Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер судової справи 201/11770/26
Номер провадження 1-кс/201/4421/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
заявника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_4 від розгляду скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, поданої в межах кримінального провадження, внесеного 22 травня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026042130000660 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До Соборного районного суду міста Дніпра надійшла заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_4 від розгляду скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, поданої в межах кримінального провадження, внесеного 22 травня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026042130000660 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (справа № 201/11770/26, провадження № 1-кс/201/4333/2026).
В обґрунтування доводів поданої заяви ОСОБА_3 вказує на наявність обставин, які викликають сумніви в неупередженості слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_4 , а тому суддя підлягає відводу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Зокрема, викладені у заяві ОСОБА_3 доводи фактично зводяться до незгоди з ухваленим слідчою суддею ОСОБА_4 за його відсутністю рішенням від 07 серпня 2026 року про повернення поданої ним скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
За поданою ним апеляційною скаргою Дніпровським апеляційним судом 23 вересня 2026 року ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 07 серпня 2026 року скасовано, а матеріали направлені до суду першої інстанції для здійснення судового розгляду, які передані до провадження слідчій судді ОСОБА_4 .
Крім того, у своїй заяві ОСОБА_3 посилається на невірне зазначення номеру кримінального провадження у судових викликах, які надсилалися на його електронну адресу.
До того ж, у судовому засіданні 22 жовтня 2026 року слідча суддя ОСОБА_4 з`ясовувала питання щодо наявності у нього відводу, а після його відповіді про передчасність вирішення цього питання повідомила, що передає справу і залишила кабінет.
Наведені обставини, на переконання заявника ОСОБА_3 , свідчать про упередженість слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_4 при розгляді скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, поданої в межах кримінального провадження, внесеного 22 травня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026042130000660 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (справа № 201/11770/26, провадження № 1-кс/201/4333/2026).
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 підтримав свою заяву про відвід слідчої судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_4 за викладених у заяві підстав.
Зауважив, що розгляд поданої ним скарги на постанову про закриття кримінального провадження не може здійснювати слідчий суддя ОСОБА_4 , оскільки її рішення про повернення вказаної скарги скасоване Дніпровським апеляційним судом. 22 жовтня 2026 року під час судового засідання з розгляду поданої ним скарги слідча суддя ОСОБА_4 з`ясовувала у нього питання про наявність відводу, не роз`яснивши значення цього слова та покинула кабінет.
Заслухавши доводи заявника ОСОБА_3 суд приходить до висновку, що подана останнім заява про відвід слідчої судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_4 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, та з метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження мають право заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК України повинен бути вмотивованим.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтею 75 КПК України, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 76 КПК України.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.
Як на підставу для відводу судді ОСОБА_3 посилається на приписи статті 75 КПК України, нормативна конструкція яких, з-поміж іншого, містить узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.
Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Слід зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за необхідне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини, з урахуванням якої згідно з частиною 5 статті 9 КПК України застосовується кримінальне процесуальне законодавство України.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене".
Тож іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом уваги до правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви ОСОБА_3 про відвід слідчої судді ОСОБА_4 від участі у розгляді скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, поданої в межах кримінального провадження, внесеного 22 травня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026042130000660 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (справа № 201/11770/26, провадження № 1-кс/201/4333/2026), суд бере до уваги те, що, окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, а саме за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, за яких заявлення відводу, у разі відсутності належних, об`єктивних та достатніх доказів, не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Так, викладені ОСОБА_3 фактичні обставини та їх обґрунтування, як у заяві про відвід слідчого судді, так і під час розгляду цієї заяви, про наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, зокрема, сумнівів в неупередженості слідчої судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_4 , на думку суду, не є переконливими, не підтверджені об`єктивними та достатніми доказами, а тому не можуть бути належною підставою для обґрунтованого сумніву в неупередженості судді при розгляді скарги на постанову про закриття кримінального провадження, виходячи з наступного.
Так, у заяві доводи ОСОБА_3 фактично зводяться до його незгоди з ухваленим слідчою суддею ОСОБА_4 рішенням про повернення скарги про закриття кримінального провадження, яке було скасовано в апеляційному порядку, що не може слугувати підставою для відводу, оскільки скарга по суті не розглядалася, а ухвалене рішення не є остаточним.
Таким чином, аргументи, якими ОСОБА_3 мотивує свою заяву про відвід слідчої судді ОСОБА_4 не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності слідчого судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього слідчого судді як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію", якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.
Посилання заявника ОСОБА_3 про не роз`яснення йому під час судового засідання поняття та значення слова «відвід» є безпідставними та такими. що спростовуються журналом судового засідання від 22 жовтня 2026 року, під час якого слідчим суддею оголошено склад суду та роз`яснено право на відвід.
Отже, суд приходить до переконання, що вказані ОСОБА_3 на обґрунтування заяви про відвід слідчої судді, обставини не є об`єктивно виправданими, ґрунтуються на припущеннях і є такими, що не підтверджені належними та достатніми доказами, а відтак у задоволенні заяви про відвід слідчої судді слід відмовити.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 22, 26, 75, 80-81, 369-372 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_4 від розгляду скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, поданої в межах кримінального провадження, внесеного 22 травня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026042130000660 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 17 годині 30 хвилин 04 листопада 2026 року.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141490347, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 201/11770/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: