Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №: 398/5501/26провадження №: 2/398/4753/26
РІШЕННЯ
Іменем України
"13" листопада 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Шинкаренко І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
В С Т А Н О В И В
ТОВ «Новий Колектор» звернулося до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 35185,85 грн, а також понесені судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.02.2026 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 101461962, за умовами якого відповідач отримав кредит в загальному розмірі 12600,00 грн, строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом 0,95 % в день, комісія за надання кредиту 13,5%, комісія за обслуговування кредиту на весь строк кредитування 20512,80 грн. Відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 17.08.2026 року виникла заборгованість в загальному розмірі 35185,85 грн, з яких: заборгованості за тілом кредиту 12600,00 грн, за процентами 7125,65 грн, за комісією 9160,20 грн, за штрафом 6300,00 кредитом.
26.06.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № МТ-260626-1, відповідно до умов якого до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 101461962 від 10.02.2026 року.
Ухвалою судді від 24.08.2026 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
27.08.2026 року відповідач отримав в електронному кабінеті копію ухвали суду від 24.08.2026 року про відкриття провадження у справі, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Справа призначена до судового розгляду.
З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.
Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема : електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
10.02.2026 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 101461962 (далі Договір). Договір відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Договором встановлені такі умови кредитування: сума кредиту 12600,00 грн (п. 1.2 Договору); строк кредитування 360 днів, остаточна дата повернення кредиту 05.02.2027 (п. 1.3, 1.4 Договору); проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 54 % річних «на фактичну заборгованість за кредитом» (п. 1.5.3), протягом решти строку кредитування за стандартною ставкою 180 % річних від фактичного залишку кредиту (п. 1.5.4);комісія за надання кредиту 1701,00 грн, нараховується одноразово за процентною ставкою 13,5% (п. 1.5.1); комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) 7,40 % суми кредиту за кожний розрахунковий період, крім останнього, а за весь строк кредитування 20512,80 грн (п. 1.5.2); загальні витрати позичальника за кредитом 43062,75 грн, денна процентна ставка 0,95 % (п. 1.5). Крім того умовами договору сторони узгодили штрафні санкції за кожний випадок порушення позичальником своїх договірних зобов`язань.
У розділі «Терміни та визначення» Договору комісію за обслуговування визначено як винагороду за обслуговування кредиту протягом усього строку кредитування, «що включає цілодобове надання позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим Договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим Договором, надсилання позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього Договору службами підтримки кредитодавця, тощо». Згідно з п. 3.1.3 Договору кредитодавець зобов`язаний протягом усього строку кредитування надавати позичальнику сервіси, за які встановлена ця комісія; додатково до цього, на звернення позичальника але не частіше одного разу на місяць та в разі зміни істотних умов договору, кредитодавець безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту повернутої кредитодавцю.
Повернення кредиту та сплата процентів і комісій здійснюються за графіком платежів (додаток № 1 до Договору).
На виконання Договору ТОВ «Мілоан» 10.02.2026 перерахувало 12600,00 грн на платіжну картку НОМЕР_1 , реквізити якої зазначені в п. 2.1 Договору, що підтверджується платіжним дорученням № 115587298 з призначенням платежу: кошти згідно договору 101461962.
Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан», наданою позивачем як розрахунок заборгованості (далі Відомість), відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 17.08.2026 року виникла заборгованість в загальному розмірі 35185,85 грн, з яких: заборгованості за тілом кредиту 12600,00 грн, за процентами 7125,65 грн, за комісією 9160,20 грн, за штрафом 6300,00 кредитом.
26.06.2026 ТОВ «Мілоан» (клієнт) та ТОВ «Новий Колектор» (фактор) уклали договір факторингу № МТ-260626-1, за п. 2.4, 2.5 якого право вимоги за кредитними договорами вважається відступленим з моменту підписання акта приймання-передачі Переліку (Реєстру) боржників за умови сплати фактором ціни продажу, і до фактора переходять права клієнта в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення цього договору. Акт приймання-передачі Переліку (Реєстру) боржників № 1 підписано 26.06.2026. Згідно з витягом із Реєстру боржників № 1 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором (з зазначенням його номера, дати і РНОКПП боржника) у розмірі: тіло кредиту 12600,00 грн, проценти 7125,65 грн, комісія за надання кредиту 1701,00,00 грн, комісія за обслуговування кредиту - 7459,20 грн, штраф 6300,00 грн.
Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 101461962 від 10.02.2026 року.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 35185,85 грн, з яких: заборгованості за тілом кредиту 12600,00 грн, за процентами 7125,65 грн, за комісією 9160,20 грн (комісія за надання кредиту 1701,00 грн, комісія за обслуговування кредиту - 7459,20 грн), за штрафом 6300,00 грн.
За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначені загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту та за обслуговування кредиту.
При цьому Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
За приписами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає не частіше одного разу на місяць. Умовами договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 , ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
За визначенням, наведеним у розділі «Терміни та визначення» Договору, комісія сплачується за: цілодобове надання в особистому кабінеті інформації про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості, її складові, поточний платіж, суму для повного погашення та графік платежів; можливість здійснювати через особистий кабінет переказ для погашення заборгованості; текстові повідомлення з нагадуваннями про дати платежів, про зарахування платежів, одноразові ідентифікатори та інші сервісні повідомлення; консультування службами підтримки з питань обслуговування кредиту та виконання Договору.
Вказані дії за своїм змістом є інформуванням споживача про стан кредиту: про поточний розмір заборгованості, платежі, які сплачені та які належить сплатити, дати сплати. Саме таку інформацію ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» зобов`язує кредитодавця повідомляти безоплатно. Аналогічні за змістом дії (SMS-повідомлення про суму платежу та його зарахування, інформування через контакт-центр, опрацювання запитів; нагадування про дати та суми платежів, інформація про залишок заборгованості) Велика Палата Верховного Суду у справі № 496/3134/19 і Верховний Суд у справі № 180/1434/20 визнали такими, що не можуть бути оплатними. Зміна каналу надання інформації (особистий кабінет замість телефону чи електронної пошти) змісту цих дій не змінює.
Надсилання одноразових ідентифікаторів не є послугою споживачеві. Забезпечення можливості сплати заборгованості через особистий кабінет Договір покладає на кредитодавця як його власний обов`язок (п. 2.5), її мета одержання кредитодавцем виконання, яке він зобов`язаний прийняти (п. 3.1.2), а одноразові ідентифікатори є засобом підписання електронних документів самого кредитодавця. Такі дії вчиняються в інтересі кредитодавця, економічною метою якого є повернення кредиту та одержання процентів (п. 31.25 постанови № 496/3134/19). Крім того, комісія є неподільною фіксованою часткою суми кредиту: Договір не визначає окремої ціни будь-якої з перелічених дій, і позивач такого розподілу не навів.
За таких обставин, беручи до уваги, що відповідачем не доведено обґрунтованість нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 7459,20 грн задоволенню не підлягають.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, беручи до уваги, що проценти за користування позичальником кредитними коштами нараховано позивачем в межах строку кредитування відповідно до узгодженого сторонами графіку платежів, узгоджені сторонами умови щодо сплати комісії за надання кредиту відповідають вимогам Закон України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що оскільки відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого і утворилася заборгованість, тим самим порушено майнові права позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення тіла кредиту в розмірі 12600,00 грн, відсотків в розмірі 7125,65 грн, комісії за надання кредиту - 1701,00грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо штрафних санкцій, нарахованих позивачем, суд зазначає наступне.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
Як передбачено п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі зазначеного суд дійшов висновку що позов в частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями, що нараховано після 24 лютого 2022 року є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист (ст.ст.3,12,13,20ЦК України, ст.ст.12,13,44 ЦПК України).
Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач відзив на позов не подав, не заперечував факти укладання договору, отримання кредиту, не спростовувала розрахунки та розмір боргу, не подав своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідачем не доведено відсутності вини у порушенні зобов`язання, не спростовано підстав позову.
Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 21426,65 грн, з яких: тіло кредиту в розмірі 12600,00 грн, відсотків в розмірі 7125,65 грн, комісії за надання кредиту - 1701,00 грн.
В той же час, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 7459,20 грн та 6300,00 грн сума штрафу за неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань.
На підставі ст.141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 1621,40 грн (60,9 % від 2662,40 грн).
Керуючись ст. ст. 12, 13,76, 81,141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, оф. 601, код ЄДРПОУ 43170298) заборгованість за кредитним договором № 101461962 від 10.02.2026 року в загальному розмірі 21426 (дев`ятнадцять одна тисяча чотириста двадцять шість) грн 65 коп, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1621 (одна тисяча шістсот двадцять одна) грн 40 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 13.11.2026 року.
Суддя І.П. Шинкаренко
Судове рішення № 141489816, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 398/5501/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: