Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №: 671/2189/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 року Волочиського районного суду Хмельницької області Ніколова С.В., з участю секретаря судового засідання Хрупайло Т.В., захисника Задорожньої В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиську справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , особи з інвалідністю ІІ групи, за ч. 2 ст. 130 КУпАП,-
в с т а н о в и л а :
23 квітня 2026 року ОСОБА_1 постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, яка набрала законної сили 01 жовтня 2026 року, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
18 вересня 2026 року о 15 год. 37 хв. на а/д Стрий-Ізварине 215 км ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння шкіряного покриву обличчя, керував транспортним засобом Lexus ES300Н, державний номерний знак НОМЕР_1 , та в порушення вимог п.2.5. Правил дорожнього руху від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу Alkotest Drager ARLM 0389 на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.
За зазначене правопорушення 18 вересня 2026 року поліцейським управління патрульної поліції в Хмелдьницькій ообласті відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 775211 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, а також письмове пояснення, в якому просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що з протоколом про адміністративне правопорушення не згідний, оскільки викладені в ньому обставини не відповідають дійсності, а огляд і оформлення адміністративних матеріалів здійснювалися працівниками поліції з порушенням установленого порядку. Своєї вини не визнає, вважає дії працівників поліції та лікаря неправомірними. Вказує, що 18.09.2026 року він їхав спокійно, коли його раптово зупинили патрульні поліцейські. Він Правил дорожнього руху не порушував, був повністю тверезий, не ухилявся від огляду та просив провести належний медичний огляд, зробити необхідні аналізи, однак йому не дали можливості реалізувати це прохання. Поліцейські та лікар поводилися з ним таким чином, що він почувався введеним в оману, а документи оформлювалися без його належної участі.
Захисник в судовому засіданні підтримала позицію, викладену в письмовому клопотанні про закриття провадження у справі. Просить закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посилаючись на те, що матеріали про адміністративне правопорушення складені з порушенням вимог законодавства. В обгрунтування клопотання, зокрема, зазначила, що ОСОБА_1 безпідставно інкримінується відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП, за відсутності у фабулі протоколу опису ознаки повторності, яка не підтверджена належними доказами. Вказує на недопустимість відеозаписів із нагрудних відеореєстраторів поліцейських (файли «clip-0», «clip-7», «clip-8»), які є уривчастими, заангажованими, а відеофайли «clip 26» та «clip-26 (1)» не є оригіналами відеозапису, не містять часової прив`язки та законності зупинки транспортного засобу. Вважає, що вимога поліцейського про зупинку транспортного засобу була незаконною, всі подальші дії інспекторів також є незаконними. Посилається на те, що вимога поліцейського про огляд була штучною, заздалегідь спланованою, а озвучені ознаки сп`яніння є вигаданими та юридично нікчемними. Також, зазначила, що ОСОБА_1 як водій не ухилявся від огляду в медичному закладі, висловив пряму згоду на його проходження та вимагав здійснення огляду законними лабораторними методами шляхом здачі крові, у чому йому було відмовлено саме медичним працівником. Посилається на те, що Висновок № 27 містить ознаки службового підроблення та свідчить про повне спотворення встановленої законом процедури медичного огляду.
Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Доказами відповідно до ст. 251 КупАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За нормативним визначенням ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність за цією нормою настає, зокрема, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним правопорушенням в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 775211 від 18.09.2026 року (а.с. 1 ), довідкою від 21.09.2026 року, виданою інспектором відділу АП Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП Красноступ І., з якій міститься інформація про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , в тому числі і за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчинене протягом року (06.04.2026) (а.с. 2), даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки (а.с. 3); даними направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.09.2026 року (а.с. 4), записом лікаря ОСОБА_2 про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду за допомогою технічного засобу газоаналізатора Алкофор405 у висновку №27 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.09.2026 року (а.с. 5), даними постанови серії ЕНА № 7905874 від 18.09.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режиміза ч.ч. 2, 4 ст. 126 КУпАП (а.с. 6), відеозаписом обставин правопорушення, що записаний на трьох dvd-r дисках, на яких зафіксовані обставини справи, які підлягають доказуванню у даній справі (а.с.7), даними постанов Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 квітня 2026 року та Житомирського апеляційного суду від 01 вересня 2026 року у справі № 274/2551/26, які підтверджують притягнення ОСОБА_1 протягом року за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 8-17).
Аргументи захисника щодо неправильної правової кваліфікації дій ОСОБА_1 , суд відхиляє, з огляду на таке.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. (ст. 294 КУпАП).
Поняття повторності визначено п. 2 ч. 1 ст. 35 КУпАП - повторним правопорушенням є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративного стягненню.
Посилання захисника на відсутність в матеріалах справи окремої довідки про повторність сама по собі не свідчить про відсутність такої обставини, оскільки повторність встановлюється на підставі належних матеріалів справи, а не виключно на підставі довідки органу поліції.
Так, під час складання адміністративних матеріалів, правоохоронцями встановлено, що ОСОБА_1 протягом року, а саме у квітні 2026 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 квітня 2026 року у справі № 274/2551/26, яка набрала законної сили 01 вересня 2026 року, у зв`язку з чим його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Згідно з постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 квітня 2026 року у справі № 274/2551/26, в м. Бердичеві по вул. Одеська, 40/1 ОСОБА_1 06 квітня 2026 о 05 год. 47 хв. керував транспортним засобом LEXUS ES 300H, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 01 вересня 2026 року у справі № 274/2551/26 апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП залишено без змін. Дана постанова набрала законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Копії зазначених постанов були долучені до матеріалів справи і досліджені в судовому засіданні.
За таких обставин, правоохоронці правильно кваліфікували дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, зважаючи на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому він вважається таким, що повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, що є правовою підставою для кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності є підтвердженням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Твердження захисника про те, що відеозапис, наявний в матеріалах справи є недопустимим доказом у справі, суд до уваги не приймає, оскільки даний відеозапис отриманий відповідно до вимог Закону України Про Національну поліцію та узгоджується з даними протоколу, не містить ознак фальсифікації та сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає.
Щодо розбіжностей на відеофайлах в годинах зйомки, то це може бути технічною особливістю приладу, проте вони не спростовують доведеності вини ОСОБА_1 та не можуть бути підставою для закриття провадження у справі.
Ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , які зазначені поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за своїм змістом відповідають ознакам, визначеним п. 3 Розділу І Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому вимога поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, чи в медичному закладі була висунута на законних підставах.
Посилання сторони захисту на відсутність ознак алкогольного сп`яніння є неспроможними, оскільки такі ознаки, зокрема, запах алкоголю із ротової порожнини, обумовлені суб`єктивним сприйняттям посадової особи, яка уповноважена складати протокол про адміністративне правопорушення, і не може об`єктивно оцінюватися за відеозаписом подій доданим до протоколу.
Не заслуговують на увагу твердження захисника про порушення процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.
Відповідно до п.п. 2, 6, 7 Р.І Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (надалі Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп`яніння проводиться:
-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі спеціальні технічні засоби);
-лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).
Пунктом 8 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (п.12 Інструкції).
Згідно з п.13 Розділу ІІІ Інструкції, якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.
Таким чином, у закладі охорони здоров`я визначення стану алкогольного сп`яніння шляхом відібрання крові як біологічного середовища проводиться лише у таких випадках.
Встановлено, що на пропозицію лікаря пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку за допомогою сертифікованого приладу «Алкофор» ОСОБА_1 відмовився та наполягав на відібранні зразків крові для визначення у нього стану алкогольного сп`яніння.
При цьому, згідно Інструкції огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я проводиться із застосуванням спеціальних технічних засобів, і лише у разі позитивного результату тесту, обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі.
А тому, вимога ОСОБА_1 про відібрання у нього зразків крові для визначення у нього стану алкогольного сп`яніння без попереднього проходження в закладі охорони здоров`я огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів, не відповідала приписам Інструкції.
Згідно п. 14 Р.ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, лікарем були складені відповідні документи (акт медичного огляду та висновок, в яких зазначено про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння).
Судом не встановлено обставин застосування працівниками поліції до ОСОБА_1 будь-якого примусу чи тиску під час оформлення щодо нього матеріалів про адміністративне правопорушення, а також істотних порушень закону, які б могли бути підставою для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Посилання захисника на безпідставність зупинки транспортного засобу не знайшло свого підтвердження, оскільки під час дії воєнного стану на території України поліцейські залучені до операції з оборони України, в тому числі шляхом перевірки документів громадян. Таким чином, у поліцейських наявні диспозитивні повноваження на перевірку документів водіїв, у зв`язку з чим посилання з цього приводу є безпідставними.
При цьому, суд враховує, що те, що, поліцейський пояснив ОСОБА_1 причину зупинки. Крім того, суд враховує, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку із обов`язком учасника дорожнього руху не допускати порушенння вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Посилання сторони захисту на інші порушення, зазначені в клопотанні про закриття справи, не спростовують доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки подія та склад вчиненого ним адміністративного правопорушення знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді.
Особа, яка керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право їздити на автомобілях, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.
Враховуючи викладене, з дотриманням закріплених в Конституції України принципів законності, гуманізму і справедливості, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі, визначеному санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП України з позбавленням права керування транспортними засобами строком три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Суд визначає для ОСОБА_1 дане адміністративне стягнення з метою запобігання вчинення ним нових правопорушень в майбутньому та спонукання його до правослухняності.
На думку суду, дане адміністративне стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення.
На підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір ОСОБА_1 , який є особою з інвалідністю ІІ, підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 10, 27, 30, 33, 40-1, 130 ч. 2, 245, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
п о с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на строк три роки.
На постанову може бути подана скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Реквізити для сплати адміністративного штрафу: отримувач - ГУК у Хмельницькій області /Волочиська мтг/ 21081100; код отримувача 37971775; банк отримувача -.Казначейство України; код банку отримувача - 899998; рахунок -UA568999980313040106000022653.
Строк пред`явлення постанови до виконання в частині стягнення штрафу та судового збору становить 3 місяці.
Після набрання постановою законної сили:
- стягувачем в частині сплати адміністративного штрафу є Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, що знаходиться за адресою: 29000, вул. Зарічанська, 7, м.Хмельницький Хмельницька область, код ЄДРПОУ 40108824;
- боржником є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повна постнова складена 13.11.2026 року.
Суддя:
Судове рішення № 141490573, Волочиський районний суд Хмельницької області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 671/2189/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: