Рішення № 141489821, 13.11.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Дата ухвалення
13.11.2026
Номер справи
397/243/26
Номер документу
141489821
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №: 397/243/26провадження №: 2/398/2577/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"13" листопада 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» через систему «Електронний суд» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2805593 від 20.08.2020 року в розмірі 29 160,81 грн та судових витрат. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.08.2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №2805593 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 10 000,00 грн, на строк 11 днів, з правом пролонгації, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,81% в день за зниженою процентною ставкою та 1,90% відсотків за стандартною процентною ставкою. 30.04.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимог №ККАУ-30042021, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за договором №2805593 про надання споживчого кредиту від 20.08.2020 року. Взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в загальному розмірі 29 160,81 грн, з яких: 9 990,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 19 170,81 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 26.03.2026 року справа №398/243/26 (провадження №2/398/2577/26) розподілена судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Авраменку О.В.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, призначено до судового розгляду.

Згідно з розпорядженням В.о. керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.05.2026 року №152-р про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 28.05.2026 року зазначена справа розподілена судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Стручковій Л.І.

Ухвалою суду від 28.05.2026 року прийнято до розгляду справу в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

07.05.2026 року відповідачем ОСОБА_1 до суду подано відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог з підстав того, що строк позовної давності сплив. Зазначила, що відповідно до п. 1.4.договору процентна ставка становить 1,5% на день та застосовується у межах строку кредитування. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року №3498-IX, який набрав чинності набрав чинності 24.12.2023 року, внесено зміни, зокрема і до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування». Крім того, зазначеним Законом у розділі IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17 такого змісту: «17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%». Позивачем не надано належного та зрозумілого розрахунку заборгованості, а також не доведено законність нарахованих процентів. Їй не було повідомлено про відступлення права вимоги. Крім того, позивачем пропущений строк звернення з позовом до суду, оскільки з моменту виникнення прострочення за кредитним договором минули близько 6 років, що перевищує встановлений законом строк звернення до суду. Доказів переривання або поновлення строку позовної давності позивачем не надано.

15.05.2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив, в які зазначено, що враховуючи продовження строків позовної давності на період дії карантину, а також на період дії воєнного стану, строк позовної давності за вимогами, що виникли з Договору №2805593 від 20.08.2020 року, станом на день звернення до суду не сплив, а розпочав свій відлік від 04.09.2025 року. Наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості містить усі необхідні відомості для того, аби ідентифікувати його як такий, що підтверджує суму боргу саме по цьому договорі. Згідно розрахунку заборгованості, що був долучений до матеріалів справи заборгованість за Договором становить за відсотками в сумі 32781.65 грн. та за тілом в сумі 9990.00 грн. нарахована в період з 20.08.2020 року (момент укладання договору) по 08.02.2021 рік, починаючи від 09.02.2021 року до 29.04.2021 року нарахування процентів не здійснювалось. Більше того, Відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості на загальну суму 13610.84 грн на оплату процентів за користування кредитом та 10.00 грн. на оплату тіла кредиту, що підтверджується Карткою обліку Договору (розрахунок заборгованості) №2805593 від 20.08.2020 року . Відтак, всі оплати здійснені Відповідачем були зараховані на погашення частини заборгованості за кредитним договором №2805593 від 20.08.2020 року. Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.

Представник позивача подав заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити та розглядати справу у його відсутність.

Відповідач в судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві. Додатково суду пояснила, що мала близькі стосунки з хлопцем якому надала свої особисті дані та доступ до за стосунку «Приват24». Вважає, що це він скористався її особистими даними та оформив цей кредит. Просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Істотними умовами договору позики, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. ст. 1046 1048 ЦК України, є умови про суму і строк позики, умови і порядок її надання, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

20.08.2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №2805593 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 10 000,00 грн, на строк 11 днів, тобто з 20.08.2020 року до 31.08.2020 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,81% в день за зниженою процентною ставкою та 1,90% в день за стандартною ставкою. Договір містить додаток №1 «Графік платежів» та Паспорт споживчого кредиту. Зазначений договір, додаток до нього та паспорт споживчого кредиту відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало кредит відповідачу шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою та інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк», з якої встановлено, що банківська картка № НОМЕР_2 емітована та видана на ім`я відповідача та 20.08.2020 року на зазначену картку зараховано кошти в сумі 10 000,00 грн.

30.04.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №ККАУ-30042021, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимог №ККАУ-30042021 від 30.04.2021 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №2805593 про надання споживчого кредиту від 20.08.2020 року.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за договором №2805593 про надання споживчого кредиту від 20.08.2020 року.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

За приписами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконала, у зв`язку з чим станом на дату подання позовної заяви, тобто станом 13.02.2026 року, утворилась заборгованість в загальному розмірі 29 160,81 грн, з яких: 9 990,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 19 170,81 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Відповідно до умов договору відповідач отримала кредит в розмірі 10 000,00 грн, на строк 11 днів, тобто з 20.08.2020 року до 31.08.2020 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,81% в день від суми кредиту.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що строк кредитування може бути продовженим на кількість днів, зазначену в п. 1.4 договору (11 днів), якщо між сторонами досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2 4.5 договору, зокрема шляхом сплати позичальником суми нарахованих процентів. При цьому, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем такої сплати.

У випадку продовження строку кредитування відсотки за користування кредитом нараховуються з розрахунку 1,90% в день від суми кредиту.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 25.08.2020 року здійснено погашення всіх нарахованих відсотків в розмірі 1 083,00 грн, внаслідок чого строк договору продовжено з 26.08.2020 року на 11 днів, тобто до 06.09.2020 року. В зв`язку з тим, що відповідачем 27.08.2020 року в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту було сплачено 10,00 грн, тіло кредиту стало 9 990,00 грн та відсотки в подальшому нараховувались в розмірі 1,90% в день від суми кредиту. Аналогічним способом відповідач неодноразово продовжувала строк кредитування (в період з 09.09.2020 року до 30.10.2020 року включно), востаннє 30.10.2020 року до 10.11.2020 року включно.

З 10.11.2020 року до 08.02.2021 року (період нарахування відсотків позивачем відповідно до наданого розрахунку) відповідачем не було здійснено сплати заборгованості за кредитом та відсотками, а відтак строк кредитування у відповідності до умов кредитного договору (пункти 4.1. 4.5.) не було продовжено, а тому суд приходить до висновку, що кінцевою датою повернення кредиту (строк кредитування) є 10.11.2020 року та доказів продовження зазначеного строку кредитування після 10.11.2020 року позивачем не надано.

За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №300/438/18.

В постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

З розрахунку заборгованості, наданим позивачем, встановлено, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося і поза межами строку кредитування (з урахуванням пролонгації), тобто після 10.11.2020 року, що є неправомірним. При цьому, згідно з розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 10.11.2020 року складала 12 077,91 грн, з яких: 9 990,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 2 087,91 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом та в цій частині розрахунок заборгованості є математично правильним (9 990,00 грн х 1,90% : 100% х 11 днів).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 990,00 грн та за відсотками за користування кредитом в розмірі 2 087,91 грн, а всього 12 077,91 грн.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку з безпідставністю нарахування відсотків за користування кредитом після закінчення строку кредитування.

Щодо застосування строку позовної давності, про що просила відповідач, суд зазначає таке.

Відповідно до положень статей 256 - 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відтак, такий строк мав розпочатися з 11.11.2020 року, тобто на наступний день після закінчення строку кредитування (10.11.2020 року).

Однак, 30.03.2020 року був прийнятий Закон України №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 12, який передбачав, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02.04.2020 року.

В подальшому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15.03.2022 року,розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, яким було визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закону №3450-IX від 08.11.2023 року редакції зазначеного пункту було змінено на наступну: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.12.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.12.2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.».

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» №4434-IX від 14.05.2025 року, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було виключено. Закон набрав чинності 04.09.2025 року.

Відтак, трирічний строк позовної давності, в межах якого позивач може звернутися до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором №2805593 від 20.08.2020 року розпочав свій перебіг з 04.09.2025 року.

Оскільки позивач звернувся в суд із позовом 26.03.2026 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності, то відсутні підстави для відмови в позові з цих підстав.

Відповідно до ст.141 ЦПК України та абз.1 п.36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно до задоволених вимог (41,42%), в розмірі 1 102,77 грн та 3 313,60 грн відповідно.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за договором №2805593 про надання споживчого кредиту від 20.08.2020 року в загальному розмірі 12 077 (дванадцять тисяч сімдесят сім) грн 91 коп, яка складається з:

9 990,00 грн заборгованість за тілом кредиту;

2 087,91 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236) судовий збір в розмірі 1 102 (одна тисяча сто дві) грн 77 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 313 (три тисячі триста тринадцять) грн 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та проголошено 13.11.2026 року.

Суддя Л.І. Стручкова

Часті запитання

Який тип судового документу № 141489821 ?

Документ № 141489821 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141489821 ?

Дата ухвалення - 13.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141489821 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141489821 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141489821, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Судове рішення № 141489821, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141489821 відноситься до справи № 397/243/26

Це рішення відноситься до справи № 397/243/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141489819
Наступний документ : 141490601