Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 214/3025/26
2/214/3805/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
12 листопада 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Сліпенької Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в інтересах якого діє адвокат АО «Апологет» Усенко Михайло Ігорович звернулося до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №Z71.217.72775 від 02.03.2017 року в загальному розмірі 31 156,61 грн, судовий збір в сумі 2 662,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.03.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 (надалі відповідач), укладено кредитний договір №Z71.217.72775, відповідно до умов якого відповідачу було надано споживчий кредит, а відповідач зобов`язалася одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору.
26.11.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №12/85. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Ідея Банк», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z71.217.72775 від 02.03.2017.
Представник позивача зазначив, що відповідач, отримавши кредитні кошти, не виконала свого обов`язку щодо своєчасного їх повернення, внаслідок чого станом на дату подання позову виникла заборгованість у розмірі 31 156,61 грн, з яких: 11 736,88 грн заборгованість за тілом кредитом; 19 419,73 грн заборгованість за процентами. Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме відповідачу було надіслано досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості.
20.04.2026 року судом відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
02.06.2026 року через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 , надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить: застосувати наслідки спливу позовної давності; у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відмовити в повному обсязі; у разі незгоди суду з пунктом 2 цього відзиву відмовити у стягненні недоведених процентів та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу. Посилаючись на те, що відповідач сплатила даний кредит, однак платіжні інструкції в неї не збереглися так як пройшло вже більше 6 років. Окрім того позивачем в порушення ст.261 ЦК України пропущений строк позовної давності зі зверненням з даним позовом до суду. Відповідач зазначає, що позивачем не доведено розмір заборгованості, разом з тим до позовної заяви не додано належного та зрозумілого розрахунку, який би дозволяв перевірити правильність визначення суми боргу. Наданий розрахунок не містить детальної інформації щодо періодів нарахування процентів. Відповідач зазначає, що позивачем не надано належних доказів отримання відповідачем повідомлення про відступлення права вимоги, зокрема: доказів направлення повідомлення; опису вкладення підтвердження вручення. Відповідач ОСОБА_1 , у разі задоволення позову просить зменшити витрати на правову допомогу.
08.06.2026 року через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій останній просить: задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що 02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України встановлений карантин.
Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 до 30 червня 2023 року.
Крім того, п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Лише 04.09.2025 року Законом України «Про внесення змін до розділу «Прикінцевих та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» було відновлено перебіг строків.
З урахуванням вищевказаного, позивачем не пропущено строк для звернення з вказаним позовом до суду.
Щодо відсотків та розрахунку заборгованості позивач зазначає, що підписання кредитного договору підтверджує належне волевиявлення позичальника та факт отримання повної та вичерпної інформації про кредит включно з інформацією про розмір відсотків. Відповідач, підписавши договір про споживчий кредит, погодилася з його умовами, немає підстав вважати, що умови такого договору про порядок застосування процентних ставок, визначення строку кредитування не були відомі відповідачу. Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося кредитом на підставі частини 1 статті 1048 ЦК України та у порядку, визначеному умовами договору. Наведений позивачем розрахунок заборгованості за процентами відповідає умовам погодженим між сторонами умовами договору, наявні у справі матеріали не містять доказів, які б спростовували такий розрахунок.
Щодо відступлення права вимоги представником позивача зазначено, що укладений між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» договір факторингу №12/85 від 26.11.2020 року повністю відповідає вимогам глави 47 Цивільного кодексу України, а згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України право вимоги може бути передано іншій особі за правочином. Не повідомлення боржника про відступлення права вимоги не змінює суті правовідносин між сторонами та не спростовує обставини, що відповідач отримала кредитні кошти та не виконала свого зобов`язання з їх повернення.
Щодо витрат на правничу допомогу зазначено, що твердження відповідача про шаблонність та типовість справи саме по собі не є достатньою підставою для зменшення витрат на правничу допомогу. Надання правової допомоги об`єктивно потребує спеціальних знань і професійної кваліфікації.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, в разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом установлено, що 02.03.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z71.217.72775, відповідно до умов якого Банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 12 000,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору. Пунктом 1.2. цього договору передбачено, що банк надає кредит у день підписання даного Договору строком на 36 місяців. Датою видачі кредиту, є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок позичальника, вказаний в п.1.14 договору, надалі по тексту - «БПР» (при видачі кредиту у готівковій формі).
Умовами договору передбачено за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 5.50 % (Маржу Банку). Станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за рішенням Правління банку, становить 9,50% що разом з Мережою банку складає змінювану проценту ставку в розмірі 15,000 %. Пунктом 1.14 договору передбачено, що банк відкриває позичальнику банківський поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні в рамках пакету послуг «БПР «Стартовий», що обслуговується на умовах договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Договір підписано власноручним підписом ОСОБА_1 .
Також власноручним підписом ОСОБА_1 , підписала згоду-повідомлення фізичної особи клієнта банку; заяву анкету до кредитного договору; заяву № Z71.217.72775 дата 2.3.2017 на приєднання до договору добровільного страхування життя №НПБ130801 від 23.05.2014 року.
Відповідно до ордеру-розпорядження №1 про видачу кредиту ОСОБА_1 Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» здійснило перерахування коштів у сумі 10433.9100 грн на рахунок № НОМЕР_1 , згідно договору №Z71.217.72775.
Крім того, Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» випискою по рахунку НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , підтвердило видачу 02.03.2017 року кредиту, згідно кредитного договору №Z71.217.72775 у розмірі 12000,00 грн, з яких: 10433,91 грн видача бланкового кредиту, 1566,09 грн страховий платіж.
Випискою по рахунку підтверджується рух коштів у період з 01.01.2000 по 26.11.2020 по №26202007953747.980 ОСОБА_1 .
Таким чином, ПАТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість.
Згідно довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Ідея Банк» за кредитним договором №Z71.217.72775 від 02.03.2017 року, станом на 26.11.2020, розмір заборгованості відповідача перед банком складає 31 156,61 грн, з яких: 11 736,88 грн. - заборгованість за основним боргом, 19419,73 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.
26.11.2020 р. Акціонерним товариство «Ідея Банк», як клієнтом та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», як фактором, укладено договір факторингу №12/85, згідно з умовами якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає Права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в Реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладання цього Договору та передасться, в день укладання цього Договору.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників, додаток №1 до договору факторингу №12/85 від 26.11.2020 року, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , за кредитним договором №Z71.217.72775 від 02.03.2017, на загальну суму 31 156,61 грн, з яких: 11 736,88 грн. - заборгованість за основним боргом, 19419,73 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.
Таким чином, права вимоги за кредитним договором №Z71.217.72775 від 02.03.2017 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».
Позивачем на адресу відповідача досудова вимога №20241739 від 05.03.2026, у якій повідомлялося про відступлення права вимоги ПАТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором №Z71.217.72775 від 02.03.2017, та зазначалося про необхідність погашення заборгованості у розмірі 31 156,61 грн, яку було залишено без задоволення.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як набувача права вимоги до цього боржника на підставі Договору факторингу № 12/85 від 26.11.2020 року, заборгованості за кредитом в розмірі 31 156,61 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не виконуються зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту.
Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надала, як і не надала доказів щодо належного виконання нею умов договору.
За таких обставин, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Щодо доводів відповідача у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. ст.256,257 ЦК України).
В статті 264 Цивільного кодексу України унормовано, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року №211 впроваджено дію карантину на території України.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 Цивільного КодексуУкраїни були продовжені на строк дії такого карантину (п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
24.02.2022 року Законом України"Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії (п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, чинний на момент заявлення позову).
У цей же строк позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від сплати неустойки (штрафи, пені) нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, які підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, звернувшись до суду з даним позовом 23.03.2026 року, позивач повністю дотримав строки позовної давності.
Окрім того підписавши кредитний договір та здійснивши часткову оплату (підтверджено випискою з 01.01.2000 по 26.11.2020), ОСОБА_1 , посвідчила свою обізнаність та згоду з умовами кредитного договору, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернулася за отриманням кредиту до вільно обраного нею кредитора, отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладенням договору.
Відповідач зазначила, що позивачем не було надано будь-яких доказів про направлення письмового повідомлення боржнику про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором, оскільки боржник, який не отримала повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15.
Крім того, за загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів.
При цьому відповідачем доказів виконання наявних грошових зобов`язань ні перед позивачем у справі ні перед попередніми кредиторами відповідачем суду не надано.
Також зміст приписів статті 1082 ЦК України, яка регламентує виконання боржником грошової вимоги факторові, не свідчить про необхідність завчасного повідомлення боржника про укладення договору факторингу, як умову його дійсності та можливості здійснити належне виконання зобов`язань з боку боржника.
Окрім того, позивачем на адресу відповідача досудова вимога №20241739 від 05.03.2026, у якій повідомлялося про відступлення права вимоги ПАТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором №Z71.217.72775 від 02.03.2017, та зазначалося про необхідність погашення заборгованості у розмірі 31 156,61 грн.
Доводи відповідача на правомірність нарахованих позивачем відсотків спростовується матеріалам справи, оскільки під час судового розгляду справи судом установлено, що позичальнику перед укладенням цього договору були відомі розмір та умови нарахування таких відсотків.
Зазначені обставини представником відповідача у відзиві базуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними доказами.
За таких обставин, суд не бере до уваги зазначені представником відповідача обставини.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України - для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України - визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, враховуючи, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд приходить до висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 3 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Одночасно суд у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст.4, 10, 141, 263-265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) заборгованість за Кредитним договором № Z71.217.72775 від 02.03.2017 року, в сумі 31 156,61 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12.11.2026.
Суддя Н.М.Фролова
Судове рішення № 141489431, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 214/3025/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: