Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №452/2265/26
Провадження №2/338/1291/26
13 листопада 2026 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді Куценка О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
Стислий виклад позовних вимог
У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1558-2943 від 31 травня 2025 року в розмірі 17 397 грн 94 коп.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31 травня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1558-2943 продукту «CREDOS», за яким відповідачці надано кредит у розмірі 3 000 грн строком на 365 календарних днів. Договір укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». За умовами договору позичальниця зобов`язалася повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за його видачу. Процентна ставка становила 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % починаючи зі 181-го календарного дня. Комісія за видачу кредиту становила 15 % від суми виданих коштів.
На виконання умов договору позивач 31 травня 2025 року перерахував відповідачці кредитні кошти в розмірі 3 000 грн на зазначену нею платіжну картку. У подальшому сторонами укладено п`ять додаткових угод, відповідно до яких відповідачці надавалися додаткові кредитні кошти та продовжувався строк кредитування. Загальна сума наданих кредитних коштів становила 8 100 грн.
Відповідачка здійснювала часткове погашення заборгованості, однак у подальшому належним чином зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала.
Згідно з розрахунком позивача станом на 10 квітня 2026 року загальна заборгованість за кредитним договором становила 17 397 грн 94 коп., з яких 4 644 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 8 793 грн 94 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом та 3 960 грн - проценти річних на підставі статті 625 ЦК України.
23 квітня 2026 року позивачем складено вимогу про дострокове повернення кредиту, у якій повідомлено відповідачку про порушення кредитних зобов`язань та необхідність погашення заборгованості. Посилаючись на невиконання відповідачкою умов кредитного договору, позивач просить стягнути зазначену заборгованість, а також судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.
Процесуальний рух справи
27 липня 2026 року ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т. М. цивільну справу № 452/2265/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1558-2943 від 31 травня 2025 року передано за підсудністю до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області.
25 серпня 2026 року справа надійшла до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 25 серпня 2026 року передана на розгляд судді Куценку О. О.
Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 27 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву не подала.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд ухвалено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Встановлені судом обставини та відповідні правовідносини
Судом встановлено, що 31 травня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1558-2943 продукту «CREDOS».
Відповідно до умов розділу 4 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальниці кредит у розмірі 3 000 грн, а позичальниця - повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом та передбачену договором комісію.
Пунктом 4.8 договору передбачено базовий період сплати процентів тривалістю 30 календарних днів. Відповідно до пункту 4.9 договору проценти за користування кредитом та комісія за його видачу підлягали сплаті не пізніше останнього дня відповідного базового періоду.
Пунктом 4.10 договору встановлено стандартну процентну ставку в розмірі 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % починаючи зі 181-го календарного дня.
Згідно з пунктом 4.11 договору комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданих коштів та нараховується одноразово в день видачі кредиту.
Пунктом 4.14 договору визначено строк кредитування 365 календарних днів із моменту перерахування кредиту позичальниці та дату повернення кредиту - 30 травня 2026 року.
Кредитний договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця.
Зі змісту договору вбачається, що він містить персональні дані відповідачки, її реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , реквізити платіжної картки та електронний підпис одноразовим ідентифікатором НОМЕР_2 . Дата та час укладення договору зафіксовані в його реквізитах - 31 травня 2025 року о 01 год 24 хв.
Відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в усній або письмовій, зокрема електронній, формі.
За змістом статей 626, 627, 628, 638 ЦК України договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, і вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
Частиною першою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття іншою стороною, а електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Електронний договір, укладений та підписаний у встановленому законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Оцінивши надану копію кредитного договору, відомості про його підписання одноразовим ідентифікатором, персональні дані позичальниці та докази фактичного перерахування кредитних коштів, суд вважає доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору № 1558-2943 від 31 травня 2025 року.
Щодо фактичного надання та отримання кредитних коштів
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надає кредит шляхом безготівкового перерахування коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної позичальницею.
На підтвердження виконання цього зобов`язання позивач надав документ ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 15 квітня 2026 року № 278677-1615547622-15042026 про успішне виконання платіжної операції № 1615547622 від 31 травня 2025 року о 01 год 24 хв на суму 3 000 грн.
У призначенні платежу зазначено видачу кредитних коштів за договором № 1558-2943 від 31 травня 2025 року. Статус платіжної операції - «Виконано». Зазначені відомості узгоджуються з довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту, в якій відображено видачу коштів через платіжну систему EasyPay на картку НОМЕР_3 .
У подальшому між сторонами укладено п`ять додаткових угод до кредитного договору.
Зокрема, 4 червня 2025 року відповідно до додаткової угоди № 1 відповідачці надано додаткові кредитні кошти в розмірі 1 500 грн. Згідно з додатковою угодою № 2 від 4 липня 2025 року надано 900 грн, додатковою угодою № 3 від 30 липня 2025 року - 900 грн, додатковою угодою № 4 від 31 серпня 2025 року - 900 грн та додатковою угодою № 5 від 28 вересня 2025 року - 900 грн.
У довідці ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту зазначено номери відповідних платіжних операцій, дати їх виконання, суми та реквізити платіжного засобу, на який здійснювалися перекази. Зокрема, зазначено платіжні операції № 1615547622 від 31 травня 2025 року на суму 3 000 грн, № 1618105712 від 4 червня 2025 року на суму 1 500 грн, № 1634452619 від 4 липня 2025 року на суму 900 грн, № 1648286874 від 30 липня 2025 року на суму 900 грн, № 1666280808 від 31 серпня 2025 року на суму 900 грн та № 1682558693 від 28 вересня 2025 року на суму 900 грн.
Таким чином, загальна сума наданих кредитних коштів становить 8 100 грн.
Суд враховує, що надані документи фінансово-розрахункової установи та довідка кредитодавця містять узгоджені відомості щодо відповідних платіжних операцій, а додаткові угоди підтверджують погодження сторонами наступних видач кредитних коштів.
Крім того, із розрахунку заборгованості встановлено, що відповідачка неодноразово здійснювала платежі на погашення зобов`язань за договором, що також узгоджується з фактичним існуванням між сторонами кредитних правовідносин.
Таким чином, досліджені докази у сукупності підтверджують факт надання відповідачці кредитних коштів у загальному розмірі 8 100 грн.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтями 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк та відповідно до умов договору і вимог закону.
Щодо строку кредитування та умов додаткових угод
Із наданих додаткових угод встановлено, що сторони не лише погоджували надання наступних кредитних коштів, а й змінювали строк кредитування та періоди застосування процентних ставок.
Зокрема, відповідно до додаткової угоди від 28 вересня 2025 року після надання додаткових 900 грн сума кредиту за визначеним сторонами розрахунком становила 4 500 грн.
Пунктом 2.4 зазначеної додаткової угоди передбачено обов`язок позичальниці повернути суму кредиту протягом 365 календарних днів із моменту її укладення.
Відповідно до пункту 2.11 цієї угоди загальний строк кредитування за договором після його продовження становив 485 календарних днів.
Пунктом 2.8 додаткової угоди встановлено, що незалежно від процентної ставки, яка застосовувалася до її укладення, проценти за користування кредитом надалі нараховуються за ставкою 1 % на день протягом перших 180 календарних днів із дати укладення додаткової угоди та за ставкою 0,74 % починаючи зі 181-го календарного дня.
Отже, нарахування процентів за ставкою 1 % протягом періоду з 28 вересня 2025 року до 26 березня 2026 року включно та за ставкою 0,74 % починаючи з 27 березня 2026 року відповідає погодженим сторонами умовам останньої додаткової угоди. Разом із тим остання додаткова угода не змінює встановленої законом черговості погашення кредитної заборгованості та не звільняє кредитодавця від обов`язку належним чином враховувати фактично здійснені відповідачкою платежі.
Кредитодавець 23 квітня 2026 року склав вимогу про дострокове повернення кредиту, в якій повідомив відповідачку про наявність простроченої заборгованості та необхідність її погашення протягом 30 календарних днів із дня одержання вимоги.
Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі пред`явлення вимоги про дострокове повернення споживчого кредиту відповідні платежі здійснюються протягом 30 календарних днів із дня одержання споживачем повідомлення про таку вимогу.
Суд ураховує, що саме направлення кредитодавцем вимоги без належного підтвердження її одержання не є безумовною підставою для висновку про початок перебігу зазначеного строку.
Водночас на час вирішення спору погоджений сторонами строк повернення кредиту за останньою додатковою угодою закінчився, тому обов`язок відповідачки повернути непогашену основну суму кредиту настав незалежно від доведеності одержання нею вимоги про дострокове повернення кредиту.
Щодо правильності зарахування здійснених відповідачкою платежів та визначення залишку основної суми кредиту
Оцінюючи вимогу про стягнення основної суми кредиту, суд виходить не лише з відомостей, зазначених у розрахунку позивача, але й із відповідності здійсненого кредитодавцем розподілу отриманих коштів вимогам законодавства та умовам кредитного договору.
Із розрахунку заборгованості встановлено, що відповідачка здійснила чотири платежі: 29 червня 2025 року - 2 865 грн, 29 липня 2025 року - 2 349 грн, 29 серпня 2025 року - 2 520 грн та 28 вересня 2025 року - 2 376 грн. Загальна сума внесених відповідачкою коштів становить 10 110 грн.
При цьому кредитодавець розподілив зазначені платежі таким чином: 5 349 грн - на погашення процентів за користування кредитом, 1 215 грн - на погашення комісій за видачу кредиту, 90 грн - на погашення процентів за статтею 625 ЦК України та 3 456 грн - на погашення основної суми кредиту. Внаслідок такого розподілу позивач визначив залишок основного боргу в розмірі 4 644 грн.
Однак суд не погоджується з правильністю зазначеного розподілу платежів з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора в установленій законом черговості.
Зокрема, у першу чергу сплачуються прострочені до повернення сума кредиту та проценти за користування кредитом, у другу чергу сума кредиту та проценти за користування кредитом, у третю чергу неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.
Наведена законодавча черговість має обов`язковий характер і не може бути змінена кредитодавцем на шкоду споживачеві шляхом спрямування отриманих коштів на погашення платежів, які належать до наступної черги.
Аналогічний порядок погашення заборгованості прямо передбачено пунктом 6.11 Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CREDOS», затверджених наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 23-П від 10 лютого 2025 року.
Відповідно до пункту 1.4 Правил вони є невід`ємною частиною кредитного договору.
Отже, передбачена статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» черговість погашення вимог є не лише обов`язковою законодавчою вимогою, але й погодженою сторонами умовою договору.
Суд враховує, що комісія за видачу кредиту, передбачена пунктом 4.11 договору, є самостійним платежем, відмінним від процентів за користування кредитом. Вона нараховується одноразово під час видачі кредитних коштів, тоді як проценти визначаються залежно від фактичного залишку основної суми кредиту та кількості днів користування ним.
Тому комісія за видачу кредиту належить до інших платежів за договором, які відповідно до статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» підлягають погашенню в третю чергу.
Саме по собі передбачення умовами договору комісії та настання строку її сплати не надає кредитодавцю права спрямовувати отримані кошти на її погашення раніше від вимог щодо основної суми кредиту та процентів, які належать до першої і другої черг.
При цьому суд не вирішує питання про недійсність умови договору щодо комісії, оскільки відповідна вимога не заявлена та не є предметом розгляду цієї справи. Суд оцінює виключно правомірність розподілу фактично внесених відповідачкою платежів та його вплив на розмір заборгованості за основною сумою кредиту і процентами, які позивач просить стягнути.
Визначаючи порядок зарахування платежів у межах відповідних черг, суд також ураховує, що відповідно до пунктів 4.8 та 4.9 договору проценти за користування кредитом підлягали періодичній сплаті не пізніше останнього дня кожного базового періоду тривалістю 30 календарних днів.
Натомість строк повернення всієї основної суми кредиту визначено окремо, а в подальшому продовжено додатковими угодами. Тому під час перевірки кожного платежу суд враховує насамперед суму процентів, яка підлягала сплаті за відповідний період користування кредитом, та спрямовує залишок внесених коштів на погашення основної суми кредиту з дотриманням передбаченого законом пріоритету перед комісіями.
Щодо платежу від 29 червня 2025 року.
Суд встановив, що станом на 29 червня 2025 року відповідачці було надано 4 500 грн кредитних коштів, із яких 3 000 грн - 31 травня 2025 року та 1 500 грн - 4 червня 2025 року. За період із 31 травня до 3 червня 2025 року включно проценти на суму 3 000 грн за ставкою 1 % на день становили 120 грн. За період із 4 до 29 червня 2025 року включно проценти на суму 4 500 грн становили 1 170 грн. Загальна сума нарахованих процентів становила 1 290 грн.
29 червня 2025 року відповідачка здійснила платіж у розмірі 2 865 грн, який кредитодавець розподілив таким чином: 1 290 грн - на погашення процентів, 675 грн - на погашення комісій за видачу кредиту та 900 грн - на погашення основної суми кредиту. Однак після погашення процентів у розмірі 1 290 грн залишок внесеного платежу в сумі 1 575 грн підлягав зарахуванню на погашення основної суми кредиту, яка відповідно до статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» має перевагу перед комісією за видачу кредиту. За такого розподілу платежу залишок неповерненої основної суми кредиту становив 2 925 грн (4 500 грн 1 575 грн). Отже, визначений кредитодавцем залишок основного боргу в розмірі 3 600 грн був завищений на 675 грн унаслідок неправомірного спрямування зазначеної суми на погашення комісії.
Щодо платежу від 29 липня 2025 року.
4 липня 2025 року відповідачці додатково надано 900 грн кредитних коштів. З урахуванням належного погашення попереднього платежу основна сума кредиту після зазначеної видачі становила 3 825 грн. За період із 30 червня до 3 липня 2025 року включно проценти на залишок основної суми кредиту 2 925 грн за ставкою 1 % на день становили 117 грн. За період із 4 до 29 липня 2025 року включно проценти на суму 3 825 грн становили 994 грн 50 коп. Таким чином, загальна сума нарахованих процентів за зазначений період становила 1 111 грн 50 коп. 29 липня 2025 року відповідачка сплатила 2 349 грн. Після погашення процентів у розмірі 1 111 грн 50 коп. залишок внесеного платежу в сумі 1 237 грн 50 коп. підлягав зарахуванню на погашення основної суми кредиту. За такого розподілу залишок основного боргу становив 2 587 грн 50 коп. (3 825 грн 1 237 грн 50 коп.). Натомість кредитодавець зарахував частину платежу на комісію в розмірі 135 грн та продовжив обчислювати проценти виходячи із завищеного залишку основної суми кредиту, що сформувався після попереднього платежу.
Щодо платежу від 29 серпня 2025 року.
30 липня 2025 року відповідачці додатково надано 900 грн кредитних коштів. З урахуванням належного погашення попередніх платежів основна сума кредиту після зазначеної видачі становила 3 487 грн 50 коп. За період із 30 липня до 29 серпня 2025 року включно, що становить 31 календарний день, проценти на зазначену суму за ставкою 1 % на день із щоденним округленням до копійок становили 1 081 грн 28 коп. 29 серпня 2025 року відповідачка сплатила 2 520 грн. Після погашення процентів у розмірі 1 081 грн 28 коп. залишок платежу в сумі 1 438 грн 72 коп. підлягав зарахуванню на погашення основної суми кредиту. Таким чином, залишок основного боргу становив 2 048 грн 78 коп. (3 487 грн 50 коп. 1 438 грн 72 коп.). Водночас із розрахунку позивача встановлено, що цього ж дня кредитодавцем нараховано 90 грн процентів на підставі статті 625 ЦК України та зараховано частину отриманого платежу на їх погашення.
Однак відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, за прострочення виконання кредитного зобов`язання в період дії воєнного стану.
Отже, нарахування 90 грн як відповідальності за прострочення виконання зобов`язання в зазначений період не відповідало вимогам закону, а зарахування частини платежу на їх погашення не може бути визнано правомірним.
Зазначені кошти підлягають урахуванню під час визначення належного погашення інших зобов`язань відповідачки за кредитним договором.
Щодо платежу від 28 вересня 2025 року.
31 серпня 2025 року відповідачці додатково надано 900 грн кредитних коштів, а 28 вересня 2025 року - ще 900 грн. З урахуванням належного погашення попередніх платежів та зазначених додаткових видач основна сума кредиту перед останнім погашенням становила 3 848 грн 78 коп. За період із 30 серпня до 28 вересня 2025 року включно, з урахуванням фактичних дат надання додаткових коштів, проценти за ставкою 1 % на день становили 884 грн 70 коп. 28 вересня 2025 року відповідачка здійснила платіж у розмірі 2 376 грн. Після погашення нарахованих процентів у сумі 884 грн 70 коп. залишок платежу в розмірі 1 491 грн 30 коп. підлягав зарахуванню на погашення основної суми кредиту. За такого розподілу залишок неповерненої основної суми кредиту становив 2 357 грн 48 коп. (3 848 грн 78 коп. 1 491 грн 30 коп.).
Таким чином, за результатами перевірки чотирьох здійснених відповідачкою платежів загальною сумою 10 110 грн суд встановив, що 4 367 грн 48 коп. підлягало зарахуванню на погашення договірних процентів, а 5 742 грн 52 коп. - на погашення основної суми кредиту.
З огляду на фактичне надання відповідачці кредитних коштів у загальному розмірі 8 100 грн та належне погашення основної суми кредиту на 5 742 грн 52 коп., залишок основного боргу станом на 10 квітня 2026 року становить 2 357 грн 48 коп.
Щодо оцінки відомостей про залишок заборгованості, зазначених у додаткових угодах
Суд також ураховує, що в додаткових угодах сторони підтверджували визначені кредитодавцем залишки основної суми кредиту.
Зокрема, у додатковій угоді від 28 вересня 2025 року зазначено, що станом на момент її укладення сума неповерненого кредиту становила 3 600 грн, а після надання додаткових 900 грн - 4 500 грн. Водночас у розрахунку позивача після відображення операцій від 28 вересня 2025 року залишок основної суми кредиту визначено в розмірі 4 644 грн.
Суд бере до уваги, що підписання додаткових угод підтверджує погодження сторонами викладених у них умов кредитування та має доказове значення для визначення обсягу зобов`язань.
Разом із тим зазначення у додаткових угодах певного залишку основного боргу не усуває необхідності перевірки законності його формування, зокрема правильності зарахування раніше здійснених позичальницею платежів.
За змістом статей 6, 627 ЦК України свобода договору реалізується з урахуванням вимог закону. Домовленість сторін не може усувати застосування імперативних положень законодавства, які регулюють відповідні правовідносини.
Підтвердження сторонами залишку заборгованості не змінює того, що фактично внесені позичальницею кошти підлягали зарахуванню відповідно до черговості, встановленої статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» та пунктом 6.11 Правил кредитодавця.
Крім того, надані додаткові угоди не містять домовленості сторін про припинення попереднього зобов`язання шляхом його заміни новим зобов`язанням у розумінні статті 604 ЦК України.
Зі змісту цих угод вбачається, що сторони погоджували надання додаткових кредитних коштів, продовження строку кредитування та зміну умов нарахування процентів, а не заміну первісного зобов`язання новим.
Отже, саме по собі підтвердження позичальницею визначеного кредитодавцем залишку боргу не може бути достатньою підставою для стягнення суми, сформованої внаслідок неправильного застосування законодавчо встановленої черговості погашення заборгованості.
Оцінюючи зазначені відомості в сукупності з доказами фактичного надання кредитних коштів, здійснення платежів та умовами договору, суд доходить висновку, що належний залишок основної суми кредиту становить 2 357 грн 48 коп.
Щодо визначення процентної ставки та перерахунку заборгованості за процентами
Оцінюючи вимогу про стягнення процентів за користування кредитом, суд виходить із погоджених сторонами умов договору, змісту додаткових угод, фактичних дат надання кредитних коштів, здійснених відповідачкою платежів та встановленої законом черговості їх погашення.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів визначаються договором.
За змістом статті 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти на погоджених сторонами умовах.
Відповідно до пункту 4.10 первісного договору проценти нараховуються на залишок неповерненої основної суми кредиту за кожен день користування ним.
Пунктом 2.8 додаткової угоди від 28 вересня 2025 року встановлено стандартну процентну ставку в розмірі 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів із дати укладення цієї додаткової угоди та 0,74 % починаючи зі 181-го календарного дня.
Суд встановив, що зазначені процентні ставки були погоджені сторонами під час укладення останньої додаткової угоди та застосовувалися в межах установленого нею строку кредитування.
При цьому суд не погоджується з визначеною кредитодавцем базою для нарахування процентів після здійснення відповідачкою платежу від 28 вересня 2025 року. Із розрахунку позивача вбачається, що починаючи з 29 вересня 2025 року проценти нараховувалися на залишок основної суми кредиту в розмірі 4 644 грн.
Однак цей залишок сформувався внаслідок неправомірного зарахування частини попередніх платежів на комісії за видачу кредиту та відповідальність за статтею 625 ЦК України.
Оскільки належний розподіл платежів передбачає зменшення основної суми кредиту до 2 357 грн 48 коп., саме цей залишок повинен застосовуватися для подальшого нарахування процентів. За період із 29 вересня 2025 року до 26 березня 2026 року включно, що становить 179 календарних днів, проценти підлягають нарахуванню за ставкою 1 % на день. За залишку основної суми кредиту 2 357 грн 48 коп. розмір щоденних процентів із округленням до копійок становить 23 грн 57 коп. Таким чином, загальна сума процентів за зазначений період становить 4 219 грн 03 коп. (23 грн 57 коп. * 179 днів).
Починаючи з 27 березня 2026 року відповідно до пункту 2.8 додаткової угоди підлягає застосуванню процентна ставка 0,74 % за кожен день користування кредитом. За залишку основної суми кредиту 2 357 грн 48 коп. розмір щоденних процентів із округленням до копійок становить 17 грн 45 коп. Період із 27 березня до 9 квітня 2026 року включно становить 14 календарних днів. Отже, загальна сума процентів за зазначений період становить 244 грн 30 коп. (17 грн 45 коп. * 14 днів). Таким чином, загальна сума несплачених процентів за користування кредитом станом на 10 квітня 2026 року становить 4 463 грн 33 коп. (4 219 грн 03 коп. + 244 грн 30 коп.).
Суд враховує, що всі зазначені проценти нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Матеріали справи не містять належних доказів того, що до 10 квітня 2026 року кредитодавцем було реалізовано право на дострокове повернення всієї суми кредиту у спосіб, який змінив би погоджений сторонами строк виконання основного зобов`язання.
Отже, проценти за зазначений період є платою за користування кредитними коштами відповідно до статей 1048, 1054 ЦК України.
Перевіряючи дотримання граничного розміру денної процентної ставки, встановленого статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування», суд ураховує, що цей показник визначається з урахуванням загальних витрат за споживчим кредитом, суми кредиту та строку кредитування і не є тотожним номінальній процентній ставці за окремий період користування кредитом.
Згідно з пунктом 4 додаткової угоди від 28 вересня 2025 року орієнтовні загальні витрати за споживчим кредитом з моменту її укладення до закінчення строку кредитування, у тому числі з урахуванням несплачених процентів та комісії, становлять 14 482 грн 44 коп.
За визначеної сторонами суми кредиту 4 500 грн та строку кредитування 365 календарних днів денна процентна ставка становить: 14 482,44 грн ? 4 500 грн ? 365 днів * 100 % = 0,882 %. Зазначений показник не перевищує встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» граничного розміру денної процентної ставки 1 %.
Разом із тим розрахунок позивача не може бути прийнятий судом у повному обсязі, оскільки його складено виходячи із завищеного залишку основної суми кредиту в розмірі 4 644 грн, який сформувався внаслідок неправомірного зарахування частини платежів відповідачки на погашення комісій та відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Таким чином, належна до стягнення заборгованість за процентами за користування кредитом становить 4 463 грн 33 коп.
Щодо вимоги про стягнення процентів річних на підставі статті 625 ЦК України
Позивач також просить стягнути з відповідачки 3 960 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України.
Із розрахунку заборгованості встановлено, що кредитодавець окремо від договірних процентів за користування кредитом здійснював нарахування процентів у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання.
Загальна сума зазначених нарахувань становила 4 050 грн, з яких 90 грн кредитодавець зарахував як погашені, а залишок визначив у розмірі 3 960 грн.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки за таке прострочення.
Зазначена норма має спеціальний характер щодо відповідальності позичальника за прострочення виконання кредитного зобов`язання в період дії воєнного стану.
Із наданих матеріалів справи встановлено, що нарахування процентів за статтею 625 ЦК України здійснювалося за кредитним договором, укладеним 31 травня 2025 року, та стосувалося прострочення виконання грошових зобов`язань у період дії воєнного стану.
Суд ураховує, що у позові та розрахунку заборгованості зазначені проценти прямо відокремлені від процентів за користування кредитом і визначені як самостійна складова заборгованості на підставі статті 625 ЦК України.
Отже, вони мають правову природу відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, а не плати за правомірне користування кредитними коштами.
Установлення договором іншого розміру процентів за прострочення не усуває передбаченого законом звільнення від відповідальності. Визначальними є правова природа відповідного платежу та підстава його нарахування.
Відтак до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
За таких обставин вимога позивача про стягнення 3 960 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України задоволенню не підлягає.
Висновки суду за результатами розгляду справи
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні.
Оцінивши надані докази в сукупності, суд встановив факт укладення кредитного договору № 1558-2943 від 31 травня 2025 року, фактичного отримання відповідачкою кредитних коштів у загальному розмірі 8 100 грн, здійснення нею платежів на загальну суму 10 110 грн та неповернення залишку кредиту і несплату процентів.
Водночас суд встановив, що кредитодавцем порушено встановлену статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» та пунктом 6.11 Правил відкриття кредитної лінії черговість зарахування здійснених відповідачкою платежів.
Зокрема, із загальної суми внесених коштів 1 215 грн неправомірно спрямовано на погашення комісій за видачу кредиту раніше від повного погашення вимог щодо основної суми кредиту та договірних процентів, а 90 грн на погашення відповідальності за статтею 625 ЦК України, від якої позичальниця була звільнена законом. Унаслідок цього кредитодавець завищив залишок основної суми кредиту та надалі здійснював нарахування процентів на суму, яка фактично підлягала погашенню за рахунок раніше здійснених відповідачкою платежів.
Здійснивши перерахунок із застосуванням погоджених сторонами процентних ставок, фактичних дат видачі кредитних коштів, здійснених відповідачкою платежів та законодавчо встановленої черговості їх погашення, суд встановив, що заборгованість відповідачки, яка підлягає стягненню, становить 6 820 грн 81 коп., з яких 2 357 грн 48 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту та 4 463 грн 33 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.
У задоволенні вимоги про стягнення 3 960 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України слід відмовити з підстав, передбачених пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 6 820 грн 81 коп.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 41577 від 2 червня 2026 року з відміткою банку про виконання. Враховуючи, що позов заявлено на суму 17 397 грн 94 коп., а задоволено на суму 6 820 грн 81 коп., частка задоволених позовних вимог становить 39,2047 %.
Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 043 грн 79 коп.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274, 279-282, 354 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1558-2943 від 31 травня 2025 року в розмірі 6 820 (шість тисяч вісімсот двадцять) гривень 81 копійка, із яких: 2 357 (дві тисячі триста п`ятдесят сім) гривень 48 копійок - заборгованість за основною сумою кредиту; 4 463 (чотири тисячі чотириста шістдесят три) гривні 33 копійки - заборгованість за процентами за користування кредитом.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 1 043 (одна тисяча сорок три) гривні 79 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснено за відсутності учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідачка має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку після залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 1 листопада 2026 року.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя???
Судове рішення № 141485535, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 452/2265/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: