Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №: 343/2232/26
Провадження №: 2/343/1503/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2026 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Керніцького І.І.,
за участі секретаря судового засідання - Луцик Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Долина цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (далі - Позивач) та ОСОБА_2 (далі Страхувальник) було укладено Договір обов`язкового страхування наземного транспорту (далі - Договір). Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «OPEL»; НОМЕР_1 У відповідності до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування. 29.10.2026 р. відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «OPEL»; НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «СКС RDS-02РП»; 091135 Відповідно до постанови суду ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 та ст.122-4, ст. 173, ст. 185,ч.1 ст.130 КУпАП. До АТ «СГ «ТАС» із заявою про настання страхового випадку звернулась потерпіла особа. АТ «СГ «ТАС» здійснила виплату страхового відшкодування згідно страхового акту у розмірі 53 380,83 грн. відповідно до ліміту відповідальності. Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. За загальним правилом, згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Згідно зі статтею 37 Закону України ОСЦПВВНТЗ, Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); Відповідно до п.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу. Так, у частині 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникнути з рішення суду.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 47 511,48 грн. регламентної виплати та 2 200,00 грн. витрат на оплату послуг аварійного комісара (експерта), а всього 49 711,48 грн., а також судовий збір у розмірі 3 328,00 грн. Основою для розрахунків пені, 3 % річних та інфляційних втрат є сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню, та не покривається полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала (зокрема, у постанові від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц), що стаття 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань, у тому числі на ті, що виникають з деліктних відносин (завдання шкоди), після того як суд визначив розмір такої шкоди у грошовому еквіваленті. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/13238/18; від 30 березня 2016 у справі №6-2168цс15. Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка виникла з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу виникла з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права від 17.07.2012 № 01- 06/928/2012).
Ухвалою судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача ОСОБА_3 в поданій ним позовній заяві просив розглянути справу за відсутності сторін та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить вирішити справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про особисте отримання ним судової повістки. Причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України та відсутності заперечень представника позивача проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною другою цієї статті передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частин першої та другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
За змістом пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Судом установлено, що 29.10.2026 р. відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «OPEL»; НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «СКС RDS-02РП»; 091135 Відповідно до постанови суду ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 та ст.122-4, ст. 173, ст. 185,ч.1 ст.130 КУпАП. До АТ «СГ «ТАС» із заявою про настання страхового випадку звернулась потерпіла особа. АТ «СГ «ТАС» здійснила виплату страхового відшкодування згідно страхового акту у розмірі 59 032,82 грн. відповідно до ліміту відповідальності.
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої її ухвалено, лише в питанні, чи мали місце відповідні дії та чи вчинені вони цією особою.
Зазначена постанова оцінюється судом у сукупності з іншими матеріалами справи та підтверджує обставини притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю, належному потерпілій особі, було завдано механічних пошкоджень.
На дату дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 не була забезпечена чинним договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Правові та організаційні засади здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначені Законом України від 21 травня 2024 року № 3720-IX «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який набрав чинності 1 січня 2025 року та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, що виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 29 березня 2025 року.
Згідно з положеннями статті 43 зазначеного Закону Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» здійснює регламентні виплати за рахунок коштів фонду захисту потерпілих у випадках та на умовах, визначених законом, зокрема у зв`язку із заподіянням шкоди транспортним засобом, щодо якого на дату дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 37 Закону України № 3720-IX позивач після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату її настання був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або до особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.
Згідно з пунктом 3 статті 37 зазначеного Закону така вимога встановлюється в розмірі суми регламентної виплати та фактичних витрат, понесених акціонерним товариство у зв`язку з її здійсненням.
Отже, право зворотної вимоги Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» у спірних правовідносинах виникає внаслідок здійснення регламентної виплати потерпілій особі за наявності передбаченої законом підстави, а саме відсутності чинного договору обов`язкового страхування щодо транспортного засобу, яким спричинено дорожньо-транспортну пригоду.
Таким чином, факт здійснення позивачем виплати страхового відшкодування потерпілій особі підтверджується письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Наведені положення законодавства у взаємозв`язку зі статтею 37 Закону України № 3720-IX визначають право ПАТ «Страхова група «ТАС» вимагати від особи, відповідальної за дорожньо-транспортну пригоду, відшкодування здійсненої регламентної виплати та фактичних витрат, пов`язаних із її здійсненням.
Зазначені витрати пов`язані з урегулюванням наслідків дорожньо-транспортної пригоди та визначенням обставин і розміру шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу. Їх фактична сплата підтверджується платіжним документом, у якому зазначено справу та транспортний засіб, щодо яких надавалися відповідні послуги.
Таким чином, загальний розмір витрат
Відповідно до статей 12, 7681 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду заздалегідь установленого значення.
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву, не надав доказів на спростування доводів позивача та не заперечив проти розміру заявлених до стягнення витрат. Водночас суд вирішує спір на підставі досліджених доказів, а не лише з огляду на неподання відповідачем заперечень.
Оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини дорожньо-транспортної пригоди, вчинення відповідачем дій, що призвели до її настання, відсутності чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на дату ДТП, здійснення Акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» регламентної виплати потерпілій особі та понесення витрат.
Крім того, в судовому засіданні встановлено виплату позивачем 10035, 00 (десять тисяч 35,00) гривень витрат за надання професійної правничої допомоги.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Страхова група «ТАС» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 2262,40 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 12, 7682, 89, 141, 258, 265 ЦПК України, статтями 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, статтею 37 та статтею 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд дійшов висновку про задоволення позову,-
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» витрати, пов`язані зі здійсненням регламентної виплати, у розмірі 53380 ( п`ятдесят три тисячі триста вісімдесят) гривень 83 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» судовий збір у розмірі 2662, 40 (дві тисячі шістсот шістдесят) гривень 40 копійок; 5659 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят одну) гривню 99 копійок інфляційних збитків та 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 10035, 00 (десять тисяч тридцять п`ять) гривень витрат пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвокатом.
Відповідач має право подати до Долинського районного суду Івано-Франківської області письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду чи розгляду заяви про його перегляд.
Сторони у справі:
Позивач: Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» Наявність кабінету ЄСІКС: Так адреса: 03062, Україна, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 65 ЄДРПОУ: 30115243.
Відповідач: ОСОБА_2 Наявність кабінету ЄСІКС: Ні адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повне заочне рішення складено 13.11.2026 року.
Суудя:
Судове рішення № 141485570, Долинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 343/2232/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: