Єдиний державний реєстр судових рішень
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 757/39569/26-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2026 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді застави до підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, має вищу освіту, на утриманні - малолітня та неповнолітня діти, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 42026000000000386 від 24.03.2026 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України
УСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст клопотання
До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про застосування до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42026000000000386 від 24.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн, та покладення обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000386 від 24.03.2026 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні здійснюють прокурори Київської міської прокуратури.
ОСОБА_5 підозрюється у вимаганні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди за невчинення дій в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу Київської митниці Держмитслужби ОСОБА_5 призначено на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Ліски» Київської митниці. За посадовими обов`язками ОСОБА_5 здійснював митний контроль та виконання митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, проводив заходи щодо запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил, а також виконував інші повноваження, пов`язані з митним оформленням.
За правовим статусом ОСОБА_5 є службовою особою у розумінні п. 1 примітки до ст. 364 КК України, а також суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення на підставі підпункту «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».
За версією сторони обвинувачення, у ОСОБА_7 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин виник умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності. Не пізніше 27.01.2026 ОСОБА_7 , обіймаючи посаду начальника вказаного відділу, залучив до цієї діяльності своїх підлеглих - головних державних інспекторів ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , до відома яких довів план злочинних дій, що полягав у створенні штучних перешкод під час здійснення митних формальностей та подальшому вимаганні від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності неправомірної вигоди за усунення таких перешкод. ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на пропозицію ОСОБА_7 добровільно погодилися, чим вступили у попередню змову.
У період з 27.01.2026 по 01.04.2026 ОСОБА_9 , яка на підставі довіреності від імені ТОВ «АЛЬТУРА КАВА» (код ЄДРПОУ 45751587) представляла інтереси зазначеної компанії в митних органах, подала для розмитнення митні декларації № 26UA100210375379U3, № 26UA100210375410U1, № 26UA100210376044U6, № 26UA100210376806U4. Під час особистого спілкування з ОСОБА_9 на території митного поста «Ліски» Київської митниці ОСОБА_5 і ОСОБА_8 , діючи з відома та погодження ОСОБА_7 , висловили їй вимогу надати неправомірну вигоду.
02.04.2026 о 12 год 14 хв, перебуваючи у приміщенні митного поста ВМО № 4 «Ліски» Київської митниці за адресою: Київська область, Броварський район, с. Велика Димерка, вул. Броварська, 150, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 одержали від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 1 050 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на 02.04.2026 становить 45 969,00 грн.
Продовжуючи реалізовувати єдиний умисел, за здійснення митного оформлення і нестворення штучних перешкод під час проведення митних формальностей за митними деклараціями № 26UA100210376938U3 від 06.04.2026, № 26UA100210377867U4 від 15.05.2026, № 26UA100210377912U3 від 18.05.2026 та № 26UA100210378329U1 від 05.06.2026, 10.06.2026 о 12 год 16 хв, перебуваючи в автомобілі «Renault Latitude», д. н. з. НОМЕР_1 , на території митного поста ВМО № 4 «Ліски» Київської митниці за тією ж адресою, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 і ОСОБА_5 , одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 600 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на 10.06.2026 становить 26 904,00 грн.
Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави сторона обвинувачення вважає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого корупційного злочину та наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
З огляду на обставини вчинення злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, майновий стан ОСОБА_5 , а також з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним ризикам сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (266 240,00 грн) і покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
2. Заперечення
Письмові заперечення на клопотання до слідчого судді не надходили.
3. Явка сторін у судовому засіданні
У судове засідання з`явилися прокурор ОСОБА_3 , підозрюваний ОСОБА_5 та захисник - адвокат ОСОБА_4 .
Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому. Наполягав на тому, що вагомість наявних доказів, суспільна небезпека інкримінованого діяння та встановлені ризики виправдовують застосування запобіжного заходу у виді застави у визначеному в клопотанні розмірі.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував. Пояснив, що вважає обраний розмір застави непомірним для його родини, оскільки нині ніде не працевлаштований, стабільного джерела доходу не має, на його утриманні перебувають малолітня та неповнолітня діти. Просив у задоволенні клопотання відмовити або істотно зменшити розмір застави.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала. Зазначила, що наведені стороною обвинувачення ризики є декларативними, конкретними доказами не підтверджені та мають абстрактний характер. Звернула увагу на те, що на момент розгляду клопотання ОСОБА_5 вже не обіймає посади у Київській митниці, унаслідок чого позбавлений службових повноважень і будь-яких можливостей впливати на процес митного оформлення чи документи, з якими сторона обвинувачення пов`язує інкриміновані ризики. Підкреслила належну процесуальну поведінку підозрюваного та наявність у нього стійких соціальних зв`язків у місці проживання, зокрема двох дітей на утриманні. Просила у задоволенні клопотання відмовити.
4. Норми права, що підлягають застосуванню
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.
За правилами ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).
Стаття 178 КПК України зобов`язує слідчого суддю під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди або доходу, у зв`язку з якими особа підозрюється; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
5. Обставини, встановлені слідчим суддею
Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000386 від 24.03.2026 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності, зокрема такими: протоколами допитів свідка ОСОБА_9 від 25.03.2026, 03.04.2026 та 08.07.2026 щодо обставин вимагання і отримання неправомірної вигоди; вантажно-митними деклараціями ТОВ «АЛЬТУРА КАВА» та картками відмови у прийнятті митних декларацій; протоколами від 25.03.2026 пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, під час яких ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_9 ; протоколами від 02.04.2026 та від 10.06.2026 огляду і вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів та їх повернення; протоколами № 958т, № 956т, № 957т від 06.04.2026, № 1447т, № 1448т, № 1449т від 27.05.2026, № 1557т від 08.06.2026, № 1548т і № 1554т від 11.06.2026 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтролю особи, контролю за вчиненням злочину та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; іншими матеріалами кримінального провадження.
Повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України за своїм змістом, і на цьому етапі сумнівів щодо його законності або порядку вручення не викликає.
Згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2026 рік ОСОБА_5 задекларував наявність у нього грошових активів у розмірі 5 000 доларів США та у його дружини - 5 500 доларів США. За офіційним курсом Національного банку України, що становить 44,71 грн за 1 долар США, задекларовані активи у гривневому еквіваленті дорівнюють 223 550,00 грн (кошти підозрюваного) та 245 905,00 грн (кошти дружини), а загалом - 469 455,00 грн.
На момент розгляду клопотання ОСОБА_5 не обіймає посади у Київській митниці, раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання у м. Києві, стійкі соціальні зв`язки в місці проживання, на його утриманні перебувають малолітня та неповнолітня діти; постійного місця роботи підозрюваний нині не має.
6. Мотиви слідчого судді
Слідчий суддя звертає увагу, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, проте, зважаючи на вимоги, закріплені у ст. 9 КПК України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у цьому контексті враховуються позиції Європейського суду з прав людини, викладені у його рішеннях.
За змістом п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином; такі докази не повинні бути достатніми для забезпечення засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).
Обґрунтованість підозри визначається з огляду на положення ст. 94 КПК України, за якими слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На цій стадії судового провадження слідчий суддя не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, оскільки таке рішення ухвалюється судом за результатами судового розгляду. Завдання слідчого судді на етапі розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу полягає у перевірці того, чи є сукупність матеріалів достатньою для висновку про обґрунтованість підозри - тобто чи достатньо даних, які переконують об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, слідчий суддя вважає доведеним існування у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Водночас сама по собі наявність обґрунтованої підозри не є достатньою підставою для застосування запобіжного заходу; його застосування потребує встановлення хоча б одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Суворість цього покарання є істотним чинником при оцінюванні ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду. Зважаючи на розмір можливого покарання, у підозрюваного об`єктивно існує спонукальний мотив уникнути кримінальної відповідальності, у тому числі шляхом залишення місця проживання чи виїзду за межі України. Належна процесуальна поведінка ОСОБА_5 до цього часу сама по собі цей ризик не спростовує, оскільки об`єктивна тяжкість покарання за інкриміноване діяння залишається незмінною і після повідомлення про підозру набуває для підозрюваного особливого значення. За таких умов ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеним.
Стосовно ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя враховує, що обвинувачення побудоване насамперед на показаннях свідка ОСОБА_9 , яка безпосередньо контактувала з ОСОБА_5 і трьома неодноразовими допитами відтворила обставини вимагання й одержання неправомірної вигоди. Інкриміноване діяння вчинене, за версією сторони обвинувачення, за попередньою змовою групою осіб, до складу якої, окрім підозрюваного, входять ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ОСОБА_5 ознайомлений з повідомленням про підозру та з матеріалами, доданими до цього клопотання, тому обізнаний з обсягом доказів, наданих свідком. З огляду на процедуру отримання показань, установлену ст. 23 і 224 КПК України, і положення ч. 4 ст. 95 КПК України, за якими суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, безпосередньо сприйнятих у судовому засіданні, ризик впливу на свідків залишається актуальним не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього дослідження показань судом.
Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя враховує аргументи сторони захисту про те, що на момент розгляду клопотання ОСОБА_5 не обіймає посади у Київській митниці. Ця обставина певною мірою знижує ризик прямого впливу підозрюваного на процес митного оформлення та документообіг митного органу. Водночас у кримінальному провадженні перевіряється причетність інших осіб до вчинення інкримінованого злочину, а тривала робота ОСОБА_5 у складі митного органу об`єктивно сприяла формуванню сталих ділових і особистих зв`язків з колегами та з представниками інших правоохоронних і державних органів, які можуть бути використані для узгодження позицій, переховування співучасників, а також для іншого впливу на встановлення обставин діяння. За таких умов зазначений ризик слідчий суддя визнає доведеним, проте меншою мірою, ніж її подано у клопотанні.
Оцінюючи достатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя враховує, що особисте зобов`язання і особиста порука, з огляду на тяжкість інкримінованого діяння, характер сталих зв`язків підозрюваного і сукупність установлених ризиків, не здатні достатньою мірою забезпечити виконання ОСОБА_5 процесуальних обов`язків та запобігти цим ризикам. Водночас підстав для застосування більш суворих запобіжних заходів - домашнього арешту чи тримання під вартою - слідчий суддя не вбачає. Застава як запобіжний захід має майновий стимулюючий характер і за обставин цієї справи є достатньою і водночас співмірною формою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Сторона обвинувачення просить визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн, тобто в максимальному розмірі, встановленому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для тяжких злочинів.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та водночас не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує обставини вчинення інкримінованого діяння, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, а також сукупність відомостей про особу ОСОБА_5 : раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання у м. Києві, стійкі соціальні зв`язки в місці проживання, на його утриманні перебувають малолітня та неповнолітня діти. Постійного місця роботи підозрюваний нині не має, що обмежує можливість самостійного забезпечення внесення значних коштів.
Водночас задекларовані активи підозрюваного та його дружини у сукупному гривневому еквіваленті 469 455,00 грн свідчать про фактичну можливість підозрюваного та членів його сім`ї внести заставу у розмірі, визначеному цією ухвалою, який є істотно меншим за суму задекларованих сімейних заощаджень.
Водночас слідчий суддя враховує, що на цей час ОСОБА_5 не обіймає посади у митному органі та позбавлений безпосередньої можливості впливати на процес митного оформлення й документообіг, з якими сторона обвинувачення пов`язує інкриміновану діяльність. Ця обставина об`єктивно зменшує обсяг ризиків, а отже, і потребу у максимальному розмірі застави, запитуваному стороною обвинувачення.
За таких умов слідчий суддя вважає, що застава у розмірі, який запитує сторона обвинувачення (80 прожиткових мінімумів - 266 240,00 грн), є надмірною і не відповідає вимозі співмірності з майновим та сімейним станом підозрюваного, наявністю на його утриманні двох дітей і відсутністю у нього постійного джерела доходу. Водночас застава у мінімальному розмірі, встановленому законом для тяжких злочинів (20 прожиткових мінімумів), як і застосування більш м`яких запобіжних заходів, не здатна забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків з огляду на суворість передбаченого санкцією ч. 3 ст. 368 КК України покарання та встановлені у цій ухвалі ризики.
З огляду на викладене, застосовуючи вимогу співмірності та беручи до уваги дані про майновий і сімейний стан підозрюваного, наявність у нього утриманців, тяжкість інкримінованого діяння, характер установлених ризиків і стадію досудового розслідування, слідчий суддя вважає обґрунтованим і достатнім визначення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120,00 грн. Такий розмір, з одного боку, є достатньо відчутним для підозрюваного, щоб забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, а з іншого - не є завідомо непомірним з огляду на задекларовані сімейні заощадження, що приблизно у 3,5 раза перевищують визначену суму застави.
Обираючи щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України вважає за необхідне покласти на нього обов`язки, зазначені у резолютивній частині цієї ухвали. Термін дії обов`язків, покладених судом, слідчий суддя визначає у межах строку досудового розслідування - до 15.09.2026 включно.
Клопотання підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. 176-179, 182, 194, 199, 309 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120,00 грн (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень 00 копійок), зобов`язавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
- не відлучатися з міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи і засобів зв`язку;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити у межах строку досудового розслідування - до 15.09.2026 включно.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за … (П. І. П., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою … (назва суду), від … (дата ухвали), у справі № …, внесені … (П. І. П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний ОСОБА_5 зобов`язаний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу внести кошти на зазначений рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_5 , у тому числі до фактичного внесення коштів на зазначений рахунок, підозрюваний та заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Водночас застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141490651, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 20.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/39569/26-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: