Рішення № 141487222, 13.11.2026, Київський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
13.11.2026
Номер справи
320/47444/25
Номер документу
141487222
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року Київ справа №320/47444/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними дій і бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

1. Визнати неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України, яка проявилася в тому, що Міністерство оборони України не надало жодної відповіді на скаргу від 10 серпня 2025 року (початок перебігу строку звернення до суду я пов`язую із 09 вересня 2025 року датою, коли мені надійшла відповідь військової частини НОМЕР_1 від 03 вересня 2025 року, дану бездіяльність я не оскаржував в позасудовому порядку, шестимісячний строк оскарження в судовому порядку спливає 09 березня 2026 року).

2. Зобов`язати Міністерство оборони України надати мені відповідь на скаргу від 10 серпня 2025 року (початок перебігу строку звернення до суду я пов`язую із 09 вересня 2025 року датою, коли мені надійшла відповідь військової частини НОМЕР_1 від 03 вересня 2025 року, дану бездіяльність я не оскаржував в позасудовому порядку, шестимісячний строк оскарження в судовому порядку спливає 09 березня 2026 року).

3. Визнати неправомірною дію Міністерства оборони України, яка проявилася в тому, що Міністерство оборони України надіслало скаргу від 10 серпня 2025 року на розгляд до військової частини НОМЕР_1 , неправомірну бездіяльність посадових осіб якої, зокрема, командира військової частини НОМЕР_1 , я оскаржував у зазначеній скарзі (початок перебігу строку звернення до суду я пов`язую із 09 вересня 2025 року датою, коли мені надійшла відповідь військової частини НОМЕР_1 від 03 вересня 2025 року, дану бездіяльність я не оскаржував в позасудовому порядку, шестимісячний строк оскарження в судовому порядку спливає 09 березня 2026 року).

4. Зобов`язати Міністерство оборони України скаргу від 10 серпня 2025 року розглянути самостійно або ж шляхом її надсилання за належністю до того органу військового управління, якому не заборонено направляти зазначену скаргу щодо неправомірної бездіяльності командира військової частини НОМЕР_1 (початок перебігу строку звернення до суду я пов`язую із 09 вересня 2025 року датою, коли мені надійшла відповідь військової частини НОМЕР_1 від 03 вересня 2025 року, дану бездіяльність я не оскаржував в позасудовому порядку, шестимісячний строк оскарження в судовому порядку спливає 09 березня 2026 року).

5. Визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка проявилася в тому, що військова частина НОМЕР_1 не надала обґрунтовану відповідь на скаргу від 10 серпня 2025 року (початок перебігу строку звернення до суду я пов`язую із 09 вересня 2025 року датою, коли мені надійшла відповідь військової частини НОМЕР_1 від 03 вересня 2025 року, дану бездіяльність я не оскаржував в позасудовому порядку, шестимісячний строк оскарження в судовому порядку спливає 09 березня 2026 року).

6. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати мені обґрунтовану відповідь на скаргу від 10 серпня 2025 року (початок перебігу строку звернення до суду я пов`язую із 09 вересня 2025 року датою, коли мені надійшла відповідь військової частини НОМЕР_1 від 03 вересня 2025 року, дану бездіяльність я не оскаржував в позасудовому порядку, шестимісячний строк оскарження в судовому порядку спливає 09 березня 2026 року).

7. Визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка проявилася в тому, що військова частина НОМЕР_1 , надавши відповідь, яка не містила інформації про те, що мою скаргу від 10 серпня 2025 року було задоволено, тобто фактично надавши відмову, не роз`яснила мені порядок оскарження прийнятого за скаргою від 10 серпня 2025 року рішення (початок перебігу строку звернення до суду я пов`язую із 09 вересня 2025 року датою, коли мені надійшла відповідь військової частини НОМЕР_1 від 03 вересня 2025 року, дану бездіяльність я не оскаржував в позасудовому порядку, шестимісячний строк оскарження в судовому порядку спливає 09 березня 2026 року).

8. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 роз`яснити мені порядок оскарження прийнятого за скаргою від 10 серпня 2025 року рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 10.08.2025 позивач звернувся до Президента України та Міністерства оборони України зі скаргою щодо неправомірної бездіяльності посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , зокрема нерозгляду запиту на інформацію від 29.07.2025 та необхідності притягнення командира військової частини до відповідальності.

Зазначену скаргу було направлено через електронний кабінет Урядового контактного центру у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим електронним підписом.

12.08.2025 Офісом Президента України надано відповідь про направлення скарги на розгляд до Міністерства оборони України. Водночас відповіді Міністерства оборони України за результатами її розгляду позивач не отримав.

Крім того, 03.09.2025 військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь, яка не містила належного обґрунтування щодо всіх порушених у скарзі питань, зокрема щодо притягнення командира військової частини до відповідальності. Також позивачу не було роз`яснено порядок оскарження прийнятого за скаргою рішення.

Відповідно до статті 40 Конституції України та статей 7, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян» державні органи зобов`язані забезпечувати належний і своєчасний розгляд звернень громадян, надавати обґрунтовані відповіді та не допускати направлення скарг на розгляд органам, дії яких оскаржуються.

Оскільки Міністерством оборони України не надано відповіді на скаргу від 10.08.2025, а військовою частиною НОМЕР_1 не забезпечено повного та обґрунтованого розгляду порушених у ній питань, позивач вважає, що його право на звернення порушено, що стало підставою для звернення до суду.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 29.09.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву Міністерство оборони України вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Зазначає, що порушені позивачем у скарзі від 10.08.2025 питання стосувалися проходження військової служби, порядку здавання справ та посади, а також отримання службових документів, тобто безпосередньо пов`язані з його службовою діяльністю. Відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531, такі питання вирішуються шляхом подання рапорту у встановленому порядку.

Водночас Міністерством оборони України скаргу позивача було розглянуто та, відповідно до доручення Державного секретаря Міністерства оборони України від 14.08.2025 № К-164726/1, направлено за належністю до Генерального штабу Збройних Сил України як органу, до компетенції якого належить розгляд порушених питань. Такі дії відповідають вимогам статті 7 Закону України «Про звернення громадян», яка передбачає можливість пересилання звернення за належністю у разі, якщо вирішення порушених у ньому питань не належить до компетенції органу, що його отримав.

Крім того, як вбачається з відповіді військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2025 № 2629/17/15, позивачу було надано копію обхідного листа та копію рапорту його безпосереднього начальника, тобто запитувані документи фактично надано.

Отже, доводи позивача щодо протиправної бездіяльності Міністерства оборони України є необґрунтованими, оскільки Міністерством вжито передбачених законодавством заходів для розгляду звернення та направлено його до компетентного органу. Сам по собі факт незгоди позивача зі змістом отриманої відповіді не свідчить про протиправність дій чи бездіяльності Міністерства, а тому у задоволенні позову просить відмовити.

У відзиві на позовну заяву Військова частина НОМЕР_1 вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Скарга Позивача від 10.08.2025, зареєстрована 11.08.2025 за № КО-19142461/Д1 Державною установою «Урядовий контактний центр», була послідовно направлена за належністю через відповідні органи військового управління та 20.08.2025 надійшла до військової частини НОМЕР_1 для розгляду в межах компетенції.

За результатами розгляду скарги військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь від 03.09.2025 № 2629/17/15, у якій повідомлено, що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 не є офіційною адресою військової частини для ведення службового листування, а доказів отримання запиту позивача від 29.07.2025 наявними засобами документообігу не встановлено.

Крім того, разом із відповіддю позивачу надано копії документів, які запитувалися ним у зверненні від 29.07.2025, зокрема копію обхідного листа та рапорту відповідної посадової особи.

Таким чином, військовою частиною НОМЕР_1 забезпечено розгляд скарги позивача, перевірено порушені ним питання та надано відповідь із відповідними документами. Фактично запитувана позивачем інформація та документи були йому надані, а отже, мети його звернення досягнуто.

За таких обставин, вважає, що доводи позивача щодо протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_1 є необґрунтованими, оскільки відповідачем вжито необхідних заходів для розгляду звернення та забезпечено реалізацію права позивача на отримання запитуваних документів.

Отже, військова частина НОМЕР_1 діяла в межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв`язку з чим правові підстави для визнання її дій чи бездіяльності протиправними та задоволення позовних вимог відсутні.

Позивачем на адресу суду направлено пояснення, відповідно до яких наголошує, що доводи Військової частини НОМЕР_1 про повне задоволення його скарги від 10.08.2025 є необґрунтованими, оскільки у зазначеній скарзі містилася окрема вимога щодо притягнення командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 до відповідальності за ненадання відповіді на запит про інформацію від 29.07.2025. Водночас відповідь військової частини від 03.09.2025 № 2629/17/15 не містить відомостей про результати розгляду цієї вимоги, зокрема про притягнення або відмову у притягненні відповідної посадової особи до відповідальності, а також не містить роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення.

Крім того, позивач не погоджується з доводами Міністерства оборони України щодо віднесення порушених у скарзі питань до сфери його службової діяльності. На думку позивача, скарга стосувалася не питань проходження військової служби, а порушення його права на доступ до інформації внаслідок ненадання військовою частиною НОМЕР_1 відповіді на інформаційний запит у встановлений законом строк.

Також, позивач зазначає, що Міністерство оборони України, направивши скаргу за належністю до інших органів військового управління, не повідомило його належним чином про подальше направлення скарги до військової частини НОМЕР_1 та результати такого направлення.

Окремо позивач посилається на вимоги частини 4 статті 7 Закону України «Про звернення громадян», відповідно до якої забороняється направляти скарги для розгляду органам або посадовим особам, рішення чи дії яких оскаржуються. Оскільки скарга містила вимогу щодо притягнення командира військової частини НОМЕР_1 до відповідальності, позивач вважає, що її розгляд безпосередньо у військовій частині НОМЕР_1 суперечить зазначеній нормі законодавства.

З огляду на викладене, позивач вважає, що скаргу від 10.08.2025 не розглянуто в повному обсязі, а тому наполягає на необхідності її повторного розгляду уповноваженим органом або посадовою особою, які не пов`язані з обставинами, що стали предметом оскарження.

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

29.07.2025 ОСОБА_1 на електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 направив запит на інформацію, яким просив військову частину НОМЕР_1 : «надати на паперових носіях завірену належним чином копію рапорту підполковника ОСОБА_3 (вх. №1500 від 30 червня 2025 року), який став підставою для видання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30 червня 2025 року №133 (по стройовій частині) щодо мене.

надати мені на паперових носіях завірену належним чином копію обхідного листа, який я в період часу з 28 червня 2025 року по 30 червня 2025 року підписував у посадових осіб військової частини НОМЕР_1 ».

10.08.2025 позивач звернувся зі скаргою до Президента України та Міністерства оборони України, у якій порушував питання щодо ненадання військовою частиною НОМЕР_1 відповіді на його запит на інформацію від 29.07.2025, а також просив притягнути командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 до відповідальності.

11.08.2025 скаргу зареєстровано Державною установою «Урядовий контактний центр» за № КО-19142461/Д1.

27.08.2025 позивач отримав поштою відповідь Офісу Президента України від 12.08.2025, у якій повідомлено, що його скаргу від 10.08.2025 направлено на розгляд до Міністерства оборони України.

13.08.2025 начальником управління по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації Міністерства оборони України скаргу направлено до начальника адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України.

14.08.2025 начальником адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України скаргу від 10.08.2025 направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

18.08.2025 начальником адміністративного управління штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 - до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

20.08.2025 начальником штабу-заступником командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » - до військової частини НОМЕР_1 .

03.09.2025, за результатами розгляду скарги, військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь № 2629/17/15, до якої долучено копії запитуваних документів, зокрема обхідного листа та рапорту від 30.06.2025 за вх. № 1500.

У зазначеній відповіді військова частина повідомила, що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 не є офіційною електронною адресою для листування, а доказів отримання запиту від 29.07.2025 не встановлено.

Позивач, не погоджуючись з діями відповідачів звернувся з цим позовом.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР (далі - Закон України № 393/96-ВР) передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Приписами статті 3 Закону України № 393/96-ВР визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання)і скарги.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 18 Закону України № 393/96-ВР передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Відповідно до статті 19 Закону №393/96-ВР, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

Згідно із статтею 20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Відповідно до ст.7 Закону №393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України Про центральні органи виконавчої влади міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, проведення якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією та законами України.

Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України та Державна спеціальна служба транспорту.

Своєю чергою, відповідно до пункту 7 Положення про Управління по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05.09.2022 № 257, Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює прийом, реєстрацію, облік, попередній розгляд та аналіз звернень громадян, запитів на публічну інформацію фізичних і юридичних осіб, що надійшли до Міноборони, отриманих під час проведення особистого прийому громадян керівництвом Міноборони, через телекомунікаційні системи загального доступу (мережу Інтернет), гарячу лінію Міноборони, урядову телефонну гарячу лінію, від державної установи Урядовий контактний центр і надсилає їх в електронній формі для розгляду по суті до структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу Збройних Сил України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, Держспецтрансслужби та органів військового управління Збройних Сил, відповідно до компетенції.

Відповідно до пункту 2 розділу II Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 №735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.01.2017 за № 94/29962 (далі Інструкція № 735), письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця.

Пунктом 5 Інструкції № 735 встановлено, що відповідь за результатами розгляду звернення в обов`язковому порядку дається тим органом військового управління, який його отримав і до компетенції якого входить розв`язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право ставити підпис надано відповідним керівником органу військового управління.

Відповідно до п. 14 Інструкції № 735 щодо кожного звернення не пізніше ніж у п`ятиденний термін має бути прийняте одне з таких рішень: прийняти до провадження; передати на вирішення до іншого органу військового управління; надіслати за належністю до іншого центрального органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції органів військового управління, військової частини, про що одночасно повідомляється заявнику; залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у статті 8 Закону України Про звернення громадян.

Інструкція №735 виділяє наступні стадії розгляду звернень громадян, це «Первинний розгляд та облік звернень громадян» (розділ 2 Інструкції №735) та власне «Розгляд звернень громадян» (розділ 3 Інструкції №735). У відповідності до пункту 2.2 Інструкції №735 «Письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця. Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів військового управління або їх заступниками відповідно до їх повноважень».

Наказом Міністра оборони України № 257 від 05.09.2022 року було затверджено Положення про Управління по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації Міністерства оборони (далі - Положення №257).

У відповідності до Положення № 257 відділ відповідно до покладених на нього завдань: здійснює реєстрацію та попередній розгляд звернень громадян, визначає відповідно до покладених завдань головних виконавців направляє їх за належністю до структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України та Генерального Штабу інших органів військового управління для опрацювання.

Вказані повноваження узгоджуються з приписами пункту 3 Інструкції №735, згідно з якими після первинного розгляду звернень громадян керівниками органів військового управління, працівник підрозділу документального забезпечення (секретаріату, канцелярії), крім іншого, також, здійснює відправку звернень за належністю та забезпечує оперативне доведення звернень громадян до виконавців.

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду.

Щодо правомірності ненадання Міністерством оборони України відповіді на скаргу від 10.08.2025.

На підставі встановлених судом обставин справи та з урахуванням наведених норм чинного законодавства України, суд зазначає, що скаргу подано до Міністерства оборони України як до суб`єкта владних повноважень.

Міністерство оборони України зобов`язаний враховувати вимоги Закону України «Про звернення громадян», зокрема абз. 3 ст. 7, згідно якого, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Аналогічні приписи містяться в Інструкції № 735.

Направлення скарги позивача до Генерального штабу України, який надалі направляв скаргу за належністю Міністерства оборони України мотивував тим, що порушені у скарзі питання не належать до його компетенції. Зазначену обставину позивач не спростував, а іншого судом не встановлено.

Суд звертає увагу, що обов`язок повідомлення скаржника про направлення скарги за належністю, передбачений абз. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», є імперативним і не ставиться у залежність від внутрішньої організації роботи органу державної влади або відносин підпорядкованості між суб`єктами владних повноважень.

Отже, навіть за умови, що скарга від 10.08.2025 була передана за належністю до інших органів, до компетенції яких входить розв`язання порушених у скарзі питань, саме Міноборони як первинний адресат скарги зобов`язане не лише переслати його належному органу, але й одночасно повідомити про це скаржника.

Таким чином, суд доходить висновку, що Міністерство оборони України, отримавши скаргу позивача, зобов`язане діяти у спосіб, прямо передбачений законом: або надати відповідь по суті, або переслати скаргу відповідному органу, до компетенції якого входить розв`язання порушених у скарзі питань з одночасним повідомленням про це скаржника.

Невчинення зазначених дій свідчить про протиправну бездіяльність відповідача в частині недотримання вимог законодавства «Про звернення громадян».

Щодо правомірності дій Міністерства оборони України з направлення скарги до військової частини НОМЕР_2 .

Міністерство оборони України, отримавши скаргу позивача від 10.08.2025, направило її за належністю до Генерального штабу Збройних Сил України, зокрема начальнику адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України, для розгляду порушених у ній питань у межах компетенції.

Надалі, 14.08.2025 начальником адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України зазначену скаргу направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 18.08.2025 начальником адміністративного управління штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; а 20.08.2025 начальником штабу заступником командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » до військової частини НОМЕР_1 .

При цьому, позивачем не заявлено позовних вимог щодо оскарження правомірності дій Генерального штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 та Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у частині подальшого направлення скарги до військової частини НОМЕР_1 .

Отже, предметом оцінки у цій справі є саме дії Міністерства оборони України щодо первинного направлення скарги до Генерального штабу Збройних Сил України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Міністерство оборони України діяло в межах наданих повноважень, скерувавши звернення до органу військового управління, до компетенції якого належало опрацювання порушених питань.

Подальшого направлення скарги до військової частини НОМЕР_1 іншими органами військового управління не стосується дій Міністерства оборони України, а оцінка правомірності дій таких органів, зокрема щодо дотримання приписів заборони направлення звернення особі, дії якої оскаржуются, виходить за межі позовних вимог.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що Міністерством оборони України порушено вимоги ч. 4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», оскільки Міністерство не направляло скаргу безпосередньо на розгляд до органу чи посадової особи, дії або бездіяльність яких оскаржувалися, а передало її за належністю до відповідного органу військового управління.

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з ненаданням обґрунтованої відповіді на скаргу від 10.08.2025

Як встановлено судом, скаргу позивача від 10.08.2025 розглянуто, а за результатами її опрацювання надано письмову відповідь від 03.09.2025 № 2629/17/15.

Як вбачається зі змісту зазначеної відповіді, військовою частиною розглянуто питання щодо ненадання відповіді на запит позивача від 29.07.2025, направлений на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1

За результатами розгляду повідомлено, що зазначена електронна адреса не є офіційною електронною адресою військової частини для здійснення листування, а доказів отримання військовою частиною відповідного електронного листа не встановлено. Крім того, до відповіді було долучено копії документів, які запитував позивач, зокрема копію обхідного листа та рапорту від 30.06.2025 за вхідним № 1500.

Отже, військовою частиною здійснено розгляд порушених у скарзі питань та надано позивачу відповідь із викладенням обставин щодо предмета його звернення, а також надано запитувані документи.

Сам по собі факт незгоди позивача з викладеною у відповіді позицією не свідчить про відсутність розгляду скарги або протиправну бездіяльність військової частини.

При цьому обов`язок органу розглянути звернення громадянина не означає обов`язку задовольнити всі викладені у ньому прохання або прийняти рішення виключно на користь заявника.

Визначальним є те, чи було звернення опрацьовано, чи надано відповідь щодо порушених питань та чи вчинено необхідні дії в межах компетенції відповідного органу.

Таким чином, з огляду на надання письмової відповіді та долучення запитуваних документів, підстави для визнання бездіяльності військової частини НОМЕР_1 протиправною відсутні.

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з нероз`ясненням порядку оскарження відповіді

Позивач обґрунтовує зазначену вимогу тим, що відповідь військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2025 не містила інформації про притягнення командира військової частини полковника ОСОБА_2 до відповідальності, а тому, на його думку, така відповідь фактично становила відмову в задоволенні скарги, що зумовлювало обов`язок роз`яснити порядок її оскарження.

Водночас наведені доводи ґрунтуються на ототожненні відсутності інформації про притягнення конкретної посадової особи до відповідальності з прийняттям рішення про відмову в задоволенні скарги, що не є тотожними правовими категоріями.

Так, відповідно до статті 3 Закону України «Про звернення громадян» скарга є зверненням із вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадянина, порушених рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідних органів або посадових осіб.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, а також у разі визнання скарги необґрунтованою роз`яснювати порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Разом із тим, прохання позивача притягнути командира військової частини НОМЕР_1 до відповідальності не створює безумовного обов`язку військової частини прийняти рішення про застосування до нього конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Питання про наявність підстав для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності вирішується уповноваженим командуванням у межах наданих йому дисциплінарних повноважень та з урахуванням установлених обставин.

Зокрема, відповідно до пункту 8 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України командири, посади яких у Статуті не визначені, користуються дисциплінарною владою відповідно до військового звання, передбаченого їх посадою. Полковник користується дисциплінарною владою командира бригади (полку, корабля 1 рангу).

Отже, питання про застосування до командира військової частини НОМЕР_1 дисциплінарного стягнення належить до компетенції відповідного командування, наділеного дисциплінарними повноваженнями щодо нього, а не вирішується автоматично за фактом надходження скарги.

За таких обставин відсутність у відповіді військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2025 відомостей про притягнення командира до дисциплінарної відповідальності сама по собі не підтверджує, що за результатами розгляду скарги було прийнято рішення про відмову в її задоволенні.

Так само вона не є достатньою підставою для висновку про виникнення обов`язку військової частини роз`яснити порядок оскарження такого рішення.

Крім того, необхідно враховувати, що військова частина НОМЕР_1 у відповіді від 03.09.2025 надала пояснення щодо обставин ненадання відповіді на запит від 29.07.2025 та долучила запитувані документи. Тобто відповідь стосувалася фактичних обставин, які стали підставою для звернення позивача зі скаргою.

Водночас позивач фактично ототожнює незадоволення його прохання про притягнення посадової особи до відповідальності з неналежним розглядом скарги в цілому.

Однак, саме по собі непідтвердження застосування дисциплінарного стягнення не свідчить про протиправність дій або бездіяльності військової частини.

Таким чином, доводи позивача про наявність у військової частини НОМЕР_1 обов`язку роз`яснити порядок оскарження відповіді від 03.09.2025 не можуть бути визнані достатньою підставою для задоволення відповідної позовної вимоги, оскільки позивач не довів факту прийняття військовою частиною окремого рішення про відмову в задоволенні скарги, порядок оскарження якого не було роз`яснено.

З урахуванням викладено, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України частково.

Тоді як, позовні вимоги до військової частини НОМЕР_1 задоволенню не підлягають.

З урахуванням повноважень суду, передбачених статтею 245 КАС суд визнає бездіяльність Міністерства оборони України протиправною та зобов`язує повідомити ОСОБА_1 про розгляд скарги від 10.08.2025 в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».

Розподіл судових витрат.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій і бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у ненаданні у встановлений законом строк відповіді на скаргу від 10.08.2025.

3. Зобов`язати Міністерство оборони України повідомити ОСОБА_1 про розгляд скарги від 10.08.2025 в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач-1: Міністерство оборони України, місцезнаходження: Київ, просп. Повітряних сил, буд. 6; код ЄДРПОУ 00034022;

відповідач -2: Військова частина НОМЕР_1 місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 .

Суддя Сас Є.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141487222 ?

Документ № 141487222 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141487222 ?

Дата ухвалення - 13.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141487222 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141487222 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141487222, Київський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141487222, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141487222 відноситься до справи № 320/47444/25

Це рішення відноситься до справи № 320/47444/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141487221
Наступний документ : 141487227