Рішення № 141485581, 06.11.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Дата ухвалення
06.11.2026
Номер справи
650/6792/25
Номер документу
141485581
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 650/6792/25

Провадження № 2/650/1340/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі: головуючого - судді Сікори О.О., за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Іщук Надія Ростиславівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить: розірвати договір оренди землі б/н від 19 грудня 2014 року зі змінами, в редакції згідно з додатковою угодою від 08 листопада 2018 року № 700731-4, укладений між орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та орендодавцем ОСОБА_1 , з урахуванням переходу права оренди згідно з договором від 17 квітня 2025 року № 1704/25-24 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», та припинити право оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право 8389063, площею 4,0498 га, кадастровий номер 6520685200:02:001:0086, розташованої за межами села Новорайськ на території Новорайської територіальної громади Бериславського району Херсонської області; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 19 901,70 грн, а також понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 1 937,92 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,0498 га з кадастровим номером 6520685200:02:001:0086, яка знаходиться за межами села Новорайськ на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Право власності набуте в порядку спадкування на підставі свідоцтва про право на спадщину від 23 жовтня 2018 року серії ННР № 677814, зареєстрованого в реєстрі за № 778, та зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 457064265206, номер запису про право власності 28505811.

19 грудня 2014 року щодо вказаної земельної ділянки було укладено договір оренди землі. 28 грудня 2017 року договір викладено в редакції додаткової угоди № 700731. Після набуття позивачем права власності у порядку спадкування 08 листопада 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду № 700731-4, відповідно до якої позивач як новий власник земельної ділянки та орендодавець вступила в орендні правовідносини з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Відповідно до умов договору в оренду передано земельну ділянку загальною площею 4,0498 га з кадастровим номером 6520685200:02:001:0086 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Пунктом 3.1 договору визначено строк його дії до 31 грудня 2027 року. Згідно з пунктом 4.1 орендна плата становить 4,18 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка відповідно до пункту 2.4 договору визначена у розмірі 238 058,74 грн. За розрахунком позивача розмір орендної плати становить 9 950,85 грн за один рік. Пунктом 4.5 передбачено внесення орендної плати у період з 01 серпня по 31 грудня відповідного року.

Представник позивача зазначила, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» порушило взятий на себе обов`язок щодо своєчасного внесення орендної плати, унаслідок чого утворилася заборгованість за 2023 та 2024 роки в загальній сумі 19 901,70 грн. На підтвердження відсутності виплат до позову долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого та перерахованого податку і військового збору станом на 20 жовтня 2025 року, з яких, за твердженням позивача, вбачається відсутність у 2022-2025 роках доходів від ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за кодом доходу, що відповідає наданню земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду.

Представник позивача послалася на статті 13, 21, 24, 25 та 32 Закону України «Про оренду землі», статті 526, 530, 651 ЦК України, статті 96 та 141 ЗК України та зазначила, що систематичне невиконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати є істотним порушенням договору і самостійною підставою для його дострокового розірвання. Також зазначила, що позивач зверталася до підприємства з вимогою погасити заборгованість, однак орендну плату не отримала.

Крім несплати орендної плати, представник позивача послалася на невикористання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» земельних ділянок, їх необроблення, забур`янення та ризик погіршення якісного стану земель. На підтвердження таких доводів подано лист Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 12 травня 2025 року № 01-11/1052/25, відповідно до якого земельні ділянки громадян, що перебували в оренді ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», не використовувалися, їх обробіток не здійснювався, орендна плата та податкові платежі не сплачувалися. У листі також зазначено, що підприємство не брало участі в обстеженні та розмінуванні земельних ділянок, а відповідні роботи проводилися спеціалізованими групами в межах гуманітарного розмінування.

На підтвердження можливості ведення сільськогосподарської діяльності на деокупованій території позивач надала відповіді ТОВ «АГРО-ЛАЙФ 2023» та ТОВ «Додола 2021», відповідно до яких ці підприємства після деокупації відновили господарську діяльність на території Бериславського району, за необхідності організовували обстеження земельних ділянок щодо вибухонебезпечних предметів, здійснювали обробіток земель і виплачували орендну плату орендодавцям за 2023 та 2024 роки.

17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди спірної земельної ділянки ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору відчуження права оренди № 1704/25-24. За даними Державного реєстру речових прав право оренди зареєстровано за новим орендарем. Представник позивача вказала, що пунктом 2.3 договору відчуження передбачено перехід до покупця усіх прав та обов`язків орендаря за відповідними договорами оренди землі, тому обов`язок щодо погашення наявної заборгованості перейшов до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Також представник позивача зазначила, що ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» за місцем державної реєстрації господарської діяльності не здійснює та фактично відсутнє, що підтверджується відповіддю виконавчого комітету Лохвицької міської ради та довідкою поштового оператора про повернення кореспонденції у зв`язку з відсутністю адресата. За наведених обставин представник позивача просила позов задовольнити повністю.

У відзиві представник відповідача ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зазначив, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача послався на введення в Україні воєнного стану та тимчасову окупацію частини Херсонської області. Зазначив, що територія Новорайської територіальної громади перебувала під тимчасовою окупацією, а після деокупації частина території віднесена до територій можливих бойових дій. За твердженням відповідача, наслідки збройної агресії, знищення та розграбування майна підприємства, потенційне забруднення земель вибухонебезпечними предметами, а також безпекова ситуація унеможливили ведення господарської діяльності та використання орендованих земель за цільовим призначенням.

Представник відповідача послався на статтю 617 ЦК України та частину шосту статті 762 ЦК України, вважаючи, що орендар має бути звільнений від плати за весь час, протягом якого земельна ділянка не могла використовуватися через обставини, за які він не відповідає. На підтвердження цієї позиції наведено дані інтерактивної карти територій, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, Перелік територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які були тимчасово окуповані, лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року, а також лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1.

Окремо представник відповідача послався на розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації щодо надання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» пільг із місцевих податків та зборів у 2022-2025 роках. Із поданих відповідачем розпоряджень вбачається, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6520685200:02:001:0086 включалася до переліків земельних ділянок, щодо яких надавалися відповідні податкові пільги у зв`язку з потенційною загрозою забруднення вибухонебезпечними предметами. На думку представника відповідача, це підтверджує неможливість використання ділянки та відсутність обов`язку зі сплати орендної плати.

Крім того, представник відповідача послався на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2025 року у справі № 908/929/24, постанови Миколаївського апеляційного суду від 14 та 15 жовтня 2025 року у справах № 485/688/25 та № 485/582/25, а також постанову Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 650/3776/24, вважаючи, що викладені в них висновки підтверджують можливість застосування частини шостої статті 762 ЦК України до спірних відносин.

Щодо складу учасників справи представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зазначив, що 17 квітня 2025 року право оренди відчужено ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», у зв`язку з чим саме новий орендар є належним боржником за договором оренди. Посилаючись на частину п`яту статті 93 ЗК України та статтю 527 ЦК України, представник відповідача просив відмовити у позові до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та не покладати на це товариство судові витрати.

Також у відзиві заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на його подання, мотивоване ненадходженням до електронного кабінету ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» повідомлення про ухвалу суду. Відзив фактично прийнято судом та долучено до матеріалів справи, а наведені у ньому доводи оцінюються судом під час вирішення спору по суті.

У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що відповідач не заперечує факту несплати орендної плати, однак не довів існування таких обставин, які об`єктивно унеможливлювали використання саме спірної земельної ділянки у 2023 та 2024 роках. Представник позивача звернула увагу на відсутність індивідуального акта обстеження спірної ділянки, висновку спеціалістів або іншого документа, яким було б встановлено фактичне забруднення цієї ділянки вибухонебезпечними предметами чи заборону її використання.

Представник позивача також зазначила, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не повідомляло орендодавця про неможливість використання земельної ділянки, не ініціювало перед власником питання про зміну умов договору, відстрочення або звільнення від орендної плати. Посилання на інтерактивну карту ДСНС, за твердженням позивача, відображає лише ймовірний ризик та не містить індивідуалізованих історичних даних щодо конкретної земельної ділянки у 2023-2024 роках.

Щодо розпоряджень Новорайської сільської військової адміністрації представник позивача зазначила, що їх предметом є надання пільг із місцевих податків і зборів, а не зміна приватноправового зобов`язання між власником земельної ділянки та орендарем. На думку позивача, податкові пільги не припиняють і не змінюють договір оренди приватної земельної ділянки та не звільняють орендаря від обов`язку виплачувати власнику погоджену сторонами орендну плату.

Посилаючись на лист Новорайської сільської військової адміністрації від 12 травня 2025 року № 01-11/1052/25 та відповіді інших сільськогосподарських підприємств, представник позивача наголосила, що після деокупації на території громади здійснювалася господарська діяльність, земельні ділянки обстежувалися та оброблялися, а орендна плата орендодавцям виплачувалася. Просила позов задовольнити повністю.

03 листопада 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд у порядку загального позовного провадження.

21 квітня 2026 року ухвалою суду підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

05 листопада 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журика А.Л. надійшли додаткові пояснення до відзиву та клопотання про прийняття письмового доказу. Представник послався на отриману після подання відзиву відповідь Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 14 вересня 2026 року № 66 03-6902/66 16/3 на адвокатський запит від 08 вересня 2026 року № 08-09/АЗ-1, у якому серед інших зазначено кадастровий номер спірної земельної ділянки 6520685200:02:001:0086. За наведеним у поясненнях змістом відповіді повідомлено, що піротехнічні розрахунки ДСНС не залучалися до розмінування відповідних територій, Реєстр територій, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, станом на дату листа ще не був уведений у промислову експлуатацію, а з питань координації розмінування запропоновано звертатися до Херсонської обласної військової адміністрації.

У додаткових поясненнях відповідач повторно наполягав на застосуванні частини шостої статті 762 ЦК України, посилався на постанови Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 610/986/25 та від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24, розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації від 31 жовтня 2023 року № 163, від 06 лютого 2024 року № 29, від 18 квітня 2024 року № 154, листи ДСНС та відсутність документів про очищення ділянки. Також представник вважав ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» неналежним відповідачем після відчуження права оренди й заперечував належність листа Новорайської військової адміністрації від 12 травня 2025 року та відповідей інших сільськогосподарських підприємств. Просив відмовити у позові повністю, а у будь-якому разі у вимогах до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача просила розглядати справу за наявними матеріалами та поданими письмовими поясненнями.

Представник відповідача ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових документів до електронного кабінету товариства в підсистемі «Електронний суд». Позицію відповідача викладено у відзиві та додаткових письмових поясненнях від 05 листопада 2026 року.

Представник відповідача ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» у судове засідання не з`явився. Судові документи неодноразово направлялися за зареєстрованою юридичною адресою товариства та поверталися до суду з відміткою про відсутність адресата. ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» як юридична особа не зареєструвало електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, хоча відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язане це зробити.

Суд враховує, що негативні процесуальні наслідки невиконання юридичною особою обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету прямо передбачені процесуальним законом. За таких обставин, зважаючи на вжиті судом заходи щодо повідомлення сторін та наявність у справі їх письмових позицій, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників на підставі наявних доказів.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та перевіривши доводи учасників, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 4,0498 га з кадастровим номером 6520685200:02:001:0086, розташована за межами села Новорайськ Бериславського району Херсонської області. Право власності позивача виникло в порядку спадкування та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Правовідносини оренди щодо цієї земельної ділянки виникли на підставі договору оренди землі б/н від 19 грудня 2014 року, який у подальшому змінювався сторонами. Після набуття позивачем права власності 08 листопада 2018 року укладено додаткову угоду № 700731-4, відповідно до якої ОСОБА_1 стала орендодавцем, а ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - орендарем.

Строк дії договору встановлено до 31 грудня 2027 року. Орендна плата визначена у розмірі 4,18 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 238 058,74 грн. За заявленим позивачем розрахунком орендна плата складає 9 950,85 грн за рік та підлягає внесенню у період з 01 серпня до 31 грудня відповідного року.

Матеріали справи не містять доказів сплати позивачу орендної плати за 2023 та 2024 роки. Відповідач ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» факт відсутності таких виплат по суті не заперечує, пов`язуючи невиконання зобов`язання з наслідками збройної агресії, безпековою ситуацією та неможливістю використання земельної ділянки. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків також не містять даних про нарахування позивачу відповідного доходу від цього орендаря за спірний період.

17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди спірної земельної ділянки ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» за договором № 1704/25-24. Перехід права оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав. Пунктом 2.3 договору відчуження передбачено перехід до покупця усіх прав та обов`язків орендаря щодо земельних ділянок за відповідними договорами оренди землі зі змінами та доповненнями.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк, що передбачено статтею 530 ЦК України.

За змістом статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі є договором, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до статей 21, 24 та 25 цього Закону орендна плата є платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати, а орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі її сплачувати.

Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України на землекористувачів покладено обов`язок своєчасно сплачувати орендну плату. Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України систематична несплата орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 виходила з того, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична, тобто два та більше випадки, несплата орендної плати. Верховний Суд також неодноразово зазначав, що сам факт систематичного порушення обов`язку зі сплати орендної плати може бути підставою для розірвання договору незалежно від подальшого погашення заборгованості, оскільки зобов`язання має виконуватися належним чином та у погоджені строки.

Разом із тим Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 конкретизувала, що для застосування спеціальної підстави, передбаченої пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, достатніми є два та більше випадки саме повної несплати орендної плати у строки, встановлені договором. Ця підстава є самостійною і не вимагає додаткового доведення істотності порушення за частиною другою статті 651 ЦК України, тоді як при частковій недоплаті належить оцінювати істотність порушення відповідно до зазначеної загальної норми. У справі, що розглядається, йдеться саме про повну несплату за два окремі річні періоди.

Оцінюючи доводи відповідача про форс-мажорні обставини та застосування статті 617 ЦК України, суд виходить з такого.

Стаття 617 ЦК України передбачає звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Водночас ця норма не припиняє самого зобов`язання та не є загальною підставою для звільнення від його виконання. Верховний Суд у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 757/58385/16-ц звертав увагу, що стаття 617 ЦК України регулює саме питання відповідальності за порушення зобов`язання, а не припинення обов`язку виконати основне договірне зобов`язання.

Разом з тим частина шоста статті 762 ЦК України передбачає спеціальне правило, за яким наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Для застосування цієї норми має бути встановлена не лише наявність надзвичайних обставин загалом, а фактична неможливість використання конкретного об`єкта оренди протягом конкретного періоду та причинний зв`язок між відповідними обставинами і такою неможливістю.

Факт повномасштабної збройної агресії рф проти України, введення воєнного стану та тимчасової окупації частини Херсонської області є загальновідомим. Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 засвідчує військову агресію рф як форс-мажорну обставину загального характеру. Однак сам по собі такий загальний лист не встановлює неможливості виконання конкретного зобов`язання конкретною особою у конкретний період. Сторона, яка посилається на форс-мажор як на підставу правових наслідків у певному зобов`язанні, повинна довести причинний зв`язок між такими обставинами і неможливістю виконання саме цього зобов`язання.

Спір у цій справі стосується орендної плати за 2023 та 2024 роки. Тимчасова окупація території, на якій розташована спірна земельна ділянка, припинилася у листопаді 2022 року. Тому сама по собі обставина тимчасової окупації у 2022 році не доводить неможливості використання земельної ділянки протягом усього 2023 та 2024 років.

Суд враховує, що після деокупації безпекова ситуація на території Херсонської області залишалася складною, а значні площі земель могли бути забруднені вибухонебезпечними предметами. Однак для застосування частини шостої статті 762 ЦК України у цій справі необхідним є встановлення фактичної неможливості користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6520685200:02:001:0086, а не лише наявності загального ризику для території громади.

Суд окремо оцінює подані відповідачем розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації, якими ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» надавалися пільги з місцевих податків та зборів. Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6520685200:02:001:0086 дійсно включалася до відповідних переліків, у яких зазначалася потенційна загроза забруднення вибухонебезпечними предметами.

Разом з тим суд не ототожнює надання публічно-правової податкової пільги з автоматичним припиненням або зупиненням приватноправового обов`язку зі сплати орендної плати власнику земельної ділянки. Вказані розпорядження прийняті у межах повноважень щодо місцевих податків і зборів та визначають податкові наслідки для суб`єкта господарювання. Вони не вносять змін до договору оренди приватної земельної ділянки, не встановлюють між орендодавцем і орендарем інший розмір орендної плати та не містять рішення про звільнення орендаря від виконання договірного грошового зобов`язання перед власником.

Крім того, підставою для включення ділянки до відповідних переліків визначено потенційну загрозу забруднення вибухонебезпечними предметами. Така характеристика сама по собі не є тотожною встановленому факту фактичного забруднення конкретної земельної ділянки або юридичній забороні її використання протягом усього 2023 чи 2024 року. Матеріали справи не містять індивідуального акта технічного обстеження цієї земельної ділянки, акта нетехнічного обстеження, документа оператора протимінної діяльності, рішення компетентного органу про заборону доступу саме до цієї ділянки чи іншого документа, який би встановлював її фактичну непридатність до використання протягом усього спірного періоду.

Оцінюючи нову відповідь Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 14 вересня 2026 року № 66 03-6902/66 16/3, суд враховує, що вона надана після спливу визначеного законом строку подання доказів відповідачем. Посилання представника на дату створення відповіді саме по собі не пояснює, чому відповідний адвокатський запит не можна було направити раніше, до закінчення підготовчого провадження 21 квітня 2026 року. Водночас суд бере до уваги доводи, викладені у додаткових поясненнях, і оцінює наведений зміст відповіді ДСНС у сукупності з іншими матеріалами, оскільки навіть за умови врахування цього документа він не підтверджує заявленого відповідачем факту повної неможливості користування земельною ділянкою протягом 20232024 років.

Із повідомлення про незалучення до розмінування піротехнічних розрахунків саме ДСНС не випливає, що відповідні роботи не виконувалися іншими уповноваженими суб`єктами протимінної діяльності. Крім того, непроведення розмінування та відсутність на дату листа функціонуючого спеціального Реєстру не є доказом фактичного забруднення земельної ділянки або того, що вона не могла використовуватися упродовж усього 2023 та 2024 років. Відсутність запису про очищення не можна автоматично ототожнювати ані з підтвердженою безпечністю, ані з доведеною повною неможливістю використання конкретного об`єкта оренди.

Суд враховує посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 610/986/25. У цій справі суд касаційної інстанції погодився з оцінкою конкретних доказів щодо неможливості використання сільськогосподарської землі не лише в період окупації 2022 року, а й у 2023 році. Проте цей висновок не означає безумовного звільнення всіх орендарів деокупованих територій від орендної плати за 2023 рік. У справі, що розглядається, відповідач не надав індивідуальних доказів, які дозволяли б установити, що наслідки окупації чи вибухонебезпечні предмети позбавляли його можливості використовувати саме ділянку з кадастровим номером 6520685200:02:001:0086 протягом обох спірних річних періодів.

Посилання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на постанову Верховного Суду від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24 також не змінює висновку суду. Спільність найменування орендаря або територіальної громади не означає тотожності об`єктів оренди та фактичних обставин їх використання. Докази щодо окремих земельних ділянок в іншій справі не мають наперед установленої сили стосовно ділянки ОСОБА_1 . Доказове значення розпоряджень Новорайської сільської військової адміністрації від 31 жовтня 2023 року № 163, від 06 лютого 2024 року № 29 та від 18 квітня 2024 року № 154 оцінюється разом з іншими матеріалами саме цієї справи. Зазначені акти, прийняті у зв`язку з потенційною загрозою забруднення та податковими наслідками, не встановлюють індивідуального факту повної неможливості користування спірною ділянкою протягом усього відповідного періоду.

Положення частини другої статті 32 Закону України «Про оренду землі» щодо наслідків розірвання договору з ініціативи орендаря у випадку забруднення чи потенційного забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами регулюють інші правовідносини. Вони не встановлюють презумпції звільнення від орендної плати за будь-яку приватну ділянку у зоні можливих бойових дій та не усувають необхідності доказування умов частини шостої статті 762 ЦК України. Так само відсутність повідомлення орендодавця не становить самостійної законодавчої перешкоди для застосування частини шостої статті 762 ЦК України, однак поведінка орендаря може оцінюватися у сукупності з іншими доказами без перекладання на нього обов`язку особисто проводити роботи з розмінування.

Суд також враховує лист Новорайської сільської військової адміністрації від 12 травня 2025 року № 01-11/1052/25, у якому зазначено, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не брало участі в обстеженні та розмінуванні земельних ділянок, що перебували у його користуванні, тоді як відповідні заходи з гуманітарного розмінування на території громади здійснювалися спеціалізованими групами. У цьому ж листі міститься інформація про невикористання земель товариством та несплату орендної плати і податкових платежів.

Твердження відповідача про недопустимість зазначеного листа з підстав відсутності у військової адміністрації повноважень на його надання суд відхиляє. Лист є письмовою відповіддю органу публічної влади на адвокатський запит та оцінюється судом не як акт, яким встановлюється технічний стан конкретної ділянки, а як джерело відомостей про відому органу поведінку землекористувачів, проведення гуманітарного розмінування та фактичне використання земель на території громади. Остаточне доказове значення цього документа визначається в сукупності з іншими доказами.

При цьому суд враховує заперечення щодо загального характеру відомостей у листі від 12 травня 2025 року: він не містить кадастрового номера спірної ділянки та не замінює її індивідуального обстеження у 20232024 роках. Суд не покладає цей лист в основу самостійного висновку про безпечність земельної ділянки, а оцінює його лише як один з доказів у сукупності. Він також не скасовує і не змінює розпоряджень Новорайської військової адміністрації щодо податкових пільг.

Відповіді ТОВ «АГРО-ЛАЙФ 2023» та ТОВ «Додола 2021» не доводять безпосередньо безпечний стан саме земельної ділянки позивача, однак мають значення для оцінки загального твердження відповідача про повну неможливість ведення сільськогосподарської діяльності на території Новорайської громади у 2023-2024 роках. З цих документів вбачається, що інші суб`єкти господарювання після деокупації організовували обстеження земель, за необхідності залучали спеціалізовані організації, відновлювали обробіток та виконували зобов`язання з виплати орендної плати.

Суд погоджується, що діяльність інших товариств сама по собі не доводить можливості обробітку земельної ділянки позивачки, оскільки умови для різних земельних ділянок могли відрізнятися. Наведені відповіді використовуються виключно для оцінки загального доводу про неможливість ведення сільськогосподарського виробництва на всій території громади, але не замінюють індивідуальної оцінки спірного об`єкта.

На відміну від цього, матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у 2023 або 2024 роках зверталося до орендодавця із повідомленням про неможливість використання конкретної земельної ділянки, ініціювало її індивідуальне обстеження, зверталося з конкретною заявою щодо розмінування саме цієї ділянки або пропонувало орендодавцю змінити умови договору на період існування перешкод. Звернення товариства до ГУ ДСНС датоване 29 травня 2025 року, тобто вже після завершення обох спірних орендних періодів і після відчуження права оренди іншій юридичній особі.

Лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року не містить висновку про фактичне забруднення вибухонебезпечними предметами земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:02:001:0086. У ньому повідомлено, що піротехнічні розрахунки ДСНС до робіт з розмінування відповідних земель не залучалися, роботи здійснювали інші фахові відомства, а земельні ділянки ймовірно можуть бути потенційно забрудненими. Висловлена ДСНС неможливість гарантувати безпеку польових робіт у зв`язку з обстрілами має загальний характер і не встановлює фактичної неможливості користування конкретною земельною ділянкою протягом усього 2023 та 2024 років.

Дані інтерактивної карти територій, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, також не є достатніми для встановлення зазначеної обставини. Така карта відображає актуальні або ймовірні ризики на певній території, однак не містить індивідуалізованого висновку щодо спірної ділянки та не підтверджує її стан у кожний момент спірного періоду.

Щодо посилань сторін на судову практику суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Водночас застосування правового висновку залежить від подібності фактичних обставин та предмета правового регулювання.

Посилання відповідача на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2025 року у справі № 908/929/24 не спростовує висновків суду у цій справі, оскільки питання застосування частини шостої статті 762 ЦК України вирішується з урахуванням доведеності фактичної неможливості користування конкретним майном у конкретний період. Сам факт розташування майна на території з певним безпековим статусом не звільняє сторону від обов`язку довести обставини, на які вона посилається, якщо фактичні умови справ відрізняються.

Представник відповідача у поясненнях від 05 листопада 2026 року уточнив, що постанова у справі № 908/929/24, яка стосувалася плати за землю державної або комунальної власності та податкового регулювання 2022 року, наведена ним лише як загальний орієнтир щодо врахування наслідків війни. Суд бере до уваги таке уточнення, проте податкові правила, що регулюють плату за землі державної або комунальної власності, самі по собі не змінюють зобов`язання за договором оренди приватної землі.

Постанови апеляційних судів, на які посилається відповідач, не є джерелом обов`язкового для суду першої інстанції правового висновку у розумінні частини четвертої статті 263 ЦПК України. Крім того, кожна справа вирішується з урахуванням конкретного змісту договору, періоду невиконання, місцезнаходження земельної ділянки та сукупності доказів щодо можливості чи неможливості її використання.

Таким чином, відповідач не довів наявності сукупності умов, необхідних для застосування частини шостої статті 762 ЦК України та звільнення від орендної плати за весь 2023 та 2024 роки. Загальна безпекова ситуація, податкові пільги, потенційний ризик забруднення території та загальний лист Торгово-промислової палати України не замінюють доказів фактичної неможливості користування саме спірною земельною ділянкою протягом усього періоду, за який заявлено вимоги.

При цьому суд наголошує, що позивач у цій справі не заявляє вимог про стягнення орендної плати за 2022 рік. Предметом грошової вимоги є виключно орендна плата за 2023 та 2024 роки у загальному розмірі 19 901,70 грн. Отже, питання про стягнення орендної плати за період тимчасової окупації у 2022 році судом не вирішується, і підстав для часткового задоволення позову лише з цієї причини немає.

З огляду на встановлений факт несплати орендної плати два роки поспіль, суд дійшов висновку про систематичне порушення істотної умови договору. Орендна плата є основною майновою вигодою орендодавця від передачі земельної ділянки іншій особі у користування. Її невиплата протягом двох послідовних років значною мірою позбавила позивача того, на що вона розраховувала при укладенні та продовженні договору, а тому таке порушення є істотним у розумінні статті 651 ЦК України та водночас відповідає підставі, визначеній пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України та статтею 32 Закону України «Про оренду землі».

За наведеним висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 918/391/23 наявність двох випадків повної несплати орендної плати є самостійною достатньою підставою для розірвання договору за спеціальною нормою пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України; додатковий розрахунок окремих збитків для застосування цієї підстави не є необхідним. Тому заперечення про відсутність самостійних доказів розміру шкоди понад суму несплаченої орендної плати не спростовує встановленої систематичності порушення.

Щодо наслідків відчуження права оренди та належного відповідача суд зазначає таке.

Частиною п`ятою статті 93 ЗК України передбачено можливість відчуження права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення у випадках і порядку, визначених законом. У цій справі право оренди було відчужено 17 квітня 2025 року та зареєстровано за ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Отже, на час ухвалення рішення саме ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» є носієм речового права оренди спірної земельної ділянки.

Водночас орендарем у 2023 та 2024 роках, коли виникли фактичні підстави позову, було ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Ця обставина має значення для оцінки належності виконання договору, проте сама по собі не означає, що попередній орендар залишається належним відповідачем за вимогою про припинення права оренди після його відчуження. На момент подання позову та вирішення спору носієм зареєстрованого речового права оренди є ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», саме його право припиняється внаслідок розірвання договору. Такий підхід відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 198/346/24, щодо належного відповідача після переходу права оренди до нового орендаря.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не є належним відповідачем за вимогою про розірвання чинного договору оренди; грошової вимоги безпосередньо до нього позивач також не заявляла. Участь цього товариства у процесі як співвідповідача дозволяє суду оцінити його доводи щодо виконання договору в минулому, однак не є підставою покладати на нього наслідки припинення речового права, яким воно вже не володіє. Отже, у задоволенні вимог до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» належить відмовити як заявлених до неналежного відповідача, а вимогу про розірвання договору вирішувати стосовно чинного орендаря ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Разом з тим пунктом 2.3 договору відчуження права оренди № 1704/25-24 від 17 квітня 2025 року передбачено перехід до покупця усіх прав та обов`язків орендаря щодо земельних ділянок за відповідними договорами оренди землі. Враховуючи зміст цієї умови та те, що позивач заявила вимогу про стягнення заборгованості саме з ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», суд дійшов висновку, що грошова заборгованість за договором у межах заявленої вимоги підлягає стягненню з нового орендаря.

Суд враховує, що відповідно до статті 520 ЦК України переведення вже існуючого боргу за загальним правилом потребує згоди кредитора. У цьому спорі орендодавець, будучи обізнаною про перехід права оренди та посилаючись на пункт 2.3 договору відчуження, пред`явила вимогу про стягнення саме до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», чим висловила згоду на виконання новим орендарем обов`язку з погашення наявної заборгованості. Таке волевиявлення оцінюється судом у сукупності з положеннями договору відчуження, якими набувач прийняв права та обов`язки за договором оренди.

Відтак участь ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у справі необхідна для оцінки заперечень щодо попереднього періоду оренди, але не створює підстав для задоволення вимоги про розірвання договору до цього товариства. Належним відповідачем за матеріально-правовими вимогами, спрямованими на припинення зареєстрованого права оренди та стягнення заявленої заборгованості в межах установленого переходу прав і обов`язків, є ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Відповідно до умов договору орендна плата визначена у розмірі 4,18 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Позивач заявила до стягнення по 9 950,85 грн за 2023 та 2024 роки, всього 19 901,70 грн. Суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог відповідно до статті 13 ЦПК України. Доказів сплати будь-якої частини цієї суми матеріали справи не містять, тому заявлена заборгованість у розмірі 19 901,70 грн підлягає стягненню.

Щодо оподаткування цієї суми суд виходить з того, що відповідно до підпункту 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо доходу від надання земельної ділянки в оренду є орендар. Обов`язок податкового агента щодо обчислення, утримання та перерахування податків виникає при нарахуванні та виплаті доходу. Оскільки доказів виконання такого обов`язку щодо заявленої суми не надано, суд визначає до стягнення суму орендної плати в межах заявленої позивачем вимоги. Податкові утримання при фактичній виплаті здійснюються податковим агентом відповідно до вимог податкового законодавства.

Суд також враховує, що після двох років невиконання основного грошового обов`язку попередній орендар відчужив право оренди іншій юридичній особі. Матеріали справи не містять доказів погашення заборгованості до відчуження права, добровільного врегулювання спору з орендодавцем або належного виконання договору новим орендарем. За цих умов збереження договору покладає на власника земельної ділянки обов`язок і надалі залишатися у договірних відносинах, у межах яких основна зустрічна майнова вигода протягом тривалого часу не надається.

У сукупності встановлені обставини свідчать про істотне та систематичне порушення договору, яке є достатньою підставою для його розірвання. Оскільки право оренди зареєстровано за ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», наслідком розірвання договору має бути припинення зареєстрованого права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:02:001:0086.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатила судовий збір у розмірі 1 937,92 грн за заявлені вимоги. Оскільки вимоги про розірвання договору оренди та стягнення 19 901,70 грн заборгованості задовольняються стосовно належного відповідача ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», саме на це товариство покладаються понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 937,92 грн. На ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», до якого в задоволенні позовних вимог відмовлено, такі витрати не покладаються.

Отже, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню у зв`язку з відмовою в задоволенні вимог до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» як до неналежного відповідача. Водночас обидві матеріально-правові вимоги про розірвання договору та стягнення орендної плати за 2023 і 2024 роки підлягають задоволенню щодо ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Керуючись статтями 12, 13, 14, 76-81, 83, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, статтями 15, 16, 520, 526, 530, 617, 629, 651, 762 ЦК України, статтями 93, 96, 141 ЗК України, статтями 13, 21, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Іщук Надія Ростиславівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі б/н від 19 грудня 2014 року зі змінами, в редакції згідно з додатковою угодою від 08 листопада 2018 року № 700731-4, укладений між орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589, Україна, 74360, Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вул. Промислова, будинок 3) та орендодавцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), з урахуванням переходу права оренди згідно з договором від 17 квітня 2025 року № 1704/25-24 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33251307, 37223, Полтавська область, Миргородський район, с. Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 12), та припинити право оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право 8389063, площею 4,0498 га, кадастровий номер 6520685200:02:001:0086, розташованої за межами села Новорайськ на території Новорайської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі відмовити у зв`язку з пред`явленням вимоги до неналежного відповідача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33251307, 37223, Полтавська область, Миргородський район, с. Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованість з орендної плати за землю за 2023 та 2024 роки у розмірі 19 901,70 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 937,92 грн.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні не було оголошено повне судове рішення або справа розглянута за відсутності учасників справи, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження у випадках, передбачених статтею 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13 листопада 2026 року.

Суддя: _____ О.О. Сікора

Часті запитання

Який тип судового документу № 141485581 ?

Документ № 141485581 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141485581 ?

Дата ухвалення - 06.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141485581 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141485581 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141485581, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Судове рішення № 141485581, Великоолександрівський районний суд Херсонської області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141485581 відноситься до справи № 650/6792/25

Це рішення відноситься до справи № 650/6792/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141485579
Наступний документ : 141485583