Рішення № 141487229, 13.11.2026, Київський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
13.11.2026
Номер справи
320/43261/25
Номер документу
141487229
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року справа №320/43261/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (Код ЄДРПОУ 22933548, 08500, Київська область, місто Фастів, вул. Саєнка Андрія,10) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (Код ЄДРПОУ 22933548, 08500, Київська область, місто Фастів, вул. Саєнка Андрія,10) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію у розмірі 8-ти (восьми) мінімальних пенсій за віком відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 та до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 року № 230/96-ВР, з 01.04.2025 року, з урахуванням вже виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що є потерпілою від Чорнобильської катастрофи категорії 1, має ІІ групу інвалідності та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивачка вважає, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 розмір її основної пенсії має визначатися відповідно до статті 54 цього Закону в редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР і становити не менше восьми мінімальних пенсій за віком.

Позивачка вказала, що із заявою від 09.07.2025 звернулася до відповідача щодо нарахування та виплати пенсії в зазначеному розмірі. Листом від 30.07.2025 № 20193-21819/К-02/8-1000/25 відповідач повідомив про відсутність підстав для такого перерахунку. Позивачка вважає протиправним ненарахування та невиплату їй пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком і просить здійснити її перерахунок та виплату з 01.04.2025.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою витребувано у відповідача копії матеріалів пенсійної справи позивачки, письмові пояснення та докази щодо призначення і перерахунків пенсії, відомості про розміри виплаченої пенсії та її розрахунки, а також копії заяви позивачки про перерахунок пенсії та відповіді на неї.

На виконання вимог ухвали суду від 09.10.2025 відповідач подав клопотання про долучення доказів від 28.10.2025 № 1000-0804-7/139758, до якого додав копії матеріалів пенсійної справи позивачки, довідки про розміри виплаченої пенсії, письмові пояснення та розрахунки пенсії, а також копії листування з позивачкою.

У відзиві на позовну заяву від 24.10.2025 № 1000-0804-7/138744 відповідач заперечив проти позову та просив відмовити в його задоволенні повністю. На обґрунтування своєї позиції відповідач послався на те, що основну пенсію позивачки обчислено відповідно до статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 29.06.2021 № 1584-IX та проіндексовано в установленому порядку. Відповідач також зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 03.04.2024 № 4-р(І)/2024 відстрочено втрату чинності частиною третьою статті 54 Закону № 796-XII на три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану. З огляду на це відповідач вважав, що підстави для перерахунку основної пенсії позивачки у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відсутні. Окремо відповідач навів доводи щодо обчислення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210.

Позивачка у позовній заяві просила розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить до категорії 1 потерпілих від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Київською обласною державною адміністрацією 01.07.2021. У посвідченні зазначено другу групу інвалідності та зроблено відмітку про безстроковий термін його дії.

У матеріалах пенсійної справи міститься копія експертного висновку обласної спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії з установлення причинного зв`язку захворювань і смерті з впливом аварії на Чорнобильській АЕС. Як вбачається з цього висновку, на засіданні від 13.06.1994 № 6 комісія розглянула клопотання ОСОБА_1 та подану медичну документацію і встановила, що її захворювання пов`язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.

Відомості про ІІ групу інвалідності позивачки містяться також у рішенні про перерахунок пенсії від 22.10.2021 № 932300108336. У цьому рішенні наведено реквізити документа МСЕК серії КИО-І № 098155, у графі "Дата встановлення інвалідності" зазначено 18.02.1999, а в графі "Період встановлення інвалідності" - з 26.01.1999 довічно.

Зі службової записки відділу перерахунків пенсій № 3 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28.10.2025 № 76293/03-16 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку з 11.05.1994. Згідно з відомостями, зазначеними в рішенні про перерахунок пенсії від 22.10.2021, особовий рахунок № НОМЕР_3 відкрито 12.07.1994.

У пенсійному посвідченні серії НОМЕР_4 , виданому Пенсійним фондом України 30.12.2009, вид пенсії позивачки зазначено як "за віком". Відповідач у службовій записці від 28.10.2025 № 76293/03-16 підтвердив, що станом на 07.04.2021 позивачка отримувала пенсію за віком, призначену за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

22.10.2021 ОСОБА_1 звернулася до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з переходом на інший вид пенсії - пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи. Як вбачається з розписки-повідомлення, заяву та додані до неї документи прийнято 22.10.2021 і зареєстровано за № 3014. У переліку доданих документів зазначено, зокрема, виписку з акта огляду МСЕК та посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до рішення про перерахунок пенсії від 22.10.2021 № 932300108336 з цієї дати позивачці обчислено пенсію по інвалідності за статтею 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Основний розмір пенсії визначено в сумі 4 800,00 грн, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, - у сумі 227,76 грн. Загальний щомісячний розмір пенсії за цим розрахунком становив 5 027,76 грн.

Згідно зі службовою запискою від 28.10.2025 № 76293/03-16 та доданими до неї розрахунками основний розмір пенсії позивачки після проведених індексацій становив з 01.03.2022 - 5 472,00 грн, з 01.03.2023 - 6 549,98 грн, з 01.03.2024 -7 071,36 грн, з 01.03.2025 - 7 884,57 грн. Після перерахунку з 01.03.2025 загальний розмір пенсійної виплати становив 8 112,33 грн, з яких 7 884,57 грн - основна пенсія по інвалідності та 227,76 грн - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю.

09.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою, у якій послалася на рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 та статтю 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР. У заяві позивачка зазначила, що має право на основну пенсію в розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком, просила провести її нарахування та виплату, а також надати довідку про щомісячні нарахування пенсії за період з 26.10.2021. Відповідач зареєстрував заяву 16.07.2025 за вх. № 21819/К-1000-25.

За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 30.07.2025 № 20193-21819/К-02/8-1000/25 повідомило позивачку, що вона отримує пенсію по інвалідності ІІ групи як потерпіла внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідач зазначив, що основний розмір її пенсії визначено відповідно до Закону № 796-XII у редакції Закону України від 29.06.2021 № 1584-IX та з урахуванням індексації з 01.03.2025 він становить 7 884,57 грн. Розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідач визначив у сумі 227,76 грн із посиланням на пункт 13 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210.

У цьому ж листі відповідач послався на рішення Конституційного Суду України від 03.04.2024 № 4-р(І)/2024 та зазначив, що втрату чинності частиною третьою статті 54 Закону № 796-XII відстрочено на три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану. Вважаючи зазначену норму чинною на дату розгляду звернення, відповідач повідомив позивачку про відсутність підстав для перерахунку її пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

До листа відповідач додав довідку від 30.07.2025 № 16292/04-16 про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії за період з 01.10.2021 по 31.07.2025. За відомостями цієї довідки, за квітень, травень, червень і липень 2025 року позивачці щомісяця нараховано та фактично виплачено по 8 112,33 грн. Довідка про виплачену пенсію за період з липня 2014 року по жовтень 2025 року, надана відповідачем на виконання ухвали суду, підтверджує виплату в такому самому розмірі також у серпні, вересні та жовтні 2025 року.

У зв`язку з тим, що відповідач не здійснив перерахунок та виплату основної пенсії по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом, у якому просить провести перерахунок і виплату з 01.04.2025.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Предметом спору у цій справі є наявність у ОСОБА_1 права на перерахунок та виплату з 01.04.2025 основної пенсії по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Належність позивачки до категорії 1 потерпілих від Чорнобильської катастрофи, встановлення їй ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, та отримання нею у спірному періоді пенсії по інвалідності за статтею 54 Закону № 796-XII підтверджуються матеріалами справи. Спір між сторонами виник щодо того, яку редакцію статті 54 Закону № 796-XII належить застосувати для визначення мінімального розміру цієї пенсії.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Статтею 16 Конституції України до обов`язків держави віднесено, зокрема, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу.

Правові засади соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та умови їх пенсійного забезпечення визначені Законом України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII). Статтею 54 цього Закону врегульовано пенсійне забезпечення осіб, віднесених до категорії 1, та пенсійне забезпечення у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Частиною четвертою статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було встановлено мінімальні розміри пенсій для осіб, щодо яких установлено зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. Для ІІ групи інвалідності норма передбачала такий мінімальний розмір - по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Отже, гарантований розмір пенсії залежав від установленої групи інвалідності та визначався у кратному розмірі мінімальної пенсії за віком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210). Пунктами 11 і 12 Порядку № 1210 врегульовано питання мінімальних розмірів пенсій та щомісячної державної адресної допомоги до пенсії.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким статтю 54 Закону № 796-XII викладено в новій редакції. За частиною третьою цієї статті у редакції Закону № 76-VIII повноваження визначати умови, порядок призначення та мінімальні розміри відповідних пенсій було надано Кабінету Міністрів України. У нормі було передбачено, що їх визначає Кабінет Міністрів України в актах із відповідних питань.

Крім того, підпунктом 5 пункту 63 розділу I Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26. У первісній редакції цього пункту передбачалося, що норми і положення, зокрема, статті 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів відповідних бюджетів та фондів.

Таким чином, унаслідок змін, запроваджених з 01.01.2015, визначення мінімальних розмірів пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, було віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. Положення частини третьої статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо такого уповноваження стало предметом конституційного контролю, за результатами якого Конституційний Суд України ухвалив рішення від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 визнано неконституційною частину третю статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, та пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до пункту 2 резолютивної частини цього Рішення положення, визнане неконституційним, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Вирішуючи питання щодо конституційності зазначеного положення, Конституційний Суд України зіставив мінімальні розміри державної пенсії, гарантовані частиною четвертою статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР, із розмірами виплат, визначеними пунктами 11 і 12 Порядку № 1210. За результатами такого зіставлення Конституційний Суд України встановив, що мінімальні розміри пенсій, визначені Кабінетом Міністрів України, були істотно меншими за розміри, раніше гарантовані законом. Конституційний Суд України пов`язав обов`язок держави забезпечити посилений соціальний захист із приписами статей 3, 16 і 50 Конституції України. Цей висновок стосується як учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, так і потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з цією катастрофою.

Пунктом 3 резолютивної частини Рішення від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України зобов`язав Верховну Раду України протягом трьох місяців із дня його ухвалення привести відповідне нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням. У пункті 4 резолютивної частини визначено наслідок невиконання цього припису у встановлений строк - застосування частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР, яка для ІІ групи інвалідності передбачала мінімальну пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

29.06.2021 Верховна Рада України прийняла Закон України № 1584-IX "Про внесення змін до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі - Закон № 1584-IX). Згідно з пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1584-IX загальною датою набрання ним чинності визначено 01.01.2022. Пункт 2 розділу І цього Закону, яким внесено зміни до статті 54 Закону № 796-XII, набрав чинності 01.07.2021.

Пунктом 2 розділу І Закону № 1584-IX частину третю статті 54 Закону № 796-XII викладено в новій редакції, якою встановлено мінімальні розміри пенсії по інвалідності у фіксованих сумах залежно від групи інвалідності. Для відповідної категорії осіб у нормі визначено мінімальний розмір - для II групи інвалідності - 4800 гривень.

Тим самим пунктом статтю 54 Закону № 796-XII доповнено частинами четвертою та п`ятою. Частиною четвертою передбачено, що розміри пенсій, установлені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, передбаченого частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Частиною п`ятою визначення порядку призначення пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

Як установлено судом, на час ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком. На пенсію по інвалідності за статтею 54 Закону № 796-XII її переведено з 22.10.2021, коли вже діяли зміни, внесені до цієї статті Законом № 1584-IX. Саме за частиною третьою статті 54 у цій редакції відповідач визначив основний розмір пенсії позивачки в сумі 4 800,00 грн. Після проведених індексацій з 01.03.2025 цей розмір становив 7 884,57 грн.

Конституційність мінімальних розмірів пенсій, установлених Законом № 1584-IX, була предметом розгляду Конституційного Суду України у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . За результатами розгляду цієї справи Перший сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення від 03.04.2024 № 4-р(І)/2024, пунктом 1 резолютивної частини якого визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону № 796-XII зі змінами.

У підпункті 4.5 пункту 4 мотивувальної частини цього Рішення Конституційний Суд України констатував, що Верховна Рада України Законом № 1584-IX "повторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком". Цей недолік полягав у тому, що законодавець визначив мінімальні розміри державних пенсій у сумах, менших за гарантовані Законом № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР. Отже, встановлення мінімальних розмірів пенсій безпосередньо в законі усунуло делегування відповідного повноваження Кабінету Міністрів України, однак зберегло зменшений обсяг пенсійної гарантії.

Конституційний Суд України виходив із того, що пенсія за інвалідністю, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є особливою формою відшкодування шкоди, завданої здоров`ю. Встановивши зменшення мінімальних розмірів таких пенсій, Конституційний Суд України дійшов висновку про порушення обов`язку держави забезпечити належний рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та про невідповідність оспорюваного припису частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46 і частині першій статті 50 Конституції України.

Водночас пунктом 2 резолютивної частини Рішення від 03.04.2024 № 4-р(І)/2024 визначено, що частина третя статті 54 Закону № 796-XII, визнана неконституційною, "утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану", введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 зі змінами. Відтерміновуючи втрату чинності цією нормою, Конституційний Суд України врахував фінансово-економічні обставини, зумовлені воєнним станом, і першочергову потребу забезпечення національної безпеки України.

Як убачається з листа від 30.07.2025 № 20193-21819/К-02/8-1000/25 та відзиву на позовну заяву, саме на відстрочення втрати чинності частиною третьою статті 54 Закону № 796-XII відповідач послався, обґрунтовуючи відсутність підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Початок заявленого позивачкою періоду перерахунку 01.04.2025 припадає на час після ухвалення Рішення від 03.04.2024 № 4-р(І)/2024.

Оцінюючи довід відповідача про те, що відстрочення втрати чинності частиною третьою статті 54 Закону № 796-XII унеможливлює перерахунок пенсії позивачки, суд враховує правовий висновок судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 10.12.2024 у справі № 240/1121/24.

У зазначеній справі пенсійний орган визначив розмір пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 1584-IX. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову. За результатами касаційного перегляду Верховний Суд скасував ці рішення та зобов`язав пенсійний орган здійснити перерахунок і виплату пенсії в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, установленому для ІІІ групи інвалідності.

У пункті 76 постанови від 10.12.2024 у справі № 240/1121/24 Верховний Суд зазначив, що "до спірних правовідносин у цій справі слід застосувати норми Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР". Судова палата виходила з того, що Законом № 1584-IX законодавець установив мінімальні розміри пенсій, нижчі за гарантовані частиною четвертою статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР. Цього висновку Верховний Суд дійшов з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 03.04.2024 № 4-р(І)/2024. Отже, відстрочення втрати чинності частиною третьою статті 54 Закону № 796-XII саме по собі не перешкоджає застосуванню у конкретному спорі мінімальної гарантії, визначеної частиною четвертою цієї статті у редакції Закону № 230/96-ВР.

У справі № 240/1121/24 Верховний Суд розглядав вимогу особи з інвалідністю ІІІ групи. Висновок судової палати щодо застосовної редакції статті 54 Закону № 796-XII стосується законодавчого регулювання мінімальних розмірів пенсій осіб, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. Група інвалідності визначає конкретний мінімальний розмір пенсії в межах гарантій, установлених частиною четвертою статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.

Застосування цього висновку до пенсійного забезпечення особи з інвалідністю ІІ групи підтверджено постановою тієї ж судової палати від 04.11.2025 у справі № 580/5022/24. У цій справі позивачка належала до категорії 1 потерпілих від Чорнобильської катастрофи та мала ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою. У пункті 44 постанови Верховний Суд, застосувавши висновки, викладені у справі № 240/1121/24, зазначив, що позивачка "має право на перерахунок її основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком".

Суд враховує цей висновок у частині визначення мінімального розміру основної пенсії по інвалідності за статтею 54 Закону № 796-XII. Вимог щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, ОСОБА_1 у цій справі не заявляла.

Як установлено судом, ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи категорії 1, має ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, та з 22.10.2021 отримує пенсію по інвалідності за статтею 54 Закону № 796-XII. Отже, на початок заявленого періоду перерахунку, 01.04.2025, позивачка належала до тієї самої категорії одержувачів пенсії, щодо якої Верховний Суд сформулював висновок у справі № 580/5022/24.

За таких обставин суд дійшов висновку, що для визначення мінімального розміру основної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у спірному періоді підлягає застосуванню частина четверта статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР. Відповідно до цієї норми основна пенсія позивачки має становити не менше восьми мінімальних пенсій за віком.

Як убачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 30.07.2025 № 20193-21819/К-02/8-1000/25, відповідач розглянув заяву ОСОБА_1 від 09.07.2025, зареєстровану 16.07.2025 за вх. № 21819/К-1000-25, зазначив вид і розмір призначеної їй пенсії, навів розрахунок її основного розміру після індексації та повідомив про відсутність підстав для перерахунку. Зі змісту цього листа вбачається, що відповідач розглянув питання про перерахунок пенсії позивачки та відмовив у його проведенні. Розрахунки пенсії й довідки про фактично виплачені суми підтверджують, що за результатами розгляду заяви основну пенсію у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком позивачці не нараховано і не виплачено.

Для визначення гарантованого розміру основної пенсії позивачки суд виходить із величини мінімальної пенсії за віком. Згідно з абзацом першим частини першої статті 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності визначеного цією нормою страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У пункті 45 постанови від 15.05.2026 у справі № 240/16039/25 Верховний Суд, вирішуючи спір щодо розміру пенсії по інвалідності за статтею 54 Закону № 796-XII, зазначив, що "мінімальний розмір пенсії за віком визначений положеннями статті 28 Закону України №1058-ІV".

Відповідно до статті 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 прожитковий мінімум установлено, зокрема, для осіб, які втратили працездатність, -2361 гривня. Отже, у 2025 році вісім мінімальних пенсій за віком становили 18 888,00 грн на місяць (2 361,00 грн Ч 8).

Як установлено судом, з 01.03.2025 відповідач визначив основний розмір пенсії позивачки в сумі 7 884,57 грн. Загальна щомісячна виплата в сумі 8 112,33 грн включала також 227,76 грн додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю. Оскільки мінімальна гарантія за частиною четвертою статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР стосується основної пенсії по інвалідності, для перевірки її додержання суд зіставляє 18 888,00 грн саме з основним розміром пенсії - 7 884,57 грн. За кожен із підтверджених довідками місяців з квітня по жовтень 2025 року різниця між гарантованим та фактично нарахованим основним розміром пенсії становила 11 003,43 грн.

Таким чином, проведена відповідачем індексація збільшила основний розмір пенсії, обчислений із фіксованої суми 4 800,00 грн, проте після цього збільшення основна пенсія ОСОБА_1 залишалася нижчою за вісім мінімальних пенсій за віком. Виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, є окремою складовою пенсійного забезпечення і не усуває встановленої різниці в розмірі основної пенсії.

Визначаючи дату, з якої належить здійснити перерахунок основної пенсії по інвалідності, суд враховує, що ОСОБА_1 заявила вимогу про перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2025. На цю дату позивачка вже отримувала пенсію по інвалідності за статтею 54 Закону № 796-XII. Відомості про належність позивачки до категорії 1 потерпілих від Чорнобильської катастрофи, встановлення їй ІІ групи інвалідності та її причину містилися в пенсійній справі й були враховані відповідачем під час переведення позивачки на цей вид пенсії з 22.10.2021.

Заява від 09.07.2025, зареєстрована відповідачем 16.07.2025 за вх. № 21819/К-1000-25, стосувалася приведення розміру вже призначеної пенсії у відповідність до мінімальної гарантії, передбаченої для осіб з інвалідністю ІІ групи. На час подання заяви всі обставини, від яких залежало застосування цієї гарантії, вже були встановлені. Тому дата реєстрації заяви підтверджує час звернення позивачки до пенсійного органу, а лист від 30.07.2025 № 20193-21819/К-02/8-1000/25 - результат її розгляду. Підстав визначати початок перерахунку за датою реєстрації заяви або за датою відповіді на неї суд не встановив.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки позовна заява надійшла до суду 27.08.2025, шестимісячного строку дотримано навіть за його обчислення з 01.04.2025 - першого дня періоду, за який позивачка просить провести перерахунок. Відтак позовна вимога підлягає розгляду по суті за весь заявлений період.

За таких обставин право ОСОБА_1 на основну пенсію по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком підлягає відновленню з 01.04.2025, як заявлено в позові. Відповідач має здійснити перерахунок за відповідний період та виплатити належну за його результатами різницю з урахуванням сум основної пенсії, фактично виплачених за цей період.

Визначаючи належний спосіб захисту порушеного права позивачки, суд виходить із фактичного змісту оскарженої поведінки відповідача.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй основної пенсії по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Водночас із наведених у позові обставин і долучених до нього доказів убачається, що відповідач розглянув заяву позивачки від 09.07.2025, зареєстровану 16.07.2025 за вх. № 21819/К-1000-25. У листі від 30.07.2025 № 20193-21819/К-02/8-1000/25 відповідач навів розрахунок пенсії, зазначив правові підстави її обчислення та повідомив про відсутність підстав для перерахунку. Отже, відповідач вирішив по суті порушене позивачкою питання та відмовив у перерахунку її пенсії. Така відмова є дією відповідача, правомірність якої підлягає оцінці судом.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи. З огляду на викладені в позові обставини суд вважає за необхідне уточнити спосіб захисту в частині першої позовної вимоги та вирішити питання про правомірність дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії. Суд надає правову оцінку тій самій поведінці відповідача, з якою позивачка пов`язує порушення свого права, у межах заявленого нею періоду перерахунку.

Такий підхід узгоджується з постановою Верховного Суду від 04.11.2025 у справі № 580/5022/24. У тій справі позивачка просила визнати протиправною бездіяльність пенсійного органу щодо нездійснення перерахунку пенсії. За результатами розгляду справи Верховний Суд задовольнив позов, визнав протиправними дії пенсійного органу щодо відмови в нарахуванні та виплаті пенсії й зобов`язав здійснити її перерахунок та виплату.

Оскільки суд установив, що основна пенсія по інвалідності ОСОБА_1 у спірному періоді підлягала обчисленню із застосуванням частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР, дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті цієї пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком є протиправними.

Для відновлення порушеного права позивачки відповідача належить зобов`язати з 01.04.2025 здійснити перерахунок її основної пенсії по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених для відповідного періоду, та виплатити належні за результатами перерахунку суми з урахуванням сум основної пенсії, фактично виплачених за цей самий період.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті в разі задоволення позову фізичної особи, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

ОСОБА_1 належить до категорії 1 потерпілих від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , та при зверненні до суду судовий збір не сплачувала. Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять. У зв`язку з цим судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови, викладеної в листі від 30.07.2025 № 20193-21819/К-02/8-1000/25, у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 основної пенсії по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, 10) здійснити з 01.04.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) основної пенсії по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених для відповідного періоду, відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 та сум основної пенсії, раніше виплачених за відповідний період.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141487229 ?

Документ № 141487229 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141487229 ?

Дата ухвалення - 13.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141487229 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141487229 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141487229, Київський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141487229, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141487229 відноситься до справи № 320/43261/25

Це рішення відноситься до справи № 320/43261/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141487228
Наступний документ : 141487230