Рішення № 141485543, 06.11.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Дата ухвалення
06.11.2026
Номер справи
650/4156/25
Номер документу
141485543
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 650/4156/25

провадження № 2/650/969/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі: головуючого - судді Сікори О.О., за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Андріяшева Ірина Михайлівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним,

встановив:

Короткий зміст первісних позовних вимог та заперечень проти них

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати договір оренди землі від 26 травня 2011 року, предметом якого є належна їй земельна ділянка площею 7,6769 га, кадастровий номер 6520688400:02:010:0047, право оренди на яку на час звернення до суду зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», номер запису про інше речове право 31864268 від 26 березня 2015 року.

Позов обґрунтовано тим, що позивачка є власницею зазначеної земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 26 травня 2011 року між нею та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі. Надалі сторона орендаря змінювалася: договором про заміну сторони від 26 березня 2015 року на ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», а додатковою угодою № 2000028 від 28 грудня 2017 року - на ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Додатковою угодою від 23 травня 2019 року строк дії договору продовжено до 30 листопада 2032 року.

За умовами додаткової угоди від 28 грудня 2017 року орендна плата встановлена у розмірі 4 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. На дату укладення цієї угоди нормативна грошова оцінка зазначена у сумі 246 065,57 грн, а річний розмір орендної плати - 9 842,62 грн. Орендна плата підлягала внесенню з 01 серпня до 31 грудня кожного року одним із погоджених сторонами способів.

Позивачка зазначає, що до 31 грудня 2021 року орендна плата сплачувалася, однак за 2022, 2023 та 2024 роки її не отримувала. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків також не містять даних про нарахування їй відповідного доходу за цей період. На думку позивачки, несплата орендної плати протягом декількох років є систематичним та істотним порушенням договору і відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, статті 32 Закону України «Про оренду землі» та частини другої статті 651 Цивільного кодексу України є підставою для його дострокового розірвання.

Під час підготовки позову позивачці стало відомо, що 17 квітня 2025 року між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» укладено договір відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок № 1704/25-03. На підставі цього договору 28 квітня 2025 року до Державного реєстру речових прав внесено зміни, за якими орендарем спірної земельної ділянки замість ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зазначено ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Пунктом 2.3 договору відчуження передбачено перехід до нового орендаря прав та обов`язків за договорами оренди, право оренди за якими відчужується.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» проти первісного позову заперечує. Представник товариства посилається на тимчасову окупацію частини Херсонської області у 2022 році, втрату та викрадення майна підприємства, небезпеку забруднення територій вибухонебезпечними предметами, податкові пільги, рішення та розпорядження органів місцевого самоврядування про обставини непереборної сили, лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року, а також на частину шосту статті 762 ЦК України. На переконання відповідача, вказані обставини виключали можливість використання земельної ділянки та, відповідно, обов`язок зі сплати орендної плати.

У подальших поясненнях ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» додатково посилалося на листи Херсонської обласної військової адміністрації від 13 квітня 2026 року № 01-01-66-4582/0/26/46 та від 20 квітня 2026 року № 01-01-66-4875/0/26/46, акт виконаних робіт з розмінування № 5521 за період з 25 вересня до 03 жовтня 2024 року, статистичну звітність за формою № 4-сг за 2022-2024 роки та внутрішні накази підприємства про призупинення господарської діяльності й заборону обробітку земель.

Представник позивачки у відповіді на відзив та запереченнях вважає такі доводи необґрунтованими. Позивачка визнає, що в період фактичної тимчасової окупації у 2022 році користування земельною ділянкою було об`єктивно неможливим, однак наголошує, що щодо 2023 та 2024 років відповідач не довів повної і безпосередньої неможливості використання саме спірної земельної ділянки. На її думку, загальне посилання на воєнний стан, потенційну небезпеку, податкові пільги та внутрішні накази товариства не доводить наявності підстав, передбачених частиною шостою статті 762 ЦК України.

02 листопада 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журика Андрія Леонідовича надійшли додаткові пояснення, в яких він просив врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20 травня 2026 року у справі № 610/986/25 та від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24. Зокрема, представник відповідача наголошував на сезонному характері сільськогосподарського виробництва, наслідках тимчасової окупації для можливості обробітку землі у 2023 році, а також стверджував, що спірну земельну ділянку було обстежено у період із 25 вересня до 03 жовтня 2024 року. На думку товариства, несплата орендної плати за 2022 та 2023 роки не може враховуватися як систематичне порушення договору, оскільки була зумовлена обставинами, за які орендар не відповідає.

06 листопада 2026 року представник позивачки - адвокат Андріяшева Ірина Михайлівна подала через підсистему «Електронний суд» заперечення на зазначені додаткові пояснення та окремі додаткові пояснення. У цих заявах вона зазначила, що посилання відповідача на наведені судові рішення не враховують відмінностей фактичних обставин, а акт № 5521 стосується території населеного пункту Томарине, тоді як земельна ділянка позивачки розташована на території колишньої Шляхівської сільської ради. Представник позивачки наголосила на відсутності належних доказів фактичної неможливості обробітку саме спірної ділянки у 2023-2024 роках, підтримала первісні позовні вимоги та просила розглянути справу за відсутності позивачки і її представника.

Короткий зміст зустрічного позову та заперечень проти нього

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» пред`явило зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі від 26 травня 2011 року. Зустрічний позов мотивовано тим, що на час укладення договору, на думку товариства, не була проведена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, у зв`язку з чим договір нібито не містив усіх істотних умов, необхідних для визначення орендної плати та її індексації.

ОСОБА_1 проти зустрічного позову заперечує. Представник відповідачки за зустрічним позовом зазначає, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на момент звернення із зустрічним позовом уже відчужило право оренди ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», не зазначило, яке його чинне право або інтерес порушується договором 2011 року та яким чином визнання цього договору недійсним відновить таке право. Крім того, у 2017 році ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за погодженням з орендодавцем увійшло у правовідносини оренди, підписало додаткову угоду, в якій прямо визначено нормативну грошову оцінку і розмір орендної плати, а у 2019 році погодило продовження строку договору. У квітні 2025 року товариство саме відчужило право оренди третій особі, тобто протягом тривалого часу визнавало договір чинним та реалізовувало права, які з нього випливали.

Процесуальний рух справи та явка учасників

03 липня 2025 року справа надійшла до Великоолександрівського районного суду Херсонської області. Ухвалою від 08 серпня 2025 року відкрито провадження та визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. У серпні 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» подало зустрічний позов. Ухвалою від 17 листопада 2025 року зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним та здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 13 березня 2026 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

До суду також надійшли додаткові пояснення представника ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» від 02 листопада 2026 року, заперечення представника позивачки на такі пояснення та її додаткові пояснення від 06 листопада 2026 року. Суд бере до уваги викладені в них правові доводи та оцінює наведені сторонами обставини в сукупності з доказами, які містяться у матеріалах справи.

Представник позивачки за первісним позовом у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, проти зустрічного позову заперечила.

Представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на судове засідання не з`явився, про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових документів до зареєстрованого електронного кабінету товариства. Клопотання про відкладення розгляду справи або повідомлення про обставини, що перешкоджають розгляду справи за його відсутності, до суду не надходили. Позиція товариства викладена у відзиві, зустрічному позові, додаткових поясненнях та клопотаннях, які містяться у матеріалах справи.

Представник ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» у судове засідання не з`явився. Судові документи направлялися за зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи та поверталися з відміткою про відсутність адресата. ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», будучи юридичною особою, не зареєструвало електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, хоча такий обов`язок прямо передбачений частиною шостою статті 14 ЦПК України. Невиконання учасником справи встановленого процесуального обов`язку не може перешкоджати розгляду справи у розумний строк, а тому з урахуванням статті 223 ЦПК України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом

З наданих доказів вбачається, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 7,6769 га, кадастровий номер 6520688400:02:010:0047, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

26 травня 2011 року укладено договір оренди цієї земельної ділянки. Після послідовної заміни сторони орендаря ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» стало орендарем за додатковою угодою № 2000028 від 28 грудня 2017 року. У цій угоді сторони визначили нормативну грошову оцінку земельної ділянки у сумі 246 065,57 грн, орендну плату у розмірі 4 відсотків від такої оцінки, що на час укладення угоди становило 9 842,62 грн на рік, а також строк її внесення з 01 серпня до 31 грудня кожного року. Додатковою угодою від 23 травня 2019 року строк дії оренди продовжено до 30 листопада 2032 року.

Доказів сплати ОСОБА_1 орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки матеріали справи не містять. Факт несплати орендної плати за ці роки ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» по суті не заперечує, однак вважає, що було звільнене від відповідної плати внаслідок неможливості користування земельною ділянкою.

17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди, у тому числі щодо спірної земельної ділянки, на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». 28 квітня 2025 року відповідні зміни зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. На час вирішення спору зареєстрованим носієм права оренди є ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Оцінка доводів сторін щодо несплати орендної плати та застосування частини шостої статті 762 ЦК України

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. За статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю є платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором. Відповідно до статті 24 цього Закону орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України систематичну несплату орендної плати визначено підставою припинення права користування земельною ділянкою. Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених законом та умовами договору. За частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23, підставою розірвання договору оренди землі за пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є два та більше випадки саме повної несплати орендної плати. Ця спеціальна норма становить самостійну і достатню правову підставу для розірвання договору; частина друга статті 651 ЦК України передбачає додаткову загальну підставу для такого розірвання. Сам факт подальшої сплати заборгованості не усуває допущеного раніше систематичного порушення. Разом із тим питання про наявність обов`язку зі сплати орендної плати за конкретний період підлягає вирішенню з урахуванням частини шостої статті 762 ЦК України.

За частиною шостою статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Визначальною умовою застосування цієї норми є не сама наявність несприятливої або небезпечної загальної ситуації, а встановлена доказами об`єктивна, безпосередня і повна неможливість користування конкретним об`єктом оренди протягом конкретного періоду з причин, за які наймач не відповідає.

Суд розмежовує дію статті 617 ЦК України та частини шостої статті 762 ЦК України. Стаття 617 ЦК України стосується звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, тоді як частина шоста статті 762 ЦК України за наявності передбачених нею обставин звільняє безпосередньо від плати за користування майном. Тому загальний лист Торгово-промислової палати України, рішення органів місцевого самоврядування щодо податкових наслідків або сам факт запровадження воєнного стану не мають наперед установленої сили для вирішення питання про орендну плату. Вони підлягають оцінці разом з іншими доказами у зв`язку з конкретним об`єктом оренди.

Щодо 2022 року

Суд враховує загальновідомі та нормативно підтверджені обставини тимчасової окупації відповідної території Херсонської області у 2022 році. З матеріалів справи та позицій сторін вбачається, що територія, в межах якої розташована спірна земельна ділянка, протягом значної частини 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією. Позивачка у своїх письмових поясненнях прямо визнає об`єктивну неможливість обробітку земельної ділянки у період окупації.

З огляду на сільськогосподарське цільове призначення ділянки та сезонний характер її використання, тимчасова окупація протягом основної частини польового сезону 2022 року об`єктивно виключала доступ орендаря до землі та можливість її використання за призначенням. Такі обставини не залежали від волі орендаря. Тому суд дійшов висновку про застосування до 2022 року частини шостої статті 762 ЦК України та відсутність підстав вважати несплату орендної плати за цей рік порушенням, яке може враховуватися як один із випадків систематичної несплати.

Щодо 2023 та 2024 років і наданих документів про мінну небезпеку

Після деокупації правовий режим території, близькість до районів бойових дій, наявність загальної мінної небезпеки та ризик обстрілів безумовно є істотними фактичними обставинами. Водночас для застосування частини шостої статті 762 ЦК України до 2023 та 2024 років відповідач мав довести, що саме земельна ділянка кадастровий номер 6520688400:02:010:0047 протягом відповідного часу фактично не могла використовуватися за цільовим призначенням.

Лист Херсонської обласної військової адміністрації від 13 квітня 2026 року містить спірний кадастровий номер серед переліку земельних ділянок та зазначає, що на таких ділянках роботи з розмінування проводилися згідно з наявними актами виконаних робіт. Разом із тим цей лист не містить дати проведення робіт саме на земельній ділянці ОСОБА_1 , не визначає площу перевіреної частини цієї ділянки, вид робіт, їх результат, не наводить координат обстеженої території та не зазначає номер конкретного акта, який стосується кадастрового номера 6520688400:02:010:0047. Лист від 20 квітня 2026 року лише повідомляє про надання наявних актів на 70 аркушах і також не ідентифікує спірну земельну ділянку з будь-яким конкретним актом.

Особливої оцінки потребує акт № 5521, на який відповідач безпосередньо посилається як на підтвердження обстеження спірної земельної ділянки у період з 25 вересня до 03 жовтня 2024 року. Зі змісту цього акта вбачається, що військовою частиною НОМЕР_1 проведено інженерну розвідку та візуальну перевірку ділянки місцевості загальною площею 321,39 га «на території земель населеного пункту Томарине, Бериславського району, Херсонської області». У самому акті кадастровий номер 6520688400:02:010:0047 відсутній. Місце робіт визначене як район населеного пункту Томарине, а не територія земель, на якій за правовстановлюючими документами розташована земельна ділянка позивачки. До акта додано схему та MGRS-координати ділянки, однак відповідачем не подано належного картографічного або кадастрового документа, складеного компетентним органом чи фахівцем, який би підтверджував накладення цих координат на межі земельної ділянки позивачки.

Зазначена розбіжність між місцем проведення робіт, указаним в акті № 5521, та місцем розташування земельної ділянки позивачки на території колишньої Шляхівської сільської ради була окремо наведена представником позивачки у запереченнях від 06 листопада 2026 року. Відповідач не надав документального підтвердження того, що обстежена за актом місцевість включала саме ділянку з кадастровим номером 6520688400:02:010:0047.

Більше того, за актом № 5521 під час проведення робіт вибухонебезпечних предметів не виявлено, знешкодження, транспортування, знищення ВНП та підривні роботи не проводилися. Отже, навіть сам зміст цього документа не підтверджує фактичного забруднення вибухонебезпечними предметами саме спірної земельної ділянки. Він засвідчує лише проведення візуальної перевірки іншої за описом місцевості та негативний результат пошуку ВНП.

Суд бере до уваги і те, що відповідач у додаткових поясненнях самостійно зробив висновок про відповідність координат акта № 5521 кадастровому номеру спірної ділянки шляхом їх «співставлення». Однак матеріали справи не містять документа, з якого можливо встановити джерело кадастрових координат земельної ділянки, методику такого співставлення, особу, яка його виконала, та результат геодезичного накладення. Твердження сторони, не підтверджене належним технічним доказом, не може замінити доказ ідентичності земельної ділянки, визначеної кадастровим номером, та місцевості, зазначеної у військовому акті.

Статистична звітність за формою № 4-сг за 2022, 2023 та 2024 роки свідчить про показники посівних площ ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за відповідною територією, але не ідентифікує земельну ділянку кадастровий номер 6520688400:02:010:0047 і не встановлює причини невикористання конкретного об`єкта оренди. Відсутність посівів сама по собі може бути наслідком різних господарських рішень або обставин та не доводить об`єктивної неможливості користування майном у розумінні частини шостої статті 762 ЦК України.

Внутрішні накази ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про призупинення діяльності, заборону обробітку земель та продовження такої заборони є односторонніми організаційно-розпорядчими документами самого орендаря. Вони можуть підтверджувати прийняте товариством управлінське рішення, але не є незалежним доказом фактичного стану конкретної земельної ділянки. Такі накази не містять висновку компетентного органу про забруднення саме ділянки позивачки вибухонебезпечними предметами та не доводять повної неможливості її використання протягом усього 2023 чи 2024 року.

Рішення Херсонської обласної ради та її розпорядження про включення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, суд оцінює у їх змісті та меті прийняття. Вони підтверджують загальний вплив збройної агресії на діяльність товариства та використовувалися, зокрема, у сфері оподаткування. Проте такі акти не містять індивідуального висновку про неможливість використання земельної ділянки кадастровий номер 6520688400:02:010:0047 протягом 2023 та 2024 років і не замінюють доказів, яких вимагає частина шоста статті 762 ЦК України.

Посилання на віднесення території до територій можливих бойових дій або до району ведення воєнних (бойових) дій також не доводить автоматично повної неможливості використання кожної земельної ділянки в межах відповідної адміністративної одиниці. Такі нормативні та військово-адміністративні акти характеризують режим і ризики території в цілому, але для приватноправового звільнення від орендної плати необхідно встановити конкретний причинний зв`язок між відповідною обставиною та неможливістю використання конкретного об`єкта оренди.

Суд також враховує відсутність доказів того, що у 2023-2024 роках ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зверталося до власниці земельної ділянки з повідомленням про неможливість користування об`єктом оренди та пропозицією врегулювати виконання договору, зверталося щодо обстеження саме цієї ділянки або ініціювало процедури, спрямовані на встановлення її безпечності. Така пасивна поведінка сама по собі не виключає застосування частини шостої статті 762 ЦК України, якщо об`єктивна неможливість доведена іншими доказами, однак у сукупності з відсутністю індивідуалізованих доказів щодо стану спірної ділянки підтверджує недоведеність заперечень відповідача.

Отже, на відміну від 2022 року, щодо 2023 та 2024 років відповідачем не доведено факту повної об`єктивної неможливості використання земельної ділянки кадастровий номер 6520688400:02:010:0047 через обставини, за які орендар не відповідає. Підстав для звільнення від орендної плати за ці два роки відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України суд не встановив.

Оцінка додаткових пояснень сторін щодо судової практики Верховного Суду

У додаткових поясненнях від 02 листопада 2026 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» окремо просило врахувати постанову Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 610/986/25 (провадження № 61-16354св25). Суд враховує зазначену правову позицію відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України. У справі № 610/986/25 Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду про те, що за встановлених у тій справі обставин тимчасова окупація, непроведення посівної кампанії та збирання врожаю у 2022 році перешкоджали використанню земельної ділянки за цільовим призначенням також у 2023 році, а отже несплата орендної плати за один лише 2024 рік не становила систематичної несплати.

Разом із тим наведена постанова не містить висновку про безумовне звільнення всіх орендарів сільськогосподарських земель, що перебували під окупацією у 2022 році, від внесення орендної плати за весь 2023 рік незалежно від установлених судами обставин конкретного спору. Верховний Суд перевіряв правильність застосування права з урахуванням фактичних обставин, установлених у справі № 610/986/25, та результатів оцінки сукупності доказів. Тому питання про наслідки окупації для можливості обробітку землі у наступному році має вирішуватися з огляду на докази, які стосуються відповідної ділянки і відповідного часу.

У справі, що розглядається, суд бере до уваги сезонність сільськогосподарського виробництва та неможливість користування спірною ділянкою під час окупації у 2022 році. Проте наведені відповідачем документи не встановлюють, що зрив сільськогосподарських робіт у 2022 році об`єктивно виключав проведення обробітку саме цієї земельної ділянки у 2023 році. Звітність за формою № 4-сг не містить відомостей про стан і причини невикористання ділянки з конкретним кадастровим номером, а документи щодо мінної небезпеки не встановлюють періодів фактичної неможливості доступу чи використання саме цієї ділянки у 2023 та 2024 роках. За таких обставин суд не ототожнює встановлену неможливість користування земельною ділянкою у 2022 році з доведеністю такої неможливості протягом наступних двох років.

Суд оцінює також посилання представника відповідача на ухвалу Верховного Суду від 06 лютого 2026 року у справі № 610/4398/24, наведене в контексті висновків постанови від 20 травня 2026 року, та на постанову від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24. Наведені посилання самі по собі не встановлюють обставин неможливості використання земельної ділянки ОСОБА_1 у 2023-2024 роках. Наявність або відсутність такої неможливості суд визначає за результатами оцінки доказів у цій справі відповідно до статей 76-81, 89 ЦПК України.

Заперечення представника позивачки від 06 листопада 2026 року у частині відсутності підтвердженого зв`язку між актом № 5521 та спірною земельною ділянкою узгоджуються з результатами безпосереднього дослідження цього акта. При цьому суд не виходить з того, що неможливість користування землею може доводитися виключно документом про фактично виявлені вибухонебезпечні предмети або спеціальним сертифікатом. Для застосування частини шостої статті 762 ЦК України можуть використовуватися різні належні та допустимі докази, однак їх сукупність повинна підтверджувати саме об`єктивну неможливість користування визначеною земельною ділянкою протягом відповідного періоду. У цій справі такого підтвердження щодо 2023 і 2024 років суд не встановив.

Систематичність порушення та істотність наслідків

Несплата орендної плати за 2023 та 2024 роки становить два самостійні випадки невиконання основного грошового обов`язку орендаря. За погодженим сторонами розміром орендної плати це відповідає щонайменше 19 685,24 грн за два роки без урахування можливої індексації. Водночас предметом цього спору не є стягнення заборгованості, тому зазначена сума використовується судом лише для оцінки характеру та тривалості порушення.

Метою договору оренди для орендодавця є, зокрема, отримання погодженої плати за передання земельної ділянки у строкове користування. Дворічна повна несплата орендної плати після припинення окупації позбавляє орендодавця істотної частини того, на що вона розраховувала при укладенні та подальшому продовженні договору. Така поведінка відповідає критерію систематичної повної несплати, установленому пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, який є самостійною і достатньою підставою для розірвання договору оренди землі.

Належний відповідач за первісним позовом

Станом на день звернення до суду та на час вирішення справи зареєстрованим орендарем земельної ділянки є ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Договір відчуження права оренди від 17 квітня 2025 року та державна реєстрація переходу права свідчать про вибуття ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» із правовідносин як поточного носія речового права оренди. Питання про законність договору відчуження права оренди не є предметом заявлених вимог, відповідний правочин не визнаний недійсним, а запис про право оренди ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» є чинним.

Вимога про розірвання договору оренди спрямована на припинення існуючого орендного правовідношення та зареєстрованого речового права. Тому належним відповідачем за такою вимогою є особа, яка на час вирішення спору є орендарем і носієм права оренди, тобто ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», хоча й було орендарем у період, коли виникли обставини систематичної несплати, після відчуження права оренди не є особою, право якої припиняється внаслідок розірвання договору. Відтак у задоволенні первісного позову в частині, у якій він пред`явлений до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» як до відповідача за вимогою про розірвання чинного договору оренди, належить відмовити.

Разом з тим передача права оренди іншій особі після допущеного систематичного порушення не усуває самого порушення та не позбавляє орендодавця права вимагати розірвання договору. Новий орендар набув право оренди у тому стані та з тим обсягом прав і обов`язків, які існували на момент переходу, а тому факт зміни орендаря не перешкоджає застосуванню наслідків істотного порушення триваючого договору.

Оцінка зустрічного позову

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України та статті 4 ЦПК України судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес особи. У спорах про недійсність правочину позивач має довести не лише наявність передбаченої законом підстави недійсності, а й те, яке саме його право або інтерес порушене цим правочином та яким чином обраний спосіб захисту відновить це право.

На час подання зустрічного позову ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» уже відчужило право оренди спірної земельної ділянки ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Зустрічний позов не містить належного обґрунтування того, яке існуюче на момент звернення право ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» порушується договором оренди 2011 року та яким чином визнання цього договору недійсним відновить відповідне право після добровільного відчуження товариством права оренди іншій юридичній особі.

Крім того, зустрічний позов не доводить наявності підстав недійсності правочину, передбачених статтями 203, 215 ЦК України, саме на момент укладення договору. Саме по собі ненадання до матеріалів справи витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку станом на 2011 рік не тотожне доведенню факту відсутності такої оцінки та не свідчить автоматично про недійсність договору.

Суд також враховує подальшу поведінку самого ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». У 2017 році товариство за згодою власниці стало орендарем і підписало додаткову угоду, в якій прямо зафіксована нормативна грошова оцінка земельної ділянки 246 065,57 грн та визначена орендна плата 4 відсотки від цієї оцінки. У 2019 році воно уклало додаткову угоду про продовження строку оренди до 2032 року. У 2025 році ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди за оплатним договором третій особі. Така послідовна поведінка свідчить про багаторічне визнання товариством існування та чинності орендного правовідношення і використання майнового права, що з нього виникло.

Посилання позивача за зустрічним позовом на судові рішення щодо нормативної грошової оцінки не спростовують наведеного. Правові висновки про способи доказування нормативної грошової оцінки стосуються насамперед визначення бази нарахування орендної плати та не означають, що відсутність у матеріалах конкретної справи одного окремого документа автоматично тягне недійсність багаторічно виконуваного договору. У цій справі розмір нормативної грошової оцінки та річної орендної плати прямо погоджений сторонами в додатковій угоді 2017 року, дійсність якої у зустрічному позові окремо не спростована.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не довело ні наявності свого порушеного права чи законного інтересу, який потребує захисту шляхом визнання договору недійсним, ні передбачених законом підстав недійсності договору оренди від 26 травня 2011 року. Тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Щодо інших доводів сторін

Суд надав оцінку основним доводам та доказам сторін, які мають значення для вирішення спору. Інші посилання учасників справи на окремі судові рішення, загальну ситуацію в регіоні, господарські показники підприємства, державні програми підтримки аграріїв та інші обставини не змінюють висновків суду, оскільки не встановлюють безпосередньо юридично значущих фактів щодо можливості користування саме спірною земельною ділянкою у 2023 та 2024 роках або щодо дійсності договору на момент його укладення.

Стосовно документів, поданих ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» після закриття підготовчого провадження, суд зазначає, що навіть за умови їх оцінки у сукупності з іншими матеріалами справи вони не доводять заявленого товариством факту неможливості використання земельної ділянки позивачки протягом 2023-2024 років. Отже, питання про процесуальний строк їх подання не впливає на кінцевий результат вирішення спору.

Висновки суду

Суд дійшов висновку, що несплата орендної плати за 2022 рік обумовлена об`єктивною неможливістю використання земельної ділянки в період тимчасової окупації та підпадає під дію частини шостої статті 762 ЦК України. Водночас щодо 2023 та 2024 років відповідачем не доведено існування обставин, які б повністю унеможливлювали використання саме спірної земельної ділянки та звільняли від орендної плати. Два послідовні випадки повної несплати орендної плати за 2023 і 2024 роки є систематичним та істотним порушенням договору і дають підстави для його розірвання.

Додаткові пояснення представника ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» від 02 листопада 2026 року та подані 06 листопада 2026 року заперечення і додаткові пояснення представника позивачки були враховані судом. Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 610/986/25 не змінює висновку суду з огляду на відмінності встановлених фактичних обставин і недостатність доказів неможливості використання саме спірної земельної ділянки протягом 2023 та 2024 років.

Оскільки на час вирішення спору право оренди зареєстровано за ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», саме це товариство є належним відповідачем за вимогою про припинення чинного орендного правовідношення. У частині вимог до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у первісному позові слід відмовити. Зустрічний позов ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не підтверджений належними правовими та фактичними підставами і задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позовну вимогу про розірвання договору фактично задоволено щодо належного відповідача - ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Тому з нього на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений за подання первісного позову в електронній формі судовий збір у сумі 968,96 грн. Судовий збір, сплачений ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за подання зустрічного позову, у зв`язку з відмовою в його задоволенні покладається на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 3, 15, 16, 203, 215, 526, 610, 611, 617, 629, 651, частиною шостою статті 762, статтею 792 ЦК України, пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, статтями 1, 13, 21, 24, 25, 31, 32 Закону України «Про оренду землі», статтями 4, 12, 13, 14, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Первісний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі від 26 травня 2011 року, предметом якого є земельна ділянка ОСОБА_1 площею 7,6769 гектарів з кадастровим номером 6520688400:02:010:0047, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», номер запису про інше речове право 31864268 від 26 березня 2015 року.

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі від 26 травня 2011 року - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або розгляд справи відбувався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13 листопада 2026 року.

Суддя: О.О. Сікора

Часті запитання

Який тип судового документу № 141485543 ?

Документ № 141485543 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141485543 ?

Дата ухвалення - 06.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141485543 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141485543 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141485543, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Судове рішення № 141485543, Великоолександрівський районний суд Херсонської області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141485543 відноситься до справи № 650/4156/25

Це рішення відноситься до справи № 650/4156/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141485540
Наступний документ : 141485545