Рішення № 141490602, 11.11.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
396/2025/26
Номер документу
141490602
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №: 396/2025/26провадження №: 2/398/5573/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"11" листопада 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «Бізнес Позика» 27 серпня 2026 року звернулося через підсистему «Електронний суд» до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 588180001 про надання кредиту від 18 березня 2026 року у розмірі 20 530,80 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за цим договором, укладеним в електронній формі, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 8 000,00 грн, який той повернув лише частково. Заборгованість складається з тіла кредиту 7 920,00 грн, процентів за користування кредитом 7 840,80 грн, комісії за видачу кредиту 770,00 грн і процентів відповідно до ст. 625 ЦК України 4 000,00 грн. Позивач також просить стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2026 року справу передано за підсудністю до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області за зареєстрованим місцем проживання відповідача; матеріали справи надійшли до суду 01 жовтня 2026 року.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача і витребувано в АТ «Універсал Банк» відомості про випуск банківської картки на ім`я відповідача та виписку про рух коштів за рахунком, до якого її емітовано. Витребувані відомості надійшли до суду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві позивач просив розглядати справу за відсутності свого представника та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України). Відзиву на позовну заяву, інших заяв чи клопотань від нього до суду не надходило, про причини неявки він суд не повідомив.

За таких обставин суд, керуючись ст. ст. 280, 281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи. Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України), а рішення ухвалено без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору та видача коштів

18 березня 2026 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі Договір № 588180001 про надання кредиту (далі Договір). Паспорт споживчого кредиту відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-3429 18.03.2026 о 11:22:24, а акцепт і Договір ідентифікатором UA-3428 18.03.2026 о 11:23:49 із зазначенням номера телефону, вказаного ним в анкеті клієнта; з боку кредитодавця Договір підписано кваліфікованим електронним підписом директора (паспорт споживчого кредиту, оферта, акцепт, Договір, візуальна форма послідовності дій клієнта, анкета клієнта).

За умовами Договору кредит у розмірі 8 000,00 грн надано на 16 тижнів, з поверненням до 08 липня 2026 року вісьмома платежами за графіком; процентна ставка 1 % на день, фіксована; комісія за видачу кредиту 1 600,00 грн, нараховується одноразово в дату видачі кредиту; загальні витрати за кредитом 8 270,47 грн, денна процентна ставка 0,91 % (п. 2.12.5, 2.72.14, 4.2.2 Договору). Згідно з п. 5.5, 5.6 Правил надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» комісія за видачу кредиту є іншою складовою плати за користування кредитом і не є платою за додаткові послуги чи за переказ коштів. Пунктом 7.5 Договору у разі прострочення передбачено сплату 700 000 % річних «в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України», але не більше 2 % від неповернутої суми кредиту за день і сукупно не більше половини суми кредиту.

18 березня 2026 року о 11:24 ТОВ «ПрофітГід» на замовлення позивача перерахувало 8 000,00 грн на картку НОМЕР_1 , зазначену відповідачем в анкеті, з призначенням «Видача кредитних коштів ОСОБА_1 … згідно Дог. № 588180001 від 18.03.2026» (підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів). За листом АТ «Універсал Банк» від 05.10.2026 № БТ/Е-43776 зазначену картку емітовано на ім`я ОСОБА_1 , і 18.03.2026 о 11:24 на неї зараховано 8 000,00 грн від «Business Pozyka Llc» (виписка про рух коштів за картковим рахунком).

Виконання зобов`язання та розмір заборгованості

31 березня 2026 року відповідач сплатив 2 030,00 грн, які позивач зарахував у погашення тіла кредиту (80,00 грн), процентів (1 120,00 грн) і комісії (830,00 грн); інших платежів він не здійснював. Після цього проценти нараховувалися за ставкою 1 % на день на залишок кредиту 7 920,00 грн за період з 01.04.2026 по 08.07.2026 79,20 грн ? 99 днів = 7 840,80 грн; після 08.07.2026 нарахування не здійснювалися. За п. 7.5 Договору з 16.04.2026, після несплати чергового платежу за графіком, позивач нараховував по 158,40 грн за день, доки 11.05.2026 їх сума не досягла 4 000,00 грн (половини суми кредиту) (розрахунок заборгованості станом на 07.08.2026).

Заборгованість, заявлена до стягнення, становить 20 530,80 грн: тіло кредиту 7 920,00 грн, проценти 7 840,80 грн, комісія 770,00 грн, нарахування за п. 7.5 Договору 4 000,00 грн. Свого контррозрахунку чи доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Норми права, які застосував суд

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений строк, відповідно до умов договору та вимог законодавства; договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів та комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. За ч. 5 ст. 8 цього Закону максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Щодо укладення договору та основного боргу

Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст. ст. 205, 207 ЦК України та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Надання кредиту в розмірі 8 000,00 грн підтверджується не лише документом платіжної установи, а й витребуваними судом відомостями банку, який емітував картку відповідача; крім того, відповідач частково виконував Договір. Строк кредитування сплив 08.07.2026, доказів повернення кредиту немає, тому основний борг у розмірі 7 920,00 грн підлягає стягненню (ст. ст. 526, 1049, 1054 ЦК України).

Щодо процентів за користування кредитом

Проценти в сумі 7 840,80 грн нараховані за погодженою сторонами фіксованою ставкою на залишок кредиту виключно в межах строку кредитування; розрахунок є арифметично правильним (ст. ст. 1048, 1054 ЦК України). Денна процентна ставка за Договором, розрахована з урахуванням і процентів, і комісії (8 270,47 : 8 000,00 : 113 ? 100 % = 0,91 %), не перевищує граничного розміру в 1 %, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Зустрічного позову відповідач не подав, тож питання несправедливості умов Договору суд з власної ініціативи не розглядає. Відомостей про те, що відповідач належить до осіб, на яких поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», матеріали справи не містять. Проценти в розмірі 7 840,80 грн підлягають стягненню.

Щодо комісії за видачу кредиту

Закон України «Про споживче кредитування» допускає встановлення в договорі про споживчий кредит комісії кредитодавця, пов`язаної з наданням кредиту (ч. 2 ст. 8). На цій підставі Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначила, що «Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту» (п. 31.18); нікчемною така умова є тоді, коли вона встановлює плату за інформацію, яку закон вимагає надавати споживачу безоплатно (ч. 1 ст. 11 Закону).

У цій справі комісія за видачу кредиту визначена Договором у фіксованому розмірі, має одноразовий характер, включена до загальних витрат за кредитом і до розрахунку денної процентної ставки, яка не перевищує 1 %. Вона не є платою за обслуговування чи інформування позичальника: плати за надання інформації про стан заборгованості ні Договір, ні Правила не встановлюють, а право позичальника на таку інформацію Договір визначає відповідно до вимог законодавства (п. 5.1.3, 5.4.3 Договору). Підстав для висновку про нікчемність цієї умови немає (ст. ст. 204, 627 ЦК України). Залишок комісії в розмірі 770,00 грн підлягає стягненню.

Щодо нарахувань за п. 7.5 Договору (ст.625 ЦПК)

Заявлені до стягнення 4 000,00 грн позивач визначив як проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України; так само їх називає і п. 7.5 Договору. Це міра відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, а не плата за користування кредитом. Прострочення відповідач допустив, а позивач нарахував спірні суми з 16.04.2026 по 11.05.2026, тобто в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, який триває на час ухвалення цього рішення.

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України прямо звільняє позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, поширюється на кредити, надані не лише банком, але й іншим кредитодавцем, і не містить обмеження за датою укладення договору. У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 Верховний Суд, проаналізувавши п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та ст. ст. 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, дійшов висновку про те, що «на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України». Те, що Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX виключено п. 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», на цей висновок не впливає: п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України цим Законом не змінювався і не виключався.

Такий підхід відповідає усталеній практиці Кропивницького апеляційного суду. У постанові від 25 вересня 2026 року у справі № 391/276/26 апеляційний суд зазначив, що положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України «є нормою прямої дії, мають імперативний характер та підлягають застосуванню незалежно від умов договору». Аналогічних висновків апеляційний суд дійшов у постановах від 10 вересня 2025 року у справі № 398/1956/25, від 17 жовтня 2025 року у справі № 389/1131/25, від 26 січня 2026 року у справі № 398/2172/25 та від 03 серпня 2026 року у справі № 405/590/26.

При цьому у постанові у справі № 398/2172/25 апеляційний суд виходив із того, що згідно з ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України, а ця норма закріплює пріоритет норм ЦК України над нормами інших законів. Такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів підтримано Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012) та Великою Палатою Верховного Суду (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17, від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19). У постанові у справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20) Велика Палата Верховного Суду виснувала: «Якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України».

За таких обставин у задоволенні вимоги про стягнення 4 000,00 грн, нарахованих за п. 7.5 Договору, слід відмовити.

Висновок суду

З відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором у розмірі 16 530,80 грн, що складається з тіла кредиту 7 920,00 грн, процентів 7 840,80 грн і комісії 770,00 грн; у задоволенні вимоги про стягнення 4 000,00 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 80,52 % (16 530,80 грн з 20 530,80 грн), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 143,69 грн із сплачених 2 662,40 грн (платіжна інструкція № 26250 від 26 серпня 2026 року).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн позивач надав договір про надання професійної правничої допомоги від 15 травня 2026 року, укладений з Адвокатським об`єднанням «Правовий баланс», за п. 4.3 якого гонорар за підготовку однієї позовної заяви складає 10 000,00 грн, рахунок-фактуру № 05-588180001 від 15 травня 2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката Глуховецького О.С.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу визначається на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, а учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. За ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) зазначила, що зменшення витрат на правничу допомогу за ч. 46 ст. 137 ЦПК України можливе винятково за клопотанням іншої сторони (п. 139). Водночас у ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, конкретно визначивши, які саме витрати не підлягають відшкодуванню, і навівши обґрунтування такого рішення (п. 141). Під час визначення суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності та необхідності) і критерію розумності їхнього розміру; домовленості між адвокатом і клієнтом про фіксований гонорар для суду не обов`язкові (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 вересня 2026 року у справі № 911/1138/25, провадження № 12-8гс26, п. 67, 68).

Позовна заява в цій справі є типовою для справ цієї категорії, справа є малозначною і розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а заявлені витрати становлять понад половину ціни позову. Детального опису робіт, акта наданих послуг чи доказів оплати позивач не надав; рахунок-фактуру за підготовку позовної заяви датовано 15 травня 2026 року, тоді як позовну заяву сформовано 27 серпня 2026 року за розрахунком заборгованості станом на 07 серпня 2026 року, а підписала її представниця позивача Танцуріна Є.В. за довіреністю, а не адвокат. Тож обсяг роботи, виконаної саме адвокатом, із матеріалів справи встановити неможливо.

З урахуванням наведеного та керуючись критеріями обґрунтованості та пропорційності (п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України), суд визнає обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, а в решті їх на відповідача не покладає. З урахуванням часткового задоволення позову (п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України) з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 025,85 грн (80,52 % від 5 000,00 грн).

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 128, 133, 137, 141, 259, 263265, 268, 280282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 588180001 про надання кредиту від 18 березня 2026 року у розмірі 16 530 (шістнадцять тисяч п`ятсот тридцять) гривень 80 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати: судовий збір у розмірі 2 143 (дві тисячі сто сорок три) гривні 69 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 025 (чотири тисячі двадцять п`ять) гривень 85 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення відповідачем починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 11 листопада 2026 року.

Суддя В.В. Орловський

Часті запитання

Який тип судового документу № 141490602 ?

Документ № 141490602 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141490602 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141490602 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141490602 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141490602, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Судове рішення № 141490602, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141490602 відноситься до справи № 396/2025/26

Це рішення відноситься до справи № 396/2025/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141490601
Наступний документ : 141497130