за тілом кредиту, 3 399 (три тисячі триста дев`яносто дев`ять) гривень 00 копійок заборгованість за відсотками за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 158 (одна тисяча сто п`ятдесят вісім) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 611 (дві тисячі шістсот одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.11.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Ю. Поправки, буд. 6, каб. 13, код ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Б.М. Петейчук

Часті запитання

Який тип судового документу № 141492062 ?

Документ № 141492062 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141492062 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141492062 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141492062 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141492062, Бродівський районний суд Львівської області

Судове рішення № 141492062, Бродівський районний суд Львівської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141492062 відноситься до справи № 439/2221/26

Це рішення відноситься до справи № 439/2221/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141492061
Наступний документ : 141492063