Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 201/7419/26
Провадження № 2/201/4813/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Коверзай О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про припинення стягнення аліментів на користь матері та стягнення аліментів на користь доньки, -
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про припинення стягнення аліментів на користь матері та стягнення аліментів на користь доньки, в якому просив суд:
?Припинити стягнення з ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі по 6 000 грн. щомісяця всіх видів його доходу, на користь ОСОБА_2 , але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання, стягнутих рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 31 березня 2025 року по справі № 201/96/25, з 01 липня 2025року.
?Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська № 201/96/25 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 6 000 грн. щомісяця усіх видів його доходу, відкликати без подальшого виконання.
?Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі по 6 000 грн. щомісяця всіх видів його доходу, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання, починаючи стягнення з 01 липня 2025року.
В обґрунтування доводів позову позивач посилається на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 20125 року по справі № 201/96/25 з нього було стягнуто на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 6 000 грн. щомісяця всіх видів його доходу, на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову тобто з 06 січня 2025 року.
На підставі виконавчого листа Першим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпропетровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження № 80207715.
З 01 липня 2025 року донька більше не проживає з матір`ю, а проживає самостійно у квартирі батька за адресою АДРЕСА_1 та самостійно веде господарство, самостійно сплачує послуги інтернет за вказаною адресою.
Відповідач наразі фінансово доньку не утримує, та отриманні кошти у вигляді аліментів на її рахунок не перераховує.
Оскільки мати жодним чином матеріально доньці не допомагає просив припинити стягнення аліментів на утримання доньки на користь відповідачки (а.с. 2-6).
03 серпня 2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому заперечувала проти задоволення позовних вимоги, оскільки єдиною підставою для припинення стягнення з позивача аліментів останній зазначає як припинення проживання доньки з нею. Підтвердила що донька дійсно припинила проживати з нею проте не з липня 2025 року як зазначає позивач, а з серпня 2025 року. Не зважаючи на припинення проживання доньки з нею вона все одно продовжує нести витрати пов`язанні із забезпеченням доньки у межах своїх фінансових можливостей (а.с.75-81).
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 23 червня 2023 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с. 61-62).
Відповідно до ч. 6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Відповідно до ч. 8 ст.187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
22 травня 2026 року згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с. 69).
08 липня 2026 року надійшла відповідь з Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с. 70).
Ухвалою судді від 08 липня 2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про припинення стягнення аліментів на користь матері та стягнення аліментів на користь доньки (а.с. 71-72).
Ухвалою суду від 02 вересня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.113-114).
Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.
Відповідач надала заяву про розгляд справи за її відсутності проти задоволення позовних вимог заперечувала.
Третя особа ОСОБА_3 підтвердила що з липня 2025 року проживає в квартирі батька, наразі кошти на її утримання надає позивач.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердила що її подруга ОСОБА_3 проживає з літа 2025 року на Запорізькому шосе в квартирі батька.
Фактичні обставини встановленні судом
Позивач та відповідач перебували у шлюбних відносинах, які рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 01 квітня 2016 року справа № 200/3458/16 були припиненні (а.с. 13).
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 31 березня 2025 року справа № 201/96/25 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 6 000 грн. щомісяця всіх видів його доходу, на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову тобто з 06 січня 2025 року (а.с. 14-18).
Постановою державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 10 лютого 2026 року відкрито виконавче провадження № 80207715 на виконання виконавчого листа № 201/96/25 про стягнення з ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 6 000 грн. щомісяця всіх видів його доходу, на користь ОСОБА_2 (а.с. 19-20).
Відповідно до договору купівлі продажу від 14 травня 2004 року ОСОБА_1 придбав кв. АДРЕСА_2 (а.с 21-24).
Позивачем на підтвердження проживання доньки в його квартирі надано її заявку на підключення домашнього інтернету (а.с. 26).
Також позивачем надано квитанції про поповнення мобільного телефону, проте якого телефону та хто поповнює дані квитанції не містять (а.с. 27-30).
Згідно довідки виданої Дніпровським фаховим педагогічним коледжем комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти Дніпровської обласної ради» від 06 квітня 2026 року ОСОБА_3 навчається на 111 курсі денної форми навчання за регіональним замовленням, початок навчання 01 вересня 2023 року термін навчання 3 роки 10 місяців (а.с. 31).
Надано виписку по рахунку ОСОБА_3 за період з 01 січня 2025 року по 01 квітня 2026 року, відповідно до якого на її рахунок періодично надходять кошти з призначенням платежу аліменти на навчання (а.с. 33-40).
Відповідно до наданих платіжних інструкції ОСОБА_1 в період з січня 2025 року по травень 2026 рік перераховував своїй доньці ОСОБА_3 аліменти на навчання (а.с. 41-62).
Згідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих осіб № 5281 за адресою АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 83 )
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини.
У ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року) зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З аналізу вказаних норм Сімейного кодексу України слідує, що право на отримання аліментів на утримання дитини має той із батьків, з ким проживає дитина.
Частина перша ст. 192 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналогічна вимога кореспондується з положеннями ст. 273 Сімейного кодексу України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина 3 статті 181 Сімейного кодексу України) та на підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 Сімейного кодексу України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а стаття 273 Сімейного кодексу України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182 184 Сімейного кодексу України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями статті 273 Сімейного кодексу України має на меті скасування їх присудження.
З аналізу вказаних статей слідує, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів матері дитини. При цьому обов`язок батька платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого (цитата): «За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Окрім того, як зазначено в Постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21-ц щодо звільнення від сплати аліментів, з урахуванням предмета цієї категорії спорів (припинення стягнення аліментів на утримання дітей), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.
Враховуючи, що місце проживання ОСОБА_3 змінено і вона наразі не проживає з матір`ю, даний факт не заперечується відповідачем, позивачем надано належні докази на підтвердження того що він перераховує грошові кошти на рахунок доньки в якості сплати аліментів, то змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідачки.
Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача і припинити примусове стягнення з нього на користь відповідачки аліментів на утримання доньки яка продовжує навчання, згідно рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 31 березня 2025 року справа № 201/96/25, оскільки факт зміни місця проживання дитини від одного з батьків до іншого, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку позивача на користь відповідачки.
При таких обставинах виконавчий лист № 201/96/25 про стягнення аліментів з позивача на користь відповідачки підлягає відкликанню без подальшого виконання.
Щодо позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_3 аліментів на її утримання суд зазначає наступне.
Так, відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у справі, спричинена поведінкою іншої особи.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, право на звернення до суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Реалізуючи, передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Звертаючись до суду з позовною вимогою про стягнення аліментів на користь доньки, позивачем надано докази про перерахування коштів на рахунок доньки тобто на добровільну сплату коштів на утримання доньки, що свідчить про відсутність спору та порушення його прав які необхідно захистити, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на її утримання
Судові витрати розподілити на підставі ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про припинення стягнення аліментів на користь матері та стягнення аліментів на користь доньки задовольнити частково.
Припинити стягнення з ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі по 6 000 грн. щомісяця всіх видів його доходу, на користь ОСОБА_2 , але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання, стягнутих рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 31 березня 2025 року по справі № 201/96/25, з 01 липня 2025року.
Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ), на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3
Треті особи: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3
Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 56
Повний текст рішення складено 13 листопада 2026 року
Суддя С.О. Демидова
Судове рішення № 141488393, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 201/7419/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: